Дзен по-закарпатськи: квітнути й пікетувати
Незважаючи на дзен, який закарпатці мали б ловити від цвітіння сакур (а саме квітень – той місяць у році, коли міста та села Закарпаття перетворюються на квітуючий рай), в області за місяць відбулося найбільше пікетів за останній період.
Цікаво, що у всіх випадках протестувальники перекривали дороги державного та міжнародного значення – для привернення уваги загалу до своїх проблем. Проблеми стосувалися різних сфер життя: «вето» ОДА на об’єднання кількох сіл Ужгородщини в одну ОТГ; резонансного вбивства школяра і зміни запобіжного заходу для підозрюваного у вбивстві з утримання в СІЗО на домашній арешт; навіть ремонту доріг – себто, його катастрофічної відсутності. Примудрилися закарпатці поконфліктувати навіть через сакури: щоправда, без пікетів, зате із взаємними образами ужгородців та мукачівців за те, що цього року Мукачево, а не Ужгород було визнано столицею сакур на Закарпатті.
ПОКИ СТАРИЙ АЕРОПОРТ НЕ ПРАЦЮЄ, ЧИНОВНИКИ ГОВОРЯТЬ ПРО НОВИЙ
Однією із топ-подій на початку місяця в житті регіону стала робоча поїздка міністра інфраструктури Володимира Омеляна на Закарпаття. Найбільше, звісно, місцеві чекали від міністра інформації про те, коли ж запрацює аеропорт “Ужгород”. Втім, точної дати названо так і не було – міністр Омелян повідомив тільки, що Міністерство інфраструктури України планує запустити повноцінне авіасполучення із Закарпаттям уже цього року. Власне, Володимир Омелян наголосив, що аеропорт «Ужгород» повинен бути готовий до зимової навігації 2018-2019 років.
«Ми пропонуємо наступний алгоритм. У квітні відбудеться візит очільника Державіаслужби України і керівництва Міністерства інфраструктури України до Словаччини з метою відпрацювання двосторонньої угоди на рівні Державіаслужби, а також, у разі потреби, між урядами обох країн щодо врегулювання питання заходу літаків на посадку на летовище Ужгорода. Друге питання – Украерорух зараз докладає всіх зусиль, щоб забезпечити необхідне навігаційне обладнання даного летовища у шестимісячний термін. І ми виходимо з того, що аеропорт Ужгорода повинен бути готовий до зимової навігації 2018-2019 років, тобто, з осені цього року», – процитувала прес-служба відомства міністра після поїздки на Закарпаття.
Ознайомлення з ходом реконструкції Міжнародного аеропорту "Ужгород" / Фото: Сергій Гудак, Укрінформ
Але особливих емоцій обіцянка чиновника у місцевих не викликала: закарпатці добре пам’ятають обіцянку Володимира Омеляна в листопаді 2016-го року щодо аеропорту «Ужгород», коли він запевняв, що летовище запрацює вже у квітні 2017-го.
Тим більше вразила закарпатців заява Омеляна про те, що область розглядають на предмет побудови ще одного летовища – в Хусті або Мукачеві. Вразила у тому сенсі, що Закарпаття, нагадаємо, уже три роки не має авіаційного сполучення – ні зі столицею країни, ані зі столицями сусідніх країн. На летовищі в Ужгороді триває капремонт, тут не сідають літаки, за винятком поодиноких чартерних рейсів. Тому заяви міністра щодо побудови нових аеропортів в області на фоні «довгобуду» в міжнародному аеропорті «Ужгород» виглядають дещо голослівними.
Але от що в сфері інфраструктури закарпатців справді турбує – то це стан доріг, який в області загалом наближається до визначення «катастрофічний».
Під час робочої поїздки міністр Омелян наголосив, що найважливішим для регіону наразі є ремонт траси Київ-Чоп.
