Протистояння агрохолдингу і селян на Тернопільщині: побита активістка зі струсом мозку в лікарні

Протистояння агрохолдингу і селян на Тернопільщині: побита активістка зі струсом мозку в лікарні

Укрінформ
Тема захисту фермерів, яку Укрінформ надалі буде відстежувати

Конфлікт між великим аграрним підприємством та фермерським господарством: після протистояння в ЗМІ, судів, фальсифікації угод дійшло до фізичної розправи над родиною фермера.

- Вступися! – Ірина відчула удар у голову і зрозуміла, що іскри з очей – це не поетичний образ. Потім її вдарили ще і ще.

Вона на хвилинку згадала побиту нещодавно активістку, потім – двох своїх дітей. Потім подивилася на тракториста, якого захищала. У нього є діти, і цей трактор-годувальник, кредит за який, можливо, ще не виплачений, і який йому грозили спалити.

- Пішла звідси! – на цьому полі, в яке місцевий агрохолдинг вчепився силою всієї своєї щелепи, разом із приватними охоронцями, судами та правоохоронними структурами, вона була одна проти восьми тітушок – найманців великого аграрного бізнесу.

- Ні, – вона намагалася триматися на ногах, хоча її нудило і ноги ледь тримали, її штурхнули.

Але через поле вже бігли місцеві активісти та власники земельних паїв. Вони чергували на полі й чекали на Ірину – бо кожного ранку вона привозила сюди сніданок та каву в термосі. Зранку вони побачили, як за кількасот метрів від них на поле поїхали машини, а потому помітили машину Ірини, яка рішучо поїхала за цими авто. Миттєво зрозуміли, що на полі готується щось недобре.

…Через годину Ірина свідчила в поліції, а тітушки агрохолдингу заявляли, що вони ні при чому, і машини – не їхні…

Саме так виглядають земельні майнові відносини між агрохолдингом, який має кілька десятків тисяч гектарів, та маленьким фермерським господарством, селянами, які вирішили забрати у великого аграрного бізнесу свої паї.

Ми розпочинали займатися цією темою ще торік. Восени 2018 року вперше цей конфлікт обійшов всі місцеві медіа Тернопільщини. Пізніше ніби все заспокоїлося. Втім, навесні, з початком посівної, протистояння поновилося з не меншою силою.

Коротко опишемо драматургію конфлікту.

Селяни із трьох сіл Тернопільщини – Олесино, Уритви й Геленки – відмовилися продовжувати договір про здачу паїв ТОВ «Теофіпілка», що є структурним підрозділом великої компанії «Агропродсервіс», вирішивши віддати перевагу іншому підприємцю, фермеру з господарства «Урожай-ТЕО». Причин для зміни орендаря було кілька. Селяни були незадоволені сумою орендної плати, яку платив агрохолдинг, – деякі звинувачували агрохолдинг у недоплаті від 3 до 9 тисяч гривень на рік, передачі паїв у суборенду всупереч волі власників, як це відбулося з орендованими землями в с. Теофіпілка, а також вони хотіли мати за орендаря своїх паїв місцевого фермера Степана Сказка.

Якщо говорити про ситуацію, застосовуючи міжнародні практики, то вся Європа і Америка (яка змінює аграрне законодавство кожні п’ять років) віддає перевагу саме фермерам, невеликим, по кількасот гектарів землі, господарствам. При чому для Земельної агенції, наприклад, у Франції, яка завжди регулює земельно-майнові відносини, у виборі власника пріоритет буде віддаватися саме невеликим орендарям або власникам, які живуть у цьому селі та займаються сільськогосподарською діяльністю й мають відповідну ліцензію. Про це Укрінформ багато разів писав, разом із незалежними експертами та серйозними науковцями аграрної сфери. Тож, зрозуміло, що уродженець села Геленки Козівського району, чий батько свого часу працював директором колгоспу, який був за нього колгоспом-мільйонером, і сам Степан Сказко, який у час Незалежності зумів не розвалити радгосп ім.Мічуріна, а реорганізувати його в успішне господарство з назвою «Теофіпілка» – був більш бажаним для селян орендарем.

ЗАСНУЛИ ОРЕНДОДАВЦЯМИ ФЕРМЕРА - ПРОКИНУЛИСЯ КРІПОСНИМИ?

