Житомир на порозі водної кризи

Житомир на порозі водної кризи

Укрінформ
Житомир може залишитися без води, бо запасів у водосховищах місту вистачить трохи більше, аніж на місяць

Мабуть, картинка з якогось фільму, що колись лякав украй песимістичними сценаріями майбутнього, поступово перетворюється на реальність.

Житомирщину, як і всю країну, зараз лихоманить від коронавірусу, кількість хворих щодня зростає. На півночі області рятувальники десять днів поспіль гасили масштабну лісову пожежу. Натомість сам Житомир може залишитися без води, бо його водна артерія – річка Тетерів пересихає.

Проблема із забезпеченням обласного центру водою не нова, і вкотре вона про себе нагадала цього року. Ситуація в Житомирі наразі чи не найгірша в Україні, бо через відсутність опадів Тетерів уже не може сповна задовольнити потреби міста.

Чи матимуть житомиряни можливість у розпал пандемії коронавірусу регулярно мити руки, якою буде якість води, і що самі споживачі можуть зробити для того, аби заощаджувати цей ресурс – з’ясовувала кореспондент Укрінформу.

ВОДИ МІСТУ ВИСТАЧИТЬ НА 38-45 ДНІВ

Ще восени минулого року всі, хто проїздив повз Тетерів трасою Житомир-Чернівці, помічали, наскільки впав рівень води. Тепер, навесні, на річку, яка забезпечує місто водою, боляче дивитися.

Комунальне підприємство «Житомирводоканал» на своєму сайті та в соцмережах б’є на сполох: запас води для обласного центру критично знижується. Багатьом споживачам від цього стає дедалі тривожніше, бо вони розуміють, що цю ситуацію не врятують навіть вчасно оплачені послуги з водопостачання.

Житомирводоканал
Житомирводоканал

«Можу сказати, що перший раз за всю історію спостережень і їх фіксації ми маємо такий низький рівень води в обох водосховищах через те, що не було опадів, а осінньо-зимовий період, під час якого наповнюються річки, виявився доволі теплим. Зараз не виявлено проблем у великих водоканалів, які беруть воду з Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Росі. Сьогодні у Житомирі ситуація з водою найгірша в країні», – розповідає директор КП «Житомирводоканал» Андрій Нікітін.

 Андрій Нікітін
Андрій Нікітін

Житомир отримує воду з річки Тетерів, на якій розташовані два водосховища. Верхнє «Денишівське» впадає у нижнє «Відсічне», і саме з останнього водоканал забирає воду. Вона йде зі станції підйому через хлорування на очисні споруди водопостачання, а далі насосні станції «транспортують» воду мережами по всьому місту.

За словами Андрія Нікітіна, з нестачею води Житомир зіштовхнувся ще наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років через збільшення кількості населення та роботу великих підприємств. Тоді місту на добу подавали близько 140 тисяч кубометрів води, значну частину якої використовувала промисловість. Після розпаду СРСР чимало підприємств припинили свою роботу, тому зменшилися й обсяги водоспоживання. Для порівняння, тепер добова потреба Житомира становить у середньому 57 тисяч кубометрів.

Знову нагадала про себе проблема з водою у 2004 році, коли різко впав рівень обох водосховищ. Тоді водоканал закупив насосне обладнання і почав закачувати воду з річки проти течії. Тим часом місто втрачало 56% свого ресурсу через зношеність мереж, велику кількість аварій, відсутність обліку води та крадіжки. Лише 4 роки тому з цим почали наводити лад, скоротивши нераціональні витрати на 17 тисяч кубометрів на добу.

Щодо нинішньої ситуації, то директор водоканалу наголошує: «Води, яка зараз є у водосховищах, Житомиру вистачить на 38-45 днів – і це завдяки стратегічному запасу, який нам скинуло Держводагентство. Якби його не було, то своїх ресурсів вистачило б лише на 15 днів».

ЖИТОМИРУ ТРЕБА ШУКАТИ АЛЬТЕРНАТИВУ

Тож підприємство активно шукає шляхи, аби місто було з водою. По-перше, водосховища почали наповнювати насосами з річки Тетерів. Утім у майбутньому такий метод може призвести до погіршення якості води у кранах споживачів. Як зауважує Андрій Нікітін, стан річки майже удвічі гірший від води у водосховищах, тому для її очищення додаватимуть більше хлору, що відчують користувачі.

По-друге, водоканал готує обмеження для споживачів у приватному секторі, що не мають засобів обліку і можуть понаднормово споживати воду, наприклад, поливаючи свою городину. Якщо це не дасть очікуваного ефекту, то в місті можуть запровадити графік погодинного водопостачання, тобто вода тектиме з кранів не 24 години на добу, а приблизно 7.

Директор водоканалу радить і споживачам раціонально використовувати воду. Зокрема, замість ванни приймати душ, а ще відремонтувати крани та зливні бачки, які протікають. Наприклад, кран, який щільно не закривається, може призвести до втрати 24 літрів води за добу.

Прошу, аби Андрій Нікітін поділився оптимістичним і песимістичним сценаріями врегулювання водної кризи в Житомирі.

