Загадкове вбивство професора та незаконний управитель із Литви. Миколаїв за місяць
Кінець літа і початок календарної осені для Миколаївщини виявилися багатими на резонансні події. 1 вересня стало відомо про жорстоке вбивство відомого у Миколаєві й далеко за його межами вченого, дослідника Голодомору 1933 року, лауреата премії імені Миколи Аркаса Миколи Шитюка. Він був керівником інституту історії та права Миколаївського Національного університету імені Сухомлинського, професором, академіком Української академії історичних наук.
ПРО ЗАГАДКОВЕ ВБИВСТВО
64-річного вченого було знайдено зі смертельними пораненнями в орендованій на три години квартирі. На тілі криміналісти нарахували близько двох десятків ножових ран. Його вбито з такою силою і жорстокістю, що лезо кухонного ножа зламалося і залишилося у тілі жертви.
Не дивно, що ця подія відразу набула широкого резонансу і вийшла за межі Миколаєва. Вона обросла різними чутками та версіями. Голова Миколаївської ОДА Олексій Савченко навіть припустив «російський слід». Адже загиблий досліджував теми нищення української нації тоталітарним радянським режимом. Він працював над вивченням масових репресій проти населення півдня України. Учений зумів документально підтвердити факти терору та насилля і став одним із першопроходців у вивченні теми масових репресій проти українців. Дослідник працював у складі редакційно-видавничої групи Миколаївської облдержадміністрації «Реабілітовані історією», шукав відповіді на питання, на які радянська влада наклала табу, та оприлюднював справжні факти, що десятиліттями до цього ретельно приховувалися.
Але вже ввечері наступного дня поліція затримала підозрюваного – ним виявився 24-річний, раніше судимий родич жертви. Злочин він скоїв на ґрунті конфліктних родинних стосунків. Щоправда, яких саме – не зізнається. Принаймні, так стверджує поліція. Cуд обрав йому міру запобіжного заходу у вигляді двох місяців перебування під вартою без права внесення застави. Цікава деталь: судове засідання проходило у закритому режимі. Про це попросив прокурор, його підтримав адвокат і сам підозрюваний. Причина – в матеріалах справи начебто містяться відомості «про особисте та сімейне життя чи обставини, які принижують гідність підозрюваного і потерпілого». Цей факт дав підстави для різних здогадок про причину вбивства. Деякі інтернет-видання навіть висунули свою, нічим не підтверджену версію, що, мовляв, Шитюка начебто вбили геть не там, де його знайшли, і що обставини смерті абсолютно протилежні тим, про які розповідає поліція.
Що ж, відсутність достовірної інформації завжди є приводом для різних чуток. Тим більше, що Миколаївщина пережила вже не один резонансний злочин. Чого варті, лишень, справи про зґвалтування і побиття Ірини Крашкової (так званий Врадіївський бунт), незрозуміла жорстокість стосовно 18-річної Олександри Попової, яка понад 2 місяці пролежала в комі, і, звичайно ж, злочин проти Оксани Макар. У 2012 році її вбивство, а потім спалення, буквально збурило всю Україну. Але навіть тоді журналісти мали змогу висвітлювати судовий процес. До того ж, як стало відомо, Миколу Шитюка вбили у тому ж будинку, і навіть у тому ж під’їзді, де була зґвалтована і задушена Оксана.
І ще одна деталь. Попри численні співчуття у соцмережах, в університеті, де професор працював багато років, цю подію сприйняли якось прохолодно. 3 вересня, на урочистостях із нагоди нового навчального року, де були присутні перші особи міста й області, його пам'ять навіть не вшанували хвилиною мовчання. Не знайшлося місця для співчуття і на офіційному сайті навчального закладу. З цього приводу у Фейсбуці також розгорілася дискусія. Одні казали, що у покійного був серйозний конфлікт із ректором, інші списували все це на особливості характеру як очільника університету, так і покійного. А ось народний депутат України Тарас Кремінь, який і сам є випускником МНУ, не стримав емоцій і написав наступне: «На святі першого дзвінка рідного МНУ імені В.Сухомлинського було повно чиновників – та жодного слова про трагічну смерть академіка Миколи Шитюка. На жаль, тенденція діяльності таких провінційних закладів освіти зі статусом національного не змінилася попри появу старого-нового ректора. Не маючи бажання стояти осторонь легендарного закладу вищої освіти, який, на жаль, іде, мов «Титанік», під воду, триматиму на постійному депутатському контролі його теперішню так звану діяльність».
ЧИ ВИРІШИТЬ ГІМН У ШКОЛАХ ПРОБЛЕМУ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ?