У квітні 2018 року селяни трьох вищезгаданих сіл Тернопільщини уклали нові угоди із фермером Степаном Сказком.

Однак, у липні стає відомо, що вони, виявляється, – знову в тенетах агрохолдингу. Їм повідомили, що вони нібито «підписали» угоди із «Агропродсервісом», і віддали йому в оренду свої паї ще на 10 років. Тобто люди, які передали свої паї фермеру Сказку, одного дня прокинулися кріпосними агрохолдингу, керівниками якого є колишні представники Партії регіонів, а тепер – очільники Аграрної партії України на Тернопільщині?

Ось як розповідає про ситуацію донька фермера Ірина Сказко, яка після описаної на самому початку сцени, із струсом мозку та гематомами більше двох тижнів перебувала в лікарні.

- Між фермерським господарством батька з кожним селянином у квітні 2018 року було особисто укладено договори оренди. Ці договори були зареєстровані державним реєстратором, – розповіла Ірина та підкреслила: – Батько з кожною людиною особисто підписав кожен договір. Але ось ми несподівано дізналися, що у Мін’юсті є скарга від «Агропродсервісу». Згодом батько отримав лист від Мін’юсту, що у Києві анулювали реєстраційні дії, якими були зареєстровані угоди пайовиків з фермерським господарством. Більше того, місцеві державні реєстратори, які зареєстрували договори між власниками паїв та «Урожай ТЕО», отримали блокування доступу до державних реєстрів на три місяці, а після закінчення терміну виявилось, що була скасована акредитація суб’єкта державної реєстрації прав. Про зазначену скаргу «Агропродсервісу» ми та державні реєстратори дізналися вже після засідання так званої Антирейдерської комісії Міністерства юстиції України. Фактично, - підкреслює Ірина Сказко, - Міністерство юстиції України, не повідомивши нас у визначені законодавством строки про розгляд такої скарги, позбавило фермерське господарство і державних реєстраторів можливості надати хоча би письмові пояснення для захисту своїх інтересів. Вважаю, що розгляд даної скарги був не всебічний, занадто однобокий – на користь агрохолдингу. А з часом, ми дізнаємось, що в державному реєстрі з’явилися нові договори оренди. Але ці документи – а це майже 100 договорів – люди не підписували! Представники села звернулися до депутатів Козівської районної ради, інформуючи, що хочуть спрямувати звернення до керівництва держави та керівників силових структур і створити робочу комісію із залученням правоохоронних органів. Окрім того, до правоохоронних органів одразу ж подавалися заяви про вчинення кримінального правопорушення - підробки підписів на договорах оренди. Тож, ми шукаємо правду й надалі...

Водночас місцеві ЗМІ заполонили матеріали про конфлікт з точкою зору «Агропродсервісу». Зокрема, портал TeNews 27 березня 2019 року (наступного дня після нападу на Ірину Сказко на полі, яке захищають власники земельних паїв) опублікував матеріал під назвою «Перед виборами влада, використовуючи поліцію, пішла на загострення», в якому, зокрема, наголошується, що «…колишній керівник структурного підрозділу Сказко Степан Йосипович продовжує нагнітати ситуацію. Він намагається засіяти землю, яка належить мешканцям сіл Геленки, Олесине та Уритва, а в оренді знаходиться в ТОВ «Теофіпілка» (структурний підрозділ компанії «Агролпродсервіс»). Це підтверджено юридично та судовими рішеннями. На боці пана Сказка виступає декілька його родичів, невідомі особи спортивної статури та, чомусь… поліція…».

НАС ВВАЖАЮТЬ РАБАМИ, ПРИКРІПЛЕНИМИ ДО ПАЇВ

Переглядаючи відеосюжети з поля, яких багато в Інтернеті, я почула таку фразу від учасників конфлікту: «Нас вважають рабами, прикріпленими до паїв…».

Мережа містить двогодинне відео, трансляцію з полів, де стояли селяни, які захищали свої паї, та представники «Агропродсервісу». Багатоголосний хор пенсіонерів, які попри свій поважний вік приїхали на поле (як з’ясувалося, приїхали прямо з сільського похорону) вражає своєю стійкістю та відвертістю.

