Етнофестиваль під мандаринівку на кістках простих будинів
Цю місцину вчені ідентифікували як Гелон - столицю скіфського племені будинів, період розквіту якого припав на VII-IV століття до нашої ери.
Етнофестиваль «Гелон фест» / Фото: Сергій Пустовіт, Укрінформ
Сьогодні колишня столиця виглядає як широкий вигін попід лісом на височенних пагорбах. Вигін завалений збитими тюками соломи, підвезеними фермерами. Це – як крісла у концертному залі. На них сидять-лежать і навіть використовують замість столів, коли хочеться чогось перекусити.
А ось пара молодят з Опішні Зіньківського району Наталя й Олександр Штогріни вирішили влаштувати у Гелоні фотосесію.
Ще тут можна спробувати постріляти з лука і з набагато складнішої балісти – античної зброї для метання сферичних кам'яних снарядів. Викувати монету з оберегом на щастя. Покрасуватись у металевому шоломі й хоча б трішечки відчути себе древнім воїном. Побачити збільшену копію казана, в якому готували собі їжу пращури (дітям дозволяється навіть залізти в нього). Помахати древніми мечами (не біда, що відтвореними за фотографіями) і побути, нехай хоча б в уяві, таким собі гетьманом з булавою. Подивитися на відважних вершників на конях…
Але найцікавіше знаходиться напроти величезної концертної сцени, на якій без кінця змінюються художні колективи і з якої так гримить музика, що навіть заважає слухати екскурсовода. Це найсвіжіші археологічні розкопки, обнесені застережними стрічками. Ступаєш униз по невеликих земляних східцях і опиняєшся серед відкритих могил, яким щонайменше 7 тисячоліть. Буквально за кілька годин по початку культурно-гастрономічно-торгового дійства археологи віднайшли тут дитячий скелет. А всього, починаючи з червня цього року, у древньому Гелоні розкопано 26 захоронень упереміж з господарськими ямами для зберігання зерна та інших продуктів харчування. Екскурсоводи пояснюють таку суміш тим, що спочатку виникло кладовище, на яке років через 200-300 прийшли нові люди і влаштували на кістках своїх предків нове поселення.
«Досі (це вже понад сто років) археологи вели розкопки курганів, у яких хоронили гелонську знать і воїнів, які мали великі заслуги. А ми вперше натрапили на земляне поховання простого люду- етнічного скіфського населення - біля стін Більського городища. Тут немає дорогих речей, як у курганах, які не раз уже пограбовані. Це ще абсолютно не вивчений пласт історії» - розповідає старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ, кандидат історичних наук, керівник Більської археологічної експедиції Денис Гречко.
Можливість такого реального дотику до тисячолітньої історії робить етнофестиваль унікальним і привабливим не лише для українців, а й для зарубіжних гостей. До речі, в археологічних розкопках цьогоріч беруть участь волонтери з Італії і Німеччини. Ну, а туристи, треба сподіватися, підтягнуться.
А загалом, щоб краще відчути атмосферу свята, сюди краще їхати з ночівлею. Знайти житло, правда, у Більську чи Котельві сутужно – місцеве населення ще не докумекало, що на туристах можна заробляти. Зате бізнесмени швидко зорієнтувалися й пропонують на вибір в оренду керемати, спальники, намети. Щоправда, кажуть, уночі вже холодно спати «по-спартанськи». Але якщо добре повечеряти шашличком чи гарячим борщем з галушками під чарчину, то, мабуть, до ранку можна протриматись.
Щодо спиртного на фестивалі, то це окрема програма. Загалом, можна й задарма накуштуватися такого, чим у магазинах не торгують, бо пригощають хмільними напоями, наливаючи в келишки по 20 грамів. Тут тобі й медовуха, і медове вино, хріновуха і калганівка, вишнівка й мандаринівка… До речі, за півлітра мандаринівки треба віддати 200 гривень. Все решта дешевше.
Головне не забути сходити на етнодискотеку й не пропустити вогняне шоу…
Ганна Волкова
Фото автора та Сергія Пустовіта
