Під час робочої поїздки на Закарпаття Уляна Супрун назвала місто Мукачево одним із кращих прикладів ходу медреформи в країні та містом, яке перше почало давати гарний результат з укладання декларацій. Цей процес тут триває вже три роки. За цей час створено єдину інформаційну мережу між “первинкою” та “вторинкою” міста, де кожен лікар має доступ до медичної інформації про пацієнтів. Проведені ремонти в лікарнях, а для лікарів постійно організовують тренінги з коучами-“зірками” української медичної практики тощо. Цьогоріч Мукачево виграло грант USAID, відтак, тут створюватимуть центр передового досвіду, аби розвивати українську медицину надалі.

Як удалося досягти таких результатів за порівняно короткий термін, розповідає головний лікар “первинки” Мукачева Євген Мешко.

До слова, головлікар сам є коучем — він разом із консультантами Закарпатського Центру розвитку місцевого самоврядування, що створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, проводить тренінги на Закарпатті й в інших регіонах щодо впровадження медреформи.

БЕРЕМО МОЛОДИХ ЛІКАРІВ, АБИ ПІДГОТУВАТИ ЗМІНУ

- Наш центр створено 1 квітня 2016 року на виконання рішення Мукачівської міськради. Він обслуговує населення міста, це 85,6 тисячі жителів. Зараз очікуємо на створення Мукачівської ОТГ, відтак їхня кількість зросте до 94 тисяч.

- Впораєтеся з такою кількістю?

- Звісно. Нині в структурі центру є 9 амбулаторій загальної практики сімейної медицини, що розташовані в мікрорайонах міста. З приєднаними селами додасться ще п'ять пунктів. Штат у нас – 1092 працівники, з них 63 – сімейні лікарі, на одного лікаря припадає близько 1600 пацієнтів.

- Чи не багато?

- Це нижче норми, за нормами МОЗу лікар має обслуговувати 1800 людей. У нас багато лікарів на “первинці”, плюс до того я за останній рік прийняв ще п'ятеро молодих, щоб вони поступово набиралися досвіду та змінювали старше покоління.

- Це така виключно ваша політика чи загальнодержавна?

- Це наша ініціатива у місті, й паралельно ще ми будемо зменшувати кількість медсестер. Сьогодні у нас майже вдвічі більше медсестер, аніж потрібно на таку кількість лікарів.

ЛІКАРІ ЩЕ ПИШУТЬ КАРТКИ, А ПАЦІЄНТИ ЩЕ СТОЯТЬ У ЧЕРГАХ — АЛЕ ЦЕ НЕНАДОВГО

- У принципі, по-новому ви працюєте вже майже три роки. Які результати могли б відзначити?

- У 2017 році в Мукачеві стартувала міська програма, що дала початок комп'ютеризації медзакладів міста. Було закуплено комп'ютерне обладнання і всі структурні підрозділи медзакладів об'єднали в єдину інформаційну систему. Відповідно, розпочався процес автоматизації робочих місць, оцифровування даних. Це був досить потужний початок.

- Це була субвенція чи кошти міста?

- Власні кошти міста. В кінці 2017 року ми вже були зареєстровані в системі Е-health. Із 2018-го року запровадили кампанію по деклараціях.

Наша інформаційна система цікава тим, що стаціонар здійснює 100% оцифровування усіх медичних даних пацієнтів, і нині маємо базу на 110 тисяч профілів, це дані та медичний досвід трирічного віку. Це надзвичайно потужна база, я не знаю, чи є десь аналог в Україні, аби ціле місто було об'єднано в одну систему, аби “первинка” та “вторинка” синхронно працювали. У нас сімейний лікар має можливість записати пацієнта на консультацію до спеціаліста, а спеціаліст, у свою чергу, може переглянути історію пацієнта чи передати висновок його сімейному лікарю. Сімейний лікар може записати на рентген, ендоскопію — у нас усюди є електронні черги.

- Ви на когось орієнтувалися, заводячи цю систему?

- Ми брали досвід міста Львова. У них схожа система працювала в одному з медзакладів, але вона не була в такому стані, як зараз у нас. Це дуже громіздка робота, що вимагає багато часу. Треба створити шаблони, а потім ще усіх навчити користуватися ними, при цьому ще декого — узагалі користуватися комп'ютером.

- Впоралися лікарі старшого віку?

