Децентралізація на Херсонщині: що зроблено і що попереду

Децентралізація на Херсонщині: що зроблено і що попереду

Укрінформ
Херсонський Центр розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою» підбив підсумки своєї роботи з 2017 року

Під час зустрічі з журналістами його директорка Оксана Сілюкова та радники відповіли на запитання про реформу децентралізації на Херсонщині, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Про критерії спроможності громад

Якщо хтось каже, що це, мовляв, не добровільне об’єднання, що заганяли у громади - це не правда, каже радник з питань децентралізації Херсонського ЦРМС Леонід Жовтило.

«Не один десяток фотозвітів зі зборів, де ведуться дебати, голосування, протоколи, свідчить, що реформа децентралізації, формування громад – один з відкритих процесів, який спрямований на громадян. Починаючи з 2017 року, на Херсонщині утворено 34 ОТГ, дві з яких чекають на перші вибори 22 грудня – це Вербівська ОТГ у Нижньосірогозькому районі та Костогризівська ОТГ у Каховському районі», - розповідає радник з питань децентралізації.

У 2019 році нарешті була зрушена брила – почали створювати ОТГ на базі міст обласного значення, також відбувається процес доєднання до громад. З’явилась мотивація, адже новий уряд націлив на завершення процесу децентралізації у 2020 році, тому сьогодні ще є шанс зрозуміти своє місце в тій чи іншій ОТГ і починати жити у новому форматі, каже радник.

Що стосується показників спроможності об’єднаних громад, то вони, на думку експертів, мають враховувати особливості регіонів.

«Розглядаються нові критерії спроможності, дійсно при цьому підходять трохи уніфіковано до кількісних показників. Але я думаю, ці показники мають корелюватися в регіональному вимірі – ситуація в областях різна, географічне, економічне становище. От у нас Музиківська ОТГ не підпадає під жодні показники. Однак вона вважається однією з успішних громад», - каже Оксана Сілюкова.

Вона вважає: на те, щоб громада довела свою спроможність, необхідна, як мінімум, одна каденція голови ОТГ.

Успіх ОТГ залежить від команди

«Дуже багато залежить від кадрового потенціалу, від команди, яка є. Якщо громада за 5 років не справляється, то вже може йти мова про нові вибори, які так чи інакше будуть, або про зміцнення громади шляхом доєднання, об’єднання з іншою», - каже директорка Херсонського ЦРМС.

На її думку, неуспішна громада – це не дуже дієвий голова ОТГ, не дуже потужний кадровий ресурс команди. І навпаки, успішна громада там, де голова заходить в усі проєкти, готує проєктних менеджерів, що працюють задля розвитку ОТГ.

«60% ОТГ на Херсонщині є успішними, проте це не означає, що у решти немає шансу на такий результат», - відповідає на запитання журналістів Оксана Сілюкова.

Саме з такими активними людьми, які прагнули змінювати свої громади, і працював Херсонський ЦРМС. З 2017 року по 2019 рік тут провели 165 тренінгів та семінарів, в яких взяли участь близько 3 тисяч осіб.

«З 2017 по 2019 рік ми провели 545 робочих зустрічей, консультацій, залучивши понад 10 тисяч чоловік. Зазначу, що лише у 2019 році було 350 робочих виїздів, консультацій у громадах, поради від експертів отримали більш ніж 5,5 тисяч учасників. Ми бачимо результат нашої роботи в історії успіхів громад», - розповіла радниця з питань комунікації Херсонського ЦРМС Анастасія Супрун.

У 2019 році, працюючи у громадах, вона робила акцент на цифрових комунікаціях – бо тепер уже не дивина, що бабуся «сидить» у соцмережах, працювала над розробкою логотипів, фірмового стилю для місцевих фестивалів, які проводять ОТГ для розвитку туризму.

Великим попитом в громадах користувалися фінансові консультації, які надавала радниця Херсонського ЦРМС Світлана Тютюнник, зазначила Оксана Сілюкова.

«Консультації стосувалися як простих питань, так і складання місцевих бюджетів ОТГ, короткострокового планування. Деякі громади у нас уже запровадили бюджет участі. Майже всі розрахунки потенційної спроможності ще не об’єднаних громад робила Світлана Тютюнник. Як правило фінансові тренінги мали аншлаг», - розповіла директорка Херсонського ЦРМС.

Як зазначає радник з питань децентралізації Херсонського ЦРМС Леонід Жовтило, краще, коли на тренінги представники від громад приїжджають командою. Бо коли це одна людина, то вона, повертаючись у реальність в ОТГ, лишається наодинці зі своїми ідеями, а якщо у громаду повертаються однодумці, то вони мають більше можливостей втілити у життя те, чого навчились.

