Екологія та індустріальні парки: громади України і Молдови шукають «точки дотику»
На нього запросили представників громад сусідньої Молдови – мерів міст Єдинці, Бричани та Окниця, з якими наші громади обмінювались досвідом залучення іноземних інвестицій та намагались окреслити спільні проблеми цього регіону та можливі шляхи їх вирішення.
Захід відбувся за ініціативи Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«З утворенням об’єднаних територіальних громад у нас з’явилися не тільки додаткові ресурси, додаткові повноваження, додаткові функції, додаткова відповідальність, але й додаткові можливості щодо участі у різних проєктах міжмуніципального співробітництва. Наш захід має на меті започаткувати важливий етап співпраці й співробітництва на міжнародному рівні. Свого часу, коли працювала програма транскордонного співробітництва «Молдова-Румунія-Україна», ми уже намагалися реалізовувати спільні заходи. Зокрема, у нас був проєкт з Єдинцями (Молдова – ред.) Але через обставини, які від нас не залежали, цей проєкт так і залишився нереалізованим. Однак я щиро вірю в те, що зараз, коли ми вже маємо інший статус, інші можливості, зможемо брати участь у міжнародних проєктах з кращою перспективою, ніж було у минулому», – розпочав круглий стіл міський голова Сокирянської ОТГ Василь Равлик.
Європа продовжує допомагати українським громадам
Менеджер Південно-західного хабу Програми «U-LEAD з Європою» Юлія Грицку-Андрієш відзначила позитивні успіхи громад Сокирянського району. Також вона повідомила, що на нещодавньому саміті «Україна – ЄС» була підписана угода про продовження у нас Програми «U-LEAD з Європою».
«Приємно вражена містом, центр «кипить», розвивається. Для мене, наприклад, завжди було показником, коли б я не заїжджала у будь-яку ОТГ, це що краще розвивається: магазини дитячих товарів чи ритуальні послуги. У вас краще розвиваються саме дитячі магазини. І це радує, це своєрідний показник того, що громада має перспективи. З приємністю хочу сказати, що 8 липня відбувся саміт «Україна – ЄС» і саме під час цього саміту була підписана угода про «Програму U-LEAD-2». Ви знаєте, що U-LEAD завжди підтримує об’єднані територіальні громади у їхньому прагненні розвиватися, рости. Дуже рада, що ми співпрацюємо ще з самого початку утворення ОТГ, тобто з 2016 року ви брали участь у наших ініціативах, поїздках, і постійно проводите багато активних заходів у себе. Ми бачимо, що за нами тягнуться й інші проєкти підтримки ЄС. Зокрема, ваші громади беруть участь у проєкті «Мери – за економічне зростання». Сподіваюсь, що саме в наступній фазі ми зможемо підтримати ваші ініціативи не тільки у східному партнерстві, а й в Дунайській стратегії. Бо ви знаходитесь на Дністрі, на водній артерії, яка так само прив’язана до Дунаю. І в інших програмах, не тільки з найближчими закордонними партнерами – з Молдови, а й Румунії, Польщі тощо. Сподіваємось, що таким чином як діяв Європейський Союз з країнами, які потім стали його членами, так само він буде працювати й з нами», – сказала Грицку-Андрієш.
Спочатку проєкт – потім конкурс
Під час круглого столу обговорювались питання пошуку спільних проблем та можливостей їхньогоспільного вирішення. Олексій Грушко, радник з питань регіонального розвитку Чернівецького ЦРМС, зауважив, що часто українські громади чекають конкурсів грантових проєктів і вже після того намагаються вигадати ідею та знайти потенційних партнерів для реалізації цієї ідеї. Але так робити не варто.
«Варто започаткувати інший підхід – ми аналізуємо проблеми, шукаємо варіанти вирішення та потенційних партнерів, при цьому не чекаємо оголошення конкурсів грантів, а розглядаємо їх швидше як великий бонус. Адже проєкти пишуться не для того, щоб отримати гроші, а для того, щоб вирішити проблему. Саме навколо проблеми й можливостей її вирішення потрібно об’єднуватись», – зазначив Грушко.
Також фахівець поставив у приклад європейський підхід транскордонної співпраці, який полягає в тому, що прикордонні регіони кожен в себе вирішує свої проблеми, але які слугують спільній цілі, узгодженій між декількома територіями з різних боків кордону.
