Вбивця інспектора Одеського СІЗО: Мені дзвонили і говорили, що робити

Так підсудний намагався пояснити скоєння злочину на засіданні суду під головуванням Олексія Старікова, де розглядалось клопотання прокурора Юрія Примаченка про продовження терміну тримання під вартою, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Мені дзвонили по телефону і говорили, що робити. А якби я це не зробив, то мене знайшли б убитим на свинарнику або повішеним", - сказав Чемериз.

За його словами, робилося це нібито для того, щоб "скинути з посади начальника СІЗО". Однак рецидивіст на назвав жодного з імен тих, хто нібито погрожували йому і змусили скоїти злочин.

Суд вислухав позиції сторін захисту та обвинувачення, в тому числі повідомлення прокурора Примаченка про виконану стаціонарну психолого-психіатричну експертизу стосовно підсудного, згідно з висновком якої обвинувачений на момент вчинення злочину усвідомлював, що коїть і може постати перед судом.

Головуючий Старіков задовольнив клопотання про продовження на 60 діб тримання під вартою підсудного, що раніше вже був засуджений і відбував покарання за навмисне вбивство, а також призначив розгляд по суті кримінальної справи на 25 квітня.

Як повідомлялося, 39-річного рецидивіста звинувачують у скоєнні 17 серпня 2017 року злочину за ознаками ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство) Кримінального кодексу України.

Слідство також притягнуло до відповідальності за проявлене недбальство на службі екс-керівника Одеського СІЗО, що призвело до загибелі молодшого інспектора пенітенціарної установи. За даними слідчих, керівник СІЗО безвідповідально ставився до своїх обов'язків. Зокрема, дозволив на подвір'ї без контролю працювати з ножами і сокирами арештанту, який відбував покарання за вбивство.

Водночас слідчі облпрокуратури завершують кримінальні провадження за виявленими в СІЗО фактами кримінальних правопорушень. Зокрема, за ознаками ч. 2 ст. 367 (недбале ставлення посадовців до службових обов'язків, що призвело до скоєння тяжкого злочину), ч. 2 ст. 127 (застосування спецпризначенцями катувань до арештантів), ч. ст. 366 (службове підроблення офіційних документів, а саме тих актів, де вказувалося, що у всьому СІЗО проводилася перевірка, однак до деяких арештантів спецпризначенці не навідувалися) і ч. 2 ст. 436 прим.1 (поширення символіки тоталітарного режиму) Кримінального кодексу України.