Рік скандалів з угорцями, асфальту на добитих гірських дорогах та доброго вина

Рік скандалів з угорцями, асфальту на добитих гірських дорогах та доброго вина

Укрінформ
Топ-10 подій, які торік змусили плакати, сміятися та дивуватися закарпатців і всю країну

Минулий рік можна назвати роком угорського питання на Закарпатті — це справді був інформаційний мейнстрім від зими до зими: до цієї теми найчастіше поверталися та обговорювали — як на місцевому рівні, так і на загальноукраїнському. На фоні загострення офіційних стосунків між Києвом та Будапештом на Закарпатті угорське питання “відгукувалося” різним чином: провокаціями з підривом офісу ТУЗК (Товариства угорської культури Закарпаття) на початку року та розклеюванням антиугорських бордів із закликом “Зупинимо сепаратистів!” наприкінці осені, частими приїздами в крайню західну область, куди зазвичай рідко доїжджають чиновники з центру, міністра МЗС Павла Клімкіна та міністра освіти і науки Лілії Гриневич, з іншого боку — активізацією вливання угорських грошей у регіон.

Але окрім навколоугорської проблематики на Закарпатті було й чимало інших цікавих тем, які варто згадати. Наприклад, минулого року тут капітально відремонтували гірські дороги — річ нечувана і небачена в тих краях, де проїзду не було (часом взагалі! – аж до скасування рейсових автобусів) упродовж останніх двадцяти з гаком років.

Або ж — на фоні того, що в регіоні через позицію голови Закарпатської ОДА не рухається реформа децентралізації (грудневі вибори не відбулися в жодній закарпатській ОТГ, позаяк жодної не було створено за минулий рік), раптом таки з'явилася Мукачівська ОТГ, яка з січня 2019-го перейшла на міжбюджетні відносини з державою.

Іще з добірки позитиву — в області збільшується потік туристів, урізноманітнюють фестивальну програму (на Закарпатті найбільша кількість фестів у країні — більш як сотня), а ще 2018-й рік видався одним із найкращих за останній період для виноробства: був добрий урожай і багато сонця. Власне, зірка українського року Олег Скрипка саме на Закарпатті й саме у 2018-му почав робити авторське вино.

Разом із тим, не обійшли край і скандали — ми мали корупційні гейти, п'яні чиновницькі ДТП зі смертельними наслідками, перекриття кордонів “євробляхерами” та підлітковий кримінал, унаслідок якого в Нижній Апші селяни півтижня блокували дорогу.

Детальніше про ці всі події — у нашому річному дайджесті в Укрінформі.

ПОЛІТИЧНИЙ СКАНДАЛ РОКУ: УГОРСЬКІ ПАСПОРТИ З ПРИСЯГОЮ І ШАМПАНСЬКИМ

Він вибухнув у вересні після публікації на сайті Укрінформу відео, де прихованою камерою було знято процедуру видачі угорських паспортів в угорському консульстві в Береговому. Процедура супроводжувалася келихом шампанського на честь отримання другого громадянства та інструкціями від угорських дипломатів — не повідомляти про отримання документів українській владі. При цьому громадяни України вголос присягали на вірність Угорщині.

Власне, про те, що ці паспорти закарпатцям видають регулярно і методично, знають усі в регіоні, та й у країні загалом. Але публікація самої процедури видачі “утлевелів” (паспорти угорською мовою — ред.) вразила усіх. Слова “під шампанське та з присягою” стали мемом, ну, а сам факт оприлюднення відео — новим епізодом у загостренні українсько-угорських відносин.

В українському МЗС заявили про неприпустимість такої практики і можливе видворення угорських консулів, які замішані в скандалі (у результаті видворили працівника установи – далеко не консула, на що Будапешт відреагував видворенням українського дипломата). А далі скандал розгорнувся не дитячий: із публікацією “угорського” списку “Миротворця”, внаслідок якого на Закарпатті звільнили-таки кількох чиновників, котрі мали подвійне громадянство, заборонене законом. І знову ж таки, реакцією угорців із заявами про утиски меншини і блокування ініціатив України щодо НАТО та ЄС.