ОТГ Херсонщини освоюють міжмуніципальне співробітництво

ОТГ Херсонщини вчаться співпрацювати у межах міжмуніципального співробітництва. І в цьому їм допомагали радники Херсонського ЦРМС під час тренінгів та семінарів.

Саме під час одного з таких тренінгів зрозуміли, як узгодити питання роботи територіального центру обслуговування громадян з Горностаївською ОТГ, представники Костянтинівської громади. Як результат, Костянтинівська ОТГ ініціювала укладення з Горностаївкою міжмуніципального договору, він зареєстрований у Мінрегіоні.

За словами Леоніда Жовтила, моделі муніципального співробітництва є різні, це може стосуватися ЦНАПів, відділів освіти, без нього неможливо екологічна робота, зокрема, збір і утилізація твердих побутових відходів.

Проте не всі ще готові до такої співпраці.

«І це не те, що немає розуміння важливості процесу. Проблема в тому, що у наших громадах ще живе: хай воно маленьке, але воно моє. А не про те, щоб поділитися ресурсом, ефективно його використати, і створити грандіозну, добру справу на основі кількох громад. Але без цього не обійтися. Наприклад, пожежна охорона, яка може обслуговувати кілька ОТГ. Ведеться робота у Виноградівській, Великокопанівській і Ювілейній ОТГ. Є приклад - Зеленопідська, Тавричанська ОТГ. Це така послуга, яка затратна певною мірою, і в той же час можна об’єднати зусилля, щоб зробити більш потужною матеріальну базу», - розповідає радник.

ОТГ – не прохідний двір

Представники громади мають шукати консенсус і вчитися домовлятися, а не перетворювати ОТГ у прохідний двір: хочу зайду, хочу вийду, каже Леонід Жовтило.

Радник зазначив, що противники реформи децентралізації згадують як негативний приклад ситуацію в Любимівській ОТГ, до складу якого увійшов населений пункт Каїри і мешканці якого тепер цим невдоволені.

«Наш центр виступав проти створення такої ОТГ, ми їм говорили про ті ризики, про які ті самі люди сьогодні приходять до нас і розповідають, кажучи: допоможіть нам, ми хочемо вийти», - зазначив Жовтило.

За його словами, оскільки механізму виходу з ОТГ ще немає, тому представникам громади треба сідати і шукати консенсус, а не перетворювати ОТГ у прохідний двір: захотів – зайшов, захотів – вийшов.

«Ми проводили тренінги і навчання з метою навчити наші ОТГ спільно жити, управляти територією. Мені сподобалось, коли мені сказали в одній ОТГ, що ми як одна родина і коли погано одній сільській раді – погано всім», - каже радник.

На Херсонщині у 2020 році буде 24 ЦНАПи

Наблизити послуги до людей – саме для цього в ОТГ створюють сучасні ЦНАПи. Як розповіла радниця з муніципальних послуг Херсонського ЦРМС Оксана Гуцоляк, на Херсонщині до середини 2020 року вже має працювати 24 ЦНАПи.

«Скоро ви зможете поїхати, наприклад, у Музиківську ОТГ і отримати там і закордонний паспорт, і весь набір адмінпослуг», - відзначила радниця.

ЦНАПи створюються за підтримки «U-LEAD з Європою», програма надає інституційну підтримку та оснащення. Як відзначила Оксана Гуцоляк, перша громада Херсонщини, що скористалася цією програмою і де була втілена модель сучасного, облаштованого за всіма вимогами ЦНАПу – Кочубеївська ОТГ.

«Вони були неофітами і вже за їх прикладом інші ОТГ долучилися до цієї програми», - розповідає радниця.

Журналісти озвучили закиди, що у Кочубеївці ЦНАП, мовляв, недоцільно було будувати, бо через відсутність доріг сюди важко дістатися потенційним клієнтам, а населення небагато. Оксана Гуцоляк каже: у тому й суть, щоб наблизити послуги до людей задля того, щоб село не вмирало.

«Саме ЦНАП, і те, що в ОТГ надають якісні послуги, і те, що громада долучається до різних проєктів (тут нещодавно оптоволокно провели з сусідньої області, щоб автономізувати свою амбулаторію) – все це свідчить про те, що це село не вимирає, а розвивається», - зазначила радниця.

