Мукачівська стрілянина–2
Ранок п'ятниці 7 лютого на Закарпатті розпочався із новин про стрілянину в одному із мікрорайонів міста. Молодики з’ясовували стосунки за допомогою автоматів. Вразило, що відбувалося усе на очах у людей, поряд – дитячий садочок і спальний мікрорайон, що має епічну місцеву назву з часів 1990-х – “Чикаго”.
Постраждали внаслідок перестрілки двоє її ж учасників. Уже потім, коли місцеві ЗМІ упізнали в одному з них помічника відомого екснардепа – інформаційна хвиля почала наростати. Зіграли роль, очевидно, два критерії — знову “мукачівська стрілянина” (подію почали називати римейком першої й приставляли, як у голлівудських фільмах, цифру “2”) та ще те, що учасники нібито мали стосунок колись до першої Мукачівської стрілянини у липні 2015-го року за участі “Правого сектора”.
Але цього разу події розгорталися швидко. У той же день Мукачево скликало позачергову сесію, де звернулося до президента з проханням розібратися з криміногенною ситуацією у місті. Просили ввести цілодобове патрулювання та змінити керівництво поліції, адже при нинішньому, мовляв, маргінальні угрупування почувають себе зовсім не маргіналами у місті.
Патрулювання ввели (щоправда, одразу ж зі скандалами, містяни поскаржилися, що нацгвардійці вимагають гроші з окремих перехожих, у поліції з цим фактом саме зараз розбираються), а от керівництво поки що не поміняли, лише відсторонили керівників Мукачівського відділу. Втім, усе ще попереду, бо сьогодні, 11 лютого, позачергову сесію зібрав голова Закарпатської облради, і там також головне питання порядку денного – “криміногенна ситуація у місті Мукачеві”.
Тим часом 10 лютого в Ужгороді обрали запобіжний захід (тримання під вартою) затриманим під час спецоперації правоохоронців у Нижніх Воротах. Цю подію суботнього вечора 8 лютого пов’язували з п’ятничною стріляниною (один із затриманих поліцейськими на посту в Нижніх Воротах, начебто, давній антагоніст пораненого у перестрілці помічника екснардепа), втім, офіційно поліція інформувала, що 7 хлопців на джипах у Нижніх Воротах затримали, тому що “вони хотіли встановити контроль над областю”. Примітно, що запобіжний захід обирали лише двом із сімки — водіям позашляховиків, закарпатцю та вінничанину – у кримінальному провадженні за ст. 348 ККУ (посягання на життя працівника правоохоронного органу). А в кримінальному провадженні за фактом Мукачівської стрілянини-2 (там ідеться про подвійний замах та незаконне поводження зі зброєю) наразі затриманих людей нема (заарештовані, як повідомили в поліції, хіба що три автомобілі) — поранених у лікарні допитали, особи інших учасників встановлюють.
В області, кажуть правоохоронці, триває спецоперація. А разом з нею не припиняються і розмови. Укрінформ зібрав думки щодо події: питали експертів, чому розбірки в Мукачеві спричинили такий ефект і якими можуть бути наслідки для регіону?
ЦЯ СИТУАЦІЯ СТАНЕ КАТАЛІЗАТОРОМ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОДА
- Найперше, що треба зазначити у цій справі, — це не “звичні розбірки”. Це все було зроблено досить зухвало: вдень, у спальному мікрорайоні, біля дитячого садочка, хтось знімав це на відео, яке одразу ж з'явилося в мережі. Ця ситуація була настільки показовою, що викликала резонанс. Ну а потім зіграв свою роль зв'язок деяких прізвищ учасників (мова про помічника відомого ексдепутата Михайла Ланя) з історичною Мукачівською стріляниною – і розгорівся скандал, – пояснює політолог Михайло Шелемба.
Плюс до того, зазначає він, було звернення депутатів Мукачівської міськради із закликом до президента та міністра Авакова ввести в місто Нацгвардію для цілодобового патрулювання. Це усе тільки підігріло інтерес до події з боку громадськості. З моменту, коли підключилися обласні депутати (зі скликанням позачергової сесії облради) це привернуло до ситуації ще більше уваги суспільства.
