Тергромади Дніпропетровщини вчились управляти автономними освітніми закладами
Ці питання обговорювалися під час семінару «Зміцнення потенціалу органів місцевого самоврядування з управління освітою», організуваному Дніпропетровським Центром розвитку місцевого самоврядування, створеним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми працюємо з департаментом освіти й науки Дніпропетровської облдержадміністрації у тісній співпраці і завжди намагаємося відповідати на запити представників органів місцевого самоврядування у питаннях освіти. На сьогодні є три позиції, на які слід звернути увагу: це вміння працювати із законодавством, налагодження постійно діючої системи співпраці і взаємодії з усіма зацікавленими сторонами. Третя важлива тема стосується мотивації», - зазначила радник з муніципальних послуг Дніпропетровського ЦРМС Олена Гладка.
Нині на Дніпропетровщині створюються комфортні та сучасні дитсадки - за чотири роки в області відкрили близько 50 дошкільних закладів. Масштабні реконструкції і сучасне наповнення отримали понад 60 шкіл області. Та поряд із змінами матеріальними мають відбутися зміни ментальні. Зокрема, це стосується автономності навчальних закладів.
«Закон «Про освіту» передбачає, що кожен навчальний заклад має отримати автономію. Тобто має відбутися в секторальній реформі передання фінансового ресурсу керівнику навчального закладу. Використання цих коштів буде створювати мотивації для навчального персоналу, для залучення додаткових ресурсів, можливо, це буде міжнародна технічна чи грантова діяльність чи благодійні кошти. Більш того, автономія навчального закладу буде збільшувати відповідальність самого директора в плані прогнозованого обсягу необхідного для фінансування, планування в подальшому мережі закладу», - пояснив радник з фінансових питань Дніпропетровського ЦРМС Андрій Мужевський.
Він наголосив на тому, що з 2020 року акцизний податок, який зараховується до місцевих бюджетів, передаватиметься до Дорожнього фонду. На сьогодні кілька громад, на території яких розташовані автозаправні комплекси, отримують від цього значні суми. Разом із фінансистами експерти Центру наразі шукають варіанти збільшення надходжень до місцевого бюджету.
«Якщо цих резервів у надходженнях не знайдемо, то мусимо їх шукати у видатковій частині. Полегшення може принести те, що з 2020 року, якщо реформа у первинній ланці медицини не зупиниться, фінансування оплати комунальних послуг та енергоносіїв буде здійснюватися за рахунок коштів Національної служби охорони здоров’я. Це зменшить навантаження на місцевий бюджет, а ті кошти, які зараз громада витрачає на «первинку», можна буде направляти на утримання закладів соціально-культурної сфери», - пояснив експерт.
Крім того, на його думку, дуже добре, що керівники навчальних закладів вже потурбувалися про енергоефективні заходи, щоб зменшити витрати на утримання закладів. Це й утеплення фасадів, і перехід на альтернативне опалення.
На сьогодні на Дніпропетровщині піонером автономізації стала школа у Новоолександрівській ОТГ, решта ж навчальних закладів лише на шляху до цього. Як виявилось, керівники навчальних закладів неохоче роблять кроки у цьому напрямку: десь через брак кадрів – бухгалтерів, десь бояться брати на себе відповідальність. З іншого боку, відділи освіти та голови ОТГ не завжди готові надавати навчальним закладам новий рівень самостійності, бо прагнуть впливати на їхні рішення.
На семінарі обговорювалося й питання взаємодії з громадськістю. Як зазначалося, часто-густо інформація не доходить до тих чи інших зацікавлених сторін, які її потребують, і це породжує багато конфліктів. Тож учасники заходу вчилися налагоджувати "канал зв'язку" від батьків до працівників сфери освіти та засобів масової інформації.
Ще одним важливим питанням є мотивація вчителів. «Дніпропетровщина є лідером з оновлення освітнього простору, але разом з тим потрібно вибудувати ту систему мотивації, яка буде також ефективно працювати з усіма категоріями учасників цього процесу. Бо є молоді амбітні люди, які приходять працювати у сферу освіти, є більш досвідчені, які мають досвід, який може навіть і заважати, але вони багато чого можуть сюди привнести», - зауважила Олена Гладка.
Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією, підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото: Людмила Блик