«Громадам Сокирянського району цікаві питання пов’язані з транспортом, перетин кордону та можливо транспортний коридор. Є пункт пропуску у Сокирянах, є пункт пропуску у Вашківцях, але через них майже не йде транзит транспорту, транзит товарів. Хоча будь-який транзит сприятливо відбивається на економіцій, можливо, варто докласти певних зусиль, щоб частину потоку, яка йде через пункт пропуску у Могилеві-Подільському, переорієнтувати через ці пункти пропуску у Чернівецькій області», – зауважив радник з питань регіонального розвитку Чернівецького ЦРМС.
Індустріальний парк, туризм та культурні проєкти
Також фахівці згадали й про нерозкриті можливості створеного у Новодністровську індустріального парку, який може стати точкою росту для територій в радіусі 50 км від міста. А сюди входять і молдовські міста Єдинці, Бричани і Окниця, мери яких були на круглому столі.
«Не варто залишати без уваги розвиток туристичного потенціалу. Раніше уже була спроба розробити туристичний маршрут на півночі Молдови та територією Сокирянського району. Гадаю, що можна було б повернутися до цієї ідеї. Адже туристичний потенціал тут є немалий, поряд Дністер і багато відпочинкових об’єктів», – додав Грушко.
Запрошений на круглий стіл мер молдовського міста Єдинці Костянтин Кожокарь розповів про ті проблемисвого регіону, над вирішенням яких вони б хотіли спільно працювати.
«У всіх нас існують подібні проблеми сміття, каналізації, інших комунікацій, проблеми доріг. Але все це масштабні інфраструктурні проєкти, які ми коштом транскордонної допомоги навряд вирішимо. Томудумаймо над тими проблемами, які в наших силах. У нашому місті діє індустріальний парк та бізнес-інкубатор. За останні 5 років ми залучили міжнародних інвестицій до півмільярда молдовських лей (майже 30 мільйонів доларів – ред.). Це немалі гроші для Молдови. Тому це можливість і для українських колег переймати досвід. До речі, один з резидентів нашого парку, підприємство з України, яке займається саме переробкою продуктів сільського господарства. А сьогодні від наших українських колег я почув про таку проблему у їхніх громадах», – сказав Кожокарь.
Також молдовський гість зупинився і на культурній сфері, яка може стати спільною під час реалізації міжнародних проєктів. Адже у Єдинцях майже третина населення має українське коріння.
«Наше місто частково складається з етнічних молдован та румун, а 28% населення – українці. Тому у нас також є кілька гарних починань, що стосуються культурної сфери. Ми організовуємо двотижневий міжнародний табір для художників і скульпторів. Цього року у серпні буде такий табір саме для скульпторів. Тому запрошуємо ваших талановитих людей... Ми організовуємо проживання, харчування, плюс невеличка стипендія. Єдина умова, що кожен учасник мусить залишити нам одну свою роботу. Крім того, ми проводимо щорічний міжнародний фестиваль поетів. Минулого разу у цьому фестивалі взяли участь більше тисячі поетів з усього світу. Запрошуємо також і ваших поетів до нас на фестиваль», – додав мер молдовського міста Єдинці.
У Новодністровській ОТГ також створений індустріальний парк, який лише набирає обертів. Представники громади кажуть, що вже є потенційні закордонні інвестори, які готові вкладати свої кошти та працювати в індустріальному парку.
«У нас уже є певний досвід міжнародної співпраці з нашими містами-побратимами – місто Гельниця (Словаччина) і місто Беч (Польща). Але в основному, у нас реалізуються лише «м’які» проєкти – навчальні, культурні, обмін досвідом тощо. Але хотілося б і реалізовувати більш конкретні міжнародні проєкти для залучення інвестицій у розвиток. Сподіваюсь, що з допомогою в тому числі й міжнародних партнерів, ми зможемо залучати якомога більше підприємців до нашого індустріального парку та розвивати регіон», –розповів заступник міського голови Новодністровська Ігор Нажига.
Присутні на круглому столі представники громад Сокирянського району домовилися з керівниками молдовських міст Єдинці, Бричани та Окниця розробити кілька спільних проєктів на соціальну, екологічну та культурну тематику. Загалом учасники обговорення були одностайні в тому, що така зустріч має започаткувати подальшу співпрацю між прикордонними територіями України та Молдови.
Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Віталій Олійник, Чернівці