- Чому так включилися політики місцевого та обласного рівня зі зверненнями? Цього року вибори, і через 9 місяців закарпатці вибиратимуть нових депутатів як Мукачівської ОТГ, так і області. Відтак, чим не привід зайвий раз показати, як депутати усіх рівнів дбають про безпеку населення? Тому всі й використали оцей майданчик. Хоча, по суті, ніяк вплинути на ситуацію вони не можуть. Вплив на криміногенну ситуацію в області мають правоохоронці. Тому якщо говорити про звернення, то воно має бути не до президента, а до міністра МВС Авакова, до голови СБУ Баканова , – каже Шелемба.
- Інше, на що треба звернути увагу в цій ситуації — це те, що “мукачівська стрілянина-2” десь зіграє свою роль як каталізатор призначення голови Закарпатської ОДА. І ми зараз побачимо це представлення, очевидно, людини, яку поставили в область для подолання тут криміногенної ситуації. Але хай там як, а треба вже закінчувати епопею з призначенням голови ОДА на Закарпатті. Так, ця людина ніяк не впливає на криміналітет чи правоохоронні органи, але для стабільності в області вона тут повинна бути, – каже Шелемба.
ЦЕ КЛАСИЧНІ ГАНГСТЕРСЬКІ РОЗБІРКИ
- Цей випадок із мукачівською стріляниною мало має стосунку до політики. Це класичний приклад розбірок часів 90-х. І ми, чесно кажучи, уже й забули, що таке бувало і що це може знову мати місце у суспільстві. Якщо у 2015 році мукачівська стрілянина мала певне політичне забарвлення, то ось ця “друга” мукачівська стрілянина — це все-таки щось інше, тут воно більш таке гангстерське, – каже політолог Ігор Тодоров.
Очевидно, місцеві авторитети вирішили з’ясувати стосунки у такий спосіб і вони себе почувають в області так, що можуть собі це дозволити. Ну і це зрозуміло: область уже понад місяць знову без голови і без чітко вибудованої владної вертикалі. Узагалі, це оціночне судження, воно нікого ні до чого не зобов'язує, та все ж якби на Закарпатті була чітка місцева владна вертикаль — такого поводження собі б ніхто не дозволяв.
Голів Закарпаття та Львівщини звільнили одночасно, на Львівщині голова вже є, у нас — далі в.о. і хіба тільки розмови про те, кого ж призначать на цю посаду в регіоні, – акцентує Тодоров.
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВИБУХ СТАВСЯ ТОМУ, ЩО ТІНЬОВЕ ЖИТТЯ НАХАБНО ПІДСВІТИЛИ
- Я думаю, що мукачівська стрілянина 7 лютого знову спричинила такий резонанс, тому що всі побачили подвійне життя, його раптово “підсвітили” і це вразило – каже політолог Віктор Пащенко. – Річ у тім, що дійові особи цієї стрілянини так чи інакше були при владі в регіоні і через лояльних людей лишаються у владі до цього моменту (є свої структури, чиновники під впливом як у однієї сторони конфлікту, так і в іншої). Тіньове життя неможливе без існування владного “даху”. Конфлікти такого штибу виникають переважно зі зміною влади нагорі, а відповідно до переділу офіційних повноважень йде перерозподіл і тіньових.
Власне, ці дві мукачівські стрілянини мають спільний корінь. Перша — після Революції Гідності, новий президент, новий губернатор, нове угрупування яке прагнуло до влади . Зараз же десь є зміни на таможні, новий уряд, новий президент, на Закарпатті планується нове керівництво — і знову пішли розбірки.
Чому вони вийшли на поверхню? Бо знятий “дах”. Якби це відбулося в звичайному “робочому порядку”, це би якось зам’яли і воно би не вихлюпнулося в медіа з таким розмахом. А оскільки немає до кого апелювати зверху, то це вийшло на поверхню показово.
