Лососі-новобранці – для Черемошу й Прута - 02.08.2018 13:57 — Новини Укрінформ
Лососі-новобранці – для Черемошу й Прута

Лососі-новобранці – для Черемошу й Прута

824
Ukrinform
Один день із комісією по зарибненню річок провів кореспондент Укрінформу

В гірських районах Буковини фореллю та лососем зарибнюють річки, які впадають у Черемош, Сірет та Прут. За три дні планують випустити в річку 120 тисяч екземплярів струмкової форелі. До кінця року випустять ще 27 тисяч райдужної форелі та 3 тисячі дунайського лосося. Загалом, цього року зарибнять гірські річки Буковини 150 тисячами екземплярів риби.

Один день із комісією по зарибненню річок провів кореспондент Укрінформу.

БУЛО 20 – ЛИШИВСЯ ОДИН

Штучним розведення різних видів риб на Буковині займається рибоводний форелевий завод «Лопушно». Це державна установа, яка вирощує рибу до потрібного розміру та виконує державні замовлення по зарибненню річок.

Знаходиться цей завод на краю села Лопушна Вижницького району. Дістатись туди з Чернівців виявилось легше, ніж я думав. Прямо біля заводу зупиняється автобус, який курсує з обласного центру двічі на день. Єдине, що зауважив – це велика кількість лісовозів, повних і порожніх, які їхали назустріч і яких ми обганяли. Певно, не без їхньої заслуги зробилась і найгірша або одна з найгірших доріг нашої області, якою мені коли-небудь доводилось їздити. Чесно кажучи, думав, що таких доріг у нас уже немає. Помилявся.

Сам завод знаходиться на території близько двох гектарів. Кілька адміністративних приміщень, усе решта – ставки і басейни з рибою.

«Колись, ще за Союзу, в нашій області було 20 рибоводних заводів. Потім все зникло – позакривали, знищили, розікрали. Один наш ледве вижив, – розповідає директор підприємства Олексій Роман. – Останніми роками поступово нарощуємо виробництво. З кожним роком все більше вирощуємо рибок та випускаємо в річки».

Цього року в річки Буковини планують випустити 150 тисяч рибок з його заводу.

«120 тисяч екземплярів струмкової форелі, 27 тисяч – райдужної форелі та 3 тисячі – дунайського лосося. Сьогодні випускаємо частину струмкової форелі у річки Вижницького району, які впадають у Черемош – у Виженку та Тепличку, – говорить директор. – Решту форелі та лосося будемо випускати у притоки Сірету та Прута в Путильському, Вижницькому та частково Кіцманському районах.

ХТО ТАКІ АБОРИГЕНИ?

– Кілька слів розповім про наш завод, – говорить Олексій Роман. – Ми раніше займались відтворенням райдужної форелі. У 2008 році спеціалісти Інституту рибного господарства обстежили усі гірські річки Карпатського регіону. Це тривало два роки, такий тотальний перепис річок. Висновки цього перепису були дуже невтішні. Якщо, скажімо, у 1960-ті роки на один кілометр річки в середньому припадало від 200 і більше екземплярів аборигенів, то у 2008 році – 5-6 екземплярів. На той час до Червоної книги був занесений дунайський лосось, європейський харіус і можна було заносити й струмкову форель. Тому про цю проблему серйозно задумались. У 2013 році обласна колегія прийняла рішення і зобов’язала нас перейти на вирощення аборигенних видів лососевих риб. І з тих пір ми почали працювати над цією проблемою.

– А які це - аборигенні види риби? – Запитую у директора заводу.

– Ті види, які жили у цих річках, в таких умовах споконвіку. Але зникли або перебувають на межі зникнення зараз. На сьогодні ми вже маємо виведене покоління струмкової форелі, дунайського лосося, починаємо виведення європейського харіуса. До речі, цей вид риби виводиться лише в одній європейській країні – у Словаччині. Їхні спеціалісти перед тим, як вийшли на виведення цього виду лососевих, десять років розробляли корм для нього. Це дуже специфічна і важка для виведення порода. Для кожного з цих аборигенних видів риби має бути свій підхід: як в утриманні, у годівлі, так і в ветеринарно-лікувальних заходах.

ВОДУ КАЧАЮТЬ БЕЗПЕРЕРВНО

Для того, щоб випустити маленьких рибок у річки, збирається спеціальна комісія. В неї входять спеціалісти рибного заводу, представники екології, рибохорони, екоінспекції області, місцевої адміністрації тощо.

