Пастка для "генреставратора" Одеси. Хто перехопить бізнес-схеми?

Багаторічна епопея з розслідування низки резонансних справ в Одесі, схоже, наближається до завершення. Включно з викриттям мафійної змови з участю впливових обласних чиновників, депутатів і керівників низки будівельних компаній, яких одеські правоохоронці підозрюють у причетності до розкрадання близько півмільярда гривень при реалізації проекту стічних вод "Глибоководний випуск". Індульгенції на безкарність – у минулому, зайво на це будь-кому розраховувати, в тому числі й Руслану Тарпану, якого правоохоронці вважають одним із організаторів масштабної корупційної схеми і який утік від слідства за кордон.

На це прозоро натякнув нещодавно на "одеському" брифінгу генпрокурор Юрій Луценко, зауваживши, що "головний організатор оборудок Т. марно шукає кінці, щоб змінити підходи до слідства, в тому числі мого й обласного прокурора: це йому не вдасться".

Як наголосив глава ГПУ, «необхідно активізувати міжнародну співпрацю з однією із західних країн, де переховується втікач від слідчих. Є два варіанти: або фігурант справи сам повертається в Україну, або буде доставлений у порядку екстрадиції». Луценко також зауважив, що не менш важливо також повернути й передати до комунальної власності низку об'єктів, пов'язаних із будівництвом глибоководного випуску стічних вод від станції біологічної очистки "Північна", яку ініціював дев'ять років тому Руслан Тарпан.

Луценко просто на брифінгу в Одесі дав розпорядження облпрокурору Олегу Жученку: "Кошти арештувати й повернути державі з тим, щоб забезпечити добудову об'єктів очисної системи – наступної весни морська вода біля одеських пляжів має відповідати вимогам міжнародних стандартів..."

Усе, здавалося б, логічно, більш того – прозоро, з дотриманням вимог законодавства. Але чим пояснити кілька парадоксальних моментів? Зокрема, чому робоча поїздка Луценка до Одеси відбулася в атмосфері закритості? Чому організатори навіть у день прибуття глави ГПУ до "морської столиці" не сповістили про це більшості журналістів? І хоч виступ на брифінгу глави ГПУ достоту нагадував звіт про дворічну роботу, представників ЗМІ, зокрема, і власкорів центральних видань, позбавили в такий спосіб змоги взяти в ньому участь і поставити запитання щодо актуальних проблем.

Чому, приміром, протягом багатьох років "буксує" слідство щодо дій екс-депутата Одеської міськради будівельного магната Тарпана? І лише напередодні приїзду до Одеси генпрокурора (на п'ятому році розслідування!) облпрокуратура відновила кримінальне провадження за фактом протиправного знищення компаніями холдингу "Інкор-груп" будівлі готельного комплексу "Спартак" на вулиці Дерибасівській, що входив до Списку пам'яток архітектури. Адже договором про приватизацію готелю підконтрольною Тарпану фірмою "Стройреставрація" передбачалась реконструкція, а не знесення готелю і розміщення на його місці уздовж головної вулиці міста торговельних павільйонів...

Так само чомусь аж напередодні робочої поїздки глави ГПУ оголошено підозри трьом із 14 учасників змови, підозрюваним у розкраданні близько півмільярда гривень із держбюджету. Можливо, через те, що серед підозрюваних - впливовий депутат облради від партії "Довіряй ділам" Вадим Теплицький, екс-віце-мер Одеси та екс-директор одеської філії ДП "Укрдержбудекспертиза", що й був головним інженером масштабного проекту "Першочергові роботи з будівництва системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» в Одесі. Скидний трубопровід"?

До речі, Вадим Теплицький – не просто гендиректор потужної будівельної компанії "Білд-Про" і депутат облради, а й голова постійної депутатської комісії з питань управління майном спільної власності територіальних громад області, а також, за даними ЗМІ,  співвласник компанії «Берег-Житлобуд», що входить до холдингу "Берег-груп", кінцевим бенефіціаром якого є перший заступник голови Одеської облради Олег Радковський. Водночас депутат-бізнесмен Теплицький має значну частку в ТОВ «ТТ-Буд», співвласником якої є засновник корпорації "Інкор-груп" Тарпан...

Звісно ж, одеських журналістів цікавили теперішні пріоритети зусиль організаторів розслідування справи "про золоту трубу" Тарпана, які окреслив на брифінгу глава ГПУ. Але не менше цікавило й те, яких заходів вжито до винуватців відвертого затягування слідства і тих, хто їх покривав, даючи змогу втекти за кордон чи просто уникнути відповідальності "за давністю скоєного злочину". Однак можливості зустрітися з керівником ГПУ й отримати відповіді на "проблемні" запитання більшість одеських журналістів були позбавлені, оскільки організатори брифінгу Луценка запросили на захід лише представників кількох обраних ЗМІ.