Якщо узагальнити, то в регіоні йде переділ потоків впливів (грошові, впливи на тіньову економіку, контроль над різними структурами — владними і напіввладними) і боротьба за керівні посади. Але оскільки зараз є певні обмеження (не виходить домовлятися у владних кабінетах), тому ці місцеві розбірки виходять на поверхню. А певні силові органи хочуть показати свою діяльність.
Якщо коротко аналізувати цю ситуацію, треба сказати, що із зміною влади життя пожвавилося, пішла конкуренція.
Щодо прогнозу, тут можливі два варіанти. Як це часто бувало, пройде якийсь час (як після першої стрілянини) — і все заспокоїться. Переважно після таких ситуацій вплив учасників над потоками залишався, хоч, можливо, з меншим розмахом. Зараз теж є очікування, що знайдеться з ким домовитися. Це один із можливих варіантів вирішення проблеми.
Другий варіант — все-таки дія закону буде розширюватися, а відповідно, вплив тіньових структур — звужуватися. Скажемо так, ніде в світі злочинність досі не поборена. Але в країнах цивілізованих вона маргінальна, не на вершечку влади. Такий процес відбувається і в Україні. І колись ми до цього також прийдемо.
САМЕ КРИМІНАЛІЗОВАНІСТЬ РЕГІОНУ — ОСНОВА ЙОГО ДЕГРАДАЦІЇ
- За останні 5 років в українському медіа-просторі говорили переважно про кризу державності на Закарпатті з огляду на вплив та політику Угорщини, на цьому ґрунті з’явилося дуже багато стійких міфів і фейків у контексті сепаратизму тощо. Однак, як засвідчують останні події на Закарпатті, що розвиваються за принципом ланцюгової реакції після стрілянини в Мукачеві, криза державності в регіоні справді є, і вона пов’язана з фактичною відсутністю тут системи державної влади, злиттям влади з криміналом, включно з силовими органами, – каже Дмитро Тужанський, політолог, директор Інституту Центральноєвропейської Стратегії. – На відміну від «угорського сепаратизму» ця закарпатська проблема не тільки значно реалістичніша, а й глибша й небезпечніша. Саме вона лежить в основі деградації Закарпаття як регіону, його занедбаності та нинішньої приреченості. Вирішити цю проблему зміною керівництва регіону чи місцевої поліції та СБУ не вдасться. Це вже робилося не раз, зокрема у 2015 році також після стрілянини в Мукачеві, але ситуації в регіоні це ніяк не змінило. Можна знайти чимало доказів, що навіть навпаки – ситуація з тих пір розвивається ще стрімкіше з точки зору загострення кризи.
- Ніхто після стрілянини в Мукачеві 2015-го року не був затриманий чи покараний, хоча кілька тижнів тривала спецоперація з залученням авіації та кугуарів, – акцентує Тужанський. – Зміна влади в регіоні після тієї стрілянини виявилася лише у перегрупуванні кланів, а не у зміні підходів – системної державної політики в області не з'явилося, регіон продовжив деградувати (без авіасполучення, без втілення інфраструктурних проєктів, із блокуванням реформи децентралізації, з маніпуляціями на угорській тематиці тощо). Продовження практики бездіяльності влади або її співпраці з криміналітетом — це поява приватного кордону, контрабандні скандали, регулярні напади на місцевий бізнес з ціллю рекету.
- Як має реагувати влада? Це має бути вольове рішення центру, яке складатиметься з двох питань: перше – призначення у регіоні технократичної команди управлінців, найкраще, щоб це був мікс місцевих і немісцевих, друге – системна державна регіональна політика щодо Закарпаття за такими напрямками як інфраструктура, децентралізація, транскордонна співпраця, освітня та гуманітарна сфери включно з нацменшинами й екологія. Робота за цими напрямками має тривати щонайменше 2-3 роки безперервно, – каже Дмитро Тужанський.
Тетяна Когутич, Ужгород
