Про «депутатів-бандюків», «коридорний» бюджет та чудеса енергоефективності
Кінець лютого і березень на Сумщині були позначені погіршенням ситуації на найкрупнішому в області машинобудівному підприємстві, продовженням конфлікту у міських радах Конотопа та Глухова, а також створенням сучасних ЦНАПів у ОТГ.
ЯК ПІВРОКУ ЖИТИ БЕЗ ЗАРПЛАТИ, АБО ЧОМУ БУКСУЄ МАШИНОБУДУВАННЯ?
Хоч «Сумське НВО» досі позиціонує себе як один із найбільших у Європі виробників газоперекачувальних агрегатів і комплектних компресорних станцій, обладнання для хімічної, газової та нафтопереробної промисловості, атомних електростанцій, цей отриманий ще за часів СРСР статус зараз ніяк не гріє робітників підприємства. Бо попри справді великі потужності об’єднання, виникають проблеми з пошуками замовників на його продукцію, а якщо контракти і вдається укласти, гроші за виконану роботу приходять не завжди вчасно. Відтак працівники вже тривалий час отримують зароблене із запізненням. Зокрема, лише недавно їм виплатили заробітну плату за вересень минулого року.
За інформацією директора департаменту соціального захисту населення Сумської ОДА Михайла Дубровського, загальна сума заборгованості з виплати зарплати на підприємствах Сум упродовж січня 2018 року збільшилась на 24,7 млн грн і на 1 лютого становила 132,9 млн гривень. І найбільшим боржником є саме ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», яке не виплатило працівникам понад 77 млн зароблених гривень.
Та проблеми підприємства вимірюються не лише цим. У березні ПАТ „Сумиобленерго” почало знеструмлювати окремі його цехи, бо машинобудівники вже тривалий час не можуть розрахуватися з енергопостачальною компанією за струм. Тому підприємство живить тільки задіяні у виробництві об’єкти.
У боргову яму підприємство почало сповзати після того, як було розірвано стосунки з компаніями нафтогазового комплексу Російської Федерації, куди постачалося 70 % виробленого сумськими машинобудівниками.
Довелося шукати нові ринки збуту і, певною мірою, це вдалося, однак процес розрахунків за відправлену продукцію часто затягується, а це викликає невдоволення працівників, вони влаштовують протестні акції.
У відповідь на звернення щодо зарплатних боргів профспілки «Машметал», яка об’єднує левову частину трудового колективу ПАТ «Сумське НВО», генеральний директор підприємства Олексій Цимбал повідомив, що виплата зарплати працівникам – пріоритет для керівництва об’єднання. І зарахування відбуваються відразу, як підприємство отримує відповідні грошові надходження.
Що ж до подальших зарплатних прогнозів, то, за словами гендиректора, вони орієнтуються на рішення кредитного комітету банку-партнера німецької компанії IBG, з якою СНВО планує реалізовувати низку проектів в Узбекистані.
Варто зазначити, що напруги на підприємстві додав ще й арбітражний спір у корпоративному конфлікті навколо ПАТ «Сумське НВО» між групою «Енергетичний стандарт» україно-російського бізнесмена Костянтина Григоришина та Вадимом Новинським і Володимиром Лук'яненком – сином незмінного протягом багатьох років екс-керівника акціонерного товариства Володимира Лук’яненка.
5 жовтня Високий суд Англії та Уельсу відмовив адвокатам Григоришина в апеляції на рішення Лондонського комерційного арбітражу від 9 травня 2016 року, який ухвалив «Енергетичному стандарту» виплатити понад $ 305,8 млн Новинському та Володимиру Лук'яненку-молодшому.
Порушення полягають у виведенні коштів із «Сумського НВО» на користь компаній «Техноімопрт» і ТОВ «Енергетичний стандарт», підконтрольних Григоришину.
Великі сподівання на покращення ситуації сумські машинобудівники покладають на центральну та обласну владу.
Зокрема, торік, коли у липні президент Петро Порошенко перебував із робочою поїздкою в Сумах, йому було передано лист, у якому виробничники просили главу держави звернути увагу на ситуацію у машинобудівній галузі.