«Наразі ремонт дороги Київ-Чоп є пріоритетним для Закарпатської області. Цього року буде спрямовано понад 430 млн гривень на її відновлення. На ремонт доріг місцевого значення та комунальної власності буде спрямовано 218,7 млн грн. Субвенція, в першу чергу, повинна піти на виконання ремонтних робіт за маршрутним принципом – поєднати якісним дорожнім полотном районні центри”, – наголосив Володимир Омелян.
МІТИНГАРІ НА ДОБИТІЙ ДОРОЗІ – АБО РЕМОНТИ ДОРІГ ПО-ЗАКАРПАТСЬКИ
Трасу «Київ-Чоп» справді ремонтують – на відрізку дороги між Мукачевом та Ужгородом роботи у квітні велися дуже активно. А от щодо інших доріг автобудівці явно не виправдовують сподівань закарпатців.
Так, наприкінці квітня біля Міжгір’я селяни влаштували пікет – перекрили дорогу державного значення «Хуст-Долина», яку не ремонтували… 40 останніх років. Наразі дорога на Закарпатті біля Міжгір’я, де й пікетували краяни, в катастрофічному стані, нещодавно скасували курсування нею автобусів до навколишніх сіл із райцентру. Селяни вимагали уваги до своєї проблеми від керівництва області та дорожників, на що отримали цікаву відповідь очільника області.
Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль сказав пікетувальникам, що область цю дорогу на балансі не утримує, а центр у свою чергу грошей на її ремонт цьогоріч не передбачив. Відтак, Москаль пообіцяв особисто оплатити мітинг закарпатців під Службою автомобільних доріг у Києві – аби центральні чиновники про їхню проблему таки почули.
«У мешканців довколишніх сіл урвався терпець, і вони перекрили дорогу. Це більше символічний крок, оскільки по бездоріжжю й так майже ніхто не їздить, але він показує перші невдачі розрекламованого реформування дорожньої галузі. Оскільки ні обласна, ні Міжгірська районна державна адміністрація не мають до дороги ніякого відношення, звертаюся до прем’єр-міністра України з проханням доручити керівництву САД та Мінінфраструктури виїхати до мітингувальників і пояснити, коли почнеться ремонт. В іншому разі я особисто оплачу автобуси для людей, щоб вони виїхали в Київ і пікетували Службу автомобільних доріг України», – сказав Москаль.
Разом із тим, Геннадій Москаль повідомив, що «з усіх закарпатських доріг, які перебувають на балансі САД, виділено 170 мільйонів тільки на ремонт основної міжнародної траси “Київ – Чоп”. На інші, за його словами, не виділено ні копійки.
- Щоб хоч якось урятувати ситуацію, ми прийняли рішення спрямовувати на ремонт доріг державного значення кошти від «дорожнього експерименту» (50% від перевиконання плану Закарпатською митницею). Але Міністерство фінансів залишило області всього 53 мільйони, які направили на ремонт дороги державного значення «Мукачево – Рогатин» (роботи тут уже почалися), – сказав Москаль. – На багатьох інших дорогах державного значення склалася взагалі катастрофічна ситуація. Так, на дорозі «Долина – Хуст» загальною протяжністю 128,8 кілометрів (у межах Закарпаття – 83,8 км), капітальний і середній поточний ремонт не проводився 40 років! Цього року на її ремонт САД навіть не оголосив тендер. На сьогодні дорога, особливо від Міжгір’я в бік Долини, непридатна для проїзду, тут уже скасували автобусні рейси.
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ: МОСКАЛЬ СКАЗАВ «НІ»
Ще однією гарячою квітневою темою у житті регіону була децентралізація.
Як раніше повідомляв Укрінформ, Закарпаття лишається єдиною областю країни, де досі не затверджено перспективний план об’єднання громад. Також у краї є 5 ОТГ (Нижньоселиська, Залужська, Холмківська, Горондівська та Великоберезнянська), яким понад рік в ОДА не підписують документи на об’єднання, – незважаючи на те, що громади пройшли усі передбачені законом процедури.
