1 вересня — до школи. Але чи надовго?
На Харківщині, яка поки що за показниками МОЗ перебуває у «зеленій» зоні, готуються до нового навчального року. Про рекомендації від міністерства чиновники говорять: «своєчасні» та «здійсненні». Та чи відповідатиме до 1 вересня кожен заклад прописаним санітарним вимогам, сказати важко.
І поки місцева влада підраховує, скільки потрібно коштів, а головне, де їх узяти, вчителі та батьки занепокоєні тим, чи не доведеться вже у жовтні-листопаді повертатися знову на «дистанційку», адже за пару місяців «компанію» COVID-19 складуть різноманітні ГРВІ та грип.
ЧАСУ НА ПІДГОТОВКУ ВИСТАЧИТЬ. А ГРОШЕЙ?
Директор департаменту науки та освіти Харківської ОДА Анжеліка Крутова вважає, що часу на підготовку шкіл, відповідно до рекомендацій МОЗ має вистачити, адже подібну роботу вже проводили перед відкриттям дитячих садків. Обробка рук, термометрія, провітрювання приміщень, дезінфекція поверхонь і певні обмеження у пересуванні приміщеннями – потрібні й зрозумілі заходи, констатує чиновниця.
Такої ж думки й у мерії Харкова. «Садки ми підготували за 2 тижні. То чому ж не встигнемо зі школами? Ми чекали на цей документ. Він дуже своєчасний, дуже потрібний і здійсненний. Рекомендації реальні та правильні. Єдине - ще хотілося б і від Міністерства освіти щось отримати. Бо санітарна служба дає нам підходи, а ще б рекомендації щодо власне організації навчального процесу», - говорить директор департаменту науки та освіти Харківської міськради Ольга Деменко.
За її словами, в місті створили своєрідну робочу групу, в яку увійшли директори шкіл, батьки, співробітники департаменту, щоб напрацювати практичні механізми з організації навчального процесу в умовах пандемії. «Щоб справді було ефективно і безпечно», - зазначає Деменко.
За такою впевненістю та бойовим настроєм чиновниці стоїть чималий бюджет Харкова, обласний центр точно може собі дозволити додаткові закупи. А от для деяких міст і ОТГ регіону непередбачені витрати на заклади освіти – справжній тягар.
У Нововодолазькій ОТГ ще до публікації рекомендацій МОЗ вирішили придбати для шкіл стаціонарні пристрої для дезінфекції рук.
«Щоб це були не просто флакони з антисептиком, біля яких буде черга та безлад. А пристрій з автоматичним розпиленням. Але коштує такий - 25 тисяч. На кожну школу, а їх у нас в громаді 7, потрібно 1-3 штуки, в залежності від кількості учнів у закладі. От і порахуйте. А ще забезпечення масками та все інше – важкувато виходить для бюджету», - говорить голова Нововодолазької селищної ради Олександр Єсін. Також додає: на протиепідемічні заходи в садках і так щомісяця йде близько 40 тисяч гривень.
У місті Первомайський, де з бюджетом і без пандемії дуже скрутно, лише підраховують, у скільки обійдуться протиепідемічні заходи в школах.
«Будь-яка додаткова сума для нас складна. Відділ освіти зараз підраховує, але можу сказати одразу, що ці кошти не були передбачені на 2020 рік і додатково їх виділити в нас узагалі нема з чого. Самі розумієте, яке виконання бюджетів в умовах карантину. Підприємці у скруті, і хоча в липні ми вийшли на 100%, за попередній місяць бюджет недоотримав 7%, а до цього було ще більше. У сусідніх населених пунктах, де бюджети залежні від податку на землю, а на нього дали пільгу, ситуація ще гірша», - розповідає мер Первомайського Микола Бакшеєв. Він також звертає увагу на садочки: на відкриття п’яти закладів потрібно було загалом більше 300 тисяч гривень, міська рада змогла віднайти лише 50 тис. «Тобто ми розуміємо, що йтиметься або про часткове виконання вимог, або про перенесення частини цього фінансового навантаження на батьків», - констатує міський голова.
В облдержадміністрації ж укотре нагадують, що залучення коштів від батьків не передбачене законодавством і може бути лише добровільним.
ДУЖЕ СКОРО ШКОЛИ МОЖУТЬ ЗАКРИТИ
Та чи будуть ефективними заходи, на які так важко знайти гроші? Оце питання! Про критику рекомендацій, скепсис батьків та експертів Укрінформ уже розповідав.
Харківський лікар, професор Медичної академії післядипломної освіти Володимир Корсунов, який консультує у реанімації інфекційної лікарні та дитячій інфекційці, прописані протиепідемічні заходи вважає повністю формалізованими.
«Упевнений на 100%, що ніхто не буде дотримуватися рекомендацій. І всі це розуміють. Ну, скажімо, носіння маски в певних приміщеннях. Можна якось ще змусити 7-річних, але старших…», - хитає головою лікар.
«Дотримуватися півтораметрової дистанції діти не будуть, особливо, якщо ми говоримо про початкову школу, - говорить учитель історії Харківської спеціалізованої школи №3 Владислав Кронгауз. – Також зауважу, що за статистикою десь 70% педагогів – це люди передпенсійного чи пенсійного віку, які перебувають у зоні ризику. І саме їх потрібно забезпечити засобами захисту в такій потрібній кількості».
Лікар Корсунов прогнозує, що вже за два місяці після старту навчального року школи можуть закрити – показники захворюваності різко підуть угору, як наслідок матимемо перевантажені лікарні та виснажених медиків.
