Наодинці з вічністю: лише каміння під ногами і небо над головою

Наодинці з вічністю: лише каміння під ногами і небо над головою

Точка на карті
Укрінформ
Те, що на території Дніпропетровщини є прадавній вулкан, може здатись комусь вигадкою

Адже в нашій уяві вулкани — це такі гори, з жерла яких періодично вилітає дим, полум’я та витікає розпечена лава. На Дніпропетровщині ж немає гір, її місцевість майже рівнинна.

Однак за тридцять кілометрів від обласного центру, у Солонянському районі поблизу села Аполлонівка на березі річки Мокра Сура справді є місце, яке науковці визначили як класичний вулкан.

Тут серед зелених полів і лугів, розрізаних зміїстими вигинами Мокрої Сури, підносяться невеликі пагорби. Навесні та восени вони вкриті зеленою рослинністю, є тут подекуди й дерева. А от коли підійдеш ближче – стає видно величезні кам’яні брили, вік яких сягає понад 3 мільярди років.

Якщо ви бажаєте насолодитися цією мовчазною красою і доторкнутися не лише до історії Дніпропетровщини, нашої України, а й планети в цілому, «Точка на карті» від Укрінформу кличе вас у мандри — до Аполлонівського палеовулкана.

МІСЦЕВІ МЕШКАНЦІ ПРО ВУЛКАН НІЧОГО НЕ ЗНАЮТЬ

Дивно, але дорогу до геологічної пам’ятки годі й питати у місцевих людей. Можна лише поспівчувати, що аполлонівці, та й солонянці, нічого не чули про вулкан, який міг би зробити це місце надзвичайно популярним у туристів. Поки що Аполлонівку більше знають за виправним закладом, що розташовується у межах села.

- Вулкан? Та що ви, немає у нас нічого такого!

- Скільки живу, ніколи не чув!

Михайло Копєйко / Фото: adm.dp.gov.u
Михайло Копєйко / Фото: adm.dp.gov.u

Навіть голова Солонянської селищної ради Михайло Копєйко не одразу зрозумів, про що ми розпитуємо:

- А де, кажете, він є? В Аполлонівці? Не знаю, вперше чую.

- Ну, як же, навіть у Вікіпедії про нього інформація є. Це ж найдавніший свідок створення нашої Землі! А для об’єднаної громади (Аполлонівський старостинський округ входить до складу Солонянської ОТГ – авт.) міг би стати чудовим об’єктом місцевого туризму.

- Я це візьму до уваги, адже в плані туризму через близькість до обласного центру ми не поспішали працювати, та й відповідних спеціалістів не маємо. В Аполлонівці у нас кар’єр є, – згадав голова.

Отут, як виявилося, головне слово – кар’єр. Справді, місцеві тривалий час використовували об’єкт для добування каменю. Добре, що промислового виробітку тут не було, брали лише на місцеві потреби. А потім роздивились, що за заляганням порід, їх структурою – камені виявились залишками палеовулкану. Зараз кар’єр покинутий.

КАМІННЯ МОЖЕ ГОВОРИТИ

Аби розставити усі крапки над «і», звертаємося до члена Європейської асоціації зі збереження геологічного спадку (ProGeo), кандидата геолого-мінералогічних наук, доцента кафедри геології та гідрогеології Дніпровського національного університету ім. О.Гончара, головного редактора міжнародного англомовного журналу «Journal of Geology, Geography and Geoecology» Володимира Манюка.

- В цілому є проблема збереження геологічної спадщини. Це не просто цікавий об’єкт. Є природно-заповідний фонд в Україні, куди входять заповідники, національні парки, заказники, одна з його категорій – це пам’ятки. Серед них – геологічні пам’ятки. Палеовулкан поблизу села Аполлонівка є перспективною пам’яткою геологічної спадщини. Він не має ще статусу офіційного, але документи про це подавалися в офіційні органи, бо це дійсно цінний об’єкт з точки зору геологічної спадщини, оскільки характеризує давній вулканізм, – пояснив Володимир Васильович.