Софія Гемзюк:

- Ми оці договори, які нам приписують (з Агропродсервісом – автор) в очі не бачили. І ніякого орендаря, окрім Степана Йосифовича Сказка, знати не хочу. Ми здоров’я поклали, обробляючи цю землю, а тепер інші хочуть прийти та забрати. Люди, які не служили в армії (мається на увазі, охоронці агрохолдингу – автор), просто забирають нашу землю. Ми сапами цю всю землю пересапували, а її хочуть прийти та задурно забрати.

Ганна Гром’як:

- Ми хочемо залишитися із тими, кому довіряємо. Люди не хочуть тут бачити іншого орендаря. Степан Йосифович Сказко – наш, він з нами все життя, його батько за 16 років зробив наш радгосп мільйонером, вони пасли корови на наших полях. Він може облаштовувати наше село. Чому нам заважають? Хай Бог допомагає нам, і їм. Але це – наша земля, ми її власники і це – наш вибір. Ми нічого не підписували (із «Агропродсервісом» – ред.), жодних договорів. Нам кажуть, що є рішення суду. Якого суду? Нехай ті, хто хоче вкрасти нашу землю, змиряться, та залишать нашу землю, а ми будемо молитися, щоб Бог дав їм за чесність більший урожай. Не треба робити у нас тут Донбас, наші воїни, які приїхали з АТО, – за нас, вони не дадуть нас образити.

Ольга Голубовська:

- Нові орендарі просто сміються над нами, вони думають, що пайовики походять-походять та й заспокояться. Ми договорів з «Агропродсервісом» не переукладали, ніяких. Ми хочемо, щоб вони покинули нашу землю. Ми не будемо здаватися, ми будемо стояти до кінця.

«Агропродсервіс» на обурення пайовиків та вимогу показати – де ті ж договори, так нічого і не пояснив. Кажуть, що оригінали угод вкрали. Всі майже сто угод.

МІСЦЕВА ВЛАДА – НА БОЦІ СЕЛЯН, ПРАВООХРОНЦІ ТРИМАЮТЬ НЕЙТРАЛІТЕТ

Незабаром лист селян до місцевих органів самоврядування (Козівської райради) було оприлюднено у місцевій пресі. Козівська районна рада підтримала жителів сіл (підписи пайовиків докладалися на трьох листах) і ухвалила рішення скерувати звернення селян до очільників держави, а сама вирішила розглядати ситуацію в комісіях райради. Тобто: органи місцевого врядування підтримали лист, в якому йдеться, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані СФАЛЬСИФІКОВАНІ договори оренди.

Саме це вирізняє цю ситуацію (схему) від тисяч інших. 

«МИ НЕ ПОРУШИЛИ ЖОДНОЇ БУКВИ ЗАКОНУ…»

А ось інший погляд на цей земельний конфлікт, який коментує юрисконсульт – начальник земельного відділу «Агропродсервісу» Андрій Шевчик. (Ці розмови відбувалися восени 2018 року - авт.).

- Пан Сказко був найманим директором у підрозділі «Агропродсервісу». У 2016 році закінчувалися договори оренди паїв у Геленках, Олесино і «Теофіпілці». Тоді люди переуклали з нами угоди до 2026 року. На зборах він казав, що все прекрасно, ніяких претензій не було. І ось, навесні цього року (2018 року – розмова відбувалася на початку розслідування, восени минулого року – автор) наші механізатори, коли виїхали в поле, зустріли Сказка. Він виїхав до них і каже: «Мовляв, цю землю не чіпайте, вона вже не ваша, це земля моя». Ми через реєстр почали перевіряти і вияснили, що ще будучи директором ТОВ «Теофіпілка», яке було у складі «Агропродсервісу», він розриває договори оренди з пайовиками на площі близько 100 га землі. І переукладає ці договори на своє фермерське господарство «Урожай ТЕО», де він був засновником. Керівництво компанії з ним зустрілося і, фактично, було вирішено віддати йому цих 100 га землі, щоб не нагнітати ситуацію, – раз так сталося, то сталося. Але через місяць часу в Реєстрі ми знову виявили подібні речі із ще сотнею гектарів землі. Аналогічним методом в іншому селі розірвано угоди, вже після цієї зустрічі й укладено з фермерським господарством. Після цього, коли Сказко вдруге зробив такий крок, його звільнили з посади директора і компанія подала скаргу в Міністерство юстиції щодо незаконності таких дій керівника підрозділу «Агропродсервісу». Паралельно було подано заяву у поліцію щодо порушення кримінальної справи проти Сказка через перевищення ним повноважень як директора підприємства. Справа розслідується, а комісія у Києві прийняла рішення скасувати державну реєстрацію договорів оренди «Урожай-ТЕО» і відновити попередню реєстрацію угод із ТОВ «Теофіпілка» підрозділом «Агропродсервіс», тобто, договорів, що були укладені у 2016 році. (За словами Ірини Сказко, усі справи проти її батька були закриті в березні 2019 року "за відсутністю складу злочину").