Між тим, саме ці питання порушував, зокрема, автор цих рядків під час березневої зустрічі з очільником Слідчого управління ГУ НП в Одеській області Сергієм Шайхетом, приурочивши розмову підбиттю підсумків 4-річного розслідування справи "про золоту трубу".

Але півгодинна розмова журналіста з офіцером поліції була малоінформативною. Майор Шайхет зумів ухилитись під приводом "таємниці слідства" від прояснення ситуації: і щодо перспектив завершення розслідування, і загальної кількості фігурантів справи, в тому числі затриманих осіб та звільнених судом від покарання "за давністю скоєного", і готовності передачі до суду окремих обвинувальних актів, пов'язаних із різними оборудками кількох десятків компаній, що входять до інвестиційно-будівельної корпорації "Інкор-груп".

Так само незворушно реагував головний слідчий Одещини на зауваження з приводу того, що через затягування строків розслідування чи, може, навмисні зловживання деяких слідчих суди одних підозрюваних звільняють від покарання, а іншим дають можливість утекти за межі країни і вивести з-під арешту багатомільйонні активи своїх підприємств. Як це вдалось зробити, зокрема, головному фігуранту справи про будівництво глибоководного випуску та низки інших резонансних проваджень Руслану Тарпану.

"Взагалі-то у нас є кому визначати строки і давати оцінку слідству", – парирував Шайхет на зауваження, пов'язане з тим, що херсонський суддя Дмитро Гонтар відхилив клопотання Одеської облпрокуратури щодо арешту рахунків і майна компаній, якими володів і управляв станом на 7 червня 2017 року Тарпан як фігурант кримінального провадження № 42014160000000101 від 12 березня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

І з позицією головного слідчого можна б погодитись, якби не один факт. Той, що саме через недостатню доказову базу, надану прокурорами і слідчими, Херсонський міськсуд відмовив у задоволенні клопотання про арешт рахунків і майна низки компаній Тарпана, передусім арешту коштів та інших цінностей, що є на рахунках базової структури холдингу "Строй-Систем" у двох банківських установах. Як зазначено у вердикті , "досудовим розслідуванням не надано доказів самої фіктивності ПП «Строй-Систем», у зв'язку з чим рішення щодо арешту майна даного підприємства із забороною розпоряджатися ним не може ґрунтуватися лише на припущенні фіктивності підприємства... Відповідно слідчим не доведено обґрунтованість накладення арештів на майно та рахунки підприємства". Враховуючи це, суддя Гонтар виніс ухвалу: "відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень слідчих органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області".

Уточнимо, відмовився суд арештувати, зокрема, рахунки і майно компаній «Гранд-Готель», «Компас-проект», «Реставратор-1946», «Арт Проект-2010», ПП «Грандстиль», «Експортно-імпортна компанія «Верес», ТОВ «Одеські реставраційні майстерні», ПП «Ремерцентр» і «Будрембізнес».

Так само відхилив суддя Гонтар клопотання про накладення заборони на зміну майнових прав компаній «Інкор-груп», Юридичної компанії «Сенат», що володіє торгово-офісним центром «Марсель», «Гранд Готель», «Альбатрос-Сіті» , «Інкор-фінанс», «Одеські реставраційні майстерні», «Квартал Руссова», «ІНЖЕК-Південь», «Компас проект», «Мрія», ПП «Буд-Систем» та велику земельну ділянку на Дерибасівській вулиці, на якій було знесено відчужений у міської громади готель «Спартак».

Арештував суд тільки приватні будівлі, автомобілі та деякі земельні ділянки організатора масштабної афери, якого підозрюють у завданні майже півмільярдних збитків державі.

Крім того, одним із наслідків такого розслідування стала втеча головного фігуранта резонансної справи за межі України, другим – передача Тарпаном повноважень гендиректора корпорації "Інкор-груп" Микиті Агеєву, який до того був керівником однієї зі структур корпорації, та переоформлення корпоративних прав через ТОВ "Інкор-Фінанс" на свою дружину Оксану Шишовську. І, нарешті, третім – звільнення 9 жовтня 2017 року Приморським судом Одеси від кримінальної відповідальності одного з ключових спільників Руслана Тарпана – виконувача обов'язків керівника управління капітального будівництва Одеської облдержадміністрації Віктора Кабака "у звязку з закінченням строків давності притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України" .

