У В’ятровича нагадали, що пам’ятник Жукову в Харкові повинен бути “декомунізованим”
Про це Укрінформу заявив юрист Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко.
“Тут немає ніякої колізії. Згідно з законом про декомунізацію пам’ятники і пам’ятні знаки, присвячені особам, які обіймали керівні посади у вищих органах влади і управління СРСР, УРСР або інших союзних та автономних республік, є символікою комуністичного режиму. І норма цього закону не містить жодних винятків. Жуков у 1942-44 роках обіймав посаду першого заступника наркома оборони і в 1955-57 роках - посаду міністра оборони СРСР. За цим формальним критерієм пам’ятник Жукову однозначно є символікою комуністичного тоталітарного режиму”, - пояснив Рябенко.
За його словами, стосовно того, чи пам’ятник Жукову підлягає обов’язковому демонтажу, говорить інша норма закону - це перехідні положення, пункт 6, який прямо дає вказівку місцевим держадміністраціям і органам місцевого самоврядування здійснити демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків, у тому числі присвячених особам, що обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління. Закон (п.6 ст. 7) вимагає демонтувати такі об’єкти. А виняток щодо діячів науки і культури Жукова не стосується.
“Це однозначно не випадок Жукова, а скоріше випадок Павла Тичини, який формально протягом певного періоду обіймав посаду керівника Верховної Ради УРСР і діяльність якого значною мірою була пов’язана з розвитком української культури. Діяльність Жукова не пов’язана з розвитком української науки і культури. І з точки зору закону немає жодної правової колізії і однозначно пам’ятник йому мав бути демонтований”, - наголосив юрист.
Щодо ініціативи знову назвати іменем Жукова проспект Генерала Григоренка у Харкові він пояснив, що механізму повернути вулиці стару назву немає, а назвати наново — заборонено Законом "Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій”.
“Частина 6 цього закону містить пряму заборону про присвоєння цим об’єктам права власності імен або псевдонімів осіб, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР або інших союзних чи автономних республік. Винятки, які містяться в пункті 6, не стосуються об’єктів топоніміки. Тобто, наново найменувати якусь вулицю чи проспект іменем Жукова не можна", - сказав юрист.
Водночас він зазначив, що Президент як гарант дотримання прав і свобод людини і громадянина міг би акцентувати увагу на тому, що незалежно від симпатій чи антипатій конкретної посадової особи і органів місцевого самоврядування закон має бути виконаний.
Як повідомлялося, речниця Президента України Юлія Мендель, коментуючи стихійне знесення пам’ятника Георгію Жукову в Харкові, заявила, що навколо топонімів, пов’язаних із Жуковим, нібито існує правова колізія. Вона згадала, що закон “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, з одного боку, вимагає перейменування та знесення пам`ятників радянським діячам, але водночас робить винятки для випадків, коли такі історичні пам’ятки пов`язані із опором і вигнанням нацистських окупантів з території України.
З огляду на це Президент вважає, що розв’язання подібних колізій у межах рамках закону є справою територіальної громади міста, а міський голова має бути арбітром і організувати процес пошуку оптимального рішення, заявила Мендель.
