Рівне: життя в умовах карантину

«Rivne Online Forum. Covid-19: Життя в умовах карантину» – саме так називався онлайн-форум, що відбувся напередодні. Пряма трансляція тривала на сторінці у Facebook «Майстерні міста Рівне» майже три години. Під час розмови у студії та дистанційно, між собою спілкувалися представники влади, фахівці різних сфер, громадськості, журналісти.

Спостерігав і вибирав найважливіші моменти з форуму і кореспондент Укрінформу.

ПРО ГРОШІ, ДЕЗІНФЕКЦІЮ ТА СУМНІ РИТУАЛИ

Заступник міського голови і керівник Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного Віталій Герман, розпочинаючи форум, коротко схарактеризував стан із коронавірусом в обласному центрі.

За його словами, під час оперативного засідання на початку карантину йшлося про конкретні суми, які було вирішено виділити з міського бюджету для протидії COVID-19. Це, передусім, 11 млн грн для придбання засобів індивідуального захисту, виробів медичного призначення та спеціального медобладнання. Комунальникам, зокрема й тим, хто проводитиме дезінфекцію та здійснюватиме ритуальні послуги, дали 1,5 млн грн.

- Тоді, у середині березня, іншого виходу в нас не було. Ми знали, чекати, що воно якось минеться, не маємо права. Тому намагалися все робити завчасно. І нині переконуємось, що це було правильно, – розповідає Віталій Герман. – От навіть сьогодні – сумна подія, смерть рівнянки, яка першою захворіла на коронавірус. Міська влада взяла на себе усі формальності, що стосуються похорону, алгоритм таких дій опрацювали завчасно, бо знали, що можливі летальні випадки від COVID-19 . Заздалегідь продумали, буквально покроково, дії відповідальних осіб – від лікарні до кладовища, щоб не було непередбачуваних ситуацій. Тому навіть така сумна подія відбулася без ексцесів, за що родина померлої нам дуже вдячна…

Знаєте, коли ми спрямовували кошти, і немалі, для протидії коронавірусу, то все відбулося без жодних політичних моментів, ніякої політки, із резерву виділили достатньо кошів. Але сьогодні питання навіть не в грошах, а в іншому – де і як закупити відповідне обладнання, засоби захисту, маски. Тобто, йдеться про дефіцит, і це не про Рівне мова, а про державний рівень. Правда, через облдержадміністрацію якось виходимо на рівень Кабміну, щоб прискорити закупівлю всього необхідного.

- Багато рівнян пишуть у соцмережах, для чого так часто у Рівному миють, дезінфікують вулиці, громадські місця, зупинки громадського паспорту. Чи є така нагальна потреба?

Скажу, що Рівне – одне із небагатьох міст України, яке завчасно накопичило гідрохлорид натрію для використання його у дезінфекційних роботах. Ми радилися із фахівцями, усе підрахували, скільки нам потрібно буде подібних хімічних засобів для роботи на певний час, коли виникне така потреба. Ми вчасно, підкреслюю, це все закупили, а зараз інші міста цього вже не можуть зробити. Бо знову ж таки, виник дефіцит таких матеріалів. Отож, маємо 80 вулиць обласного центру, є маршрути, за якими проводимо дезінфекцію.

Окрім цього – зупинки громадського транспорту, місця, де сконцентровані контейнери для сміття. Фахівці діють за інструкцією, матеріали для обробки об’єктів сертифіковані, придбано все офіційно, так що рівнянам немає чого боятися, що це може вплинути на їхнє здоров’я.

Також міська рада виділила додаткові кошти для придбання таких розчинів у розпорядження голів ОСББ, для яких така рідина надається безкоштовно, за рахунок міського бюджету, щоб вони обробляли під’їзди, прибудинкові території.

НАЙГІРШИЙ СЦЕНАРІЙ: ДО 500 ХВОРИХ. І РІВНЯНИ ГОТОВІ ПРИЙНЯТИ ЦЕЙ ВИКЛИК

Головний санітарний лікар Рівненщини Роман Сафонов каже, що мешканці Рівного та області переважно з розумінням сприймають обмежувальні заходи під час карантину.

- В області зараз зареєстровано 43 (на час онлайн-марафону, у четвер – уже 64 – ред.) випадки захворювання на коронавірусну інфекцію. Є на жаль, 6 летальних випадків, – каже Сафонов. – Ми переконалися, що алгоритм визначення хворих змінюється. Коли на початку вважалося, що міг бути контакт з особою, яка прибула з-за кордону, то згодом ми побачили, що це не завжди так. От, перший заражений заробітчанин приїхав у Сарненський район – і звідти пішов, як кажуть, цей «ланцюжок» далі. Тоді, на початках, ми ще могли визначити певні контактні групи. Але згодом, наприклад, в інших інфікованих нам не вдалося встановити джерело їхнього зараження, звідки імовірно прийшов до них вірус.

