Колізії карантину. “Хлібний час” для адвокатів

На Харківщині поліцейські склали вже 300 протоколів на порушників карантину, десятки з них суди вже розглянули, та ще нікого не оштрафували. Служителі Феміди справи або закривають, або повертають адміністративні матеріали правоохоронцям на доопрацювання. Навіть для підприємців, що не закрили свої магазини чи кафе, відповідальність не настала.

Укрінформ розбирався, що ж не так із «карантинними» протоколами, штрафи за якими мали б спонукати населення більш відповідально ставитися до протиепідемічних заходів і настанов.

СУМЛІННОСТІ ЩЕ БРАКУЄ

За суб’єктивними спостереженнями кореспондента Укрінформу, в Харкові порушників карантину вистачає. Хоча центральні парки (наприклад, популярні Сад ім. Шевченка, Саржин яр, де здійснюється посилене патрулювання), помітно спорожніли, на околицях «життя триває». У зелених зонах спальних районів компанії досі виходять на пікніки, не всі ходять у масках, а в супермаркети вечорами завалюються компанії, так юрбою й пересуваючись між рядами.

Проблемним залишається і транспорт, особливо маршрутки. Забезпечити достатню кількість автобусів для перевезення по 10 пасажирів міська влада, вочевидь, не береться. Віра ж у сумлінність громадян остаточно вмирає в черговій переповненій маршрутці. Ну, наприклад, у №263-ій (вул. Клочківська – 602-й мікрорайон), що курсує з одного густонаселеного масиву – Олексіївки – в інший – на Салтівку. Вечорами на відправній точці в салоні справді кілька пасажирів, та вже на третині маршруту, десь на Павловому Полі, – людей набивається, як у старі добрі докарантинні часи. Їхати ж із роботи треба…

Порушують карантин і віряни. Днями правоохоронці провели бесіди з кількома настоятелями храмів у Московському районі Харкова, аби ті спонукали людей не ходити на служби.

Не залишають «напризволяще» своїх клієнтів і так звані наливайки. У віддалених від центру мікрорайонах вони працюють – спостережливі містяни час від часу викладають у соцмережі відповідні фото.

Щодня правоохоронці знаходять заклади, що мали б закритися, та фіксують випадки нехтування самоізоляцією.

Станом на ранок 13 квітня на Харківщині поліцейські за різні порушення правил карантину склали вже 300 протоколів. Більшість останніх випадків, що фіксувалися у вихідні, стосувалася ігнорування посилених вимог до обмежувальних заходів, зокрема, перебування без захисної маски у публічних місцях.

Усього з початку карантину поліцейські склали відносно працівників підприємств, установ, організацій та інших осіб, які здійснювали торгівлю, 177 адмінпротоколів, на керівників торговельних закладів та установ харчування – 74, відносно перевізників – 9, на керівників підприємств, установ, організацій – 13, на громадян, які порушили правила самоізоляції – 27.

В усіх цих випадках поліцейські склали протоколи за ч. 1 ст. 44-3 (порушення правил щодо карантину людей) Кодексу України про адміністративні правопорушення. Санкція статті – штраф: для громадян – від 17 до 34 тисяч гривень, для посадових осіб – від 34 до 170 тисяч гривень. А що ж суди?

НЕМАЄ СВІДКІВ, НЕМАЄ ДОКАЗІВ…

У судах більшість адміністративних матеріалів розлітається на друзки. Наприклад, Київський райсуд Харкова закрив справу проти водія маршрутки, на якого одним із перших склали протокол ще 19 березня.

Водій перевозив 17 пасажирів замість дозволених 10-ти, та служитель Феміди закрив провадження у зв`язку з відсутністю у діях чоловіка складу адміністративного правопорушення.

Додамо, що в судовому засіданні водій свою провину не визнав і заявив, що на зупинці попереджав пасажирів, що може везти не більше 10 чоловік, але контролювати кількість пасажирів не міг.

Суд у постанові зазначив, що протокол поліцейський склав із порушенням вимог законодавства – за відсутності свідків правопорушення. Не допоміг і диск із записом із камер патрульних. Під час перегляду в суді виявилося, що всіх пасажирів, які перебували в салоні, не видно, зафіксовано лише їх лічбу вголос. Таким чином свідчення інспектора патрульної поліції було спростовано відеозаписом, наданим ним же.

Фрунзенський районний суд Харкова, наприклад, не оштрафував співробітника закладу «Чарка Бар», який продовжив приймати клієнтів. На думку суду, протокол складено з порушеннями – в ньому немає доказів, що вказана поліцейським особа дійсно працює продавцем у цій наливайці, також не надано доказів, що дійсно були порушені пункти Постанови Кабміну від 11 березня, тобто, що приймалися відвідувачі. Матеріал повернули в поліцію «для належного оформлення».

