Сон у виборчу кампанію, млявість парафій та ями-ями-ями
Нещодавно здивувалася питанню відомого столичного журналіста: каже, мов, їду Закарпаттям — а політичної реклами у вас по трасі майже нема, як так? Наче та сама у вас тут траса Київ-Чоп — а одразу за перевалом на Львівщині кількість бордів зашкалює, на Закарпатті ж, на перший погляд, — наче й виборів нема. Намагаюся пояснити, що це специфіка регіону, де переважає сільське населення, не надто політично активне. Але вже у тому ж Ужгороді, Хусті чи Мукачеві обличчя претендентів на пост Президента – на кожному стовпі, агітпалатки стоять, флаєри роздають...
Погоджуюсь із враженнями: у нас тут тихо у виборчу пору, порівняно з іншими регіонами. Ні тобі скандалів, ні масових зборів на площах — так, коли-не-коли заїде хтось із так званих “технічних” кандидатів, на зустріч із ними в Ужгороді приходять максимум 20 чоловік.
Тим не менше, це тільки на позір Закарпаття виглядає сонним царством. В інших сферах життя темпи, ритми та настрої значно активніші! Місцеві скандалять через розбиті дороги, пережовують незрозумілі чи, навпаки, зрозумілі, стосунки між владою та активістами, що закінчуються врученням підозри, навіть із вітряками воюють, як Дон Кіхоти, — в розрізі протестів щодо забудови ВЕС Боржавських полонин.
То ж про те, як і чим живе Закарпаття на початку буремної виборчої весни 2019 — в огляді Укрінформу.
ВІП-АГІТАТОР, ЯКИЙ НЕ ЙДЕ У ВІДПУСТКУ
Отож, що стосується виборів на Закарпатті. У регіоні наразі визначилися з дільницями. Створені шість окружних виборчих комісій у Закарпатській області налічують 205 членів. Серед них — представники від 36 кандидатів на пост президента України. У Закарпатській ОПОРІ вже навіть гендерний склад підрахували: із цих 205 осіб — 78 жінок. ОПОРА також проаналізувала, що нинішні члени окружних виборчих комісій на попередніх виборах, починаючи із 2010 року, працювали на різні політичні сили чи на різних кандидатів.
Але попри це, треба сказати, що цього разу тільки один кандидат на Закарпатті має віп-агітатора — саме так назвав себе голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, який наразі очолює в області штаб Петра Порошенка.
Це не просто слова, акцентує політолог Михайло Шелемба, адже у Москаля є певний рейтинг на Закарпатті, це автоматично додаватиме балів тут і кандидату в президенти Порошенку.
Втім, у місцевої ОПОРИ до Геннадія Москаля є питання — як саме він планує здійснювати агітацію, адже на період виборів голова Закарпатської ОДА так і не пішов у відпустку, а перебування на посаді й одночасна агітаційна діяльність — заборонені законом. Як коментує Ярослав Гулан, координатор спостереження за виборами Громадянської мережі ОПОРА у Закарпатській області, представники ОПОРИ на Закарпатті намагалися з'ясувати цей момент у прес-службі голови, але відповіді на лист поки що так і не отримали.
Натомість, як повідомив у коментарі кореспондентові Укрінформу заступник Москаля Ярослав Галас, голова Закарпатської ОДА наразі справді не перебуває у відпустці, але разом із тим, він і не здійснює в робочий час агітаційної діяльності. “Якщо така необхідність буде, на час кампанії Москаль піде у відпустку — так, як це було у 2015-у році. Наразі потреби в цьому немає, агітаційною діяльністю займається штаб кандидата, від БПП в область приїжджають також віп-агітатори з Києва,” – сказав Галас.
ЛИШЕ ТРОЄ КАНДИДАТІВ ДОСІ ПОБУВАЛИ НА ЗАКАРПАТТІ
Ну, а загалом ситуація з виборами на Закарпатті наразі таки справді нагадує сонне царство, у порівняні з іншими регіонами. Проте, активізації процесу таки очікують — уже на початку березня. Подейкують, що на Закарпаття збирається чинний президент. Щоправда, поки не зрозуміло, каже Ярослав Гулан, чи це буде робоча поїздка чинного президента чи агітаційна — кандидата в президенти.
