Зелені ровесники динозаврів, оспівані Гете
Сумський національний аграрний університет – знаний в Україні вищий навчальний заклад у своїй галузі, тут студентам не тільки дають знання, а й працюють над сміливими інноваціями, які потім застосовуються у різних сферах.
ПЕРША РОСЛИНА, ВИСАДЖЕНА ПІСЛЯ БОМБАРДУВАННЯ ХІРОСІМИ
Черговий доказ тому – робота лабораторії сучасних технологій вирощування декоративних рослин факультету агротехнологій та природокористування СНАУ, яку з 2014 року очолює кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри садово-паркового та лісового господарства вишу Роман Ярощук. Один із тих, хто на ділі доводить, що молодь таки змінює Україну.
…Домовляючись про зустріч із ним, навіть не уявляв, що на території університету, де бував десятки разів і поряд із яким живу, може бути така от лабораторія – великі ділянки землі, де проводяться сміливі експерименти зі звичними і не зовсім для нашого ока зеленими насадженнями.
– Наша лабораторія досліджує новітні технології заготівлі, зберігання, підготовки до сівби й сівби насіння хвойних і листяних декоративних рослин, – каже Роман Ярощук. – Чому це зараз актуальна тема? Ви ж бачите, що змінюється клімат, з'являються несприятливі фактори, які впливають на стан місцевої флори. Ось зараз, наприклад, в Україні дає про себе знати нова «природна біологічна зброя» – жуки-короїди, які знищують соснові ліси. Масштаби цього лиха просто вражають, за останні роки ці жуки занапастили сотні тисяч гектарів лісу. Паразити оселяються під корою сосни, «тягнуть» із неї соки – і дерево просто всихає. На Сумщині, скажімо, через них у цьому році було втрачено 700 гектарів соснових лісів у 9 лісгоспах та підрозділах Облагролісгоспу. Ентомологи кажуть: усе це через глобальне потепління.
– Наразі боротися з верхівковими короїдами можна лише шляхом вирубування дерев. Проте, погодьтеся, аби не нищити ліси, можна спробувати наситити їх такими насадженнями, які були б стійкими до шкідників. Ось ми й намагаємося науковим шляхом досягти їх появи у нашій лабораторії, – розповідає Роман Ярощук, проводячи екскурсію земельними ділянками, де можна побачити три різновиди каштанів, чотири різновиди магнолій та стільки ж – дубів, ліщину деревоподібну, великий асортимент хвойних видів: ялину звичайну та колючу (форма голуба) та інші дерева, але вже в «інтерпретації» молодих дослідників.
Про них – трохи згодом. Спершу ж Роман Ярощук показує нам свою, мабуть, найбільшу лабораторну гордість: цінну лікарську рослину Ginkgo biloba, праця з якою, власне, і дозволила увійти йому до переліку молодих людей, стартапи яких міняють Україну.
– Це реліктова рослина, єдиний сучасний представник даного виду, який ще "пам'ятає" динозаврів. За деякими даними, у Китаї існують вирощені на її основі дерева, яким більше 2500 років, – вводить у тему науковець. – Ми взяли на себе відповідальність дослідити її властивості, бо вони дуже цікаві. Адже вже те, що саме гінкго став першим рослинним видом, який був висаджений свого часу після бомбардування в Японії міста Хіросіми, про щось та свідчить, погодьтеся. Наразі не існує у природі хвороб і шкідників, здатних масово вразити цю рослину, тобто вона стійка до несприятливих зовнішніх факторів. Свого часу на загадкові особливості гінкго звернув увагу навіть відомий німецький письменник Йоганн Гете, написавши такі рядки:
Цей листочок десь зі Сходу в сад мій скромний занесло,
В нім для ока для людського таємниче щось було.
Чи єство живе у ньому розділилося на два
А чи може воєдино злились два живі єства.
За словами Ярощука, листки цього дерева мають і низку лікувальних властивостей, зокрема, наявні в них антиоксиданти здатні захищати клітини організму людини від онкологічних захворювань, тому досліджуваний вид є складовою багатьох лікарських препаратів. Але щоб їх виготовити, українським фармацевтичним фірмам сьогодні треба закупляти потрібну сировину за кордоном, бо своєї – катма… Отож сумчани і поставили собі завдання заповнити цю нішу.