-То хто ж нині має право обробляти ці землі?

- На сьогодні юридично обробляти ці земельні ділянки має згадане товариство, що входить у склад компанії. Я розумію людей, якими просто маніпулювали. Мешканці сіл, які там мешкають роками, добре знають Сказка. Він їм виплачував орендну плату, до нього йшли із своїми бідами, проханнями, виділенням допомоги. Але це не особисто Сказко їм допомагав, а «Агропродсервіс», який він представляв як керівник підрозділу, як виконавчий директор, як найманий працівник, який за це отримував зарплату. І все те, що робилося в полі й у селах, – робилося з ресурсів «Агропродсервісу».

- Кажуть, що людям компанія недоплачувала орендну плату за 2017 рік?

- Компанія виплатила по 5600 грн за пай, так як це було передбачено у договорі оренди. Навіть трішки більше дали. Але на території громад діють інші сільгосппідприємства, і окремі з них виплатили й по 8400 грн за пай. Це право кожного окремого підприємства, виходячи із своїх можливостей. Але ж такі були домовленості. Та навіть не дивлячись на це, цього року керівництво компанії прийняло рішення піти назустріч пайовикам і доплатити їм ці кошти – по 2800 грн. Ми не порушили жодної букви закону. А дії Сказка «Агропродсервіс» опротестував у Міністерстві юстиції, його договори анулювали, також звернулися у правоохоронні органи щодо його дій, – резюмував юрисконсульт.

Своє ставлення до конфлікту висловив і генеральний директор компанії «Агропродсервіс» Андрій Баран.

- До пана Степана як керівництво компанії, так і всі працівники, роками ставилися з повагою, довірою, як до надійного партнера. Виявляється, ми помилялися… Коли дізналися про тих перших сто гектарів, то сказали йому, що ми їх віддамо і не будемо мати до нього ніяких претензій. Але ж на підготовку до посіву цих полів ми тоді витратили понад 800 тис грн. Пан Сказко погодився компенсувати кошти восени, коли збере врожай. Тож ми уклали таку мирову угоду, а буквально через кілька днів після цього дізнаємося, що Степан Йосипович знову таємно переуклав договори …ще на 100 гектарах. Ми йому довіряли, а він зробив такий непорядний крок, який називається внутрішнім рейдерством, коли маючи у руках печатку, розірвав договори з пайовиками, не поставивши до відома керівництво компанії. І ось, без жодних юридичних підстав, починається підбурювання людей, пошук у них захисту. А ми з ними розраховуємось і, навіть більше, як у договорах. Орендну плату ми змінюємо майже кожного року, в бік збільшення виплат. Просто прикро, що ми до цієї людини мали абсолютну довіру, його 60-річчя відзначили, вітали усі… Ніяких претензій від нього не було, а в цей час робилися потайки від керівництва такі сумнівні справи.., – зітхає керівник «Агрпродсервісу».

НЮАНСИ

Коментарі представників агрохолдингу базувалися не на тому, чи підписували вони нові угоди та чому оці свіжопідписані угоди раптом «вкрали», а селяни їх в очі не бачили. Вони тиснуть на те, що угоди перепідписав їхній колишній співробітник. Саме це змусило повернутися нас до біографії фермера.

Степан Сказко, син голови колгоспа-мільйонера, у 1992 році пройшов стажування в Німеччині й після цього очолив колгосп імені Мічуріна. Пізніше господарство було реорганізоване і отримало назву «Теофіпілка».