Водночас, слідчий суддя зняв арешт із майна Кабака і закрив проти нього кримінальне провадження, яке безуспішно здійснювала протягом п'яти років група слідчих, хоч мала в розпорядженні чимало задокументованих у 2009-2011 роках фактів, які викривали підозрюваного у змові з багатьма іншими співучасниками афери і виконанні "заздалегідь відведеної ролі, направленої на заволодіння бюджетними грошовими коштами (близько півмільярда гривень – ред.), шляхом зловживання службовим становищем, маючи реальну можливість провести тендерну процедуру, використовуючи прогалини в законодавстві України".

Суд також прояснив шлях професійного зростання економіста Тарпана, який 20 років тому створив холдингову компанію, потрапивши до Одеської міськради за квотою блоку Вітренко "Народна опозиція". Від директора будівельної фірми – до гендиректора холдингу "Інкор-груп", що забезпечував отримання протягом 1994-2012 років чимраз масштабніших замовлень на виконання будівельно-реставраційних робіт.

"Будучи депутатом Одеської міськради п'яти скликань у період з 1994 по 2010 рік, – йдеться в ухвалі, – Тарпан здійснював свої повноваження (виконував свої функції) на безоплатній основі, не пориваючи з виробничою та службовою діяльністю. Зокрема, він був керівником будівельних установ і фактичним власником (у тому числі опосередковано) групи підприємств, які об'єднав у єдине угрупування (холдинг) під назвою "Інкор-Груп", до складу якого у різний час входило близько 30 підприємств: ПП "Ремерцентр", ПП "Будрембізнес", ПП "Строй систем", ПП "Грандстиль", ТОВ "Білд-Про", ТОВ "ТТ-Буд", ТОВ "Град Отель", ТОВ "Реставратор-1946", ТОВ "Одеські реставраційні майстерні", ТОВ "Арт Проект-2010" та інші, більшість із яких виступали генпідрядниками з будівництва та реконструкції об'єктів нерухомості за замовленнями державних органів та органів місцевого самоврядування".

Ось лише деякі факти. У 2010-11 роках підконтрольні Русланові Тарпану структури «Інкор-Груп», «ТТ-Буд» і «Ремерцентр» стали генпідрядниками трьох проектів: реконструкції Одеської міської інфекційної лікарні, будівництва лікувального корпусу обласної дитячої лікарні і системи відводу стічних вод «Глибоководний випуск». Загальний їх бюджет склав 1,6 мільярда гривень (200 мільйонів доларів за тодішнім курсом національної валюти). Корпус дитячої лікарні було зведено, роботи з реконструкції інфекційної лікарні фірма «ТТ-буд» розпочала, а потім кинула на стадії штукатурення, хоча перед тим Тарпан обіцяв одеситам "європейську клініку". Але апофеозом бізнес-схем, звісно, стало будівництво "Глибоководного випуску"...

Паралельно з масштабними проектами структури "Інкор-Груп" здійснювали також реставраційні роботи у більш як півсотні будинків у центрі Одеси, причому багато з мешканців нарікали на якість їх виконання, а главу корпорації стали називати "генреставратором". У серпні 2015 року Тарпан приватизував усього за 1,6 мільйона гривень будівлю так званого “Масонського дому" – на традиційних умовах: реставрувати і володіти як пам'ятником архітектури (з низкою обмежень). Невдовзі після цього розпочалась реалізація схеми виведення об'єкта з реєстру пам'ятників архітектури "через аварійний стан" – в один прекрасний день стався обвал. Проте через обурення одеситів влада вирішила скасувати угоду – і руїни та будмайданчик на місці “Масонського дому" Тарпану не дістались.

Торік підконтрольна фірма «Реставратор-1946» отримала близько 25 мільйонів гривень за спорудження «Адміністративно-культурного центру». Однак восени правоохоронці виявили: десятки мільйонів з держбюджету на рахунок ТОВ «Реставратор-1946» переказано, а роботи в повному обсягу генпідрядником не виконано.

Чому так виходить, що в десятках кабінетів співробітників поліції та прокуратури Одеси п'ятий рік топляться у трясовині погоджень та експертиз резонансні розслідування, а розкрадачі гігантських бюджетних коштів уникають покарань? Хто із організаторів розслідування "золотої труби", що триває 5-й рік, має нести за це відповідальність – хотілось поцікавитись у прокурорів Луценка і Жученка. І, можливо, відповідаючи на це та низку інших запитань, керівництво ГПУ стриманіше оцінювало б досягнення керівників правоохоронних органів Одещини за останні два роки? Враховуючи як реальні здобутки, так і причини допущених багатомільйонних втрат внаслідок прорахунків, а також беручи до уваги нинішній 10-відсотковий рейтинг довіри громадян до прокуратури.