Після того, як усі зібрались, проводять коротке засідання комісії. Голова зачитав протокол, де озвучили плани по зарибненню, перевірили наявність необхідної документації. Також визначили попередній маршрут та місця, де краще випускати рибу. Потім до присутніх звернувся директор рибного заводу.

– Дуже радий, що врешті-решт таки вдається розпочати цьогорічне зарибнення наших річок. Через постійні дощі  ми цю процедуру кілька разів переносили. І навіть за сьогодні я не був упевнений, – зізнається Олексій Роман. – Але з Божою допомогою розпочинаємо.

Уся комісія направилась до басейнів, де вирощують рибок. Це такий великий сарай, приміщення, у якому в ряд розміщено 10-12 басейнів з рибками. До кожного басейну підведено шланг, по якому тече вода. Внизу басейнів через трубку витікає вода. Як мені пояснили, вода тут безперебійно затікає всередину.  Для того, щоб наситити воду з рибками киснем.

«Воду качаємо з великої криниці, насоси працюють безперервно. Витікає вода через струмки у річку. Таким чином регулюємо і температуру, збільшуючи чи зменшуючи її закачку», – пояснює директор.

БЕЗ МАТЕМАТИКИ – НІКУДИ

Перед загрузкою риби до цистерн починається процедура зважування. Доволі тривала і скрупульозна процедура. Визначають середню вагу однієї рибки.

«Набираємо у відро води, ставимо на вагу, збиваєм її до нуля. Потім сачком набираємо невеличку купку рибок, кидаємо у відро, отримуємо вагу цієї купки рибок. Потім рахуємо кількість тих рибок вручну. Вагу ділимо на кількість рибок – отримуємо середню вагу однієї рибки», – коментує процес рибовод підприємства Іван Статкевич.

Таку процедуру виконують із кожного басейну. В якомусь рибка може бути більшою, в якомусь – меншою. Потім середню вагу рибки з кожного басейну ділять на кількість таких спроб і вираховують середню вагу однієї рибки, яку беруть за основу. У нас середня вага вийшла 2,34 грама. Як мені пояснили, до такої ваги рибка виросла за менш ніж 5 місяців. У листопаді закладали ікру, мальки з’явились у березні й за ці кілька місяців виросли до нинішнього розміру.

«На вантажівку з цистерною маємо загрузити зараз 30 тисяч екземплярів, це приблизно 70-72 кілограми, – продовжує розповідати рибовод. – За 15 років роботи тут знаю вже і без калькулятора, скільки то має бути риби».

Перевіряю на калькуляторі: 30 тисяч множу на 2,34 – 70 кг 200 грам. Звичайно, грузять у цистерну не всі екземпляри за раз, відбирають по 7-8 кг риби. Щоб зручніше грузити і щоб не нашкодити рибі.

ЗА ТРИ РОКИ ДАДУТЬ НОВЕ ПОТОМСТВО

Увесь процес загрузки фіксують і члени комісії, записують у записнички, фотографують. 30 тисяч малька випустили у цистерну вантажівки. Ще 7 тисяч у меншу цистерну мікроавтобусу, який поїхав на річку Тепличку, поблизу села Мілієве.

Я ж поїхав із вантажівкою у село Виженка Вижницького району. Там тече гірська річка з однойменною назвою Виженка. Туди запланували випустити майже 30 тисяч екземплярів струмкової форелі.

«Тут для цієї форелі дуже хороші умови, її стихія – швидка течія, невеличкі водоспади. По суті, ми випускаємо її на волю. Вона мусить пристосуватись до цих умов, щоб вижити», – каже Іван Статкевич дорогою.

Як пояснили мені фахівці рибного заводу,  розселення малька потрібно проводити у різних місцях. Щоб риба не концентрувалась в одному місці річки. Тоді вона може стати легкою здобиччю для хижаків чи для браконьєрів.

«А якщо ми випустимо кілька тисяч в одному місці, ще кілька тисяч – через кілометр вгору по течії, потім ще далі, у рибки більше шансів вижити і пристосуватись до умов. Потім, коли вона підросте,  зможе собі мігрувати і вибрати найкраще місце для життя», – каже рибовод.

До слова, вже за рік із такого малька має вирости рибка приблизною вагою у 300 грамів. А через три роки вона зможе давати нове потомство.

Варто зазначити, що, провівши увесь день із фахівцями з рибного господарства та допомагаючи випускати мальок форелі в гірські річки, отримав масу задоволення. До того ж став учасником корисної для нашої природи справи.

Віталій Олійник, Чернівці. 

Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>