Чим, зрештою, усе закінчилося? Офіційно — заявами Клімкіна, що на Закарпатті в консульствах у Береговому та Ужгороді паспортів більше не видають. Знову ж таки, офіційно, на зустрічі з пресою цю заяву не підтвердили угорський консул в Ужгороді та уповноважений Іштван Грежа. Тому видають чи ні — це таки питання. Очевидно, таке, на яке краще не шукати відповіді. Принаймні, поки що.

Фото: mukachevo.net
Фото: mukachevo.net

ПРОВОКАЦІЯ РОКУ: “ПОДВІЙНИЙ” ПІДРИВ ОФІСУ ТУЗК

Є така прикмета: двічі в одну воронку, мовляв, снаряд не втрапляє. Але лютневий випадок із підривом офісу ТУЗК в Ужгороді довів, що ця прикмета на Закарпатті не працює. Зранку 27 лютого в офіс у центрі Ужгорода невідомі кинули запальну суміш, він вигорів ущент, на щастя, обійшлося без жертв. Буквально три тижні перед цим саме в цю будівлю невідомі також кидали «коктейль молотова», але тоді не вдалося: не загорілося, і скандал був слабенький. А от із другої спроби все вийшло: офіс вигорів ущент, дим від нього чутно було і в Києві, й у Будапешті. Зрештою, обидва випадки назвали провокаціями під керівництвом руки Кремля, виконавцями першої провокації, як з’ясували поліцейські, були польські праворадикали, вдруге офіс підірвали колишні АТОвці з Кропивницького — під керівництвом жителя Придністров'я. Згодом в Ужгородському міськрайонному суді їм обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. Справу кваліфікували як теракт.

Підозрюваний у підпалі офісу Товариства угорської культури Закарпаття Володимир Кондратенко
Підозрюваний у підпалі офісу ТУЗК Володимир Кондратенко

Варто зазначити, що уже наприкінці року провокації повторилися, цього разу – без вогню та диму. В ніч на 20 жовтня в кількох районах області з'явилися борди зі світлинами лідерів угорської нацменшини та надписами “Зупинимо сепаратистів”. На цей раз обійшлося без руки Кремля – “прикололися” свої, прокуратура висунула обвинувачення в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі 31-річній мукачівці, власниці рекламної агенції, яка розробила та замовила борди. У Москаля заявили про причетність до цього представників однієї з політичних сил області.

ДОСЯГНЕННЯ РОКУ: РЕМОНТ ГІРСЬКИХ ДОРІГ

Власне, у заяві очільника області Геннадія Москаля, зробленій із цього приводу, йшлося про те, що, мовляв, стільки, як цього року, на Закарпатті доріг не ремонтувалося досі ніколи.

І хоча в офіційних звітах профільного міністерства йшлося про те, що Закарпаття недовикористало виділені гроші на ремонт доріг — мовляв, ліниві закарпатці на фоні інших регіонів, в ОДА наприкінці року заявили, що використали 97% коштів Дорожнього фонду на ремонт автошляхів, а все, що не встигли освоїти, піде на утримання доріг у зимовий період (закупівля солі та сипучих матеріалів, пального). У гривнях це сума – 212 млн 199,478 тис. грн із 218 млн грн субвенції з державного бюджету на середній поточний і капітальний ремонт автодоріг обласного, районного та комунального значення.

Найбільш відчутним цей процес ремонту доріг став у гірських регіонах — на Тячівщині, Міжгірщині та Воловеччині (де капремонти доріг не проводилися узагалі з часів Незалежності, а стан покриття був жахливим). Також відчутні зрушення в плані ремонту доріг на Хустщині та Ужгородщині. При цьому на Закарпатті ще залишається маса невідремонтованих доріг, тож як тільки дозволять погодні умови, цей процес буде продовжено, кажуть в ОДА.

