Обійняти посаду голови Івано-Франківської ОДА Віталію Федоріву довелось у непростий час. Щойно його попередник Денис Шмигаль очолив уряд, Віталію Васильовичу довелось не лише вирішувати питання щодо погашення багаторічних боргів перед медиками та вчителями, але й прийняти виклик коронавірусної інфекції в області. Літо теж не дало нікому перевести подих. Червневу повінь на Прикарпатті вважають однією з найбільших за останні 50 років.

То як відновлюють інфраструктуру регіону, чого бракує в лікарнях області, які приймають пацієнтів з підозрою на COVID-19 та чому стадіон імені Гемби увійшов у проєкт «Велике будівництво» – в інтерв’ю з головою Івано-Франківської ОДА Віталієм Федорівим.

У ЛІКАРНЯХ ТРЕБА ЗБІЛЬШИТИ КІЛЬКІСТЬ КИСНЕВИХ ТОЧОК

- Віталію Васильовичу, ви якось оминули увагою своїх 100 днів на посаді. Змінюєте традиції?

- Ні. Зовсім не хочу відходити від усталених традицій. Більше того, вважаю себе відкритою людиною. Навіть у важливій темі для Прикарпаття – подолання наслідків повені – ми нічого не замовчуємо. Про всі об’єкти, на яких ведуться роботи, повідомляємо на офіційному сайті. Щотижня наші годинні селекторні наради з головами РДА проводимо в режимі прямих ефірів. Тому прикарпатці мають змогу довідатись про нашу роботу щонайменше чотири рази на місяць.

- До речі, ви зовсім не використовуєте можливість соціальних мереж. Ваша сторінка у Фейсбуці неактивна.

- Тепер є публічна сторінка. Скажу відверто, я більше намагаюсь акцентувати увагу на тих проблемах, які потребують мого прямого втручання.

- А які здобутки у своїй роботі за цей період вважаєте найважливішими?

- Головним випробовуванням за цей період стала протидія COVID-19. Нам вдалося залучити на боротьбу з цим вірусом чимало коштів – і бюджетних, і позабюджетних. Свого часу ми посіли друге місце в Україні після Києва за сумою грошей, які виплатили лікарям у складний період. Нам вдалося скерувати на зарплати медикам майже 8 млн грн.

Також велику увагу приділяю виконанню бюджету. Прикарпаття – чи не єдина область, яка не пішла на зменшення видатків бюджету, на секвестр. Усі заходи, які були заплановані у 2019 році, я взяв на себе зобов’язання виконати – як перед керівництвом держави, так і перед обласною радою. Якщо б ми цього не зробили, то в області довелось би скоротити програми в галузі охорони здоров’я, освіти, культури, а це було б надто відчутно для людей. Нині падіння бюджету суттєво зменшено. В певний час це складало мінус 44 млн грн. За підсумками 9 місяців, виконання бюджету ми очікуємо на рівні мінус 18 млн грн, і ця цифра для мене є абсолютно зрозумілою й такою, що дає надії на те, що ми виконаємо бюджет.

- Нещодавно ви заявили, що ситуація з захворюванням на COVID-19 на Прикарпатті залишається напруженою. То може Івано-Франківськ, Коломия і Калуш зарано вийшли з червоної зони?

- Ні, не зарано. У нас впали показники захворювання. Нині ми фіксуємо не 170, а близько 120 випадків захворювання на COVID-19 щодня. Поки що в нормі залишається навантаження в стаціонарних лікарнях. Ми розгорнули там ще 225 додаткових ліжок. Ключовим питанням залишається вчасне тестування. Тепер ми робимо близько тисячі ПЛР-діагностик щодня й готові збільшити цей показник до 2-х тисяч.

Зізнаюсь, я на цю тему дуже болісно реагую, бо багато моїх знайомих перейшли через ці випробування. На жаль, були й летальні випадки. Кажу про голову сільської ради Братківців (Тарас Федорів помер у лікарні в квітні від коронавірусу – авт.). Йому було 50 років і він, фактично, ніколи нічим не хворів. Тому найбільше радію, коли чую, що люди легко переносять це захворювання.