А в 2004 році градобій вибив 99% відсотків урожаю… В господарстві була ще ферма, яку треба було утримувати (тваринництво – дорогий вид аграрної діяльності), а жодної державної підтримки селу в той період не давали. Кілька років підприємство намагалося стати на ноги, проте залишилось один на один зі своїми проблемами і без допомоги держави. То, щоб не залишити напризволяще ферму та весь трудовий колектив, четверо засновників цього господарства і він разом із ними – свої частки товариства передав компанії «Агропродсервіс». Підкреслимо: щоб врятувати господарство та працівників від безробіття, Степан Сказко на правах партнерства передав свої частки.

Сказко залишився на посаді виконавчого директора у товаристві «Теофіпілка» як підрозділу «Агропродсервісу». Це було у 2008 році. У компанії розуміли, що Сказко має авторитет у цих селах, люди його поважають і підтримують. У 2016 році закінчився термін договорів оренди землі. І коли постало питання щодо переукладання цих договорів, то люди із одного, другого, третього села звернулись до Сказка, говорячи: «Якщо ми ці свої паї віддаємо, то тільки через те, що ви тут, є, ми вас знаємо і співпрацюємо з вами. Тому не хочемо, щоб хтось нашу землю взяв і переоформив її на іншу фірму». Степан Сказко, сподіваючись на порядність власників компанії, виступив гарантом, що «Агропродсервіс» виконуватиме  свої зобов’язання перед орендодавцями та зробить все, що в його силах, щоб людей не обманювали. Проте сталося не так, як гадалося. 

Кілька разів ініціативна група власників паїв підходили до Сказка, тому що, на їхню думку, їм не доплатили за паї те, що обіцяли. Невдоволення накопичувалося, бо, порівняно з іншими орендарями, компанія виплатила пайовикам суттєво менше. Сума за оренду паїв мала щороку переглядатися згідно зі зростанням цін. Але, за словами Ірини Сказко, людям за гектар не доплатили по 1400 грн у порівнянні з іншими орендарями, за пай – по 2800 грн, що для селянина – великі кошти.

За її словами, Степан Сказко спочатку звернувся до керівництва «Агропродсервісу», щоб ті доплатили пайовикам та погасили невдоволення. Але ті спочатку відмовилися доплачувати людям, перестали з ним комунікувати, а людям, які зверталися до них, – грубили. Тому жителі сіл заявили Сказку, що розривають договори з «Теофіпілкою». Пізніше вони віддали свої паї в оренду фермерському господарству «Урожай ТЕО», яке було засноване ще в 1992 році Йосипом Сказком – батьком Степана Сказка.

Коли ж розгорівся скандал із підробкою і реєстрацією фальшивих договорів селян з «Агропродсервісом», влітку 2018 року агрохолдинг доплатив людям те, що вони вимагали – по 2800 грн за пай. При цьому, розповідає Ірина Сказко, представники агрокомпанії намагалися підсунути селянам на підпис нові угоди про передачу паїв в оренду «Агропродсервісу», однак люди – відмовилися.

Водночас, підкреслює Ірина, «Урожай ТЕО» має підписані оригінали заяв власників паїв. Крім того, ошукані пайовики написали заяви до поліції про те, що їхні підписи під угодами, які нібито укладено ними з «Агропродсервісом» і внесено в держреєстр, – було сфальсифіковано. За словами Ірини Сказко, справа застопорилася на тому, що поліція звернулася до «Агропродсервісу» щодо отримання оригіналів договорів з пайовиками про нібито передачу земель в оренду – щоб провести експертизу підписів. Але в агрохолдингу відповіли, що оригінали угод «вкрадено»…

Як розповідає Ірина Сказко, восени 2018 року фермерському господарству «Урожай ТЕО», під захистом ветеранів – АТОвців, вдалося зібрати урожай і розплатитися з пайовиками. «Ми вже думали, що все завершилося…», – каже Ірина.

Однак навесні 2019 року представники агрохолдингу почали перешкоджати посівній, не пускаючи техніку «Урожай ТЕО» на поле. Тому власники паїв, громадські активісти та учасники бойових дій на Донбасі, які виступили на захист селян, в березні вийшли на поле знову.

Сьогодні на тому самому полі стоять десятки стареньких людей. Вони доводять, що мають право самостійно розпоряджатися своїми паями, а у відповідь чують від тих, хто хоче контролювати землю: «Стійте-стійте, скоро ви все одно повмираєте...».