«За останні три роки СНВО виконало колосальний обсяг робіт щодо входження на нові ринки збуту, пройшовши попередню кваліфікацію у багатьох провідних світових компаніях, сертифікувавши свою продукцію на відповідність міжнародним стандартам. Утім, і дотепер отримати звідти солідні обсяги контрактів не вдається. (...) Ми не можемо виграти великі тендери тільки через те, що у зарубіжних компаній є гарантії та фінансові інструменти від їхніх держав, а в національних товаровиробників їх немає. Ще на початку року в Україні схвалено створення Експортно-кредитної агенції, яка могла б вирішити дану глобальну проблему, але й донині реалізація цього доленосного для вітчизняних експортерів питання перебуває у підвішеному стані», – йшлося у листі.
Сумське НВО також просило Президента ініціювати відповідні зміни до чинного законодавства та активізувати реалізацію важливих державних інфраструктурних проектів із видобутку і транспортування вуглеводнів, першочергово залучаючи до виконання даних робіт національних товаровиробників.
Розмову про ці проблеми сумчани вели і з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом під час його відвідин Сум та зустрічі з бізнесовими колами наприкінці лютого.
Як прокоментував її результати голова облдержадміністрації Микола Клочко, під час зустрічі від декількох керівників машинобудівних підприємств Сумщини прозвучали пропозиції розробити конкретні механізми, зокрема і через рамкові контракти щодо залучення наших машинобудівників до модернізації газотранспортної системи і до замовлень на внутрішньому ринку. Очільник області зауважив, що прем’єр-міністр дав конкретні доручення і висловив надію на результат від їх виконання вже у цьому році.
ПРО „ДЕПУТАТІВ-БАНДЮКІВ” І „КОРИДОРНИЙ” БЮДЖЕТ
У лютому-березні одним із головних ньюзмейкерів на Сумщині уже не вперше стала Конотопська міськрада, очолювана свободівцем Артемом Семеніхіним. У цьому місті досі не прийнятий бюджет на 2018 рік, бо у представницькому органі немає сталої більшості, здатної ухвалити кошторис. Через відсутність консенсусу між депутатами на чолі з мером та опозицією існує гострий конфлікт, який не вирішується з весни минулого року.
Як написав на своїй сторінці у Facebook Артем Семеніхін, депутати міськради, а таких, за його словами, 23, саботують його роботу. Оскільки ж своїх „штиків” у мера лише 14, йому не залишається нічого іншого, як просити Київ розпустити цю раду.
„Я тричі звертався до Верховної Ради і Президента з проханням про розпуск міськради, але все марно”, – бідкається у соцмережі міський голова.
Натомість опоненти звинувачують мера у тому, що це саме він та його команда зривають прийняття бюджету. Так, депутат Тарас Омельченко через той же Фейсбук оприлюднив заяву про те, нібито розпорядники коштів отримали вказівку не надавати повної та об’єктивної інформації членам „бюджетної” комісії, через що проект бюджету не може бути винесений на обговорення та затвердження.
Підлила масла у вогонь і секретар міськради Олена Багрянцева, повідомивши у соцмережі, що один із депутатів обласної ради та його помічниця погрожували їй фізичною розправою.
До слова, обласна влада намагається бути над конфліктом, принаймні, різких заяв щодо ситуації у міськраді останнім часом вона не робила. Зокрема, голова Сумської ОДА Микола Клочко у своїх публічних заявах рекомендує владі в особі Артема Семеніхіна більше уваги звертати на вирішення проблем містян, ніж на політичну складову.
Та замиренням сторін у Конотопі поки що й не пахне.
Так, 16 березня тут відбулась акція протесту “Автомайдан без політики”, учасники якої критикували роботу міського голови та його команди. Мера міста у той день на роботі не було: він перебував у відпустці. Дехто з активістів запевняв, що Артем Семеніхін – за межами країни.
Ситуацію і власне бачення протестної акції очільник Конотопа пояснив у своєму відеозверненні.
Зокрема, Артем Семеніхін зазначив, що час, коли його не було у місті, він присвятив реабілітації свого сина.