Громадські організації в ОТГ: власні ЗМІ, фестивалі та гранти

Один з напрямків роботи Херсонського Центру розвитку місцевого самоврядування - розвиток громадянського суспільства. Експерти та радники ЦРМС провели низку мотиваційних тренінгів, надавали консультації для ініціативних груп, допомагали видавати газети громадським організаціям.

«Був цикл тренінгів - від реєстрації до першого проєкту, від планування до розвитку. У нас є низка тренінгів мотиваційних для жінок. Хочу відзначити Новомиколаївську сільську раду, це Скадовський район, де саме наш тренінг став поштовхом до створення громадського об’єднання, вони на стадії реєстрації і розробки планів. Тут провели перший фестиваль, кажуть, завдяки тренінгу жінки були вмотивовані», - розповідає радник з питань децентралізації Херсонського ЦРМС Леонід Жовтило.

Ще один приклад – у Брилівці створили перше друковане ЗМІ від громадської організації. У Костянтинівській ОТГ активно працює громадська організація «Дубівський добробут».

«Вони також провели фестиваль і на ньому зібрали 12 тисяч гривень, за ці гроші відремонтували туалет при цвинтарі та огородили кладовище», - каже радник з регіонального розвитку Херсонського ЦРМС Олександра Фадєєва.

Громади активно використовують гранти для реалізації власних проєктів. До цієї роботи також залучаються громадські організації.

Як каже Олександра Фадєєва, маленькі гранти, до 10 тисяч, уже не дивина.

«За три роки було п’ять досить великих грантів, за цей рік поки що лише один, але ми ще чекаємо відповіді по конкурсах», - каже вона. І підкреслює, що такі гранти – це серйозний поштовх, коли громада починає вірити в себе. Наприклад, Костянтинівська громада в рамках реалізації проєкту USAID отримала понад 500 тисяч гривень на проєкт щодо розвитку альтернативного палива. Важливо, що цей проєкт підтримали агропідприємства і тут не виникне проблема нестачі сировини для виробництва брикетів. А така проблема була в інших населених пунктах.

Стратегічний розвиток чи виживання

Радник з регіонального розвитку Херсонського ЦРМС Олександра Фадєєва допомагає розробляти громадам Стратегії їх розвитку.

«За три роки я змогла охопити одинадцять ОТГ. Але в цьому році ми надаємо допомогу тільки трьом – Горностаївській, Борозенській і, я сподіваюсь, що і Ювілейна громада завершить цю роботу», - каже вона.

Розповідає, що однією з перших громад, що розробляла Стратегію з Херсонським ЦРМС, була Зеленопідська ОТГ. Вони націлились рівномірно розвивати всі населені пункти, які увійшли до складу цієї громади, а не лише головну садибу. Зараз ОТГ може реально конкурувати за рівнем послуг з Каховкою – це і освіта, і культура, і навіть такі послуги як манікюр, педикюр, зубопротезний кабінет з’явилися.

«Знаєте, я б хотіла там жити. І, відповідно, коли сусідні села бачать, що рівень життя починає розвиватися в іншому вимірі, то ми маємо доєднання», - розповідає радниця. 

Вона зазначає, що під час розробки Стратегії з’являються групи «за інтересами» – люди створюють громадську організацію, ініціативну групу для того, щоб реалізувати власний проєкт, залучивши грант чи громадський бюджет. Для прикладу, Костянтинівська громада, де 4 тисячі населення, створює третю поспіль громадську організацію.

Що стосується Стратегій розвитку, то як зазначила радниця, вони потрібні, адже більшість громад у нас спрямована не на розвиток, а на виживання. Проте Стратегії не є сьогодні достатньо легітимним документом, оскільки не передбачені постановою Кабміну. Все, що зобов’язані робити громади – плани соціально-економічного розвитку. Але як правило план цей складається з набору соціальних проєктів: дах, школа, лікарня, садочок. Тобто, про розвиток не йдеться.

З іншого боку, як можна розробляти Стратегію на 7-10 років у громаді, якщо це не спрогнозовано на центральному рівні та ще й в умовах, коли приймаються зміни до податкового, бюджетного кодексу, продовжуються медична та освітня реформа?

Люди – це найбільший капітал, переконана радниця з регіонального розвитку Херсонського ЦРМС Олександра Фадєєва.

«Коли я приїжджаю у громаду і мені кажуть: у нас землі немає, грошей немає, я запитую: люди є? У громаді три відсотки мешканців - завжди люди підприємливі. Тобто, з 4 тисяч населення знайдуться 120 чоловік, які щось можуть змінювати», - каже радниця.

Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Ірина Староселець, Херсон

Фото автора та Херсонського ЦРМС

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-