На Херсонщині ОТГ взялась за розвиток «ностальгічного» туризму

На Херсонщині ОТГ взялась за розвиток «ностальгічного» туризму

Децентралізація
Укрінформ
Фестиваль української та німецької культур «Кронау-фест» зібрав у Високопіллі на Херсонщині представників чотирьох регіонів України

Гостям запропонували кілька виставок, ярмарок, концерти та ексклюзивні екскурсії, на яких розповідали про німців-колоністів, що освоювали ці землі з середини XIX століття.

ЯК ВІДКРИТИ ПІВНІЧНІ ВОРОТА ХЕРСОНЩИНИ?

Руслан Застава
Руслан Застава

«Ми відзначаємо 150 років з початку заселення нашої території і створення німецької колонії під назвою Кронау. Саме тому фестиваль так називається «Кронау-фест». Це розвиток, як ми кажемо, туристично-ностальгічного туризму, враховуючи минуле громади», - ділиться голова Високопільської ОТГ Руслан Застава.

Як розповідає місцева громадська діячка Любов Куцевол, яка не лише сама проводила під час свята екскурсії, але й колег підготувала для такої роботи, з 1869 по 1882 роки в північно-західній частині Херсонського повіту Херсонської губернії, на викуплених землях (переважно у князя Кочубея), виникли поселення, засновані німцями-колоністами. Вони переселились з колоній Мелітопольського повіту Таврійської губернії.

“У 1869 році німці заснували колонію Кронау, яка й стала центром теперішнього селища Високопілля. Доказом цієї дати заснування Кронау є закладна грамота, яка була знайдена в металевій капсулі, коли перебудовували і реконструювали кірху. Грамоту зберігають у місцевому музеї і демонструють туристам”, - підкреслює Любов Куцевол.

Два роки тому фестиваль «Кронау-фест» провели у Херсоні, в обласному музично-драматичному театрі. Але тепер географія змінилась: громада відчула, що готова випробувати свої сили.

Гарна ідея здобула матеріальну державну підтримку – громада виграла грант, ставши учасником конкурсу, оголошеного міністерством культури України «Малі міста – великі враження». Отримали 250 тисяч гривень на проведення фестивалю.

«Умова – 70% державні кошти і 30% - це наше співфінансування, з місцевого бюджету і інших джерел», - пояснює заступник селищного голови Олександр Вітвіцький.

В ОТГ пояснюють, що перший фестиваль були змушені проводити не у Високопіллі через стан доріг. Правда, тут є залізнична станція, тому дістатися у селище можна з більшим комфортом залізницею, аніж автомобілем чи автобусом. Власне, якщо їхати сюди автотранспортом з Херсона – це три години дороги, половина з якої, як то кажуть, «яма на ямі».

У місцевій РДА звертають увагу: перон на залізничній станції Високопілля змінився на краще – залізничники зробили свою справу, тепер за автодороги треба братися, щоб район став справжніми північними воротами Херсонщини.

«Наразі є 7 проєктів з капітального і поточного їх ремонту, і, згідно з нашими проєктами, кошторисна вартість таких робіт становить 280 млн гривень. Таких коштів, звісно, в районному і сільських бюджетах немає, але ми робимо все для того, щоб кошти були виділені з бюджетів усіх рівнів і шукаємо підтримки у меценатів», - каже голова РДА Сергій Старух.

За словами голови РДА, історія німців – колоністів – це не лише Високопілля, але й інші населені пункти району. Дослідження історичні проводять й намагаються зібрати матеріали про колоністів, наприклад, у Кочубеївці, там навіть є вулиця, що називається Менонітська.

ФІЛОСОФІЯ І ДУХ – У ВИСОКОПІЛЛІ ПАМ’ЯТАЮТЬ ПРО НІМЦІВ-МЕЦЕНАТІВ

Якщо вже казати про меценатів, то саме історія Високопілля свідчить, як багато можуть зробити благодійники для розвитку громади. Про це нагадує Любов Куцевол.

«Ми завдячуємо німцям - колоністам, які заснували наше селище. Вони своєю працею підняли наш чорноземний степ і прославили на всю Україну і за кордоном наше високопільське борошно. Ми вдячні німцям-колоністам, які лишили нам у спадок центр нашого селища - духовною, культурною, освітньою інфраструктурою якого користуємося ми і сьогодні.

Це і приміщення початкової школи, де розташований наш краєзнавчий музей, це гімназія, яка нині відновлена і де нині спеціалізована школа-інтернат, нам у спадок залишилась дух і філософія цього закладу. Ми завдячуємо німцям-колоністам, які жили дружніми, самобутніми громадами, зберегли свою національну культуру, звичаї, традиції, мову і вони є прикладом для нас, як ми маємо дбати про своє національне коріння», - каже Любов Куцевол.

Жінка називає прізвище німецьких родин, які прибули на цю землю, посадили сади, виноградники, побудували кірху, початкову школу для хлопчиків і дівчаток, а потім гімназію для хлопчиків, розвинули цегельно-черепичну, борошномельну промисловість, побудували пивоварні, зернові склади. Дьоль, Рауш, Кноблаух, Шмідт, Шміткель - насправді, прізвищ багато і про кожну родину Любов Куцевол розповідає з великою повагою. На її думку, німці-колоністи є прикладом для нинішніх місцевих фермерів і підприємців, як потрібно дбати про розвиток рідного селища.

