Місцеві вибори-2020 мають відбутись на новій територіальній основі - експерт
Про це у Вінниці в коментарі Укрінформу на засіданні Клубу голів ОТГ «Майбутнє перспективного плану: наслідки його неприйняття та напрямки вирішення ситуації» повідомив експерт Центрального офісу реформ при Мінрегіоні України Іван Лукеря.
Захід за участі голів ОТГ регіону організував Вінницький Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.
«Перше завдання реформи децентралізації - завершити адміністративно-територіальний устрій до 2020 року, щоб вибори (до місцевих рад – авт.) відбулися на новій територіальній основі. Для цього треба затвердити рівень громад і нових великих спроможних районів. Звичайно, де є Перспективний план, зроблений відповідно до методики, він буде братися за основу для розробки відповідного проекту акта уряду, або проекту закону у ВР. Там, де такого немає, буде формуватися рішення з нуля.
Часові рамки цього процесу дуже чіткі, - вибори на новій територіальній основі мають відбутися восени 2020 року. Для цього треба ухвалити відповідні рішення щонайпізніше наприкінці 2019 - навесні 2020 року», - повідомив Лукеря.
За його словами, наразі ухвалені регіонами Перспективні плани охоплюють понад 83% території країни. Досі не має такого документа тільки Закарпатська область, а на Вінниччині він покриває лише 16 районів.
«У Вінницькій області був сформований якісний проект Перспективного плану, зроблений відповідно до методики Кабміну. Ним було передбачене створення приблизно 63 ОТГ, і всі вони виходили на спроможний рівень. Документ виносився на сесію обласної ради, але не був схвалений таким, що покривав би 100% території. На жаль, таке сталося на п’ятий рік реалізації реформи, коли за нього вже мали б забути. Перспективний план мав би бути зроблений, схвалений і затверджений урядом давно. Відтак, Вінницька область поряд із Закарпатською, де узагалі немає перспективного плану, стала винятком. В такому разі рішення про завершення формування території громад буде прийматися імперативно, в адміністративному порядку», - вважає експерт.
Лукеря виділяє три групи ризиків, які ускладнюють завершення даного етапу реформи децентралізації. Перший із них стосується інертності органів місцевого самоврядування.
«З позиції місцевого самоврядування – всі ініціативні, відповідальні громади, які хотіли скористатися усіма перевагами, котрі дає реформа децентралізації, вже це зробили. Зараз залишилися ті, що не приймуть рішення у тому форматі, який є зараз, - добровільного реформування громад. Знову ж, для них залишається адміністративний варіант об’єднання», - каже експерт Центрального офісу реформ при Мінрегіоні України.
Друга група проблем стосується необхідності укрупнювати райони.
«Фінансова база, повноваження тощо в ОТГ і району однакові. Тому коли утворюються ОТГ, не укрупнений район не знає що йому робити. Бо фактично – це держслужба, яка не здійснює жодного управління, тому що вони не координують територіальної виконавчої влади, не вміють інституційно і фізично реалізовувати окремі державні програми, наприклад, по дорогах чи по сільській медицині»,- вважає Лукеря.
Остання група ризиків, які сповільнюють реалізацію реформи, – зміна влади унаслідок президентських та парламентських виборів.
«Ми пройшли одну виборчу кампанію і одразу вступаємо у наступну, - вже фактично починається парламентська. І зараз, що не лідер – буде формувати політичну силу, що не депутат - то «формуватиме» мажоритарний округ. До роботи парламенту з точки зору ухвалення необхідних законів руки не будуть доходити. І аж після виборів до парламенту сформується новий уряд, а це не раніше, ніж у грудні. І все це – втрачений час», - констатує експерт.
Програма «U-LEAD з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