Михайло Русанюк
Михайло Русанюк

КОРУПЦІЙНИЙ ГЕЙТ: ВІДКАТИ ЗА ПЛАНШЕТИ

Розгорівся цей скандал на початку серпня — із рядового повідомлення поліції про затримання голови Виноградівської РДА Михайла Русанюка акурат під час передачі чиновнику чергового “траншу”. Підловили безсовісного службовця слідчі УЗЕ (управління захисту економіки) на хабарі у 8 тисяч гривень. “Відкат” був за закупівлю планшетів для шкіл, де організовувалися класи інклюзивної освіти. Загалом справа мала всі шанси стати рядовим корупційним провадженням, яких у країні тисячі. Але! У неї втрутився Геннадій Москаль — із заявами про наклеп на свого підопічного, про погані стандарти агентурної роботи УЗЕ, і взагалі, заявив Москаль, до такої роботи поліції у нього нема довіри, відтак згадав міліцейське минуле і взявся провадити розслідування у справі сам. Про хід цих робіт детально інформував на офіційному сайті. Під час розслідування випливло, що гроші, які агент УЗЕ передавав чиновнику, були від кришування грального бізнесу на Закарпатті, чим, на переконання Москаля, займаються безпосередньо в місцевому УЗЕ, він надав навіть адреси тих самих закладів. Відповідь поліції була швидкою і болючою: на відкритих ресурсах слідчі УЗЕ розмістили оперативне відео з записами розмов Русанюка, з якого обставини справи стали дещо зрозумілішими для загалу. У Москаля, втім, заявили, що відео змонтоване.

Власне, на цій гучній ноті скандал і закінчився. Чиновника взяли під цілодобовий домашній арешт, чи триває він досі — невідомо, бо його справа проходить під процесуальним керівництвом Генпрокуратури, в області її не ведуть і не коментують. Разом із тим, на офіційному сайті Виноградівської РДА Русанюк і далі значиться керівником відомства.

НЕВИКОНАНА ОБІЦЯНКА РОКУ: РЕСТАВРАЦІЯ НЕВИЦЬКОГО ЗАМКУ

Інформація про те, що в Міністерстві регіонального розвитку знайшли 10,7 млн гривень на реконструкцію Невицького замку, з'явилася у січні 2018-го. І, звісно, в області її сприйняли “на ура”, бо цей замок – візитівка Закарпаття, а його унікальна вежа на ладан дише й от-от упаде. Власне, із цих коштів і планувалося її відновити — з повною заміною покрівлі, а крім того, в ОДА планували за Мінрегіонівські кошти облагородити територію навколо замку, а ще — розробити окремий туристичний бренд та аудіогід, який дозволить відвідувати замок без екскурсоводів.

Кошти на Невицький замок очікували в кінці першого кварталу 2018-го року. Але роботи так і не почалися, заминка сталася через невизначене право власності землі, на якій стоїть замок. Свого часу, у 2010 році, вона була віддана Кам’яницькій сільській раді Ужгородського району, з грубим порушенням законодавства, – як безгосподарне майно.

Власне, у липні Апеляційний суд Закарпатської області, розглянувши апеляційну скаргу обласної прокуратури, повернув на обласний баланс Невицький замок – відомий туристичний об'єкт, що поблизу села Кам'яниця під Ужгородом. Зміна підпорядкування відкриває можливості реставрації замку і роботи — але вже в новому 2019 році.

КУЛЬТУРНА ПЕРЕМОГА — ВІДНОВЛЕННЯ МУЗЕЮ ЛІСУ І СПЛАВУ В СИНЕВИРІ

Ще один проект, про початок якого також було оголошено у січні 2018 року і на який у Міністерстві екології передбачили 53,1 млн грн, — реконструкція Музею лісу і сплаву на Чорній ріці, на Міжгірщині. Тендер на реконструкцію провели ще рік перед тим, і підрядник був визначений. Утім, кошти все не надходили й не надходили, і проект таки висів у повітрі. Стартували роботи, зрештою, лише всередині літа — за погодними умовами працювати там можна тільки до жовтня. Власне, відновлювальні роботи таки дали перший результат: підрядник розчистив русло, зробив берегоукріплення й побудував бокову дамбу. Наразі справи виглядають отак.