НАЙБІЛЬША ПЛАНТАЦІЯ ГІНКГО В УКРАЇНІ, А ТАКОЖ ДУГЛАСІЯ І КАШТАН "БРІОТІ"
– Тут варто зауважити, що мова йде виключно про органічне виробництво культури, яке досі в Україні не проводилося. І коли цей проект, керівником якого є доктор біологічних наук, професор кафедри садово-паркового та лісового господарства СНАУ Ігор Коваленко, а співкерівником у міждисциплінарних наукових проектах – доктор ветеринарних наук, доцент, професор кафедри епізоотології та паразитології СНАУ Ганна Фотіна, після його захисту на щорічному конкурсі наукових робіт у Сумському національному аграрному університеті, було представлено Науковій раді Міністерства освіти й науки України, він там здобув підтримку, – говорить Ярощук.
Виконані дослідження сприяли підготовці наукового проекту для молодих учених, який у 2017 році отримав державне фінансування. Рішенням Міністерства освіти і науки України відповідальним за його виконання призначено саме Романа Ярощука.
Упродовж весни та осені 2017 року виконавці проекту заклали плантацію досліджуваного виду для вирощування органічної сировини у фармацевтичних цілях площею близько 1,2 га. Це тепер найбільша ділянка гінкго в Україні. При цьому було використано більше п'яти тисяч власноруч вирощених трирічних сіянців цієї рослини.
Заготовлене листя гінкго із закладеної вченими СНАУ плантації, говорить Ярощук, буде органічним, тому його можна використовувати як для експорту, так і для внутрішнього ринку, що у свою чергу сприятиме зниженню ціни на вітчизняні препарати.
У цьому проекті участь беруть також хіміки, завданням яких є робота з готовим екстрактом.
Перший етап сертифікації органічного поля вчені СНАУ вже пройшли. Загалом же таких етапів буде три, і за стільки ж років, як планують науковці, їм вдасться реалізувати свій проект. Після цього можна буде вести мову про масове розмноження гінкго у досліджуваному регіоні.
Та вивченням згаданого виду очолювана Ярощуком лабораторія не обмежується. На її ділянках можна зустріти такі незвичні для Слобожанщини дерева, як, наприклад, сакура.
– Це так звана плакуча форма цього дерева, яку можна висаджувати на невеликих ділянках. Ви бачите, що стовбур у нього голий, а гілки звисають, у цьому й полягає декоративність і компактність даного виду. Досягнуто цього методом прищеплення та окулірування на необхідній висоті, за якою дерево сповільнює ріст. Арборетум (дендрологічний парк, територія, на якій у відкритому ґрунті культивуються деревні рослини – ред.) Сумського НАУ є для даного виду маточником, звідки ми й беремо матеріал для подальшого розмноження, – розповідає Ярощук.
Також на земельних ділянках лабораторії можна побачити схоже на сосну дерево з голками, що пахнуть цитрусом.
– Це дугласія (або псевдотсуга Мензіса), батьківщиною якої є Америка. Може бути перспективною для наших лісгоспів, експлуатаційна порода. Якщо, наприклад, з одного гектара сосни звичайної виходить 340 кубометрів деревини, то дугласія на Закарпатті «видає» на такій ж площі більше тисячі. Раніше дерева в наших умовах трохи примерзали, тепер же, у зв'язку з глобальним потеплінням, ми можемо їх культивувати й у себе, – говорить Ярощук.
Прямуємо «лабораторією» далі і бачимо два види каштанів. Один, як на осінню пору року, почав скидати листя, а ось другий ще пишається своїм вбранням.
– Праворуч – це звичайні каштани (гіркокаштани звичайні), які масово ростуть у Сумах і в інших містах України. Вони через ураження досить швидко відцвітають і стають голими. Аби продовжити період збереження листя, ми вирішили прищепити до уражених каштанів каштан кінський м'ясо-червоний «Бріоті», і як бачите – вигляд у них зовсім інший. До речі, схожі каштани у 2013 році мали б бути висаджені у Києві, але замість дорогого виду «Бріоті» туди відправили гіркокаштан звичайний. Наслідки такої підміни кияни та гості столиці відчули відразу ж, – говорить Р.Ярощук.