Як коментує політолог Михайло Шелемба, зараз будь-які дії президента важко відокремити від агітаційної діяльності, тому що він не може на період виборчої кампанії піти у відпустку. Тому виглядає, що усі заходи за його участю — так чи інакше агітація.
А вона триває загалом по області — в наметах, на носіях зовнішньої реклами та в ЗМІ, усі кандидати відносно рівно представлені у містах, каже Гулан. Також в ОПОРІ зазначають, що місцеві ЗМІ почали відмежовувати політичну рекламу від редакційних матеріалів, це свідчить про дотримання закону. Ще у січні “джинси” було не до порівняння більше. В лютому ОПОРА мала претензії до сайтів РДА на Закарпатті, які майже усі виставили новину про те, що Петро Порошенко йде у президенти.
- З огляду на законодавство, в усіх кандидатів має бути забезпечене рівне право на агітацію, а враховуючи, що про рішення інших кандидатів сайти РДА не повідомляли, то й цього не повинно було бути, – акцентує Гулан.
Ярослав Гулан також зауважує, що не надто активні кандидати із візитами на Закарпаття.
Справді, усього троє кандидатів із 44 побували в області — мова про Володимира Зеленського, який у лютому провів концерт 95-го Кварталу в Ужгороді (він не позиціонував свій візит як агітаційний) — саме з ним на зустріч перед та після концерту прийшло найбільше людей. Бо приїзд Валентина Наливайченка пройшов узагалі непомітно, а на запрошення попити з ним какао до Андрія Садового прийшло зо два десятки людей в Ужгороді, і ще – в Мукачеві.
Політолог Михайло Шелемба вважає, що це — нормально, бо увага закарпатців до кандидатів збігається із загальноукраїнськими настроями, як і загалом активність у виборчій кампанії.
- Це вибори президента, і треба говорити про те, що вони не становлять надто великого інтересу для закарпатського політикуму через відсутність мажоритарної складової. Ну а чим справді можна виділити закарпатців у виборчій кампанії — так це позицією угорців. Як відомо, угорці, а це 12% населення Закарпаття, наразі не підтримують жодного з кандидатів у президенти. Це не свідчить про те, що вони не голосуватимуть чи саботуватимуть вибори, а тільки про те, що протягом наступного місяця з ними треба працювати, – каже політолог.
ПЕРЕХІД ДО ПЦУ: ПОВІЛЬНО, ПО-ЗАКАРПАТСЬКИ
Але не тільки у сфері виборів на Закарпатті — сонне царство. От, до прикладу, з переходом парафій з-під юрисдикції УПЦ МП до Єдиної Помісної на Закарпатті — теж не дуже. За два місяці маємо всього шістку громад, які зібралися, подумали, зібрали підписи і зголосилися бути частиною Помісної церкви України. Примітно, що чотири з них – у селищі Ясіня на Рахівщині. Гуцульська кров — що не кажи!
Власне, про особливості переходу по-закарпатськи ми в Укрінформі вже говорили з владикою Варсонофієм (Рудником) одразу після 15 грудня. Тоді в інтерв'ю він наголосив, що перехід у цій області таки відбуватиметься повільніше за інші. А три тижні тому владика Закарпатської єпархії ПЦУ Варсонофій, представляючи копію Томосу, яку в центрі на його прохання зробили для вірян Закарпаття, відповів на наше питання – як же рухається процес із переходом? – так: мовляв, на вчора у мене була інформація про три громади, що бажають перейти, на сьогоднішній ранок є інформація про десять таких громад.
Але час таки показує, що перша десятка на Закарпатті все ще не набралася.
Зате процес активніше почали коментувати опоненти — священники з УПЦ МП.