Забезпечення стабільності у ситуації з протидії коронавірусу в області дається нелегко. Для Прикарпаття вона вже обійшлася у понад 106,5 млн грн. Крім того ці видатки ми не зупиняємо. Лише на останній сесії облради скерували 5 млн грн з бюджету на галузь охорони здоров’я. В основному за ці кошти плануємо збільшити кількість кисневих точок у медзакладах. У нас реально низький рівень кисневого забезпечення, його потрібно підняти.

Так, був період, коли в області карантинні обмеження послабили. Тоді не запроваджували такі жорсткі вимоги, як на Закарпатті та в Чернівцях. Так, у багатьох з’явилась помилкова думка, що все вже позаду. Втім, очевидно, у хвороби є циклічність. У серпні та вересні стався стрибок у динаміці захворювання, і тоді наповненість ліжок у медзакладах Прикарпаття перевищила 50%. Лікарі не витримували. Це стосувалося міст Косів, Коломия. У той період мені телефонували, що в лікарнях немає місця, а в людини тримається десять днів висока температура і потрібна госпіталізація. В окремих випадках потрібні були специфічні антибіотики, а вони дорогі. Не всі можуть собі їх придбати, хоча є державне забезпечення ліками.

Це все було боляче розуміти і розбиратись. Тому послаблення собі не дозволяємо. Крім того, на жовтень, листопад і грудень очікуємо сезонного грипу. Головними вимогами мають залишатись вакцинація, масковий режим, використання антисептиків, дотримання всіх вимог під час навчання та роботи в колективах. Ця небезпека залишається дуже серйозною.

БУДИНКИ В ЗОНІ ЗАПЛАВ – ВЕЛИКИЙ РИЗИК

- Нещодавно Прикарпаття з робочою поїздкою відвідав міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов. Він зазначив, що область освоїла лише 37% повеневих коштів. За вашими плечима – робота в дуже поважному відомстві – КРУ (контрольно-ревізійне управління – авт.). Ви можете окреслити ситуацію, куди пішли гроші й чому повільно ведеться робота на пошкоджених об’єктах?

- І президент, і прем’єр-міністр України одразу після стихійного лиха прибули в область. Президент уже був у нас двічі. Проблема супроводжується тим, що люди хочуть більше коштів за визначеними збитками, за пошкодження підсобних приміщень, за городи, як це було у 2008 році. Я зустрічаюся з людьми і пояснюю, що це вперше після повені 2008 року держава відшкодовує збитки. Бо, як на мене, то завданням держави є захистити людей від наслідків стихії. Тобто, збудувати якісні дамби, відповідні мостові переходи. Щоб не було такого, що ми пережили у червні, коли в один момент майже 36 населених пунктів залишились без проїзду, і люди не могли добратись ні до лікарні, ні за продуктами. А тоді ще й ЗНО проводили в країні. Керівництво держави відреагувало швидко. Прикарпаття отримало 480 млн грн. З них ми використали 204,4 млн грн, а це вже 43% від загальної суми. Щотижня триває активна фаза робіт. До кінця жовтня ми наблизимо освоєння коштів до 95%. З огляду на ті зловживання у використанні повеневих коштів, які були у 2008 році, моє завдання сьогодні – забезпечити на кожному об’єкті виконання робіт ще й гарантію цільового використання державних грошей. Бо у 2008 році багато фірм взяли аванси, й ті компанії правоохоронці шукають дотепер. А разом з ними – і 500 млн грн. Такого допустити сьогодні ми не можемо.

- Люди, які втратили під час червневої повені житло, отримали по 300 тисяч гривень допомоги. Ви не вважаєте замалою цю суму? Бо нарікання людей були саме через малі компенсації.

