Як, з ким і навіщо: у Маріуполі обговорили питання добровільного об’єднання громад
Три суб’єкти — три плани
Формат діалогу був застосований для пошуку порозуміння між сторонами з можливістю почути один одного та дійти певної згоди за різними проблемними питаннями.
Участь у обговоренні взяли представники Маріупольської міськради, Мангушської райдержадміністрації, тих сільських та селищних рад, доля яких вирішується, звичайні сільські мешканці. Долучились до діалогу представники Міністерства з питань тимчасово окупованих територій, Міністерства регіонального розвитку, Офісу реформ, експерти Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».
“За оновленим перспективним планом об’єднання громад у Донецькій області, зміни до якого були затверджені в травні 2018 року розпорядження голови ОДА та чекають ухвалення від Кабміну, потенційна Маріупольська ОТГ зазнала певних змін”, - наголосив Сергій Шаршов, директор Департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегіону України.
Він розповів присутнім про загальні тенденції реформи місцевого самоврядування, зробивши акцент на ситуації в Донецькій області.
“Новим перспективним планом передбачається утворення окремої Сартанської селищної ОТГ (до цього Сартану пропонували об’єднати з Маріуполем). До складу Маріупольської міської громади мають увійти території Бердянської та Покровської сільських рад, які знаходяться у Мангушському районі та до цього мали увійти до складу Мангушської ОТГ, єдиної на весь район.
Коли для міст обласного значення спростили процедуру утворення ОТГ шляхом приєднання суміжних територій, Маріуполь активізував роботу по створенню об’єднаної громади. Але єдності щодо децентралізаційних процесів на півдні Донеччини нема, кожен суб’єкт по-своєму бачить формат об’єднання, - підкреслив Сергій Шаршов. - У Мангуші бачать цілісну громаду на весь район. Маріуполь чекає до своєї громади Бердянське та Покровське, де навіть всередині нема єдності серед мешканців та сільською владою. Сартана прагне утворити власну громаду, але через близькість до лінії зіткнення завершити процедуру об’єднання поки не вийде, бо існують питання безпеки проведення перших виборів. Заради пошуку порозуміння між усіма учасниками процесу ми тут зібралися”, - нагадав експерт.
Сартанська ОТГ готова до співробітництва з Маріуполем
Сартанська громада готова розпочати самостійне життя. Проблем у маленької потенційної ОТГ безліч, при цьому мешканці готові їх вирішувати та вибудовувати нове співіснування.
Головні питання – можливість проведення перших виборів, урегулювання питань безпеки та законодавства, бо в 2015 році Верховна рада своєю постановою заборонила проведення чергових виборів, отже, призначити нові може тільки цей законодавчий орган.
Обговорюючи ризики маленької громади, в якій усі населені пукти знаходяться вздовж лінії зіткнення, учасники говорили про інші проблеми. Наприклад, в потенційній громаді начебто багато землі, але вона або замінована, або зайнята під оборонними спорудами, отже, не може використовуватись за сільськогосподарським призначенням. Також у громади можуть бути демографічні проблеми через малу кількість населення.
Якщо Сартанська громада об’єднається, то не відчує відразу багато переваг від децентралізації, бо знаходиться на лінії розмежування. В розбудову інфраструктури будуть вкладатись виключно державні кошти – жоден інвестор не прийде, поки продовжуються бойові дії. Отже, об’єднання може залишитись лише на папері, де факто його не буде.
Під час обговорення звучали думки про встановлення особливих умов для таких територій, серед яких - розробка механізму компенсації недоотриманих податків на землю, або можливість вирішувати певні питання з оподаткуванням на місцевому рівні.
Сартана відчуває усі ризики більше інших. На цій території нема виробництва, єдине сподівання - на розвиток та підтримку малого бізнесу. Невелика громада потребує якісних сигналів підтримки, аби люди не боялись йти на зміни та реформи. А від об’єднання в першу чергу чекають отримання послуг на місцях, аби не їхати за 60 км до Волновахи заради довідки.
Поки не буде розбудована власна інфраструктура, селищна ОТГ буде готова домовлятись з Маріуполем та делегувати повноваження з тих напрямків, де самостійно Сартана не потягне.
Мова йде про на вивіз та утилізацію твердих побутових відходів, утримання мережі вуличного освітлення, водопостачання - до тих пір, поки буде створене власне комунальне підприємство. Серед проектів розвитку - спільний проект по Павлопольському водосховищу. Проект розрахований на розчищення річки Кальміус та прокладку резервного водогону.
В Сартані працює Маріупольська музична школа, тож, селище розраховує на спільне утримання закладу культури
Також маленька громада готова делегувати повноваження Маріуполю з надання адміністративних та соціальних послуг, є наміри щодо спільного створення Асоціації підтримки сільгоспвиробників.
Маріуполь дивиться на захід
Найбільшою за кількістю населення в Донецькій області стане Маріупольська міська ОТГ, де процеси об’єднання активізувались після спрощення процедури утворення громад навколо міст обласного значення
Про перспективи розвитку майбутньої Маріупольської ОТГ присутнім розповів Олександр Комар, начальник відділу міжмуніципального спіробітництва Маріупольської міської ради.