Щодо автомайдану, то мер був категоричним у своїх висловлюваннях, заявивши, що його організували „депутати-бандюки та їхні родичі”.
Також Артем Семеніхін повідомив, що отримав інформацію, нібито проти нього готуються провокації. Зокрема, його планують скомпрометувати, підкинувши зброю.
Наступну серію цього протистояння, скоріш за все, слід очікувати вже зовсім скоро, адже опозиція зажадала від мера до 30 березня публічного звіту за його роботу з січня 2017 року до лютого 2018.
Не менш гаряче було о цій порі й у коридорах Глухівської міськради. Бо саме там із запізненням у два місяці 1 березня було прийнято міський бюджет. Оскільки двері сесійної зали виявилися зачиненими, 18 із 34 депутатів вирішили голосувати за кошторис міста на 2018 рік в імпровізованому місці засідання.
Вважаючи це грубим порушенням регламенту, міський голова Мішель Терещенко закликав поліцію, яка була присутня на місці події, заарештувати присутніх через незаконність сесійного зібрання.
Напередодні через свою сторінку у Facebook він звернувся до мешканців із проханням „...зібратися 1 березня у міській раді, щоб зупинити 18 заколотників та допомогти їх здати в руки правоохоронних органів”. Втім, завадити прийняттю бюджету у Глухові не вдалося.
Екс-мер Глухова і головний опонент Терещенка з фракції „Воля народу” Юрій Бурлака вважає, що ніякого порушення регламенту не було.
„Не хочеться це коментувати, щоб не погіршувати ситуацію у Глухові. Нам вона потрібна спокійною. Бюджет сьогодні проголосували, а дії самого мера – це на його совісті. Вони вважають, що сесійна зала – це зала, де знаходяться прапор міста та прапор країни. Ми передбачили це і взяли з собою два прапори. Ну, в коридорі провели. Смішно, посміємося на всю країну, але маємо те, що маємо”, – заявив по закінченні сесійного зібрання Бурлака.
ВИЩИЙ ПІЛОТАЖ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ У ЦНАПі
Як знакову подію слід відзначити відкриття першого на Сумщині ЦНАПу та його мобільного відділення, яке відбулося за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону. Він з’явився в Краснопільській громаді, наступною ж ОТГ, де у березні запрацює подібна установа, стане Миколаївська у Білопільському районі.
„Новий ЦНАП, створений «з нуля» за підтримки Програми «U-LEAD з Європою», побудований з використанням енергоефективних технологій і може вважатися однією з найбільш енергоефективних адмінбудівель в Україні. Завдяки його появі більше 10 тисяч жителів ОТГ отримають зручний доступ до якісних послуг, а громада буде витрачати мінімум в чотири рази менше електроенергії на опалення та вентиляцію, ніж у звичайних адмінбудівлях. Відповідно до Європейської класифікації енергозбереження будинків, Миколаївський ЦНАП можна буде віднести до одного з найвищих класів. Адміністративна будівля з таким рівнем енергоефективності вперше з’явиться в ОТГ України”, – розповів кореспондентові Укрінформу голова громади Іван Ігнатьєв.
В основі енергоефективної концепції Миколаївського ЦНАПу – використання теплового насосу «повітря/вода», однієї з найперспективніших та найбезпечніших на світовому ринку інженерних систем. Поєднання цієї технології та підлогового опалення забезпечує найвищу енергоефективність системи. Для вентиляції у ЦНАПі використано технологію рекуперації, яка утилізує до 95% тепла повітря та підтримує оптимальний рівень вологості. Приміщення побудоване з SIP панелей із додатковим утепленням, що дозволило досягнути показника опору теплопередачі до 50% вище, ніж при будівництві за методом «цегла плюс утеплення».
Енергоефективний ЦНАП Миколаївської ОТГ надаватиме понад 100 адміністративних послуг, найнеобхідніших для мешканців громади. У центрі буде створено 7 робочих місць, де працюватимуть фахівці, які пройшли навчання за спеціально розробленою програмою.
Сергій Ханін, Суми