- Так, усі без винятку працюють — і мало того, ті, хто набирає шаблони, а не пише їх від руки, зазначають, що це класно, і їх уже не змусиш перейти до писанини вручну. Є ще, правда, лікарі, які практикують картки — але картку може загубити пацієнт, може загубити її лікар чи медсестра, і все — пропала грамота. Зараз лікарі роздруковують шаблони, заповнюють і вклеюють їх у картку. Але все одно це вже тимчасово, допоки МОЗ не перейде повністю на електронне обслуговування.

Разом із тим, не можна сказати, що й усі пацієнти уже переорієнтувалися на електронні черги — ще практикують живі.

Зараз ми реалізовуємо сайт, і незабаром через нього буде можливість записатися самостійно, без дзвінків лікарю чи в реєстратуру. Зараз ще треба зателефонувати в реєстратуру чи лікарю й записатися.

МИ ПРОВОДИЛИ СПРАВЖНЮ ВИБОРЧУ КАМПАНІЮ

- Мукачево було одним з перших міст в країні, яке масово почало підписувати декларації, чи не так? Про це свого часу навіть у Міністерстві зазначали.

- Так, ми були одні з перших разом із містом Старі Богородичани на Чернівеччині, тими, кого станом на 1 квітня 2018-го назвали лідерами з укладання декларацій.

Стан укладання декларацій у нас зараз становить 70%. Цей показник вище середнього по країні, у Закарпатті нас випередило лише Міжгір’я — там 78% населення підписало декларації.

- Як вдалося так зорганізувати людей?

- Підписна кампанія у нас тривала довго, я її називав передвиборчою — бо, й справді, люди вибирали собі сімейного лікаря. У першу чергу, самі лікарі та медсестри закликали на своїх дільницях укладати з ними декларації. Крім цього, ми зняли дуже велику кількість різного відеоконтенту для місцевих ЗМІ, також була ціла кампанія в соцмережах, друкованих ЗМІ. У громадському транспорті запустили промо-ролик, який показували на моніторах. Також нам допомагає і “вторинка” — спеціалісти орієнтують пацієнтів, мовляв, давайте спочатку йдіть до сімейного лікаря, а тоді вже до нас. Це в сукупності дає результат.

ЗАПРОШУЄМО ЗІРОК СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ НА ТРЕНІНГИ

- У МОЗі нині багато говорять про те, що в закладах, які перейшли на нову систему, значно зросли зарплати. Чи можете це підтвердити на своїх лікарях?

- Лікар вищої категорії з максимальним стажем раніше мав близько 6 тисяч. Після зміни системи фінансування він має в середньому по нашому закладу 18 тисяч гривень. У медсестер, відповідно, зарплата була 4,5 тисячі, а зараз – у районі 9-ти.

- Як у вас із лікарями, бо на Закарпатті є загальна тенденція до міграції медиків за кордон – в Угорщину, Словаччину, Чехію... Чи зачіпає це Мукачево?

- Ми не відчуваємо фізичний дефіцит кадрів на “первинці” та “вторинці”. Але якщо чесно сказати, нам є куди рости в професійному плані. Тому ми прагнемо постійно покращувати свій професійний рівень — проводимо різні тренінги, запрошуємо експертів, тренерів. Це люди, які першокласно надають медичну інформацію на специфічні теми. Наприклад, консультування пацієнтів із невиліковними захворюваннями, чи з проблемами психічного здоров'я, проблеми консультування пацієнтів із залежностями. Як коучів запрошуємо Вадима Вуса, Павла Колесника, Олександра Марціва – це лікарі, що практикують, зірки сімейної медицини в Україні. Ми також на цей рік запланували тренінги з невідкладної меддопомоги — тренінги з тактичної медицини, медицини катастроф. Такі заняття для наших лікарів проводимо щомісяця.

ЛЮДИ ПЕРЕСТАЛИ ЗАЙМАТИСЯ САМОЛІКУВАННЯМ, БІЛЬШЕ ХОДЯТЬ ДО ЛІКАРІВ

- Які найважливіші зміни, що дала медреформа, ви б відзначили зі свого досвіду?