За його словами, це один із найстаріших вулканів в Україні. Якщо поглянути на геологічну карту найдавніших на Землі докембрійських порід, можемо побачити в межах Українського кристалічного щита, а саме на території Середньо-Придніпровського геоблоку, де ми зараз перебуваємо, так звані зеленокам’яні структури, вік яких перевищує 3 млрд років. У межах цих реліктових структур зосереджені найбільш перспективні родовища корисних копалин. Одна з таких структур – Сурська зеленокам’яна. Саме в Сурській структурі геологами відкрито і розвідано кілька родовищ золота, серед яких – Балка Золота та Сергіївське родовище із промисловим вмістом золота. Останнє подібне до золотоносних родовищ Канади, Австралії та Південної Африки. Саме в межах цієї зеленокам’яної структури і є давній палеовулкан.

Уперше породи, схожі на метабазальти в сучасному розумінні, згадує відомий дослідник геології нашого краю, першовідкривач Нікопольського родовища Валеріан Домгер у роботі «Геологічні дослідження в південній Росії в 1881-1884 роках». Звісно, кар’єру ще не було, але Домгер згадує «товщу амфіболіту впоперек загального простягання гранітів» поблизу західної околиці с. Новомиколаївки. Найбільш повні дані стосовно Аполлонівського палеовулкана наведені в роботі відомих українських геологів Сіворонова А.А. та Боброва О.Б. «Об Апполоновском Палеовулкане» на підставі матеріалів геологічної зйомки. Палеовулкан в Аполлонівці останній раз вивергався приблизно 3,1 млрд років тому.

Вчені припускають можливість існування кількох жерл, із яких виливалась лава, про що свідчить схема реконструкції вулкана, складена на підставі даних буріння свердловин.

Низький ступінь перетворень порід, розкритих кар’єром, дозволяє спостерігати у стінках та днищі виробки унікальні для докембрію фрагменти палеовулканічної споруди центрального типу.

Це наша давня докембрійська історія, де переважали породи – граніти, мігматити, діорити, амфіболіти, тобто набір кристалічних порід, що характерні для утворення цього періоду кристалічного щита. І їх можна побачити саме в цьому місці, – говорить вчений.

АПОЛЛОНІВСЬКИЙ «ДІДУГАН» НАБАГАТО СТАРШИЙ ЗА КАРА-ДАГ

Загалом в Україні є декілька місць, де можна бачити продукти вулканічної діяльності, це, наприклад, Крим – вулкани Кара-Даг і Фіолент. Вони набагато молодші від Аполлонівського і краще збереглися. Друге унікальне місце – це Рівненщина, де розташовується Долинське родовище базальтів. Ще одне місце, де добре проявився вулканізм, – це складчастий Донбас. На півночі є Дніпрово-Донецька западина, а південніше, саме там, де є поклади вугілля, була активізація вулканічної діяльності. Якщо в западині такі поклади прослідковуються на глибині 10-12 кілометрів, то південніше вони підняті нагору в результаті стискання й видавлювання. Наочно побачити контакт порід від докембрію до продуктів виверження Девонського періоду можна в районі річки Волновахи.

У Аполлонівського «дідугана», за щасливим збігом обставин, також є своя особливість. Дно кар’єру оголило поєднання потоків базальтової лави і туфів, що пов’язані з твердими викидами вулкану. Це місце вже охрестили «Поцілунком лави і туфів».

- Це унікальне місце, тому що, переважно, такі давні породи не зберігаються у первозданному вигляді, за мільярди років вони змінювались, перекристалізовувались, зміщувались, лише тут, у нашому регіоні, можна побачити це переплетіння потоків докембрійського періоду, – наголошує Манюк.

Аполлонівський палеовулкан цікавий ученим, студентам, які вивчають геологію. Одночасно він має цінність і для тих, хто просто любить живу природу. Геотуризм зараз є трендом в усьому світі.

Тож вирушайте до Аполлонівського палеовулкану — у Дніпропетровську область, Солонянський р-н, с. Аполлонівка.

Географічні координати: 34°47'3'' сх. д., 48°14'36'' пн. ш.

Оптимальний маршрут: їхати від м. Дніпро на захід, через с. Сурсько-Литовське до с. Сурсько-Михайлівське, на повороті до якого звернути ліворуч, до річки, де за містком буде кар’єр.

Людмила Блик, Дніпро
Фото – автора та надані Володимиром Манюком

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-