Любов Куцевол також нагадує про трагічну долю німців-колоністів. У 1915 році селище втратило німецьку назву, бо коли почалася війна царської Росії з Німеччиною, наказали перейменувати всі населені пункти з німецькими назвами. Крапку в історії німців-переселенців поставили радянська влада. Воєнний комунізм, колективізація, репресії до Другої світової війни та у повоєнні роки. Історію про те, яких ударів зазнавала місцева німецька громада, зберігають у Високопіллі. Багато інформації отримали від Фріди Шуллер, яка нині проживає у Німеччині, але не забуває про історичну батьківщину. Через поважний вік зараз вона вже приїхати на Херсонщину не може, але її тут пам’ятають і шанують.

Зараз зв’язки з німцями, коріння яких пов’язане з Високопіллям, практично втрачені. Делегацію з Німеччини зустрічали тут востаннє у 2000 році, у 2012 році сюди дісталися німці зі США та Канади, які також приїхали подивитися на свою історичну батьківщину. Тепер треба налагоджувати контакт з нащадками німців-колоністів. Саме їх, як планують в ОТГ, може зацікавити отой ностальгічний туризм. Бо показати є що – збереглися будівлі, зібрали необхідний історичний матеріал у музеї.

РЕЦЕПТИ ТА ФЕСТИВАЛЬНИЙ НАСТРІЙ

На вулиці вже виставили смаколики, які приготували місцеві жителі – поряд німецькі та українські страви. «Тут у нас штруделі, сирні палички», - розказує Галина Сізін. Вона сама приїхала на фестиваль з села Мала Шестерня.

Підготували власний святковий стіл і місцеві бібліотекарі. Українські страви - це те, що навчили бабусі і мами, а випічка, рулька, яку запікають у пиві – то рецепти від сусідів – німців.

Гостей фестивалю пригощають вином, виготовленим за рецептами від німецьких колоністів, які тут, у «дикому степу» висадили виноградники.

На сцені фестивалю у центрі села виступають співаки та танцюристи. Серед гостей ходять і розважають публіку та створюють фестивальний дух актори-аматори з театральної «Студії Простір» сусіднього Великоолександрівського району. Вони привертають увагу, адже одягнені у костюми в стилі стимпанку. Театральний колектив не лише вистави готує, його учасники й кіно знімають. Тому «Кронау-фест» для них – можливість показати себе і трохи заробити на декорації для зйомок. До речі, Андрій Богун, який розповів про їх творчі плани, має гарний досвід - він режисер фільму, що вже переміг на міжнародному форумі аматорського некомерційного кіно UNICA, отримавши Ґран-прі в номінації «Однохвилинний фільм».

Поки триває концерт, частина учасників фестивалю має можливість переглянути виставки, що доправив у Високопілля Херсонський міський центр німецької культури.

«Ми привезли кілька виставок. Одна історична – вона розповідає про переселення німців на Кавказ через Одесу та Херсон. Також ми привезли виставку заслуженого художника, етнічного німця Гаррі Руффа. Він уродженець Високопілля, проживав у Донецьку, після відомих подій звідти поїхав і зараз мешкає в Одесі. Виставка присвячена лютеранським кірхам України, які збереглись. Також ще у нас є виставка Миколаївського центра німецької культури, вони зробили фотографії про життя німця-колоніста», - розповіла директор Херсонського міського центру німецької культури Лариса Дворнікова.

В обласному Центрі народної творчості є відділ, що займається збереженням традицій національних меншин, які проживають на Херсонщині. На думку директора центру Володимира Капелюшника, «Кронау-фест» не повинен стати схожим на інші, вже «розкручені» місцеві фестивалі, він матиме власне обличчя.

Наразі у регіоні хочуть, щоб кожна громада мала свій місцевий фестиваль. Є підтримка тут і регіонального відділення Асоціації міст України, і обласного управління культури. Тут уже кажуть про те, які «цікавинки» будуть на наступному фестивалі. Звісно, у Високопіллі мріють, що до них на майбутній фестиваль дістануться колективи не лише з інших областей України, але й з Німеччини. І наполягають, що «Кронау-фест» - це, насамперед історія про німців-колоністів, яку вони хочуть зберегти для тих, хто мешкає в ОТГ і для нащадків колоністів, які нині проживають по всьому світі.

Підтримали організаторів фестивалю і в Херсонському Центрі розвитку місцевого самоврядування. Анастасія Супрун, радниця з питань комунікації Херсонського ЦРМС, працювала над розробкою інформаційної стратегії заходу, вона, зокрема, розробила логотип фестивалю, допомогла створити та вести його офіційну сторінку у соцмережі.

«Дуже важлива інформаційна складова для розвитку цього проєкту. Адже оргкомітет фестивалю, місцеві активісти зробили все можливе для залучення інвестицій та якісного контенту і налаштовані проводити цей фестиваль у майбутньому саме в громаді», - каже Анастасія Супрун.

Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Ірина Староселець, Херсон

Фото Олександра Корнякова

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-