- Якби ми зайшли сюди два роки тому, ви б ці зміни самі побачили, бо тоді тут не було ні ремонту, ні обладнання... В Мукачеві реформа стартувала у 2016 році, до власне початку реформи на державному рівні, бо так вирішило місто. Ми мали фору, бо ще три роки тому почали робити те, що зараз робиться на державному рівні. Це і ремонти, й оптимізація кадрів, до якої Україна ще поки не дійшла, там це буде за рік-два, а у нас вже відбулося, це впровадження також єдиної медичної системи, яку МОЗ зробило примусовим для “первинки” у 2018 році.

Якщо говорити про те, що змінилося загалом у державі — це ремонти, меблі, обладнання, умови обслуговування. Стосовно сервісу — це питання дуже довготривале. Люди міняють свою свідомість.

Варто зазначити, що сьогодні створилася медична інформаційна система, яка в Україні ніколи не існувала — для “первинки” це фантастичні речі: база пацієнтів, достовірна статистика, інформація, яка не втрачається, економія часу лікаря, зручності для пацієнта в плані електронної черги. Також ставлення пацієнтів до лікаря, стосунки пацієнтів та лікарів суттєво змінилися. Люди почали інакше ставитися до свого здоров'я. Вони тепер знають, що цей лікар зобов'язаний пацієнту, а він – лікарю. Якщо раніше була купа пацієнтів, які не зверталися до лікаря, займалися самолікуванням, то зараз почали приходити на прийом. Лікарі, в результаті, стали більш завантажені — обслуговують ту ж кількість людей, просто пацієнтів стало більше.

- Ви самі проводите тренінги. Які враження в області від ходу медреформи?

- Те, що ми їздимо на ці тренінги, вже значить, що нас там чекають. Лікарі на них приходять не тому, що хтось змусив. Вони самі захотіли прийти, послухати й навчитися. Стосовно готовності медиків — не можна говорити про всіх, але є чимала група лікарів, які розуміють, що щось не так і це потрібно змінювати. І вони якраз рухають ці зміни. Саме завдяки їм вони й відбуваються.

ГРОШІ — ЦЕ ПОТУЖНИЙ ФАКТОР, ЩО МОТИВУЄ

- Кажуть, що колективний договір вашого центру є зразком, за яким працюють в області, уже кілька громад взяли його за основу і впровадили у себе. Що в ньому особливого?

- Він справді гідний, його ключові ідеї — це система оплати праці, бо інше мало помінялося. Оплата — це така надзвичайно варіативна складова в трудовому договорі. У нас була ідея створити систему оплати праці, яка була б відмінна від старої радянської, коли два лікарі, умовно, обслуговують різну кількість пацієнтів (один 5 на день, а інший — 50), і зарплатню при цьому отримають однакову, при тому один — хам, другий ввічливий, одного поважали, іншого – ні... Зараз усе базується на деклараціях: у лікарів різна кількість декларацій, укладених з пацієнтами, але ми їх монетизуємо. Ідея була в тому, що лікарі мають отримати диференційовану зарплату, залежно від того, скільки є монетизованих декларацій. Йшла мова про те, аби платити не за кількість укладених декларацій, а за їхню якість. Відповідно, в цьому випадку лікар має дохід від своєї практики — і відсоток із неї йде йому на зарплату. Це добрий стимул, коли один лікар отримав 18 тисяч, а інший – 9, тоді він почне думати, мовляв, що я роблю не так. Гроші — це потужний фактор, що мотивує.

- Є чутки, що у Мукачеві буде створено центр передового досвіду в Україні — один із кількох по регіонах, чи так це?

- Так, робоча розпочнеться вже незабаром. Ми подавалися на грант, що його  надавав USAID, – і виграли його. Це саме грант зі створення центрів передового досвіду в Україні. Згідно з умовами, USAID надасть підтримку 15 таким центрам в країні, які мають найкращі темпи розвитку і допоможе їм перетворитися на клініки передового досвіду — для обміну досвідом з іншими регіонами, для навчання, поширення цих змін. Є 9 етапів програми — написання стратегії, створення показників моніторингу діяльності закладу, якості медичної допомоги, співпраця зі студентами медичних вишів, брендування закладу, покращення сервісу, фінансові питання — це ті речі, які потрібно підтягувати по всій країні. Із допомогою експертів USAID ми в Мукачеві цей досвід отримаємо і зможемо передати потім іншим.

Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Тетяна Когутич, Ужгород
Фото Сергія Гудака, Укрінформ