На Вінниччині обговорили проблеми медзакладів вторинної ланки

На Вінниччині обговорили проблеми медзакладів вторинної ланки

Децентралізація
Укрінформ
На Вінниччині керівники районних лікарень та медустанов у ОТГ проаналізували проблеми функціонування закладів вторинної ланки надання медичної допомоги в умовах децентралізації та нового етапу реформування галузі.

Фахове обговорення відбулося під час засідання круглого столу на тему «Виклики реформи вторинної медичної допомоги для ОТГ», організованого Вінницьким Центром розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою».

«Медична «первинка» реформується вже досить довго, і вже маємо успішні приклади цих змін. Зараз ми очікуємо на початок реформи вторинного рівня медичної допомоги. І зібралися спеціально для того, щоб почути думку представників громад, керівників лікарень, їхні проблеми і пропозиції, а також щоб дізнатися, наскільки вони готові до реформи вторинного рівня», - зазначив радник Вінницького ЦРМС з муніципальних послуг Віталій Швець.

За його словами, окрім районних лікарень, закладів медичної допомоги вторинного рівня у містах обласного значення власну «вторинку» мають і три об’єднані громади: Вапнярська, Гніваньська та Дашівська. Вже з початку наступного року ці заклади мають нарівні з центральними райлікарнями стати суб’єктами взаємовідносин з Національною службою здоров’я, а райлікарні - вибудувати взаємини з об’єднаними громадами.

«Нам конче необхідно проговорити на місцях виклики реформи вторинної меддопомоги в контексті децентралізації. До того ж, пояснити керівникам цих установ перспективи реформи. На первинному рівні, за винятком окремих нюансів, вона була усе ж вдалою, але на вторинному рівні усе буде складніше, адже тут не так усе просто, як із сімейними лікарями. Тому було запроваджено «пілот» у Полтавській області, і на основі отриманих у ході цього проєкту даних будуть отримані більш-менш зрозумілі розрахунки, зокрема кому і як сплачувати за послуги вторинної ланки. Адже вже з 1 січня наступного року реформа вступає в дію повноцінно у всій країні», - розповіла регіональний координатор з підтримки реформи охорони здоров’я у Вінницькій та Київській областях Таміла Лепьошкіна.

Експерт зауважила, що оскільки реформування вторинної ланки медицини відбувається паралельно зі створенням на місці районів об’єднаних громад, постає питання, кому утримувати заклади «вторинки», розташовані на їхній території. Тому і місцеве самоврядування, і керівники медустанов мають розуміти, що і як відбуватиметься у процесі реформи. Адже згідно з цими вимогами «вторинка» мусить мати відповідне оснащення, наприклад комп’ютерну техніку і підключення до інформаційних систем. А на це потрібні кошти, які мусять надійти з місцевих бюджетів, адже місцеві ради, зокрема районні, є їх засновниками. У медустанов відповідних ресурсів наразі немає, - вони й досі фінансуються із субвенції, яка, насправді, покриває переважно видатки на заробітну платню. Незабаром, як і «первинка», заклади медичної допомоги вторинного рівня фінансуватимуться із НСЗУ, однак це не вирішує питання, хто з громад візьме на свій баланс «вторинку».

Окрім того, під час реформування неминуче відбуватиметься скорочення персоналу, адже штати на «вторинці», на думку експерти, нині є “роздутими”. Утім, звільнені медики можуть працевлаштуватися на «первинці», де бракує кадрів.

Як розповів директор Вінницького обласного центру медичної статистики Василь Желізняк, наразі є чимало питань і до реформування «вторинки» суто галузевих. Наприклад, не реалізоване передбачене реформою поліпшення діагностики, коли «вторинка» за направленням сімейних лікарів мала надавати послуги пацієнтам, а оплачувати їх мала НСЗУ. Досі не затверджено державою зразки електронного направлення та консультативного висновку за результатами діагностики - документів, за яким мало б здійснюватися обслуговування таких пацієнтів. Немає й досі зразків електронного лікарняного листка тощо.

За його словами, всі передбачені реформою зміни розпочнуться для «вторинки» одномоментно з наступного року. Таким лікарням доведеться звикати до зміни формату роботи та співвідношення і обсягу послуг, які вони надають.

Невизначеність є одним із викликів реформи, на яку очікує «вторинка», вважає головний лікар Калинівської центральної районної лікарні Владислав Головащенко.

«Безумовно, «вторинку» потрібно реформувати, бо в такому форматі, як є, надалі вона існувати не може, адже її бюджет – це бюджет виживання, і ми постійно стикаємося з браком коштів. І це недофінансування лягає на плечі наших пацієнтів. Утім, важко щось прогнозувати, бо наразі нам не доведені ані реальні строки та етапи реформування, ані тарифи, за якими ми надаватимемо допомогу пацієнтам. Тому ми не знаємо, скільки зможемо заробити коштів. Тобто, ми не знаємо, що на нас чекає», - наголосив медик.

Водночас лікарні вторинної ланки, які функціонують в ОТГ, налаштовані оптимістичніше, адже принаймні з місцевими радами у них усе визначено.

Читайте також: Представників ОТГ на Буковині вчили, як уникати помилок під час державних закупівель

«Наша лікарня була на межі закриття, але ми її відстояли. Депутатський корпус вирішив узяти її на свій баланс. І так ми вже працюємо 2 роки. За цей період ми не тільки встали з колін, а й коштом ОТГ та благодійників значно зміцнили матеріально-технічну базу. Тільки за минулий рік зробили капітальний ремонт терапії, закупили апарат УЗД, а за останні два місяці придбали дуже багато діагностичної апаратури, яка знадобиться, щоб ми уклали угоду з НСЗУ на оплату наших послуг», - розповів головний лікар Дашівської міської лікарні Анатолій Баранець.

Він додав, що для закладу найбільшою проблемою є кадрове забезпечення. Тому громада ухвалила програму місцевих стимулів, профінансувавши забезпечення лікарів житлом. Зокрема, лікарю-терапевту, яка опісля інтернатури прийшла працювати в дашівську лікарню, вручили ключі від власного помешкання. Нині реконструюють приміщення під іще одну квартиру для медиків. Після восьми відпрацьованих у лікарні років, за контрактом, житло перейде у власність лікарів.

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом та його країнами-членами: Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією - й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Фото: Олександр Лапін

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-