А тим часом 19 березня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд в Києві відмовився визнати протиправним наказ Міністерства юстиції від 2018 року про скасування реєстрації договорів між пайовиками та фермерським господарством «Урожай ТЕО» на території Тернопільської області. Згідно з рішенням суду, яке оголосив суддя Олег Шурко, залишено без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним наказу Мін’юсту про скасування реєстрації договорів між пайовиками та «Урожай-ТЕО». Адвокат “Урожай ТЕО” Віктор Дасюк пояснив, що колишній директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Теофіпілка» у відповідь на прохання пайовиків розірвати договори з товариством через несплату орендної плати власникам та небажання передачі своєї землі в суборенду, розірвав такі договори. Будучи вже пенсіонером, він звільнився з ТОВ «Теофіпілка» за згодою сторін та став на той час керівником фермерського господарства “Урожай ТЕО”, яке заснував його батько. Це господарство уклало договори на оренду землі з пайовиками, які раніше співпрацювали з «Теофіпілкою».

У червні 2018 року ТзОВ «Теофіпілка» звернулось зі скаргою до Міністерства юстиції України, в якій просило скасувати рішення про реєстрацію угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок з пайовиками товариства та договорів оренди земельних ділянок, укладених із Фермерським господарством «Урожай ТЕО».

“Наш позов направлений на те, щоб поновити реєстрацію договорів оренди між фермерським господарством «Урожай ТЕО» та пайовиками. Наразі суд утворив певний вакуум між пайовиками та «Урожай ТЕО», оскільки господарство не може належно здійснювати свою діяльність, а пайовики – вільно розпоряджатися своїм майном, – сказав Дасюк. Він додав, що “Урожай ТЕО” вважає оскаржуваний наказ Мін’юсту незаконним і стверджує, що “фермерське господарство не проінформували в спосіб передбачений законодавством про розгляд скарги ТОВ «Теофіпілка» і таким чином “Урожай-ТЕО” позбавили можливості обґрунтувати свою позицію, надати докази та пояснення правомірності своїх дій”. Питання законності наказу залишається відкритим. За словами Дасюка, “Урожай ТЕО” подаватиме касаційну скаргу на рішення Шостого апеляційного суду.

Але нам цікава ця історія не лише, як окремий випадок земельного конфлікту на Тернопільщині. Вона – модель тисяч і тисяч прихованих конфліктів по всій Україні, які слід розв’язувати вже сьогодні. І розв’язувати не лише на користь великого аграрного бізнесу, але й власників землі.

ПЛАНУЄМО ДІЙТИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ

Адвокат пайовиків Ростислав Небельський:

- Юридично ми опинилися у важкій ситуації. Реєстратору майнових прав принесли пакет документів, він же не зобов’язаний їх перевіряти, і він їх зареєстрував. А провести почеркознавчу експертизу неможливо по скан-копіях. Після того, як документи внесли в держреєстр, представники агрохолдингу почали ходити по людях та просити, щоб вони заднім числом переуклали договори. Їхній розрахунок такий: нам вигідно мати оту ділянку. За десять років люди втомляться боротися, захочуть отримувати платню за оренду.

На мій погляд, що в цій ситуації вперше випробувана схема, яку потім можуть жахливо застосувати по всій Україні: коли підробляється договір на оренду (або у майбутньому – купівлю землі), фальсифікат вноситься в реєстр, а потім лунає заявка від фальсифікаторів, що оригінали договорів «вкрали». Тобто – оригіналів договорів нема, бо їх, мовляв, вкрали. Крадіжка слугує підтвердженням, що «вкрали» договори люди, яким є що приховувати. Слідство каже, що оригінали договорів – основний доказ фальсифікації, без нього рухатися далі не можемо. Експертизу по скан-копії, яка міститься в реєстрі, провести неможливо. Що я планую? Мої клієнти – люди досить стійкі та мають гідність, більшість із них не відмовиться від боротьби. Я, хоч і з невеликою судовою перспективою, планую об’єднати кілька справ в одну, провести суди тут. І потім – виходити на Європейський суд про порушення Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема – майнових прав. По факту, держава не змогла захистити майнові права людей. Хтось за ці роки передумає, але точно не всі. Але на майбутнє, задля уникнення такої ситуації, я дуже раджу внести зміни в законодавство, за яким на кожну угоду має існувати не два, а три екземпляри, – третій з яких зберігався би в окремому місці.