- Зрозумійте, зруйновані будинки в більшості випадків стояли в зоні заплав, біля річок. Там, де теоретично будівель не мало би бути. А в Тлумацькому районі люди звертались, щоб повторно отримати компенсації за першу категорію. Це були ті, хто у 2008 році отримували гроші за пошкоджене житло під час повені й тоді зобов’язувались придбати інший будинок. Скажу так: 300 тисяч гривень – це теж немала сума. Вважаю, що при будівництві споруд у зоні ризику більшу увагу мають приділяти органи місцевого самоврядування у питаннях дозвільної частини, бо і теоретично, й практично такі будинки в зоні заплав – це великий ризик для людей. Нині майже 3 тисячі домогосподарств отримали від держави компенсацію після червневої повені.

- Тоді свої оселі втратили 21 родина. Ви не навідувались до них? Як і де вони живуть, чи вже відбудували житло?

- Ще не побудували. Хто живе у тимчасових спорудах, хто переїхав до родини. Я тримаю на контролі питання матері семи дітей Світлани П’ятак із Білих Ослав. Очікуємо експертний висновок для того, щоб вона отримала першу категорію державної допомоги. Жінці не змогли її призначити, бо будинок родини встояв перед великою водою, але там постійно йде зсув ґрунту. Їхній дім має великі тріщини. Багатодітна матір отримала поки 50 тисяч гривень допомоги. Ми ж завершуємо оформлення документів, щоб вона отримала ще 250 тисяч. Ще хочемо залучити кошти обласної програми. Це дасть змогу скерувати цій родині ще 200 тис. грн. Утім, і за 500 тисяч купити повноцінне житло сьогодні не так легко. А держава поки що не має таких програм, щоб його будувати. Сподіваюсь, після 25 жовтня, коли повноцінно запрацюють об’єднані громади, вони зможуть більше впливати на вирішення житлових проблеми для людей, які потребують допомоги та опіки. Не виключаю, що в громадах з’являться проєкти котеджів на три чи чотири поверхи для цих людей. Чому ні?

ЗРОБИТИ ОДРАЗУ ВСІ ДОРОГИ НЕМОЖЛИВО

- Володимир Зеленський під час своєї останньої поїздки на Прикарпаття висловив задоволення від будівництва доріг. Зауважив, що 160 км державних трас плюс 75 км місцевих – це один із найкращих показників в Україні. То чому в нас почастішали страйки людей, які перекривають дороги через їх неналежний стан?

- Так, будівництво доріг – наша цьогорічна гордість. На це скеровано 2,6 млрд грн, і це найбільша сума за останні три роки. Чому люди протестують? Відповідь проста. Люди побачили, які можна будувати дороги, і вони втомились чекати. Тому й вимагають якісні автошляхи у своїх населених пунктах. Я їх розумію, бо сам проживаю в селі й знаю, як важливо для людей, коли там є дорога. Але треба розуміти, що в області є 3 тис. 200 км доріг місцевого значення. Відновити всі одразу неможливо, тоді як пошкодженими є 90% автошляхів, вони непроїзні. Тут має бути комплексний підхід, ми готуємось до великої роботи.

ДП «Дороги Прикарпаття» вже провели тендери на ремонт доріг місцевого значення в сумі приблизно на мільярд гривень. Тобто, за наявності грошей уже є визначена фірма-переможець, яка одразу стане до роботи. У нас є стратегія щодо ремонту доріг. У цьому році будуть зароблені всі дороги державного значення на території області : М-12, Н-10, амбітний план – дорога на Тернопіль, який точно реалізуємо. Далі плануємо відремонтувати автошляхи обласного значення. Треба сказати, що в нинішніх протестах людей є й передвиборчі моменти. Часто вони виходять на страйк, коли знають, що за день-два до них заїде дорожня техніка. Тому виходить, що ніби роботи починаються відразу після їхніх акцій протесту. Наголошую, усі роботи тривають за планом, після того, як отримали проєктно-кошторисну документацію, експертизу, тендер, переможця, кошти. Сьогодні уряд не підтримує ямкового ремонту, а лише капітальний, протяжністю не менше 5 кілометрів і з гарантією на 10 років. Я докладу усіх зусиль, щоб у 2021 році на Прикарпатті дороги будували лише так.

