Велика вода. Три сильні враження президента

Велика вода. Три сильні враження президента

Репортаж
Укрінформ
У селі Ланчин, що через повінь зазнало сильної руйнації, чекали Володимира Зеленського

На Прикарпатті через сильні дощі 21-23 червня з берегів вийшли гірські річки і повноводний Дністер. Спершу – Чорний і Білий Черемоші й Прут, які втопили у великій воді сотні населених пунктів на гірській території у Надвірнянському, Верховинському та Косівському районах Івано-Франківщини.

Селеві потоки та зсуви ґрунту перекривали дороги і залишали людей без жодного зв’язку з навколишнім світом. Уже за день у великій воді тонули села рівнинної території біля Галича, а пізніше повінь охопила Тлумацький район і зупинила рух транспорту на Тернопільщину. Тоді стало відомо, що у Ланчинській ОТГ, Надвірнянського району, близько 200 житлових будинків залишаються відрізаними від світу. Рятувальники готували для людей плавзасоби та продуктові набори. По обіді 25 червня стало відомо, що до селища Ланчина терміново вирушає президент України Володимир Зеленський.

БІДА ЛАНЧИНСЬКОЇ ЗАРІКИ

Цей день у Ланчині видався на диво погідним. Чимало людей чепурили свої двори, та більшість, хто автомобілем, а хто на велосипеді, з’їжджались до місця, де чекали главу держави. Уперше за останні кілька днів тут виглянуло сонце, хмари піднялись високо. Треба зазначити, що місцеві називають селище Ланчин «воротами у Карпати». Свого часу люди тут звели оглядову вежу, аби відкрити гостям чудові краєвиди на Яремче, Коломию та села Косівщини. Вже за Прутом тут починаються Карпатські гори.

Також два роки тому в Ланчині мешканці звели невеличкий міст, своїми силами, бо не могли цього дочекатися від влади десятиліттями. Місцева влада скерували кошти на будматеріали, а люди власноруч ставили рятувальну переправу через річку Слобушницю, яка щовесни відрізала від світу частину селища, що має місцеву назву Куб. У повінь сюди навіть швидка не могла дістатися. Навесні всі їхали убрід.

Червень 2020 року став новим викликом для Ланчина. Люди зізнаються: помірні опади переросли у такі зливи, що перелякали селян не на жарт. Останні три дні, кажуть, у селі ніхто не спав.

«Біда сталася на другій стороні річки. Ми називаємо її «Заріка». Там люди роками працювали, аби звести собі будиночки. Там усі майстри, бо ми ніколи нікого не наймаємо до роботи. Моя однокласниця, коли забирали людей рятувальники, не пішла з ними через худобу. Дзвонить мені й каже, що вже сидить на печі, бо повна кухня води. По неї їхали два рази і не могли її дістати. А в одного цимбала (діалектне, – авт.), то є трохи бідніша людина, то в нього вода забрала хату, стодолу, туалет. Жінка з дитиною плавали на холодильнику. Люди тут не пам’ятають такої стихії», – розповідає місцева жителька Марія Голіней.

«У моєї племінниці вода – під вікно. Вона не має вже куди повернутись. Зараз із двома дітьми у чоловікової сестри. Там можна нині лише у гумових чоботах пройти. У хаті нема підлоги. Люди дуже постраждали. Молоді, які лише почали жити, залишились без нічого. Що їм та держава поможе?», – підхоплює пані Світлана.

«Та хоча б дала людям будматеріали. Вони собі дадуть ради, бо в нас багато спеціалістів», – каже пані Марія.

Питаю, чи забрала вода той міст, що люди собі самі збудували.

«Вода била через міст, але він залишився. Знаєте звідки у нас ці біди? Бо в нас повирубували ліси. То не так річка наробила біди. То потоки з гір несли все на хати. Було щось страшне… Коріння дерев вбирало в себе воду, а тепер нема дерев. Знаєте, що таке рідний дім? То захист. А тепер багато людей без нього, страшно…», – продовжує Марія Голіней.

«Відразу всі приїхали, людям допомогли. Рятувальники, влада, були і районні, й місцеві. Але знаєте, там багато намулу. Нашу пожежну машину ледве витягли з нього, тонула», – пригадує її сусідка.