Це все дуже складно з’ясувати, тому, повторюю, алгоритми тут змінюються, діємо за рекомендаціями МОЗу. Додам, що ми нікому не відмовляємо у діагностиці, зрештою, сімейні лікарі вирішують, направляти чи ні хворого у лабораторію. Зараз ми бачимо, що зростання захворювань іде у геометричній прогресії, динаміка десь – в 1,3 разу щодоби. А це – немалі темпи і ми розуміємо, що треба бути готовими до подальшого поширення інфекції.

Сьогодні у нас побували експерти ВООЗу, які оцінювали лабораторні потужності, рекомендували нам збільшити їх.

Ці потужності зростатимуть у нас щотижня. Але поки що можливості нашого лабораторного центру для тієї хвилі хворих, яка є сьогодні, цілком відповідають ситуації. Ми навіть промоделювали найбільш негативний сценарій, я нікого не хочу лякати, коли може бути до 500 хворих осіб. Тому розглядаємо, як поєднати зусилля і діагностичного Центру громадського здоров’я, і нашої організації, і залучити спеціалістів перинатального центру, і спеціалістів, які вміють працювати на специфічному обладнанні. Тож ми такий виклик приймемо.

За словами головного санітарного лікаря Рівненщини Романа Сафонова, вже цього тижня будуть готові певні документи, згідно з якими буде дозволено на базі обласного лабораторного центру працювати усім згаданим організаціям, щоб зменшити ризик поширення вірусної інфекції. Передбачається, що чотири групи епідеміологів зможуть працювати із біологічно небезпечними матеріалами в обласній лабораторії у цілодобовому режимі.

Загалом же, поки що у Рівному вистачає і тест-систем, і людських ресурсів щоб оперативно проводити відповідні дослідження щодо зараження коронавірусною інфекцією.

ПРО БАГАТОСТРАЖДАЛЬНИЙ МАЛИЙ БІЗНЕС

Серед учасників онлайн-марафону була і громадський діяч, експерт Олена Хотенко.

Вона входить до складу громадських рад одного з комітетів Верховної Ради України, ДФС, Міністерства соціальної політки. Олена вже п’ять років очолює раду громадської організації «Інститут податкових реформ», віцепрезидент «Асоціації платників податків України». Цього року обрана сенатором Європейського економічного Сенату EES.

На переконання Олени Хотенко, у нинішній ситуації, у Рівному і не тільки тут, найбільше потерпає малий та середній бізнес.

- Ми бачимо, що найбільше постраждав малий і середній бізнес, передусім, у сфері послуг, громадського харчування, туризму, перевезень. За дослідженнями фахівців, до 45% представників бізнесу заявляють, що вони навряд чи зможуть відновитися і перебувають під загрозою банкрутства.

У такій ситуації бізнесу складно щось змінити самостійно. Важко відновитися після завершення карантину. Тому на всіх рівнях влада має підтримати малий та середній бізнес, самозайнятих осіб. Потрібно їм надати податкові канікули, але не на два місяці, а на більш тривалий час. Треба внести зміни у плани-графіки документальних перевірок, задекларувати податкову знижку для тих, хто пов’язаний із діяльністю, спрямованою на протидію коронавірусу. Ми підготували цілу низку заходів, які подали Кабміну, розрахунки, як на короткостроковий період, так і на довготривалий, щоб бізнес міг відновитися. Зокрема, йдеться про те, щоб бізнес міг брати під відомі оті 5, 7, 9 відсотків кредити, що запропонував президент, під кредитування зарплат працюючим у малому та середньому бізнесі. Це стосується людей, які зараз змушені піти у відпустки за власний рахунок.

На думку Олени Хотенко, після карантину зміниться не тільки форма, а й модель поведінки бізнесу, зміняться договірні стосунки.

- Потрібно буде переспрямовувати свій бізнес, якщо це можливо, туди, де є певні доходи. Ідеться про певні допоміжні бізнесові варіанти. Це стосується і людей, які вже починають розуміти, що мати одну спеціалізацію, одну професію, один навик – недостатньо. Навіть уже зараз, під час карантину, деякі люди перекваліфіковуються, переорієнтовують свої інтереси. Одне знаю, що ми перейшли в інший вимір і не будемо такими, як до пандемії, ми перейшли в інші умови життя, в інші ризики. І кожен винесе із цієї ситуації свої висновки, свої уроки, кожен змінить свою модель поведінки, – вважає експерт з Рівного Олена Хотенко.

З цією тезою, що пандемія дає поштовх переосмисленню та новим підходам у діяльності кожного, погоджується і громадський діяч, експерт Олена Хмельник.