Як прокоментував ситуацію, що є наразі, владика Закарпатської єпархії ПЦУ Варсонофій, переходи на Закарпатті повільно — але продовжуватимуться.
- Минулої неділі в Ясіні до Помісної церкви перейшла найчисленніша громада, понад 400 вірян, таким чином, Ясіня на Рахівщині, справді, показала достойний приклад Закарпаттю, там моїм указом призначено благочинного, наразі до Ясінянського благочиння входять чотири громади, – каже владика Варсонофій. – Думаю, що в цьому випадку гуцульський менталітет таки грає свою роль: Ясіня – це столиця Гуцульської республіки, гуцули, як відомо, були завжди на стороні України, тут люди відчувають, що в країні йде війна, і люди не хочуть далі ходити до церкви, яка не відмовляється від підтримки Росії.
- Але разом із тим, – каже владика Варсонофій, – ми спостерігаємо опір від священників із УПЦ МП, ми чуємо неправдиві чутки про те, що “храми захоплюють рейдери”, ми бачили спроби зірвати цей процес, чуємо наклепи та погрози в нашу сторону, знаємо про провокації, які проти нас готують. Я би не хотів, аби ці погрози справдилися, тому маю намір ближчим часом звертатися до правоохоронних органів стосовно надання навіть особистої охорони, адже певні висловлювання з уст певних людей несуть явну загрозу. У нас із владиками Хустської та Мукачівської єпархій надалі нема діалогу. Ми зі своєї сторони закликаємо до миру, ми ні на кого не нападаємо, але й себе не дамо в образу, – сказав владика Варсонофій.
КОЛИ ЯМИ НА ДОРОЗІ БІЛЬШІ ЗА ГРОШІ НА КАПРЕМОНТ
Та якщо велика політика і церковні справи, як видно, значну більшість пересічних закарпатців цікавлять мало, то значно активнішими виявляються люди в бажанні об'єднатися за свої дороги. Просто тому, що їздять по них щодня. А що зимовий сніг зійшов разом із асфальтом (у мережі жартували навіть, що асфальт на закарпатській землі не приживається), дороги стали непроїзні. Особливо це торкнулося траси державного значення Мукачево-Рогатин. Люди почали погрожувати місцевим чиновникам пікетами й перекриттям дороги до ремонту, місцеві активісти влаштували пікет під обласним автодором... У Закарпатській ОДА з цього приводу перед народом руками розвели — дорога, мовляв, не наша, а Служби автодоріг, з Дорожнього фонду її ремонтувати не можемо. Руками розвели, але рук не склали: Геннадій Москаль звернувся до Кабміну з проханням терміново виділити кошти на “танкодром” (саме таку назву Геннадій Геннадійович підібрав для дороги державного значення “Мукачево-Рогатин”). І в Кабміні їх таки виділили – 26,5 млн грн. За ці гроші трасу повинні капітально відремонтувати — і закрити цей ґештальт.
Як повідомив кореспондентові Укрінформу заступник голови Закарпатської ОДА Ярослав Галас, 26 лютого було подано 25 тендерних пропозицій від чотирьох претендентів — за оголошеними напередодні тендерами.
- Протягом наступних кількох днів відбуватимуться торги, за результатами яких оберуть переможця, – сказав Галас. – Після цього, якщо не буде оскаржень результатів тендерних торгів за процедурою, можна буде розпочати ремонт дороги — мова йде про орієнтовно третю декаду березня. Загалом прогнозуємо, що капітальний ремонт дороги затягнеться, можливо, навіть до кінця осені, – сказав він. – Тому зараз треба говорити про те, що на даний момент доцільно зробити ямковий ремонт цієї дороги, адже вона лишається непроїзною на багатьох ділянках.
Ямковий ремонт, вважають в ОДА, можна здійснити за кошти експлуатаційного фонду Служби автодоріг — це не такі вже й великі суми, щоб їх не можна було знайти.
- Розпочати зараз ямковий ремонт — це був би найкращий варіант щодо цієї дороги, бо вона справді є великою транспортною артерією в межах Закарпаття, там жвавий рух, нею користується багато людей, – акцентував чиновник.