Того ж таки 3 вересня інформаційний привід для обговорення, але вже зовсім інший, дав і голова ОДА Олексій Савченко. Він, зокрема, заявив, що в кожній школі та вищому навчальному закладі Миколаївщини заняття мають починатися з виконання Державного гімну України, а щотижневі лінійки – хвилиною мовчання. «Я підписав розпорядження «Про посилення патріотичного виховання дітей та молоді». Воно стосується шкіл і вищих навчальних закладів Миколаївщини. Моя рекомендація передбачає виконання Державного Гімну України у закладах освіти області щодня перед початком занять і вшанування пам’яті загиблих воїнів хвилиною мовчання – на щотижневих лінійках після підняття Державного Прапора та виконання Державного Гімну», – сказав Савченко. Він також висловив упевненість, що всі, хто не поділяє його точку зору, не є патріотами України і не вболівають за її цілісність.
Попри це, дане розпорядження очільника області викликало неоднозначну реакцію мешканців Миколаївщини. Багато хто висловив занепокоєння, що щоденне виконання гімну в школах зробить цю процедуру буденною і замість патріотичних викликатиме зовсім протилежні почуття. Зокрема, відомий миколаївський політолог Федір Левченко зазначив: «Гімн України – символ державності. Його музика і слова звучать у найбільш важливі моменти життя держави. Усі намагання перетворити звучання Гімну в буденність, приречені на провал. Нагадаю, що і малювання державної символіки України на бордюрах, парканах, стовпах є теж абсолютно неприпустимим».
КОНФЛІКТИ ЛЮДСЬКІ Й “СОБАЧІ”
Кінець літа ознаменувався ще двома «гарячими» темами у Миколаєві, які активно обговорювали всі – від користувачів соцмереж і бабусь на лавочках до депутатів і чиновників. Це так звана «собача» проблема і скандальний конкурс на управителя багатоквартирних будинків, який уперше пройшов у Миколаєві.
«Собачий конфлікт» між зоозахисниками, депутатами та місцевими мешканцями розпочався ще у липні – з того, що комісія відповідно до норм чинного законодавства прийняла рішення про присипляння 70 безпритульних собак через їх агресивність чи невиліковні хвороби. Але він триває досі й постійно дає нові інформприводи. Одні вимагають прибрати блудних псів з вулиць міста, де їх розвелося надто багато, і ці тварини виявляють агресивність, інші категорично проти будь-яких кардинальних змін у цьому питанні. Зоозахисники постійно блокують роботу КП "Центр захисту тварин", і вже не раз словесні конфлікти переходили у штовханину і навіть бійку. Порушено два кримінальні провадження: за фактами евтаназії тварин і нападу на директора центру.
Все це призвело до того, що 13 серпня було припинено підбір трупів бездоглядних тварин із вулиць міста. Причина – блокування підприємства та постійні протиправні нападки на автотранспорт. Працівники центру стверджують, що мешканці «табору зоозахисту», який розмістився під воротами КП, постійно втручаються у їх роботу, систематично порушують правила безпеки і створюють загрози життю та здоров’ю людей. Зокрема, водій центру Дмитро неодноразово повідомляв про напади на службовий автомобіль. Через неадекватні дії осіб, що чергують під воротами КП, у нього навіть погіршився стан здоров’я і чоловік потрапив до шпиталю. Адже хтось виклав у мережі його особисті дані з образливими коментарями. Дмитро – учасник АТО. Пізніше навіть з’явилася інформація від волонтерів, що цей працівник не витримав тиску і зробив спробу закінчити життя самогубством.
Наразі зоозахисники розбили ще один табір – під міською радою. Вони поставили там кілька наметів і чергують у них. Щоправда, кількість так званих любителів тварин у таборі можна порахувати на пальцях однієї руки. А міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич назвав їхні дії політично вмотивованими. Адже на чолі зоозахисників стоїть відома у Миколаєві депутатка міськради з Опоблоку. Протистояння триває.
Не вирішеним досі залишається і ще одне питання – хто обслуговуватиме майже 900 багатоквартирних будинків у місті Миколаєві. Адже 17 серпня тимчасова контрольна комісія міськради визнала незаконним перший конкурс на їх управителя. «На думку комісії, визначення управителя багатоквартирних будинків відбулося у спосіб, не передбачений законами України. Конкурсна комісія діяла упереджено, не забезпечила основоположних принципів проведення конкурсу, таких як конкурентоспроможність, повнота розкриття пропозицій, не було дотримано принципу рівності для всіх учасників. Ми прийшли до висновку, що всі ці фактори призвели до спотворення результатів конкурсу», – розповів голова комісії Олександр Малікін.
Комісія також надала низку рекомендацій, одна з яких – направити матеріали правоохоронним органам для здійснення відповідної перевірки. Також депутати міської ради на сесії скасували усі рішення, пов’язані як із призначенням конкурсу, так і з висновками конкурсної комісії, що оголосила управителем багатоквартирних будинків у двох районах Миколаєва маловідому литовську фірму «Місто для людей». Вони відсторонили від посади очільника конкурсної комісії, заступника директора департаменту ЖКГ Олександра Рєпіна. Його позбавили і посади голови профільної депутатської комісії міської ради.