Вона, як голова правління благодійної організації «Благодійний Фонд «Громада Рівненщини», відкрила спецфонд «Стоп-Вірус», кошти від якого підуть на допомогу лікарям, забезпечення їх засобами індивідуального захисту, на підсилення лікарень різним обладнанням.

- Ми прекрасно розуміємо, що медична галузь потребує підтримки всього суспільства. Тож працюємо у такому форматі, коли всі волонтери між собою комунікують, спільно координуємо роботу із забезпечення лікарень усім необхідним. Узгоджуємо, що і куди доставлятимемо, щоб не було накладок, коли одних перенасичуємо, а інші потерпають від нестачі.

Основний принцип нашої роботи – відкритість і прозорість, ми звітуємо про доходи і витрати коштів, усе викладаємо у соцмережу.

Щодня спілкуємося із бізнесовими структурами, люди йдуть назустріч. Хтось кілька сотень гривень дає, хтось перераховує і 10 тисяч, і більше. От сьогодні отримали першу партію тест-систем, вже визначили, куди їх спрямуємо. Це стосується і респіраторів, масок-щитів. Ще один момент, про який хотіла сказати, – наскільки сьогодні важливо купити ті чи інші медматеріали, зекономивши при цьому. Ми бачимо, що ціни на деякі засоби індивідуального захисту зросли до 600%. З початку карантину ми підрахувати, що 40% зібраних кошів зекономили тільки на тому, що знайшли щось дешевше. Тому й сідаємо, моніторимо, вивчаємо ринок, шукаємо постачальників, щоб усе було оптимально, – розповіла Олена Хмельник.

ПРО СТРАХИ, ПАНІКУ ТА СПОКІЙ

Відомий рівненський психолог, психотерапевт Віталій Гаврилюк під час онлайн-форуму зупинився на деяких аспектах психологічної підтримки одне одного в умовах карантину.

Він вважає, що паніка і страх – супутники надзвичайних ситуацій. Але якщо страх – це нормальна реакція людини на непередбачувану ситуацію, то надмірний страх, який переходить у паніку – вже проблема.

- Страх – це захисна реакція людини, деякою мірою він допомагає сконцентруватися і здійснювати певні дії. Панічні настрої виникають, зокрема, й тоді, коли неочікувана ситуація, скажімо як зараз – із коронавірусом, невідомо коли закінчиться. Коли це буде – у травні, червні чи ще триватиме? Людина у потоці абсолютно різної за змістом інформації на тему того ж таки коронавірусу дезорієнтована. Одні просто розгублені, інші панікують.

Потрібно намагатися адекватно оцінювати цю ситуацію. Передусім, треба зрозуміти, що оцей карантин – то не відпустка, не канікули. Нерозуміння цього приводить до смаження шашликів у парках, колективного спілкування на лісових галявинах чи у скверах. Просто треба адаптуватися до нових умов, дати психіці певний час для цього. Зайняти себе чимось новим, цікавим, знайти хобі, шукати моменти для психологічного розвантаження, можливість побути на самоті, мати особистий простір.

Моя порада може бути й дивною, але я би радив не опиратися цій кризі, яка зараз виникла. Хочемо чи не хочемо, але нам у цих нових умовах треба змінитися. То треба прислухатися до свого внутрішнього «я», що з нами відбувається, навіть якщо це неприємні речі. Не закривати очі на свої емоції, а спрямувати увагу на щось нове, долучатися до чогось, от, як сьогодні вже говорили, скажімо, до волонтерства. Це один із прикладів. Тобто, об’єднання, взаємодія, спілкування, нехай поки що дистанційне, може вивести людину зі стану певного заціпеніння. І обмежте своє сидіння перед телевізором чи у Facebook, намагайтеся позбутися цієї залежності, зберігаючи спокій у душі, – радить психолог Віталій Гаврилюк.

ЧОМУ БОГ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ БАРТЕРОМ. ПРО ВІРУ ЗІ ЗДОРОВИМ ГЛУЗДОМ

До речі, про душу. Зберегти її у врівноваженому стані недостатньо. Як вважає ще один учасник онлайн-форуму, представник ради християнських церков Рівненщини Олександр Третяк, потрібно, аби вона, душа, сповнювалася добротою і бажанням допомогти ближньому. Особливо у такий непростий нинішній час.

- Передусім скажу, що на Рівненщині представники ради церков практично одноголосно зійшлися на думці, що дійсно, потрібно обмежувати масові зібрання у період пандемії. Що ми й зробили. У храмах масових зібрань не проводиться вже кілька тижнів. Перейшли на онлайн-трансляції.

