На Вінниччині хочуть вдвічі зменшити кількість тергромад

На Вінниччині хочуть вдвічі зменшити кількість тергромад

Децентралізація
Укрінформ
Новий варіант Перспективного плану об’єднання громад Вінниччини передбачає зменшення кількості ОТГ з 108 до 68 задля максимального забезпечення збалансованості розвитку територій і підвищення їх спроможності.

Про це у понеділок на прес-конференції «Майбутнє громад. Для чого Вінниччині потрібен якісний перспективний план?» повідомив Олег Левченко, директор Вінницького Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

«Новий Перспективний план об’єднання громад передбачає наявність в області замість 108 - 68 спроможних ОТГ. Процес створення плану не був кулуарним, - відбувалося експертне обговорення, необхідні економічні розрахунки здійснювались фінансовим департаментом ОДА, департаментом міжнародного співробітництва та регіонального розвитку, освіти та інших департаментів. Ми, зокрема, спробували змоделювати освітню мережу. Одним з ключових компонентів стала демографічна ситуація в регіоні. Наприклад, ми маємо досить непрості цифри і розуміємо, що за наступні 5 років кількість населення шкільного віку, а саме, тих, хто піде до 1 класу, зменшиться на понад 3 тисячі осіб. Відповідно, треба зрозуміти, що ми не можемо просто обігрівати напівпорожні шкільні приміщення, - треба надавати дітям якісну освіту. І вже сьогодні треба думати, де буде потрібен шкільний автобус, де справді потрібна відремонтована школа, і де і яких спеціалістів нам не вистачатиме. І ми змушені будемо зробити непопулярні кроки, зменшивши кількість громад. Навіть там, де вже є об’єднані громади, ми їх пропонуватимемо об’єднати між собою. Наразі йдеться про сім таких ОТГ», - повідомив Левченко.

За його словами, Перспективний план потрібен для того, щоб громади, у тому числі об’єднані, а також бізнес могли чітко розуміти, як виглядатиме адміністративно-територіальна мапа області, і як вона буде функціонувати. Це необхідно й для реалізації адміністративно-територіальної реформи, яка передбачає не тільки формування ОТГ, а й передачу управлінських функцій від районів до громад і від області – до районів. А місцеве населення має бачити зрозумілу картинку, які зміни на краще відбудуться для людей, хто, де і які послуги їм надаватиме.

«Ми говорили з керівництвом області, і це було підтверджено на кількох великих нарадах, про те, що подальше планування базових інвестицій в соціальну інфраструктуру, зокрема, школи, медицину тощо треба будувати навколо Перспективного плану. Це визначатиме, як буде жити найближчі 5-6 років наша область. Вже показували цей документ Мінрегіону - робочій групі, яка приймає цей план і рекомендує його до розгляду Кабінету міністрів. Він, в принципі, збалансований і формувався не залежно від чиєїсь політичної волі, а виходячи з ключових соціально-економічних показників конкретних територій», - підкреслив директор Вінницького ЦРМС.

Левченко запевнив, що новий Перспективний план обговорювався громадськістю, його буде винесено на розгляд обласної ради в березні у варіанті, запропонованому робочою групою зі створення цього документа. План вже розглянули дві профільні постійні депутатські комісії облради - з питань місцевого самоврядування та бюджетна.

Читайте також: На Миколаївщини обговорили, як сільським громадам заробляти на туризмі

«Проте ми маємо чітко розуміти, що є ще вищий рівень прийняття рішень – це Мінрегіон, а наступний крок – затвердження Перспективного плану Кабміном. Ми вже маємо приклад, коли попередній план, який передбачав створення 108 ОТГ, не було затверджено урядом. Тому головним критерієм формування нового є саме спроможність громад. Ми бачимо, що навіть із запропонованих у цьому варіанті 68 ОТГ не всі можуть стати максимально успішними і спроможними. Тому пробуємо підсилювати їх за рахунок додаткових територій, інших сильних економічних центрів, щоб можна було збалансувати не тільки їхній розмір і площу, а й кількість дітей шкільного віку, а також наявність відповідної інфраструктури мережі», - сказав Левченко.

Він також зауважив, що створення нового перспективного плану не означає відмови від принципу добровільності об’єднання громад - це різні аспекти процесу децентралізації, які не заперечують один одного. Це документ, який дасть можливість бачити горизонти функціонування громад і планувати розвиток їхніх освітніх, медичних мереж тощо.

Програма «U-LEAD з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Фото: Олександр Лапін 

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-