Коли більшість проти: На Луганщині дискутували прихильники і противники реформи
Захід пройшов за ініціативи Луганського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону. Участь у нараді взяли представники керівництва області, Міловського району, сільські голови, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Міловський район – єдиний на підконтрольній уряду території Луганської області, де досі не тільки не створено жодної об’єднаної територіальної громади, але й відчувається помітний опір цьому процесу з боку районної ради і більшості голів сільських рад.
Існування цього явища у розмові з кореспондентом Укрінформу підтвердив голова РДА Артур Король: “Я в кожній розмові з громадами підкреслюю: у нас є можливість зробити крок в реалізації децентралізації і отримати гроші на підтримку наших громад. Це до 8 – 10 мільйонів додаткових коштів. Але, на жаль, не в усіх сільських радах є підтримка. Є побоювання, є відвертий саботаж тих, хто живе ілюзіями ще Радянського Союзу”, - уточнив Король.
Аргументи голови Міловської райдержадміністрації Короля, заступника голови Луганської обласної держадміністрації Геннадія Іваненка, представників адміністрацій і Луганського ЦРМС викликали бурхливе обговорення. У ході дискусії в сільському будинку культури виступили всі вісім сільських голів району і селищний голова Мілового Павло Лук’янцов. Одним з останніх узяв слово голова районної ради Юрій Кошута, який є лідером антиреформаторських сил у районі і має великий вплив на сільські громади.
Судячи з промов сільських голів – противників створення об’єднаної територіальної громади (яка, згідно з перспективним планом, розробленим обласною владою, має бути створена в межах усього району, до речі, найменшого в області), вони побоюються, що всі кошти нового утворення залишатимуться для розвитку власне Мілового, а села фінансуватимуться за залишковим принципом.
Як згодом з’ясувалось, жоден з цих людей не поцікавився досвідом сусідньої Біловодської громади, яка вже створена якраз у межах колишнього району, і де кошти розподіляються за рішенням виконавчого комітету, до якого, за посадою, входять усі старости сіл.
Іншим аргументом стали приховані побоювання не бути обраними після обов’язкових виборів до керівних органів новоствореної ОТГ. Найбільш яскраво їх висловив сільський голова прилеглого до Мілового села Великоцьк Геннадій Прищепа. «Я не хочу, аби після об’єднання мої односельці почали плювати мені в спину», – сказав Прищепа, не уточнивши, які саме претензії йому пред’являтимуть – і чи не роблять це селяни вже сьогодні.
На формальну ознаку, за якою пропонується створювати ОТГ із центром у Міловому, вказав у вступному слові Король. Нинішній райцентр, єдиний у регіоні, знаходиться не в центрі району, а впритул до державного кордону. За цей аргумент теж вхопились антагоністи реформи. І все ж під кінець засідання стало помітно, що у них зникла недавня впевненість у власній правоті. До того ж одностайно було вирішено, що найближчим часом представників сільських громад Міловщини почнуть знайомити з позитивним досвідом ОТГ, які вже існують і досягли очевидних успіхів у своєму розвитку.
Після завершення заходу своїми враженнями поділився Іваненко. “Усі люди бажають жити краще, але не всі вірять, що децентралізація надасть таку можливість. Ми, як влада, мабуть, ще не донесли до них бачення усіх найкращих сторін децентралізації. Тому, гадаю, потрібна ще одна зустріч, і я бачу, що сільські голови з цим згідні. Ми зараз із Центром розвитку місцевого самоврядування її організуємо, проїдемо по вже створених ОТГ. Там розкажуть як про позитивні сторони реформи, так і про негативні – і, я думаю, ми наших опонентів переконаємо, аби вже у квітні розпочати процес створення ОТГ в Міловському районі”, - наголосив Іваненко.
За його спостереженням, уже за підсумками наради «за» децентралізацію віддали б голоси до 40% громад, а якщо брати до уваги факт, що голова Мілового активно виступає на підтримку ОТГ, то цього одного достатньо, щоб стверджувати: більшість населення уже – за реформу.
Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