Можна зустріти на дослідній ділянці й кілька видів дуба, серед них і пірамідальний, котрий величіє в елітних районах Києва, і різні кущі бузку, і горіх, який своїми розмірами набагато перевищує звичайний, і ще багато екзотичних рослин.
Їх поява тут – наслідок системної наукової роботи, в основі якої лежать різні види розмноження та модифікації зелених насаджень, а також співпраця з іншими науковими установами України. Так, своїм насінням бузку з сумчанами поділився київський ботанічний сад імені Гришка, також у СНАУ налагоджені контакти з ботанічним садом імені Фоміна.
- Сьогодні є багато способів селекції, і наша лабораторія їх успішно використовує, аби на цій землі росло саме те насадження, яке їй підходить, не було б вразливим до зовнішніх негативних факторів і мало здатність до самовідтворення, – пояснює Ярощук, наголошуючи при цьому, що робота лабораторії має не тільки теоретичний, а й практичний характер.
ОЗЕЛЕНЕННЯ І СИРОВИНА ДЛЯ ФАРМАЦЕВТИКИ
Так, упродовж останніх двох років при озеленені міста Суми і регіонів області було висаджено близько 1000 власноруч вирощених науковцями СНАУ декоративних рослин.
Хоча, говорить Ярощук, масштаби озеленення могли би бути значно більшими.
- На сьогодні наша лабораторія потребує фінансової підтримки, і ми могли б, наприклад, у цьому плані тісніше співпрацювати з керівництвом обласного центру. От взяти хоча б центральний парк імені Кожедуба. Там всього-навсього 6 видів дерев, із яких, наприклад, тополі – просто в "аварійному" стані, а в каштанів через ушкодження, завдані мінуючою міллю, висихає листя. Ми могли б разом із владою попрацювати над розрахованим на 2-3 роки проектом озеленення парків та алей міста. Лабораторія готова запропонувати для цього певну кількість посадкового матеріалу, і в разі, якщо це влаштує місто, – не тільки висадити його, а ще якийсь час доглядати. Звичайно, для цього потрібне певне фінансування, але ж місто і так виділяє кошти іншим організаціям, які роблять ту саму роботу, а потім чогось їхні насадження всихають. Ми ж могли би проводити самостійний догляд і надавати рекомендації щодо захисту посадженого, – говорить Ярощук.
З цією думкою погоджується і декан факультету агротехнологій та природокористування СНАУ, професор Ігор Коваленко.
- Якщо пройтися так званою «стометрівкою» Сум, іншими територіями, то там можна зустріти дерева, які були вирощені на наших ділянках. Ми плідно співпрацюємо з управлінням зеленого господарства Сум, надаємо їм свій матеріал, і готові, в разі необхідності, виконати нові замовлення. Зараз ідуть перемовини щодо цього із Сумським районом, керівництво якого хоче озеленити нашими насадженнями всю свою територію.
Продовжуючи «декоративну» тему, декан зазначив, що поява лабораторії – це, перш за все, потреба студентів.
- Наш факультет було створено у 1977 році, і за цей час на ньому з'явилося 5 спеціальностей, в тому числі почали готувати фахівців садово-паркового та лісового господарства. Одночасно з їх відкриттям була створена наукова лабораторія з техніки вирощування декоративних рослин. Нам вдалося умовити стати її керівником випускника Національного лісотехнічного університету України Романа Ярощука. Ми починали з нуля, у нас не було нічого для підготовки цих студентів. Зараз же маємо розсадник для рослин на наших теплицях, окремі з яких сягають 3 метрів висоти. Завдяки цій лабораторії нам вдалося у 2017 році виграти суму понад 1 млн грн – на дослідження якостей Ginkgo biloba. Це унікальна тема не тільки для нас, а й для держави. І вже можемо похвалитися, що зараз маємо реальних покупців цієї фармацевтичної сировини. Ми розвиваємося, і наразі стоїть питання про реорганізацію очолюваного Романом Ярощуком закладу у навчально-науково-виробничу лабораторію інтродукції та селекції деревних рослин Північно-східного лісостепу України, – зазначив Коваленко.
…Отож, проходячи вулицями свого міста чи відпочиваючи десь на природі, озирніться довкола, придивіться до рослин. Адже для того, щоб вони там з'явилися, крім лопати – потрібен ще й розум…
Сергій Ханін, Суми
Фото Володимира Коваленка; перше фото: Сергій Гудак, Укрінформ