Адже в результаті післямайданного реформування правоохоронних органів люди очікували на приборкання кримінальних угруповань, викриття мафійних оборудок і судових вироків їх учасникам. А натомість одесити іноді стають свідками дивних парадоксів, коли корупційні бізнес-схеми, що виникли в надрах поваленої попередньої системи, несподівано поновлюються на черговому витку суспільного розвитку.

Щось схоже довелося спостерігати й на повторних відкритих торгах управління капітального будівництва Одеської міськради, де 12 березня вкотре визначали компанію-переможця, якій належить здійснити реставрацію знаменитого будинку Руссова на перехресті Дерибасівської та Преображенської. І лише додаткова перевірка, якій були піддані компанії-учасники торгів, завадила будівельній компанії "Білд-Про", що є власністю фігуранта кримінальної афери "золота труба" Вадима Теплицького, стати переможницею тендера. Довелось оголошувати ще один "повторний" тендер...

Причому інтригу учасникам аукціону нав'язала компанія "Арт Проект 2010", яку теж вважають близькою до втікача Руслана Тарпана. Однак буквально через кілька годин після оголошення ТОВ "Арт Проект 2010" переможцем тендеру повноважний представник компанії (власником якої є Андрій Андрієвський, що спільно з Тарпаном володіє одеським ТОВ "Гранд Готель") навідріз відмовився від підписання контракту з УКБ міськради...

У подальшому з'ясувалось, що навіть система ProZorro безсила, коли їй протидіють організатори одеських бізнес-схем, коли компанії-учасниці подають тендерному комітету "чисті документи" для участі у відкритих торгах на освоєння 111 мільйонів гривень. Їх перевірили, допустили до відкритих торгів, а під час додаткової прискіпливої перевірки, організованої тендерним комітетом з участю аудиторських структур, з'ясувалось, що жодна з чотирьох конкуренток компанії "Арт Проект-2010" не може бути визнаною переможницею аукціону публічних електронних закупівель ProZorro "Ремонтно-реставраційні роботи з пристосуванням під громадську будівлю – пам'ятки містобудування і архітектури за адресою: Одеса, вулиця Садова, 21. Протиаварійні роботи і реставрація фасадів".

Зокрема, "погоріло" через проблему з документами ТОВ "Чорноморська реставраційно-будівельна компанія", встановлено відсутність будівельних риштувань для ведення будівельних робіт у "Підприємства "Альянс", не вдалось також приховати непогашені податкові заборгованості компаніям "Укрспецпроект" і "Білд-Про".

Мимоволі постає питання: а чи не заради публічної демонстрації того, що й навесні 2018 року в одеському будівельному бізнесі продовжують діяти протиправні схеми й підкилимні “договорняки”, пішла компанія "Арт Проект-2010", близька до "генреставратора" Руслана Тарпана, на втрату 550 тисяч гривень тендерного забезпечення за порушення вимог участі у тендері - непідписання контракту з УКБ міськради? Чи не тому відверто демпінгувала, запропонувавши здійснити комплекс ремонтно-реставраційних робіт у будинку Руссова на 27 мільйонів дешевше, ніж конкуренти?

Незаперечним фактом є, принаймні, те, що донедавна керівництво "Інкор-Груп" не приховувало, що всіляко відстоюватиме право на реставрацію будинку-пам'ятника. Компанія готова була розпочати комплекс робіт, але натомість вимагала від мерії погодження на комплексну реконструкцію всього житлового кварталу, включно з будинками Руссова, Лібмана та іншими будівлями в межах вулиць Садової, Преображенської і Соборної площі. Крім того, компанія демонструвала зацікавленість у набутті права на землю під будівлями, а також здійсненні функцій замовника з їх реконструкції, в тому числі на спорудженні в межах кварталу торговельного центру.

Тим часом технічний стан будинку Руссова, що раніше був однією з візитівок Одеси, невпинно погіршувався. Внаслідок чотирьох пожеж, одну з яких експерти визнали "навмисним підпалом", а також заливань будинку водою стались обвали багатьох перекриттів, сходових маршів, внутрішніх перегородок. І торік будівельні експерти прийшли до висновку: будинок уже не аварійний, а "непридатний для перебування". Але власник Руслан Тарпан так і не розпочав ремонтно-реставраційних робіт.