Уже цього року, які тільки дозволить погода, відновлення музею продовжать: і матеріали, і кошти для цього є. Крім того, навесні планують також відремонтувати дорогу, що веде до музею, вперше її покриють суцільним асфальтом (зараз тут тільки ґрунтове й щебеневе покриття). Власне, наступного року цей унікальний об’єкт планують відкрити.

Наразі це єдиний у Європі (і один із двох у світі) Музей лісу і сплаву на Чорній ріці, який належить Мінекології і входить до Національного природного парку «Синевир», музей зазнав значних пошкоджень під час катастрофічних паводків 1998 та 2001 років. У 2008 році обласна влада всупереч закону віддала Музей у комунальну власність, щоб потім забрати в приватні руки. Унікальний об’єкт не дозволили приватизувати місцеві мешканці та громадськість, Геннадій Москаль через суд ініціював повернення Музею на баланс Мінекології, таким чином стало можливим фінансування відновлювальних робіт. Після відкриття Музей лісу і сплаву, очікувано, стане Меккою для туристів.

НЕСПОДІВАНКА РОКУ — МУКАЧІВСЬКА ОТГ

Попри те, що в області не рухається реформа децентралізації (через позицію Геннадія Москаля, який не вважає створення об'єднаних громад децентралізацією), і за останній рік на Закарпатті таки не було створено жодної ОТГ, а грудневі вибори пройшли повз область, у цій сфері несподіванкою року стала Мукачівська ОТГ. З нового, 2019-го, року Мукачівська ОТГ, попри ігнор області, яка не надала висновку за процедурою цій громаді, — фактично переходить на прямі міжбюджетні відносини з державою. Відтак, в області є перша громада в регіоні, створена навколо міста обласного значення, а кількість закарпатських ОТГ збільшилася на одну. Громада має 93,4 тис. жителів, її загальна територія – 96 кв. км.

Володимир Феськов
Володимир Феськов

Цей випадок — прецедент в Україні, пояснює Володимир Феськов, радник Закарпатського Центру розвитку місцевого самоврядування з питань децентралізації. За його словами, Мукачівська ОТГ — це тест на децентралізацію в області.

“Загалом волю приєднатися до міста Мукачево висловили п'ять сіл: Лавки, Павшино, Шенборн, Нижній Коропець та Нове Давидково. У Закарпатській ОДА, куди надали за процедурою документи для висновку щодо об'єднання, ні позитивних, ані негативних висновків ОТГ не отримала", – сказав Феськов. Але разом із тим, згодом Закон “Про державний бюджет України на 2019 рік” фактично визначив перехід держави на прямі міжбюджетні відносини з Мукачівською ОТГ: у документі вже прописані нові трансфери, за якими перераховані вище села не фінансуватимуться з районного бюджету, як досі, а обслуговуватимуться містом у межах нової ОТГ — із 1 січня 2019 року. Таким чином, це означає, що держава фінансово визнає спроможність цієї громади обслуговувати території, які до неї приєдналися. Також це підтверджує той факт, що якщо держава і помиляється на обласному рівні – у вигляді ОДА, то вона виправляє помилки на вищих щаблях влади”, – сказав Феськов.

КРИМІНАЛЬНА СПРАВА — УБИВСТВО ШКОЛЯРА В НИЖНІЙ АПШІ

Жорстоке вбивство в Нижній Апші, яке отримало резонанс на всю країну, сталося ще у березні минулого року. Тоді підліток у своєму домі жорстоко вбив однокласника, у тілі вбитого школяра знайшли 27 ножових ран.