«Імовірно, що швидко школи закриють. Бо карантин зробив дивовижні речі з інфекційними захворюваннями. Вони всі раптом «зникли» у дітей. Наша дитяча інфекційна лікарня стоїть порожня. 20, 30, 40 пацієнтів – на майже 300 ліжок у закладі! Коли діти підуть до школи - а діти переважно хворіють на COVID безсимптомно, і батьки через 37,3 і легке підкахикування не переймаються, - почнеться стрімка передача інфекцій, у тому числі й COVID. І потім діти прийдуть додому, до батьків, бабусь-дідусів. І, звісно, буде величезний спалах серед дорослих людей. Обов’язково», - говорить Корсунов.
Він звертає увагу, що на певному етапі відрізнити, наприклад, тяжкий перебіг грипу від тяжкого COVID-19 складно, і медикам буде непросто працювати. «Буде криза чергова. І я не впевнений, що вистачить ресурсів – людських, медичних, фінансових, щоби впоратися. Напевно, вирішувати проблему відповідні структури будуть уже, коли все це станеться. Бо є ж і інші нагальні проблеми – податки, бізнес, вибори», - скептично резюмує лікар. Наостанок додає: «Потрібно навчитися з усім цим жити, бо вірус нікуди не подінеться».
ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА: РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ
Такий прогноз, мабуть, здається реалістичним і чиновникам від освіти. Бо запевняють: висновки щодо весняної дистанційки, на яку так нарікали батьки, зроблено.
«У нас було проаналізовано ситуацію щодо запровадження дистанційного навчання. Комісія з оцінювання якості освіти проводила анкетування для виявлення проблемних питань. Ми все зараз узагальнюємо і разом із Харківською педагогічною академією безперервної освіти готуємо рекомендації. З 1 серпня ми запустили опитування, щоб виявити конкретні складнощі для всіх учасників процесу – учнів, батьків, учителів, директорів», - говорить директор департаменту науки та освіти Харківської ОДА Анжеліка Крутова.
За її словами, у рекомендаціях буде використано досвід приватних дистанційних шкіл, зокрема, харківської, що існує вже 4 роки.
«Також плануються додаткові курси для директорів і завучів, щоб надати методичну допомогу щодо організації процесів», - говорить Крутова.
Саме на керівництво шкіл покладає відповідальність за незадовільне дистанційне навчання очільниця департаменту освіти Харківської міськради Ольга Деменко.
«Справді, ми зіткнулися з нестандартними умовами. Ніхто не був готовий. Але. Не вчителі винні. Я категорично не звинувачую їх. Тут винна саме адміністрація шкіл. Йдеться ж не про «захмарні» IT-технології, а елементарні речі, які можна освоїти за пару днів. Треба і самим вчитися, і колектив направляти, організовувати, наполегливо рекомендувати. Тому будемо працювати з директорами та завучами, підтягуватимемо. Нам допомагає і департамент цифрової трансформації, і виші, які для нас відкрили онлайн-лабораторію», - говорить Деменко.
У той же час вона зазначає, що «більшість шкіл дуже добре справилася» з дистанційкою. Покращити роботу тмають не більш як 20% закладів, запевняє директор департаменту освіти (батьки харківських школярів, напевно, з цим посперечаються).
«Насправді, все залежить від конкретної людини. Хто бачив для себе необхідність опанувати самостійно якісь технології, той вдосконалювався і налагоджував процес формальної дистанційної освіти, - говорить учитель історії Харківської спеціалізованої школи №3 Владислав Кронгауз, який сучасні можливості активно використовував у роботі й до карантину . – Чому я говорю формалізовано? Бо жодним чином не прописане відвідування таких занять. І в мене, і в колег, наприклад, були випадки, коли діти, маючи технічну можливість навчатися дистанційно, нехтували цим. І, відповідно, поставало питання, а як ми маємо це оцінювати? Чи брати останню чверть, чи є необхідність у коригуючому навчанні? Говорити про те, що ми повністю готові, не можна», - вважає вчитель.
На його думку, великою проблемою є неефективна комунікація між вчителями та батьками. «Розробка єдиної платформи була б дуже доречною. Щоб можна було закладати поточну інформацію поурочно, організовувати, листуватися», - зазначає Кронгауз.
Найгірший сценарій для освітян, учнів і їх батьків, за його словами, це комбіноване навчання. Жодних директив щодо його організації наразі немає.
«Якщо дитина не вмикає відеокамеру чи в неї не підключено мікрофон, вона фактично позбавлена можливості активно працювати на уроці. І постає питання, чи не перетвориться це на чергову імітацію наближеності до поняття дистанційної освіти», - непокоїться Кронгауз.
«Є пропозиції викладати математику, українську мову, так звані «основні предмети», в класах, а решту – дистанційно. Напевно, можна так зробити, але дуже важко контролювати зворотній зв'язок. Буває ж, що і в класі діти слухають, кивають, а за кілька днів питаєш, а вони наче вперше чують. А тут давати такий масив інформації на самостійне опрацювання! Тому обов’язково має бути живий контроль», - говорить учителька біології з Яковлівського ліцею (Лозівський район) Ольга Халепа, яка навесні підірвала мережу відео-уроками з репом.
Загалом менш ніж за місяць до початку навчального року в освітян і батьків більше запитань, ніж відповідей. Чого точно не буде, заспокоюють у Харківській облдержадміністрації, то це поділу класів і навчання у дві зміни На це просто нема грошей і людських ресурсів. «Цей варіант не є робочим. Коштів на понаднормову роботу не передбачено. Та і як витримували б педагоги навантаження?», - говорить директор обласного департаменту науки та освіти Анжеліка Крутова.
Наразі вчителі тільки починають виходити з відпусток, попереду в них – конференції та наради. Будемо сподіватися, що на них педагоги отримають хоча б частину відповідей на свої питання і це піде на користь усім учасникам освітнього процесу.
Юлія Байрачна, Харків