- То Прикарпаття готове відмовитись від ямкового ремонту?

- Ямковий ремонт – це точно учорашній день. Ми його робили багато десятиліть і бачимо, до чого це привело. Потрібні якісні дороги. Так, вони коштують дорожче, але є гарантія. Думаю, на місцевих автошляхах, які не несуть великого навантаження, треба трохи змінити технологію. Можливо, потрібна технологія поверхневої обробки автошляхів. Це пришвидшить роботи у наших населених пунктах, де є повне бездоріжжя. Робитимемо все можливе, аби всюди дороги були добрими.

ЯКБИ НЕ «ВЕЛИКЕ БУДІВНИЦТВО», ТО НИЗКА ОБ’ЄКТІВ ЗАЛИШАЛИСЯ Б ЗАМОРОЖЕНИМИ

- Під час своєї останньої робочої поїздки в область президент назвав «кольорові села» Делятинської ОТГ: Білі Ослави, Чорний Потік, де взагалі не ведуться роботи з відновлення доріг після повені. Чорний Потік – село, яке має унікальні писанки. До речі, там раніше й фестиваль проводили, але через відсутність дороги припинили. Та найбільша проблема цього села – школа-довгобуд. Там діти вже роками вчаться у столітніх халабудах. Школа не увійшла в проєкт «Велике будівництво». То коли в цьому селі будуть дорога і школа?

- Учора я проїхав цією дорогою. Ще був у школі. Підтверджую, там надзвичайно потрібна увага влади усіх рівнів. У Чорному Потоці навчається 600 учнів. Будівництво школи, що було законсервоване з 2015 року, ми не залишимо без уваги. Тепер там іде ремонт. Цього року на ці роботи скерували 10 млн грн за програмою «Спроможна школа». При більшій потребі коштів, ми їх знайдемо, але діти мають піти до школи 1 вересня 2021 року. Я дав завдання, щоби школу в Чорному Потоці не перетворювати знову на довгобуд. Так, там не повністю будуть зняті проблеми, але таке рішення розвантажить навчальні приміщення, бо навіть класи для «Нової української школи» в селі настільки маленькі, що не відповідають жодним вимогам. Тому увага до цих сіл буде посилена. Також я знайду 10-20 тис. грн на проєктно-кошторисну документацію для дороги Білі Ослави–Чорний Потік. Її протяжність – 4 км. Вартість робіт складе близько 11 млн грн. Крок за кроком ми впораємось із проблемами.

- За програмою «Велике будівництво» в області з 15 об’єктів здано в експлуатацію лише 3 навчальні заклади. Чому так повільно будують?

- Окрім зданих трьох навчальних закладів, де вже повноцінно навчаються діти, високий рівень готовності є у Брошнів-Осадського ліцею. Його відкриємо десь за тиждень. Щодо Яремчанської школи, то мусимо виправити всі зауваження. Можу сказати лише одне, що будівельникам Прикарпаття нині треба зробити відповідні висновки. Я завжди наголошую, що різниці немає в тому, чи людина будує для себе, чи зводить державні об’єкти. Зауваження в Яремчанській школі були елементарними. Щодо доступності та опалення. Пластикові труби проклали по верху стіни, коли всюди вже роблять їх унизу. Виступ батарей не відповідає сучасним вимогам і є ризик, що дитина може травмуватись… Однозначно, нам треба змінити ставлення до державних коштів і до якості будівництва. Так, є критика щодо того, що ці об’єкти зводять не з нуля, що вони вже були розпочаті. Втім, переконаний, якби не програма «Велике будівництво», то низка об’єктів залишалися б замороженими. Ту саму школу в Яремчі почали зводити в 2012 році. Завдяки президентській програмі її здадуть до кінця року.