У ЛЮДЕЙ НІЧОГО НЕ ЗАЛИШИЛОСЬ

Аби добратися до Заріки, від центральної вулиці в Ланчині треба пройти вниз ґрунтовою дорогою метрів десь 150. Ми рухаємось у той бік, бо перед рікою планують зустріти президента. Дорогою зустрічаємо втомлену літню пару. Йдуть пониклі, у брудних гумових чоботях. Розумію, що вони повертаються з епіцентру повені.

«Там у мене живе син. Там гірше, ніж на війні. Досі думав, що найстрашніше то Донбас, але тут страшна біда… Намулу по коліна, хати повалило. Словами вам не розказати. Біда та й годі. Людей шкода, самі все розбирають, розчищають… як по війні», – пояснює пан Семен із Ланчина.

Запитую, скільки будинків там знесла вода. Каже, знає про два, але не упевнений. Люди там живуть біля ріки і під горою.

«Що там? Там просто жах. Затопило все. У людей нічого не залишилось. Я допомагав братові. Він казав, що позавчора близько 10 години почала підходити вода і за лічені хвилини все накрила. Не маю уяви, до чого там братися. Учора працювали, нині й завтра будемо допомагати», – розповідає молодий чоловік, який теж по коліна в болоті повертається з іншого берега.

«Повирубували дерева, а тому потоки змітають на своєму шляху все підряд. Ми ж розуміємо, що дорослий бук вбирає в себе 60 літрів води. Де ті буки? Постійно бачу, як їдуть лісовоз за лісовозом. Звідси їдуть менше, багато з боку Яремчі, Микуличина», – говорить місцева жителька Марія Сліпенчук.

«Там був затор, який утворився в ущелині. Його ніхто не чистив, деревина гнила. Потім той затор вода прорвала», – підхоплює її сусід Іван.

ПІДЗЕМНІ ВОДИ ОБВАЛЮЮТЬ БЕРЕГ ПРУТУ

«Два будинки точно знесені водою. Про третій зараз з’ясовуємо, бо вода ще не зійшла», – уточнює перший заступник голови Івано-Франківської ОДА Марія Савка, яка теж із людьми чекає приїзду президента.

Поруч із нею – не лише мешканці Ланчина. Сюди прийшли й жителі сусіднього села Саджавка, Коломийського району. Кажуть, живуть на березі Пруту і вже залишається менше метра, аби вода забрала їхні оселі.

«У мене четверо дітей, три родини живуть нині в одній хаті. Я прийшла просити президента, аби він звернув увагу на ту річку, бо її стан – критичний. Я не сплю і постійно спостерігаю, як обвалюється берег. Йдуть підземні води й струмки і завалюють його. Ми чекаємо владу, але нікого не було, а береги обвалюються від початку Саджавки», – розповідає Ярослава Олексіївна.

«Влада дуже оперативно реагує на те, що сталося. Ми звертались до прем’єр-міністра, вже тут він здійснив обліт та робочі зустрічі. Сьогодні відбулося позачергове засідання уряду і на Івано-Франківську область виділено 480 млн грн на відновлення пошкоджень, 92 млн грн на Держводагентсво і 32 мільйони на Держлісгосп. Так, ці кошти не зможуть забезпечити повне відшкодування цієї розрухи, але вони допоможуть у першочергових кроках для подолання наслідків стихії. Нині ця територія є місцем для злагоджених дій і відновлення благополуччя постраждалих людей», – переконана народний депутат, голова обласного осередку партії «Слуга народу» Олена Вінтоняк.

ОБІЦЯНКА БІЛЯ РІЧКИ

Біля річки вже вечоріє. Сотні людей, хто в захисних масках, хто – без, очікують президента. З ними народні обранці з Прикарпаття. Вони теж у захисних масках і гумових чоботях, які, на диво, дуже чисті. Очевидно, у зоні лиха «Слуги народу» ще не були. На безпечну дистанцію і карантин тут ніхто не зважає. Десь через годину в натовпі чути поодинокі оплески. До людей в оточенні охорони, міністрів і представників місцевої влади виходить Володимир Зеленський. Голова Івано-Франківської ОДА Віталій Федорів інформує про обстановку.

