Свій собака на позиції

Свій собака на позиції

Укрінформ
Безмовного психолога - собаку Найду бійці забрали з собою із зони АТО, і невідомо, де тепер її дім

Звідки вона прийшла, ніхто не знав - може, з Гладосового (селище, яке входить у Горлівську міськраду Донецької області, що з листопада минулого року підконтрольне Україні — ред.), обійшовши усі розтяжки в посадці. У лісочку, який тягнувся з пагорба від крайньої нашої позиції до непідконтрольного тоді селища, нерідко були чутні вибухи. Розвідники розповідали один одному - хто цього разу - собаки підривалися частіше, ніж кішки. Але Найда або Знайда, як її називали українською, на позиції прижилася.

Може, якась врождена спостережливість допомогла їй у цьому, але ми помітили, що ходить собака в основному тільки нашими стежками і ховається, коли починається бій, причому іноді раніше, ніж ми зметикуємо, що працювати будуть саме по нас. Щодня вона обходила всі спостережні пункти, бліндажі та імпровізовані кухоньки, отримуючи щось смачне. Не знаю, як вона бачила нас, дивних людей, які оселялися в степу, але її ласка і грайливість піднімали всім настрій. Вона ніби відчувала, у кого на душі недобре і всіляко намагалася розважити.

Найда мала звичку тягати в наш маленький табір усілякий непотріб - від чужих гумових тапочок до сміттєвих пакетів. Поїсти вона ходила до всіх, а подарунки чомусь тягла нам, Кузя навіть один раз злякався: йому здалося, що у собаки в зубах граната. У жовтні 2015-го в одному зі згортків Найда принесла худе зранене кошеня. Поклала біля бліндажа і чекала, щоб хтось вийшов з хлопців. Кошеня вигодували, вилікували і назвали Патроном.

Траплялися й кумедні історії. Була у нас велика паперова секретна карта — ну, як у старих фільмах про війну. А ще був намет, де зберігалися габаритні речі - рюкзаки, одяг чистий. Він сподобався Найді - чому б не поспати на м'яких светрах, ще й дах над головою на випадок дощу. Поклав брат Плато якось планшет з картою до намета і збіглося це з тим, що Найда, побачивши, що вхід не до кінця застібнуто, проникла всередину. Що відбувалося в її голівоньці далі і чому її так зацікавила карта, сказати складно. Але вона її знайшла. Рано вранці Плато поліз до намета і, ми так думаємо, трохи злякався спросоння, тому що його зустріло люте гарчання Найди, яка, в свою чергу, теж прокинулася і зрозуміла, що отримає прочухана. Всі посміялися, спостерігаючи сцену з подальшому вигнанням собаки з намета – намет ходором ходив, як у мультфільмах про Тома і Джері. Але це було ще не все. Далі Плато витягнув неабияк пожовану велику секретну карту. Деякі нанесені на ній позиції були просто-напросто виїдені. Пішов шквал гумору на тему, що на карті різали - ковбасу чи сало, Кисіль сміявся - "Це Найда допомагає, а то у разі оточення карту тобі зжерти доведеться".

На знімку брат Плато заклеює карту, адже її здавати. "Кажи, що у бою потріпало", - жартували хлопці. Але коли приїхав великий паперовий начальник забирати велику паперову секретну карту, Плато сказав все, як було.

Витівку їй досить швидко пробачили, вона була недурною і складно уявити, що пережила до того, як потрапила до нас. Одне ми знали точно – вона бачила, як помирають люди, і її це страшенно лякало. Якось вранці, після важкого нічного чергування, я влаштувалася на сіні біля входу в бліндаж поспати. Найда якраз прибігла на сніданок і крутилася поруч. Хтось із товаришів дбайливо накинув на мене покривало. І раптом Найда, відірвавшись від гри, побачила цю сцену. Вона зірвала покривало і заметушилася навколо з вереском і виттям. Спочатку ми сміялися, вирішивши, що це продовження гри, ну, не може ж вона не розуміти, що зі мною все гаразд. Але потім стало зрозуміло - у собак, як і у людей, можуть бути травмуючі асоціації. Вона заспокоїлася тільки коли я піднялася. І коли ми з цікавості моделювали знову подібну ситуацію і хтось лягав на землю, Найда ставала неспокійною і скавуліла.

Найда провела з нами всю осінь, проводжаючи на роботу і прикрашаючи суворі будні, як умілий, хоч і безмовний психолог. Своєю її вважали хлопці з 30-ки, у них вона проводила найбільше часу, з ними ж вона і поїхала наприкінці зими 2016-го. А ми не знаємо, хто став її господарем, і в якому місті тепер її новий дім.

Олена Худякова, Київ

Фото автора

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-