«Оптимістичного прогнозу немає і неправильно сподіватися, що все саме по собі врегулюється. Є два сценарії: реалістичний – ми вирішуватимемо проблему разом із вищим керівництвом держави і нашими донорами, а песимістичний – якщо нічого не робити, то води не буде зовсім. Консультант, який працює на нашому підприємстві, наголошує, що ми маємо інтенсивно шукати альтернативне джерело водопостачання, бо вода в річці не з’явиться сама. Поки що всі можливі варіанти недостатньо досліджені. Мова йде як про підземний ресурс водопостачання, так і про наповнення нашого водосховища не тільки з Тетерева, а й з інших річок. Також є можливість очищати стічні каналізаційні води до рівня питного водопостачання, але такий досвід мають тільки два міста у світі», – резюме керівник водоканалу.

СПОЖИВАЧАМ ВОДИ ПОРА «ЗАТЯГНУТИ ПАСКИ»

Заступник голови Державного агентства водних ресурсів України Павло Гвозденко наголошує, що цієї весни через кліматичні зміни на річках нашої держави вперше за 120 років не було повені, тому їх запаси не поповнилися.

Павло Гвозденко
Павло Гвозденко

За його словами, основною водною артерією України є Дніпро, що забезпечує близько 70% всього споживання води в Україні. Попри те, що весною не було повені, на Дніпрі є великі водосховища, які дозволяють акумулювати ресурс у достатній кількості.

«Житомир – це перше місто, де ми працюємо в ручному режимі. Спільно з «Житомирводоканалом» відпрацювали план дій, тому було змінено режими роботи водосховищ і подано воду з каскаду ставків, які розташовані вище. Зокрема, там є більший ставок у Чуднівському районі, який має запас близько 1 млн кубічних метрів, то з нього спустили більше половини води. Крім того, подали воду ще з 5 ставків. Це дало можливість трішки виправити ситуацію, і рівень води відчутно збільшився, але стан справ є досить критичним. Була надія, що пройдуть дощі, проте погода суха, а опади дуже рідко випадають, та й то в малій кількості. Тому ми бачимо, що потрібно буде однозначно обмежувати водокористування», – коментує співрозмовник.

Окрім Житомира, проблеми із забезпеченням водою виникають в Одеській області. Там є водосховища, які наповнюються з Дунаю через канали, що за багато років замулилися і потребують розчистки, а на це треба багато коштів. Тому туди воду підкачують насосними станціями, але на відміну від великого Житомира, на Одещині водою треба забезпечувати прилеглі села та аграріїв, які здійснюють полив своїх полів.

«Ми відчуваємо, що в цьому році потрібно буде «затягнути пояси» і досить економно використовувати воду. Як на мене, нашим громадянам треба формувати культуру споживання води. Люди звикли: коли чистять зуби чи миють посуд, відкривають кран, вода собі тече, і ніхто не замислюється над тим, що її потрібно економити. Думаю, що нинішні проблеми будуть стимулом для людей зайнятися економією», – зазначає Гвозденко.

РІЧКИ ПЕРЕСИХАЮТЬ ЧЕРЕЗ ЗМІНИ КЛІМАТУ

Проблеми із пересиханням річок та забезпеченням водою споживачів пов’язані із глобальним потеплінням і господарською діяльністю людини, яка призводить до надмірних викидів вуглекислого газу в атмосферу, і Житомир тут не є унікальним.

«На планеті поступово відбувається зміна клімату, що призводить до потепління і впливає на стан наших річок. Тетерів початково був більшою річкою, але зараз міліє. Багато річок у різних населених пунктах фактично пересохли взагалі. Люди скаржаться, що й у криницях зникає вода, тобто падає не тільки рівень вод у річках, а й ґрунтових. Особливість всіх екологічних проблем – у тому, що вони не вирішуються одномоментно. Для того, щоб змінився клімат і повернувся до своєї норми, потрібні не десятки, а сотні років», – вважає доцент кафедри екології Державного університету «Житомирська політехніка» Ірина Давидова.

Ірина Давидова
Ірина Давидова

Науковець акцентує, що від зниження рівня річки Тетерів – вода в ній буде швидше прогріватися, а це сприятиме розвитку синьо-зелених водоростей. Як наслідок, виникне загроза для всіх живих організмів, які дихають киснем. Від цього гине риба, а воду стає складніше очищати перед подачею споживачам.

Викладачка разом зі студентами досліджувала якість води у річці Кам’янка, що є лівою притокою Тетерева. Під час обстеження стану прибережних захисних смуг Кам’янки були зокрема зафіксовані численні несанкціоновані сміттєзвалища, скиди стічних вод із вигрібних ям, незаконне будівництво та розорювання земель, які сягають урізу води, та використання їх для садівництва і городництва. Відповідно, все це Кам’янка приносить у Тетерів, забруднюючи і його.

«Те, що можна зробити для Житомира зараз – це привести річку до нормального стану і очистити водосховища. Зрозуміло, води не буде більше, але вона стане якіснішою. Треба контролювати, аби в річку не скидали стоків. Є й така проблема як зменшення площ водно-болотних угідь. Болота – ніби своєрідна губка, бо після дощу вони утримують у собі воду й віддають її не одразу, а поступово, тому річка буде поповнюватися певний час навіть після дощового періоду. Зараз їх потрібно відновлювати, але це тривалий процес», – зауважує Ірина Давидова.

Чи буде Житомир з водою, багато в чому залежить і від його мешканців. Якщо кожен раціонально використовуватиме цей цінний ресурс, то його запаси можна розтягнути на триваліший час.

Ірина Чириця, Житомир
Фото з відкритих джерел
 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-