Дані рішення викликані тим, що результати першого конкурсу на визначення керуючої компанії викликали широкий негативний резонанс. Адже переможцем стала нещодавно створена у Миколаєві компанія, яка не має власної технічної бази та персоналу. Крім того, вона запропонувала найвищий тариф на обслуговування будинків – 6 грн за кв. метр житлової площі, що вдвічі більше чинного на сьогодні. При цьому, за бортом залишилися інші фірми, у тому числі й комунальні ЖЕКи, які пропонували нижчі тарифи.
А буквально в останні дні літа міськвиконком звернувся до суду з позовом про визнання результатів конкурсу незаконними. Його, під тиском депутатського корпусу, підписав міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич, хоча його особиста позиція з даного приводу зовсім інша. Він вважає, що конкурс на керуючу компанію був законним. «Немає ніяких документів, які доводять, що він був незаконним. З 1 вересня той житловий фонд, який повинен обслуговуватися «Містом для людей», буде ним обслуговуватися. Якщо жителям не подобається, вони мають право зібратися і вибрати іншу керуючу компанію, попередивши про це рішення за два місяці», – сказав Сєнкевич.
На його думку, рішення сесії про скасування результатів конкурсу – це популізм, який ні до чого хорошого не призведе. «Тільки суд може розставити всі крапки над «і». А сесія – це не суд. Тому щоб прибрати інсинуації, був сформований позов до суду, який я підписав», – наголошує мер.
Та на швидке рішення суду сподіватися не доводиться. Отож наразі мешканці міста перебувають у розгубленому стані. З одного боку, ЖЕКи досі існують, їх ніхто не скасовував, з іншого – нова керуюча компанія не має наміру відступати і теж готується збирати гроші за обслуговування.
РИБНИЙ МОР І «ДРУГЕ ДИХАННЯ» УСТРИЧНОЇ ФЕРМИ
Майже 40-градусна спека, що останні тижні літа була у Миколаєві, стала однією з причин масового мору риби в місцевих річках. 13 серпня на міському пляжі «Стрілка» було зафіксовано перший випадок – виявлено біля 2 тисяч екземплярів загиблого бичка, а вже за тиждень біля с. Галіцинове Вітовського району на акваторії Бузького лиману знову виявили 72 тисячі екземплярів загиблого бичка та 12 тисяч – креветки. Наприкінці серпня надійшло повідомлення і про мор риби на Бузькому лимані в районі Яхт-клубу Миколаєва. У ГУ Держспоживслужби провели лабораторні дослідження і повідомили, що причина масової загибелі риби – значне перевищення у воді вмісту аміаку та нітритів.
Ну, і раз уже зайшла мова про річкових мешканців, то, підсумовуючи події останніх тижнів на Миколаївщині, не можна обійти увагою ще одну, але цього разу – зі щасливим завершенням.
В одній із рекреаційних зон Тилігульського лиману, в районі села Українка Березанського району відкрився надзвичайно цікавий об’єкт зі сфери гастрономічного туризму – демонстраційно-виставкова устрична ферма. Тут можна не лише поласувати справжніми тихоокеанськими устрицями, а й отримати масу інформації про історію їх вирощування, технологію розведення, познайомитися з культурою споживання, дізнатися про корисні властивості й багато чого іншого.
Так ось, коли стало відомо, що рибоохорона вилучила у підприємців 1200 особин устриць і поклала їх на зберігання у морозильну камеру, ця подія буквально збурила соцмережі та ЗМІ. Адже устриці – живі організми і замороження їх просто вбиває. Коли про інцидент стало відомо широкому загалу, до його вирішення долучилися чиновники з ОДА і прокуратури, але крапку у ньому поставив сам Президент України Петро Порошенко під час візиту на Миколаївщину 27 серпня. На закритій нараді з чиновниками він висловив обурення даним фактом і дав вказівку місцевим чиновникам підтримувати бізнес, а не руйнувати його. Ось як про цю зустріч написав у своєму Фейсбуці власник устричної ферми Андрій Пігулєвський.
«Петро Олексійович зібрав з проблеми моєї устричної ферми окрему нараду в Миколаєві. Бізнес повинен бути захищений, чесним платникам податків має бути надана допомога з боку чиновників. Під деким горіла земля. Відчуваю себе виснаженим, але щасливим. Довгих 6 років я був змушений оббивати пороги будівель, просити, вмовляти, іноді принижуватися для того, щоб мені дали займатися моєю улюбленою справою. Все змінилося. Зміни, про які я чув тільки по телевізору, реально торкнулися мене», – написав Пігулєвський і подякував усім, хто залишився небайдужим до його бізнесу.
Алла Мірошниченко, Миколаїв
Фото: НикВести, Преступности.нет
