Вінниця. Карантин у спальному районі

Вінниця. Карантин у спальному районі

Укрінформ
Спорожнілі трамваї, маски з черепами і «підрахунок» покупців на ринку

«Залягаючи» на карантин, подбала, здається, про все. Аж ні: виявилося, не купила фарби для волосся, знеболювальних, та й фруктів захотілось. Вирішила ризикнути і вийти в аптеку й на ринок, до яких від мого під’їзду рівно сто кроків. Заодно й перевірити, як там обмежувальних заходів дотримуються.

Дорогою траплялося досить багато людей, у масках – ледь не кожний п’ятий. Люди одягають на себе, хто що може: від масок хірургічних до респіраторів хімзахисту, обмотують рот і ніс шарфами, банданами із черепами, натягують на обличчя коміри спортивних костюмів і светрів.

В аптеці відвідувачі, мабуть, найбільш свідомі. Багато людей не заходить, шикуючись до черги, «розтягуються» у ній на відстані метр-два одне від одного. Але бабці біля віконця каси товчуться купкою…

Деззасобів-«пшикалок» для рук а аптеці немає, масок – теж. Провізорка сказала, що чекають надходження десь аж на кінець тижня. Щоправда, є марля і вата в необмеженій кількості: «Хто схоче бути здоровим – собі пошиє».

Перш ніж зайти на ринок, заглянула на трамвайну зупинку. Людей зовсім небагато, по 5-6 душ чекають свого рейсу. У трамваях, очевидно, кількість пасажирів таки контролюють. Моя зупинка – третя від кінцевої. Трамваї сюди приїздять майже порожні. Полудень – не година пік, звісно. Можливо, саме тому в вагонах, як і вимагається обмежувальними заходами, по 10-20 пасажирів. У маршрутках – у середньому по 5-7 пасажирів.

Придбати батарейки і фарбу не вдалося: павільйон із крамничками, де торгують промтоварами, зачинений на замок. А в павільйон із прилавками, де продаються овочі, фрукти, м’ясо та молочні продукти, можна зайти тільки через одні з чотирьох дверей. На вході – контроль. Адміністратор ринку і працівник лабораторії регулюють кількість відвідувачів, так, щоб було не більше 5-7.

- Ми зачинили троє з чотирьох воріт. Як вимагають обмежувальні заходи, просимо, щоб люди працювали у рукавичках і масках. Продаж м’яса – не більше однієї туші на місце. До десятої ранку все розпродують. Молочки майже немає, – продавці з села не доїхали через скасування рейсів. Як буде далі – побачимо, люди, скоріш за все, зорієнтуються і пристосуються. Кількість відвідувачів, як бачите, контролюємо, – розповідає адміністратор ТСК «Пасаж» Микола Костюк.

За його словами, «базарний» павільйон, а також павільйон, де розташовані невеликі продовольчі крамнички, тричі на день миють із дезінфекційними засобами.

У крамнички, або як їх жартома називають продавці – «бутіки», впускають по одному відвідувачу, іноді заскакують і двоє. Продавці – у рукавичках, дехто і в масках, залежно від того, чи подбали про своїх працівників власники.

- Наша хазяйка купила нам і маски, і дезінфекційний засіб, – десь у «Господарочці» знайшла. Спасибі їй, бо в них хоч і незручно, але знаєте – скільки за день людей до нас заходить? Та й сварить адміністрація ринку, якщо впіймають без рукавичок, – розповідає продавчиня бакалійної крамниці.

Загалом, звичний асортимент товарів у крамницях на ринку не змінився, є усе і в достатній кількості. В дефіциті хіба що покупці.

- Зараз – може третина людей від того, що було раніше. Десь із пару днів був ажіотаж, а зараз – коли-не коли зайдуть. Тому й ціни не піднімаємо. Кажуть, учора все гребли на оптовому ринку, а в нас спокійно, – каже вона.

Продавчиня розповідає, що суттєвий відтік покупців на цьому ринку відчули через скасування приміських перевезень. Бо значну кількість продуктів тут купували селяни, які, спродавши свою продукцію, брали додому крупи, олію, ковбасу тощо.

- Ми дуже раді, що нас не закрили, як господарські магазинчики, бо ж треба за щось дітей годувати. Звісно, розуміємо, що є ризик, але куди подінешся? Треба «вмикати голову», берегтися і жити далі, – каже жінка.

Антоніна Мніх. Фото автора

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-