ЧИ ВІЗЬМУТЬ НА СЕБЕ ЧИНОВНИКИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДАТИ ДОБРО ВЕС НА БОРЖАВІ?
А найбільший протест закарпатців (хоча, треба наголосити, не всіх) останніх тижнів — це ґейт із будівництвом ВЕС на Боржавських полонинах. 30 та 31 січня у Воловці та чотирьох громадах Свалявського району пройшли громадські слухання, де було представлено звіт ОВД (оцінки впливу на довкілля) цього гучного проекту. Детальніше про проблему з усіма її аспектами ми говорили. Що ж із ситуацією наразі? Наразі на Закарпатті 23 громадські об'єднання утворили спільний фронт — “Форум екологічного порятунку Закарпаття”, схожі коаліції утворені екологічними організаціями й у Львові. Власне, екологи та науковці в унісон кажуть, що звіт ОВД є сфальшованим з метою виправдати діяльність забудовника на Карпатських полонинах.
Як пояснила кореспондентові Оксана Станкевич-Волосянчук, закарпатський еколог, мова, насамперед, – про знищення залишків альпійських луків, що є на Боржавському хребті. «Висновки, що будівництво вітряків не загрожуватиме цим осередкам, не відповідають дійсності, – каже Оксана Станкевич-Волосянчук. – Також дослідження щодо загрози птахам – були проведені або методично неправильно, або недостатньо: Боржавський хребет — це міжнародний міграційний коридор для птахів, що підтверджено не тільки українськими науковцями, а й польськими, зокрема. Третя основна загроза — це безпека перебування людей на полонині взимку. У звіті відсутні розрахунки можливих травм від обледеніння вітряків. Там є єдина стежка — по хребту, і вона проходить акурат під вітряками, обійти траверсом взимку не можна. Встановлення вітряків на хребті означатиме, що півроку туди не буде доступу туристам”, – пояснює еколог.
Наразі, зі слів Оксани Станкевич-Волосянчук, ці всі зауваження належним чином передані чиновникам. Екологи зробили офіційне звернення також до голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля з проханням не допустити забудови Боржавського хребта вітряками. (До слова, Москаль з місяць тому скасував рішення місцевих РДА, які дозволили будівництво міні-ГЕС на гірських річках Закарпаття і цим поставив крапку з міні-ГЕСами на закарпатських річках).
Із проханням прокоментувати позицію голови ОДА щодо гучного скандалу з ВЕС на Боржавських полонинах ми звернулися до заступника голови Закарпатської ОДА.
- Наш коментар із цього приводу однозначно сприйматиметься, як намагання стати на сторону однієї зі сторін, – сказав Ярослав Галас. – Якщо підтримати інвесторів, екологи закидатимуть, що, от, мовляв, продалися і відстоюють інтереси забудовника. З іншого боку, якщо підтримати тих, хто проти ВЕС на Боржавських полонинах, здійметься крик, що в ОДА зарубали інвестиційний проект, тим більше, що значна частка місцевого населення толерує будівництво ВЕС на полонині. Тому ми не втручаємося у цей процес взагалі — хай все іде за процедурою, – сказав заступник Москаля.
Втім, наразі процедурою передбачена реакція на ОВД Департаменту екології Закарпатської ОДА.
- Ми хочемо бачити, чи візьме на себе сміливість посадова особа в профільному департаменті ОДА підписати цей ОВД. Якщо так, то далі будуть суди — тільки на Закарпатті навколо скандалу із забудовою Боржави об'єдналося 23 організації, є ще активісти у Львові та Києві, це великий рух, – акцентує Оксана Станкевич-Волосянчук. – Україна як держава має певні зобов'язання перед світовою спільнотою, ратифікуючи європейські закони, зокрема, щодо Смарагдової мережі, до якої входить Боржавський хребет. Якщо держава не дотримується законів, ми будемо домагатися цього через суд, – каже еколог.
Тетяна Когутич, Ужгород