Скажу, що у Біблії, зокрема, у Старому Заповіті, є дуже багато прикладів, коли люди хворіли, а особливо на певні вірусні хвороби, то вони приходили до священника – і він їх відправляв на 7 чи 12 днів за межі громади. Про це чітко записано у Законі Божому. Карантин у нас – 14 днів. Майже стільки ж, як у Біблії. Тому, коли ми чуємо про ті чи інші застереження, обмеження богослужбової нашої практики, то кажемо, що це необхідні заходи, украй важливі.

І ми намагаємось цього дотримуватися.

Ми ще не зовсім відійшли від того радянського часу, коли були певні заборони для зібрань, християнських обрядів, богослужінь. Багато старших людей навіть зараз, коли ми з ними спілкуємось, нам кажуть: стривайте, ми проходили випробування віри в роки радянського войовничого атеїзму, намагалися якось проявляти свою віру, збирались разом, йшли, коли це було можливим, у ті храми, які не були зачиненими, хоч це забороняли… А тут, всього-на-всього, якийсь вірус – і ви злякалися… Переконуємо таких людей, що важливо дотримуватися карантину, бо поширення вірусу має великі загрози життю людей.

Багато що тут залежить від очільників церкви, священників, пасторів.

Якщо священнослужитель переконливо попросить людей, що давайте на певний період залишимось вдома, будемо молитися там, чи в онлайн-режимі, то думаю, віруючі до цього б дослухалися. Буквально учора, коли я в ефірі мав діалог з одним із єпископів, то прозвучало до нього запитання: що переважає – віра чи здоровий глузд? І його відповідь була такою: віра зі здоровим глуздом, яка рухається любов’ю до ближнього.

Тобто, якщо я люблю свого ближнього, згідно з Божим словом, я буду робити все, або навпаки – не робити того, що зашкодить його здоров’ю.

Власне, це і є відповідь. Скажу, що Бог ніколи не займається бартером. Коли Бог дає віру, то він не віднімає розуму. Здоровий глузд і віра можуть і мають співіснувати.

- Наближаються Великодні свята. Як почуватимуться віряни вдома у такі дні?

- Воскресіння Господнє – це найбільше християнське свято.

Це торжество воскресіння Ісуса Христа із мертвих. І свято Пасхи в усьому світі – це знакове для кожного християнина. Але були моменти в історії людства, коли люди не могли відзначати свято Пасхи за певною традицією. Війни, епідемії… Так що це не є щось нове, особливе. Нам просто випало жити у такий час. Нам просто випав такий тест на людськість, справжнє випробування віри. Це наш такий стрес-тест.

- Іноді священники, проповідуючи слово Боже, кажуть, що нам треба вийти із зони душевного комфорту. Але як це зробити?

- Дуже просто – допомогти ближньому. І от ми, як країна, як народ, проходимо зараз, у ці дні, я повторюю, тест на людськість, тест на нашу християнську мораль. Чим є для нас Великдень? Чи це – торжество воскресіння Ісуса Христа, чи це просто дотримання речей, до яких ми звикли і ми без них не можемо. А можливо, варто переглянути цінності, пріоритети. І цей же Великодній кошик підготувати й занести сусідові, який неспроможний ходити, допомогти йому чимось.

Тож нехай для нас це свято стане насправді знаковим, щоб ми потім своїм дітям і внукам розповідали, як ми у 2020 році нетипово святкували Великдень. Наведу один приклад віри маленького хлопчика, коли священник закликав спільно молитися – аби випав дощ, якого дуже довго не було. І люди в обумовлений час прибули до церкви на молитву, а той хлопчина прийшов із парасолею. Усі почали сміятися, мовляв, чого ти із парасолею, надворі спека, сонце. А хлопчик відповів: як навіщо, я ж буду молитися – і дощ після того обов’язково піде… То ж я про віру – віру, підкріплену ділами – нехай буде вона у християн цього року особливою.

От ми знаємо про село Тинне Сарненського району на Рівненщині, де були виявлені перші хворі на коронавірус в області. Так, село й досі на карантині, фактично заблоковане. Але як повелися християни у цьому селі? Вони самі зібралися й вирішили допомогти. Зібрали у місцеву лікарню пульсоксиметри, засоби захисту, інше обладнання, якого не вистачало. Тобто вони, фактично ізольовані, у непростій ситуації у своїй громаді, зуміли самоорганізуватися і допомогти лікарям і самим собі. Це яскравий приклад віри в дії, – вважає запрошений на онлайн-форум представник ради християнських церков Рівненщини Олександр Третяк.

У цілому ж, канва проведення такого своєрідного марафону в онлайн середовищі засвідчила, що у Рівному інфекційне лихо не застало людей зненацька. Тут, у карантинних умовах живуть, спільно протистоять загальній біді, моляться і вірять у дні кращі, аніж зараз, підкріплюючи цю віру чистими намірами і добрими справами.

Олег Снітовський, Тернопіль
Фото з відкритих джерел