Красноградський райсуд на Харківщині розглянув справу проти співробітника магазину в селі Наталине, що торгує господарчими товарами. У постанові зазначається, що громадянин, на якого склали протокол, є лише найманим працівником, а суб`єктом правопорушення мав би бути в даному випадку власник магазину. В судовому засіданні продавець і адвокат пояснили, що дійсно 20 березня магазин було відкрито, бо там «здійснювали генеральне прибирання та провітрювання», при цьому туди зайшов чоловік і попросив продати товар. Суд постановив закрити адміністративне провадження.

І ще десятки протоколів уже завернуті судами – для доопрацювання. У більшості випадків – через неналежне оформлення, відсутність свідків і доказів порушення правил карантину. Деякі адмінсправи закриваються навіть із формулюванням «у зв`язку з малозначністю», у цьому випадку суд рекомендує поліціянтам зробити порушнику усне зауваження.

Є ПРАВОВА КОЛІЗІЯ, А ДЕЯКІ АДВОКАТИ ОБІЦЯЮТЬ «СКАСУВАТИ БУДЬ-ЯКИЙ ШТРАФ»

Суди просто не можуть ухвалювати інших рішень, бо тут є правова колізія, пояснює харківський адвокат Віталій Саламаха.

Покази свідків, яких вимагають судді, наче сміх крізь сльози: поліцейський, порушник і пара свідків – то вже ціле зібрання, що боротьбі з поширенням вірусу не сприяє. І водія, що має чіткі посадові інструкції, за межі яких не виходить, не оштрафує жоден суд.

«Коли б було введено надзвичайний стан – все було б правильно й зрозуміло. А так – ми маємо справу з колізією, коли норми закону й указ суперечать одне одному. Вийшло, що ми вносимо зміни до закону, але не врегульовуємо це в Кодексі адміністративного судочинства. І це в суді називається «вилкою», це коли неможливо прийняти рішення, механізму немає. Плюс накладається поверх на цю колізію якість складених протоколів», – говорить Саламаха.

Щодо якості адмінматеріалів, то й тут, зазначає адвокат, основною причиною є законодавча неврегульованість. «Люди порушують норми карантину, але через те, що не враховано ієрархічність закону, не враховано гарантовану Конституцією свободу пересування, поліцейські складають протоколи з порушеннями. Тобто в усій цій ситуації притягнення до відповідальності неможливе, хіба що це буде якась показова справа, щоб усі побачили – ага, оштрафували! Страх перед штрафом зараз – це, скоріше, превентивний захід – і непоганий, бо сумлінності людям не вистачає», – міркує Саламаха.

Законодавчою прогалиною, констатує правник, користуються його не надто доброчесні колеги по цеху.

«Етичність деяких колег падає до нуля. Така тенденція є. Адвокати рекламують себе, обіцяючи «скасувати будь-який штраф». Отримують свої 5-10 тисяч гривень, а їхні клієнти, не роблячи жодних висновків, продовжують наражати на небезпеку себе чи інших людей», – говорить адвокат.

За інформацією Саламахи, правники вже напрацювати 15 тисяч поправок і пропонують законодавче врегулювання. Та чи розглядатимуться ці питання на позачерговій сесії парламенту, поки що невідомо.

За словами адвоката, врегулювати певну частину карантинних норм могли б місцеві органи влади, наприклад, у сфері роботи кафе та магазинів.

«Законодавець же не заборонив конкретному кафе «У Івана» працювати! У законі, в постанові уряду немає КВЕДів (класифікатор видів економічної діяльності, – ред.), кому не можна працювати. Я вважаю, що в таких випадках місцева влада повинна локальними актами визначати список критичних підприємств у конкретному регіоні, позачергова сесія органу місцевого самоврядування могла би чітко визначитися з переліком. Це та міра, яка дозволяє врегулювати закон у кожному регіоні. А що відбувається на місцях? Ось, наприклад, у мене є клієнт, який займається виробництвом цементу, і він запитує поради – працювати йому чи ні. Звертаюся з адвокатським запитом до органу місцевого самоврядування, а отримую відписку: ми не можемо розглянути дане питання в межах компетенції в зв’язку з запровадженням карантину», – розводить руками Саламаха.

До слова, у Харкові з переліком суб’єктів господарювання, що можуть працювати під час карантину, визначилися лише 8 квітня (мер Геннадій Кернес вніс у розпорядження від 11 березня зміни), тобто після майже місяця карантину.

Тим часом юристи Харківської правозахисної групи, ратуючи за запровадження в Україні режиму надзвичайного стану, вважають, що треба послабити вимоги самоізоляції для осіб, старших за 60 років, дозволивши їм годинну прогулянку і похід у магазин чи аптеку раз на 3 дні.

Також правозахисники вважають, що варто дозволити всім громадянам відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових і прибережних зон для одиночних піших прогулянок та одиночного заняття спортом, а також скасувати обов’язок мати при собі документи, що посвідчують особу.

Юлія Байрачна, Харків
Фото В’ячеслава Мадієвського