Мітинг / Фото: Сергій Гудак, Укрінформ
Відтак, 19 квітня жителі восьми сіл Ужгородщини, які прагнуть утворити Холмківську ОТГ, зібралися перед стінами Закарпатської ОДА на пікет. Селяни вимагали у чиновників підписати документи на об’єднання – інакше обіцяли перекрити міжнародну трасу Київ-Чоп.
На свої вимоги жителі Ужгородщини почули тверде «ні» Геннадія Москаля – знову прозвучала улюблена фраза Москаля про «не дам розвалити район». (Справа в тому, що на території цих сіл працюють два потужні заводи, які наповнюють більш як на 50% бюджет Ужгородського району). Як альтернативу, голова Закарпатської ОДА запропонував селянам об’єднатися з Ужгородом: мовляв, новий закон це дозволяє, а ці села й так – фактично передмістя Ужгорода.
Але позиція жителів громади саме в тому, що вони хочуть господарювати окремо.
“На території нашої майбутньої ОТГ знаходяться дві потужності, які наразі дають понад 50% бюджету Ужгородського району, – пояснює Тетяна Вачиля, голова Холмківської сільради. – Нам це закидають у тому сенсі, що своїм об'єднанням ми руйнуємо бюджет району. Але насправді, якщо нас приєднають до міста Ужгород, то ці гроші – а запланований бюджет нашої ОТГ складатиме 160 млн гривень на рік – все одно підуть із району в місто, просто ними будемо розпоряджатися не ми”, – сказала сільський голова кореспонденту Укрінформу.
Під Ужгородом перекрили трасу Київ - Чоп / Фото: Мukachevo.net
Відтак, за п’ять днів селяни таки перекрили міжнародну трасу «Київ-Чоп» у Холмку під Ужгородом. На трасі, звісно, утворився затор – тому дорогу розблокували уже за кілька годин. Словом, ніяких результатів децентралізаторський пікет не дав. Доля Холмківської ОТГ й чотирьох інших надалі лишається невизначеною.
УБИВСТВО, ЧЕРЕЗ ЯКЕ ПЕРЕКРИЛИ ТРАСУ ТА ЛЕДЬ НЕ ВЧИНИЛИ САМОСУД
У цей же час на іншому кінці області – Тячівщині – пікетували селяни із села сучасних замків – Нижньої Апші.
На Тячівщині селяни 8 годин блокували трасу «Мукачево – Рогатин» / Фото: mukachevo.net
Тут 18 квітня півтисячі селян 8 годин блокували дорогу «Мукачево-Рогатин» через незадоволення ходом слідства у резонансному вбивстві: школяр зарізав свого товариша.
Убивство сталося ще в березні, тоді у сварці неповнолітній хлопець зарізав ножем товариша у нього ж удома. Хлопця взяли під варту, оголосили підозру за ч.1 ст. 115 ККУ (умисне вбивство), суд присудив йому два місяці тримання під вартою на час слідства – але уже за два тижні підозрюваного за рішенням Ужгородського міськрайонного суду відпустили під домашній арешт.
В Ужгороді вирішують, чи брати під варту 14-річного підозрюваного у вбивстві у Н.Апші / Фото: mukachevo.net
Жителі Нижньої Апші, побачивши, як підозрюваний в убивстві підліток вільно розгулює селищем удень, ледь не вчинили самосуд – хлопця вчасно забрала поліція. Відтак уже за тиждень підлітка знову взяли під варту – рішенням Апеляційного суду Закарпатської області за клопотанням прокуратури. Наразі слідство у цій справі триває.
САКУРОВИЙ БУМ І СКАНДАЛ
Незважаючи на високий градус у суспільному житті краю, у квітні Закарпаття вступило у пору цвітіння.