СТАДІОН І ПЕРШИЙ ЧЕМПІОНАТ

- Хочу ще запитати щодо стадіону імені Гемби на території Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, який оглядав президент під час свого приїзду. У соцмережах було дуже багато скептичних коментарів щодо цього. Мовляв, як стадіон міг увійти в програму президента, якщо його звели ще до того, як Володимир Зеленський став главою держави. То що ж нового зробили на цьому стадіоні?

- Найперше хочу сказати, що в області є близько тисячі об’єктів незавершеного будівництва. Можемо лише уявити, які гроші були раніше вкладені, а вони дотепер не працюють для громад. Приклади? Обласний перинатальний центр, хірургічний корпус обласної клінічної лікарні, кілька мостів, які попадали після 2008 року, і цей список можна ще продовжувати. Стадіон імені Гемби донині не введений в експлуатацію. Чому? Кошти були скеровані на цей об’єкт у 2018 році, активна фаза його будівництва тривала торік. Відтоді багато експертів мали зауваження до бігових доріжок, до системи поливу. Ми включили цей стадіон у президентську програму «Велике будівництво», запланувавши звести трибуни і приміщення під ними. Це обов’язкова вимога для сертифікації стадіону. Вартість усіх робіт складає 24 млн грн, з них 3,5 млн грн – кошти університету. Через те, що навчання тут було призупинено, сталась затримка у фінансуванні. Попри це, до 15 жовтня стадіон буде здано в експлуатацію. Крім того, доріжки й обладнання вже сертифіковані, а тому 14-16 жовтня тут очікуємо на проведення першого офіційного чемпіонату України з легкої атлетики. Такі спортивні споруди точно стануть тими магнітами, що притягуватимуть до нас гостей. Додам, що на Прикарпатті, на замовлення Поляницької сільської ради, триває ще й будівництво комплексу для біатлону. Торік ми скерували на ці роботи 150 млн грн, цього року – ще 75 млн грн. За рік очікуємо відкриття комплексу. Там уже придбали обладнання для стрільби, зробили підйоми, спади, тунелі. Повірте, це буде дуже крутий спортивний об’єкт.

- Наступного року «Велике будівництво» в Україні торкнеться закладів культури. Які об’єкти до цього списку запропонує Прикарпаття?

- У нас багато закладів, які потребують державної підтримки. Один із них – унікальний музей «Писанки» в Коломиї. Там руйнування будівлі пов’язане з вологістю. У музеї вже є грибок, а тому процеси можуть стати незворотними. Відновлювальні роботи в музеї потребують щонайменше 7 млн грн. Також бачу необхідність будівництва нового приміщення для музичного училища імені Дениса Січинського. Там є велика потреба у додаткових залах для проведення концертів, конкурсних і навчальних програм.

- А Пнівський замок увійде до «Великої реставрації»?

- В області є близько 4 тисяч об’єктів культурної спадщини. Багато з них потребують відновлення, але не всі мають проєктно-кошторисну документацію, експертизу. У їх переліку – й Пнівський замок. Тому обговорення цієї програми ще будуть тривати. Остаточного рішення поки що немає.

- В Україні триває підготовка до місцевих виборів. Ви балотуєтесь?

- Ні. Мого прізвища не буде у списках. Я вирішив зосередитись на виконанні прямих доручень президента і прем’єр-міністра України. Участь у виборах вимагала б моєї відпустки. Тепер це недопустимо. Я мушу виконати непрості завдання, а це вимагає від мене постійної роботи і контролю.

- Це не спонукає вас до кадрових змін в ОДА?

- Точно ставлю пріоритетом змінити структуру ОДА, відповідно до тих вимог, що з’явились. Це означає, що департаменти та управління, які не дуже залучені у виконанні урядових завдань, буде переформатовано. Водночас, пріоритетною стане робота в департаментах охорони здоров’я, освіти, будівництва, а отже, їх структура теж зазнає змін.

Ірина Дружук, Івано-Франківськ
Фото Юрія Рильчука