Ми попросили прокоментувати ситуацію народного депутата України Тараса Юрика (фракція БПП), який стежить за ситуацією:

- Я спостерігаю за конфліктом від самого початку, і у мене склалося враження, що людьми просто маніпулюють. І я однозначно стаю на позиції, що люди, прості власники паїв, повинні самі обирати, з ким вони хочуть співпрацювати. А наразі ми бачимо абсолютний цинізм опонентів, які вдаються навіть до силових сценаріїв. Ні в кого нема сумнівів, що договори підроблені. Я спілкувався з обома сторонами конфлікту, кілька разів сам приїжджав на поле. Я просив представників агрохолдингу: «Хлопці, просто принесіть договори, бо наразі окрім тверджень, що вони зареєстровані, нема інших доказів, що вони існують в природі». У відповідь я чув: та зараз субота, нікого нема, та зараз неділя – в офісі нікого нема, та там сейф зачинений. Продовжується оцей пінг-понг, замість чесної розмови. І зволікання правоохоронних структур не робить їм честі.

Щодо агрохолдингу, то їхня поведінка і цинічна, й безперспективна. Бо якщо вони думають, що в такий спосіб тиском зможуть зберегти аграрну імперію, то сильно помиляються. Бо працює така річ, як соціальний бумеранг. Ця ситуація розглядається на засіданнях обласної адміністрації, органах місцевого самоврядування, власники паїв зверталися до правоохоронців, включаючи міністра внутрішніх справ Авакова. І просто переламати орендодавців не вийде. А щодо історичної тенденції та якогось більшого узагальнення, то Україна теж буде йти до певної земельної, назвемо так, демонополізації. Я з власним досвідом все більше розумію, що підтримка фермерства у державному плані дуже логічна. Фермер більш відповідальний щодо місця свого поселення, він краще відчуває больові точки тих поселень, де працює, обробляє землю. Це не справа моралі чи чогось, для великого аграрного бізнесу село та паї – це просто статистика. Коли таких сіл – сотні, а гектар – десятки тисяч, то це міряється більше цифрами експорту, а не якимись потребами громад. Тому я буду підтримувати людей, бо, зрештою, це їхні права та свободи.

ЕПІЛОГ: НЕ МОЖЕШ ПЕРЕКОНАТИ – ФАЛЬСИФІКУЙ

Цей конфлікт показує сьогоднішню модель взаємодії агрохолдинг – фермер – селяни. Так само, як і відсутність судового захисту прав простого селянина, в якого відбирають землю.

І якщо ми дамо будувати таку модель, за якої селян та фермерські господарства можна просто знищити, – то тоді можна запроваджувати кріпосне право. Бо, як свідчить ця ситуація, на сьогодні селяни – не володарі землі. Вони з їхніми паями – власність агрохолдингу.

Одвічний історичний сюжет про те, як в селян безкарно забирають землю, треба завершувати. У нас є готові, європейські рецепти врегулювання відносин, які слід взяти за основу. Французьке, швейцарське законодавство – можемо знайти фахівців, які допоможуть створити державну регулюючу структуру, яка сама визначає, хто в пріоритеті при розподілі землі. У всіх країнах, які зробили ставку на фермерство, є залізне правило. В пріоритеті – фермер, який тут проживає. Якщо великий бізнес не хоче дрібнити земельну ділянку, то хай пропонує співпрацю на правах партнерства, дотримуючись своїх зобов‘язань, а не перетворюючи селян на жебраків. Партнерства, а не шахрайства, коли спочатку занижують ціну, потім «зникають договори», потім б’ють представників селян, а їм самим заявляють, що ви скоро вимрете і земля все-одно буде наша. Але цей одвічний сюжет в українському виконанні не залишиться голосом в пустелі, селяни готові відстоювати свої права в Європейському суді.

Ірина Сказко, 33-річна юрист, магістр державного управління, мама двох дітей, пробула в лікарні 16 днів. Вона подала заяву до поліції проти представників агрохолдингу, які били її на полі. Її зневіра в спроможність держави захистити права селян та її безпеку вже майже досягла апогею. Але вона все-одно каже: «Ми не здамося!».

Тема захисту фермерів є для Укрінформу важливою, тому ми будемо стежити за процесом.

Лана Самохвалова, Олег Снітовський, Київ–Тернопіль

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-