На території музею «Старе село», рясно квітнуть шафрани / Фото: Сергій Гудак, Укрінформ
Стартували на Великдень із пізніх цьогоріч першоцвітів – мова про шафрани у гірській Колочаві, селі 10-ти музеїв, яке в цей час вкривається шафрановим килимом. Згодом, уже в середині квітня Закарпаття вибухнуло сакурами. Вибухнуло в прямому сенсі слова – через скандал за право першості називатися сакуровою столицею регіону.
В Ужгороді в розпалі цвітіння сакури / Фото: Сергій Гудак, Укрінформ
Це право в цьому році експерти з регіонального туризму Закарпаття віддали Мукачеву – за їхньою інформацією, це місто наразі має найбільше сакур (понад 6 тисяч дерев), тут також є найдовша сакурова алея (протяжністю понад 1,3 км), а ще – найстаріша сакура в області й така, що розквітає найшвидше.
В Ужгороді зацвіли сакури / Фото: Сергій Гудак, Укрінформ
В Ужгорода, що офіційно володів титулом столиці сакур, звання відібрали за те, що минулого року міська влада ініціювала зрізання 12 старих дерев в історичному центрі міста.
Весняний Ужгородський замок / Фото: Сергій Гудак, Укрінформ
Але скандал вичерпався разом із завершенням цвітіння сакур – власне, тому, що стартували інші «зірки» квітування. Це гліцинії та бузок у містах і дендропарку Деренівка, нарциси в однойменній Долині під Хустом (пік цвітіння очікується на цих вихідних). Їм на зміну прийдуть іриси в Деренівці, тюльпанові дерева в Ужгороді, лаванда в Ужгородському замку, макове поле під Ужгородом...
На Закарпатті заквітла Долина нарцисів / Фото: Сергій Гудак, Укрінформ
До речі, на цих вихідних в області стартує унікальний флористичний фест у замку кохання Сент-Міклош. Його організовують уже втретє, спільно з Асоціацією флористів України. На території замку флористи створюють композиції з троянд на тему кохання, а краяни й гості Закарпаття роблять десятки тисяч селфі на фоні цієї неймовірної краси.
100 ДЕРЕВ – ДО СТОРІЧЧЯ УКРІНФОРМУ
Ну й крім іншого, квітень на Закарпатті став місяцем посадкової кампанії у закарпатських лісівників.
У Боздоському парку висадили 100 саджанців дерев / Фото: Євген Любімов, Укрінформ
- 27 квітня десять лісгоспів Закарпаття завершили лісокультурну кампанію в межах всеукраїнської акції "Майбутнє лісу у твоїх руках", – повідомив начальник управління Закарпатського обласного лісомисливського господарства Валерій Мурга. – Зокрема, працівники держлісгоспів фактично закінчили заліснення у Берегівському, Великобичківському, Мукачівському, Воловецькому, Перечинському, Хустському, Довжанському, Ужгородському, Свалявському та Великоберезнянському держлісгоспах. Виконання плану лісовідновлення складає 66% або 1323 гектарів. За підсумками акції із відтворення зелених насаджень, на Закарпатті створено 42,9 гектара лісових культур, над цим працювало понад 2000 людей.
У межах кампанії з лісовідновлення на Закарпатті кореспонденти Укрінформу висадили алею з лип і каштанів в одному з парків Ужгорода – 100 дерев на честь 100-річчя агенції. Назвали алею на честь загиблого в зоні АТО колеги-укрінформівця – Олега Задоянчука.
Олег загинув у ніч з 3-го на 4-те вересня 2014 року під Луганськом у селі Дмитрівка Новоайдарівського району. Він був першим мобілізованим українським журналістом на східному фронті. Журналіст державного агентства Укрінформ став добровольцем, щоб захищати нашу державу, і помер за неї. Його вбито під час обстрілу, який здійснювався з території РФ реактивними системами «Смерч».
Тетяна Когутич, Ужгород