“У нинішніх умовах продовження бойових дій розвиток на захід став єдиним можливим напрямком для Маріупольської агломерації. Серед великих проектів – утворення транспортного хабу на території аеропорту, коли в одному місці буде автовокзал та залізничний вокзал, що значно посилить логістичну потужність промислового та портового міста”, - підкреслив Олександр Комар.
Ураховуючи можливості розвитку Маріупольської агломерації, доречно було б вибудовувати спільне життя з населеними пунктами Бердянської та Покровської сільської рад, які вже давно стали передмістям Маріуполя, звідки люди їздять на роботу, навчання, за послугами до міста, але адміністративно територія знаходиться в складі Мангушського району”.
Олександ Комар повідомив, що у червні поточного року були прийняті два ключових рішення Маріупольської міської ради.
Виноградненській, Старокримській, Покровській та Бердянській радам направлена пропозиція приєднатись до Маріуполя та підтримане створення Сартанської ОТГ. Другим рішенням Маріуполь готовий вкласти в розвиток кожної сільської чи селищної громади по 5 млн грн.
“Перелічені громади отримали ці пропозиції, cтостовно Виноградненської та Старокримської рад, які підпорядковані Маріуполю, вже виконуються обіцянки. Головне завдання для Маріуполя - сформувати дієвий пакет пропозицій для підписання договорів приєднання”.
Мангушський район – єдина громада
Мангуш бачить інший формати об’єднання, коли в громаду увійдуть усі села Мангушського району – так і було в попередньому перспективному плані, але змінилось після травневого уточнення
65- кілометрова пляжна зона – важливий ресурс громади. Після того, як Крим став окупованим, мешканці Донецької області більше їдуть відпочивати на Азовське узбережжя. Правда існують проблеми з логістикою, бо в Мангушський район складно добиратись: аеропорту нема, залізницею довго, стан автошляхів залишає бажати кращого. А значить, транспортний хаб для Мангушського району потрібен більше, ніж самому Маріуполю.
Район готовий співпрацювати з містом за всіма спільними напрямками та потребами, але для цього не потрібно розривати цілісність району та забирати Бердянське та Покровське до складу Маріупольської ОТГ, - упевнені прихильники великої Мангушської громади.
Під час дискусії обидві сторони дійшли розуміння, що транспортний хаб та об’їзна дорога потрібні усім, отже є запит на співпрацю У процесі прийняття рішень треба домовлятись – акцентувала увагу присутніх Діана Проценко, фасилітатор круглого столу.
Як досягти єдності всередині громад
Хоча під час громадських слухань результати показали більшість бажаючих увійти до складу Маріупольської ОТГ, загалом погляди мешканців Покровської та Бердянської громад розділились. Власну думку має також депутатський корпус та керівництво сільрад. Хтось хоче будувати майбутнє з Маріуполем, інші налаштовані на життя в складі Мангушської громади або на самостійність та муніципальне співробітництво для вирішення окремих питань з Маріуполем.
Серед побоювань – чи виконає Маріуполь свої обіцянки, чи не почне використовувати сільську територію для розміщення, наприклад сміттєзвалища, чи не забере землю під будівництво дороги тощо. Також у Покровському бояться втратити суб’єктність сільської ради як юридичної особи, хвилюються через відсутність власного депутату в складі міської ради та малі повноваження старости щодо захисту інтересів сільських мешканців.
Має бути адекватне роз’яснення для людей, щоб посадовці правильно давали інформацію та знижували градус ескалації – говорили учасники зустрічі під час обговорення.
Саме з цією метою Маріуполь виступив з пропозицією - укласти з громадами договори про приєднання, якими оговорюються, що місто може запропонувати та на яких умовах. Ці умови обговорюються ще до фінального голосування про приєднання і затверджуються рішенням обох сторін.
Наскільки такі договори є дієвим механізмом, прокоментував Артем Вівдич, директор Донецького ЦРМС: “Законодавство не має чіткого механізму захисту інтересів громад. Такий договір – це лише додатковий інструмент, а закон наголошує на плані спільних заходів по об’єднанню, який визначає подальшу динаміку створення ОТГ”.
Також Артем Вівдич зауважив, що при минулому перспективному плані у Бердянського та Покровського не було можливостей вибору: об’єднуватись з Мангушем чи Маріуполем Після внесення змін мешканці зможуть обрати: або приєднатись до Маріуполя, або об’єднатись з Мангушем а Перспективний план буде змінений уже по факту.
“Децентралізація - неминучий процес, реформа активно рухається на всій території країни. Уже в 10 регіонах України половина території покрита об’єднаними громадами, - зазначив Сергій Шаршов. - Питання адміністративного устрою в будь-якому сенсі буде вирішене, треба домовлятись якнайшвидше”.
Представник міністерства назвав гарне порівняння, почуте від голови однієї з ОТГ щодо отримання підтримки на розвиток.
“Ті громади, які утворились першими в 2015 році, їдуть в вагоні люкс. Хто в 2016 році – в купе, в 2017 – плацкарті, всі інші залишаються на пероні”.
“Треба почути одне одного. Саме діалоговий інструмент дозволяє шукати вихід та допомогти пройти складний шлях об’єднання. Але спочатку треба домовитись всередині громади продемонструвати єдність та готовність змінювати життя”, – підкреслила Олена Сас, модератор «круглого столу» та експерт з децентралізації.
Ольга Миколаєва, МАРІУПОЛЬ
Фото: Донецький ЦРМС