«На Прикарпатті 21 червня випало 2,5 місячної норми опадів. Почали сходити масові селеві потоки. Руйнації зазнали Рожнятівський, Верховинський, Галицький, Надвірнянський, Коломийський, Снятинський і частково Рогатинський райони. У результаті стихійного лиха ще 264 населені пункти залишаються без сполучення, тобто підтопленими. Майже 60 населених пунктів відключені від електропостачання, 2,5 тисячі – без газопостачання. Пошкоджені майже 8 тисяч житлових будинків, затоплено 10 тисяч гектарів присадибних ділянок, стихія забрала наші сільгоспугіддя, затоплено 8 тисяч гектарів фермерських господарств, розбито 201 км берегів, зруйновано 140 км берегоукріплення, мостів та мостових переходів – 225, зруйновані автомобільні дороги, нині без автомобільного сполучення залишаються 34 населені пункти».

Дамби річок, які перебувають на утриманні Дністровського басейнового управління водних ресурсів, не витримали великої води через те, що протягом останніх десяти років не отримували фінансування на капремонт.

«Для проведення аварійних робіт ми залучаємо Службу надзвичайних ситуацій, Нацгвардію, поліцію, волонтерів, активістів, велику допомогу надають органи місцевого самоврядування», – каже Віталій Федорів, наголошуючи втім, що області важко і їй на ліквідацію лиха необхідно щонайменше 600 млн грн.

За інформацією, яку надали президенту, для підсилення рятувальних служб в область передислокували 250 бійців Нацгвардії, з яких 110 – гірськопатрульна рота та 2 загони спецпризначення. Нині вони працюють у Верховинському районі, переважно допомагають людям розчищати дороги та джерела. На дорогах державного значення вже вдалося забезпечити проїзд транспорту. В області, кажуть, переважно зруйновані мости і дороги місцевого значення. Державні переправи встояли.

За словами голови Ланчинської ОТГ Володимира Поповича, в громаді підтоплено понад 150 житлових будинків. Нині проводиться опис і складання відповідних актів.

«Дуже скоро ми перейдемо до ремонту вулиць комунального значення, – звертається голова до Володимира Зеленського, – тож просив би вас доручити Мінекології розробити положення, яке б дозволило використати те, що зійшло з гори, а це шутр і гравій, на ремонт наших доріг. Нині це заборонено, а ми просимо надати нам цю можливість». За його словами, тільки відновлення інфраструктури громади нині потребує 16 млн грн. Це, каже, без коштів, які необхідні для допомоги постраждалим у Ланчині.

Володимир Зеленський у свою чергу зізнається, що його вразили три речі. Перше – це масштаб трагедії повені, яку він побачив ще з гвинтокрила.

«Такий поганий жарт від природи, з яким потрібно боротися нині усім службам, і вони це роблять непогано. Єдиний плюс, який ми побачили, що нові дороги не змило. Може, вони якісні. Але розуміємо, відновлювати треба багато. Головне сьогодні – допомогти людям. Для цього вже скерували в область близько 750 мільйонів гривень», – запевняє він.

Окрім того його вразила цілодобова робота рятувальних служб і всіх, хто долучився до ліквідації наслідків трагедії.

«Третє, що вражає, це – прекрасні люди, які працюють поруч із рятувальниками. Пишаємось нашими людьми, але хочемо, щоб це не повторювалось. На жаль, трагедій багато в Україні, але все переможемо. Обов’язково відновимо нашу Україну», – підбадьорює присутніх президент.

Люди просять його зняти захисну маску і він погоджується. На наше запитання, на що сподіватись тим, кому вже нікуди повернутися після повені, президент обіцяє якнайшвидше допомогти.

«Ми обов’язково відновимо їх будівлі або ж переселимо у нові», – запевняє Володимир Зеленський.

Він дозволяє молоді зробити з ним селфі (зауваживши, що втім не варто порушувати карантинний режим) і зникає в темряві в оточенні охорони. Чи почули люди від президента те, що хотіли почути? Невідомо. Натомість ніч вступає у свої права разом із великою людською втомою чи то від пережитого, чи від передчуття завтрашнього дня. А багатьом він ввижається невідомим і тривожним.

Ірина Дружук, Івано-Франківськ–Ланчин
Фото: Маркіян Лисейко, Юрій Рильчук, Укрінформ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-