Але ще більшого розголосу справа отримала у листопаді — коли суд раптово змінив підозрюваному запобіжний захід із тримання під вартою в СІЗО на домашній арешт за умови внесення застави у 140 тис. грн. Батьки та родичі убитого школяра разом із односельцями перекрили дорогу державного значення Мукачево-Рогатин у Нижній Апші з вимогою тримати підозрюваного під арештом. Блокування дороги тривало три доби, зрештою, суд скасував своє рішення, пояснивши його як “описку” і звинуваченого таки залишили під арештом. У справі наразі триває розслідування.

ПАМ'ЯТНИК ЖЕРТВАМ ГОЛОДОМОРУ В УЖГОРОДІ

У листопаді на Закарпатті таки встановили пам'ятник жертвам Голодомору — доти область була останнім регіоном в країні, де такого монумента не було. Ініціаторам встановлення пам’ятника в місті стала Закарпатська обласна рада. Спочатку було оголошено конкурс макетів, який закінчився у жовтні. На конкурсі представили сім пропозицій. Переможцем стала робота Ігора Гречаника з Києва – це був силует жінки (у вигляді свічки), яка молиться. Бронзовий пам’ятник коштував області 2,3 млн грн.

Утім, монумент спричинив справжній скандал у місті. По-перше, статуя не відтворювала один в один зображення, яке представив скульптор раніше на макеті. По-друге, пам’ятник виявився справжнім гігантом для маленького Ужгорода, ще й поставили його в ареалі історичного району Малий Галагов (у громадських активістів міста, і цю ідею позірно підтримує мер Ужгорода, є ідея внести цей історичний квартал до списку культурної спадщини ЮНЕСКО), а цей монумент ставить під загрозу потрапляння Малого Галагова до цього списку.

Годі й говорити, що у місті монумент не сприйняли узагалі і почали збір підписів під петицією щодо його перенесення з Галагова. Втім, пам’ятник стоїть і далі, а петицію в міськраді Ужгорода так і не розглянули.

ГРОМАДСЬКА АКЦІЯ РОКУ: РЕКОНСТРУКЦІЯ НАБЕРЕЖНОЇ УЖА

Ще один топ-скандал, який тривав понад два місяці в Ужгороді — з ночівлею активістів на Набережній, недопуском автотехніки до Липової алеї, двосторонніми зустрічами активістів із мером... Власне, ініціатива save nabka стартувала після заяви в Ужгородській мерії про реконструкцію набережної Ужа, тієї самої, що є однією з туристичних принад міста — бо тут росте найдовша липова алея Європи: з Кабміну на це “капнуло” 22 млн гривень — і їх мерії треба було освоїти до кінця року, “бо пропадуть”. Отож, у мерії видають проект реконструкції — з новим виглядом “набки” – встеленої рівненькою плиткою, з новими лавочками та урнами для сміття і новими маленькими деревцятами.

Громадськість одразу піднялася на захист історичної родзинки міста. Люди швидко зметикували, що у разі, якщо набережну перекладатимуть новою плиткою, корені старих лип, які попіднімали стару плитку, пошкодять — і липи всохнуть.

Набережна Ужа — це також ареал історичного району Малий Галагов, який номінується до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і міський голова Богдан Андріїв публічно підтримав цю ідею. Незрозумілі наміри міської влади, зміна планувальної структури середовища, чужорідні типи покриття можуть негативно вплинути на процес номінування Малого Галагова до списку ЮНЕСКО. Інший аспект — сумнівна легітимність проекту. Не було проведено його громадського обговорення, ані конкурсу, ні консультацій із фахівцями.

У мерії, в свою чергу, через резонанс справи про реконструкцію говорити перестали — мову повели про капітальний ремонт, і липи пообіцяли не чіпати.

І, зрештою, частково капітальний ремонт провели: стару бруківку замінили на нову, а продовжать уже з весни цього року.

Тетяна Когутич, Ужгород

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-