Більш того, хтось прикріпив на фасаді 4-поверхового пам'ятника архітектури величезний банер з зображенням чорного пацюка, яким прикрили частину убозтва, що залишилось від колишнього "прибуткового будинку" 19-го століття, фасад якого прикрашали скульптурні композиції та елементи вишуканого ліпного декору. Мешканці-сусіди обурювались: нам і без символічного гіганта-гризуна зрозуміло, чим зайнятий "генреставратор" Тарпан, але чому влада покриває знищення будинку? І коли знайдеться пастка для гризуна? Втім, як з'ясувалось згодом, щур-гігант – усього лиш символ квест-гри "Мишоловка" – захопливого атракціону одного з розважальних закладів, що лоскоче нерви його учасникам.

...23 квітня відбувся черговий раунд відкритих торгів на здійснення ремонтно-реставраційних робіт у будинку Руссова. Багато хто очікував, що за бюджетні мільйони знову змагатимуться одна-дві структури корпорації Тарпана, якого правоохоронці оголосили в розшук у межах України, хоч глава ГПУ підтвердив: одеський магнат переховується в одній із західних країн. Але насправді цього разу внесла найкращу тендерну пропозицію компанія «Укрспецпроект», очолювана екс-директором національного заповідника «Софія Київська» Оленою Сердюк.

Разом із тим, деякі ЗМІ  зауважили, що керівник «Укрспецпроекту» Олена також є бенефіціаром ТОВ «Консалтинговий центр культурної спадщини». А співзасновником центру є Інна Підгородецька - директор одеської фірми «Нова кіностудія» і помічниця нардепа-мільйонера Сергія Тарути. Невдовзі зможемо побачити, як реставрують будинок Руссова, а заодно пересвідчитись, чи торкнулось реформування будівельної галузі.

Головних дійових осіб цієї історії в Одесі добре знають. А для загальноукраїнського читача дамо  невеличку офіційну довідку із інтернет-ресурсу Думська.

Руслан Тарпан, екс-депутат Одеської міськради, власник групи компаній "Інкор"

Народився 14 серпня 1971 року в Одесі. Навчався в загальноосвітній школі №38. Закінчив Одеський інститут народного господарства за спеціальністю «економіст з праці».

У 1990 році обраний депутатом Київської районної ради Одеси.

З 1993 року працював на керівних посадах у будівельних організаціях міста.

У 1994-му у віці 23 років обраний депутатом Одеської міськради. Залишався депутатом Одеської міськради до 2010 року. Був головою фракції «Народна опозиція».

У 1997 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Управління діяльністю будівельної організації як об'єкта інвестування».

Заснував інвестиційно-будівельний холдинг «Інкор груп».

Компанія «Інкор» провела реконструкцію низки великих міських об'єктів. Зокрема, це Старокінний ринок, Будинок дитини №1, санаторій «Ластівка», міська інфекційна лікарня.

У 2007 році на особисті кошти сім'ї Тарпана в Одесі був відтворений пам'ятник «Засновникам Одеси» на Катерининській площі.(Скандальний пам`ятник імператриці Єкатерінє II та її сподвижникам -Григорію Потьомкіну, Платону Зубову тощо – ред).

У 2010 році компанія «Інкор» брала участь в реконструкції пам'яток архітектури в історичному центрі Одеси. Зокрема, була проведена комплексна реконструкція готелю «Велика Московська». Однак будівля відновлена тільки зовні, оздоблювальні роботи всередині не завершені.

У 2010-2015 році фірми Руслана Тарпана займалася реалізацією проекту відведення стічних вод в море під назвою «Глибоководний випуск», вартістю понад 600 мільйонів гривень. Проект так і не здали в експлуатацію – було порушено кримінальну справу за фактом розтрати бюджетних грошей в особливо великих розмірах.

У рамках кримінальної справи частину активів Тарпана було арештовано судом. Сам бізнесмен утік від кримінального переслідування за кордон.

Вадим Теплицький, депутат Одеської облради, член фракції «Довіряй справам»

Народився в 1972 році.

Директор ТОВ «Білд-Про». У 2012 році фірма виграла тендер на будівництво дитячого садка в Біляївці в межах «Народного бюджету». А в 2016 році стала переможцем тендеру на проведення ремонтно-реставраційних робіт будівлі Художнього училища імені Грекова.

У жовтні 2015 року обраний депутатом Одеської облради сьомого скликання. Член фракції «Довіряй справам».

Михайло Аксанюк, Одеса.