Як залучити європейський мільйон у своє село - 25.01.2018 17:51 — Новини Укрінформ
Як залучити європейський мільйон у своє село

Як залучити європейський мільйон у своє село

Децентралізація
1996
Ukrinform
На Закарпатті вчили представників ОТГ, як подавати проекти на програми із транскордонної співпраці

У четвер на Закарпатті відбувся ярмарок практичних ідей для розробки проектів транскордонного співробітництва. У рамках ярмарку представники закарпатських ОТГ спілкувалися із колегами з Чернівецької області, експертами з написання проектів на здобуття грантового фінансування в рамках транскордонного співробітництва та ініціаторами проектів, які вже успішно впроваджені та діють на теренах прикордонних регіонів. Обмін досвідом відбувався за сприяння Закарпатського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми "U-LEAD з Європою" та Мінрегіону.

Є колосальний досвід транскордонної співпраці на Закарпатті, його треба переймати

“У закарпатських ОТГ в плані транскордонного співробітництва - виграшна позиція, - розповів у коментарі кореспонденту Укрінформу Іван Дем’янчук, директор Закарпатського ЦРМС. - Область має чотири кордони із європейськими державами - це Угорщина, Румунія Польща та Словаччина, які демонструють постійну готовність допомагати розвиватися Карпатському регіону в цілому і Закарпаттю зокрема. Станом на сьогодні у нас працює шість об'єднаних територіальних громад. Транскордонне співробітництво є пріоритетним не тільки для них, а й в принципі для усієї області. За останні роки в цьому регіоні напрацьований колосальний досвід в цьому сенсі, є цілий ряд впроваджених успішних проектів - тому новоствореним громадам варто найперше вчитися його імплементувати”.

Відтак, нинішній ярмарок ідей із транскордонного співробітництва став першим таким заходом, де представники ОТГ могли ознайомитися із вдалими проектами, реалізованими на Закарпатті саме за участю європейських партнерів.

Від ресурсних центрів у селах - до розвитку жіночого підприємництва

Олег Лукша, експерт Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України, має багаторічний досвід реалізації подібних проектів.

“Є чимало успішних реалізованих на Закарпатті проектів, зокрема розроблених нашими фахівцями. Так, у рамках транскордонного співробітництва з Румунією було створено 5 ресурсних центрів у селах. Ці центри орієнтовані на економічний розвиток сіл, а також на збереження культурної спадщини, фольклору та традицій. Ця ідея зараз має нове дихання - адже коли в ОТГ утворені нові старостати, в ряді сіл лишаються вільними будинки колишніх  сільрад, де вже немає працівників. Наразі цю ідею просувають в Тячівському районі, проекти із трьох сіл уже готові до реалізації”, - розповів Лукша.

Ще один цікавий проект, за його словами, - із розвитку жіночого підприємництва. Виявляється, що у світі такий напрямок давно розвивається, і динаміка його зростає. Це пов'язане з тим, що є певна специфіка ведення бізнесу жінками. У нас ця проблема актуальна - багато жінок виїздять на заробітки, і це переростає в проблему соціальну. Тому є такий проект, який підтримує жінок у їхньому прагненні йти у бізнес, зазначив експерт.

Він додав, що проектні ідеї - це не лише соціальна сфера, а й культурна. Так, достойні приклади - оновлені експозиції були у Мукачівському замку, Ужгородському - за підтримки партнерів із Угорщини.

Чимало втілено проектів і з ековиробництва. Окремий сегмент -  туризм.

У цьому році, за словами Лукши, у транскордонному співробітництві варто  орієнтуватися на програму Україна-Румунія, подача проектів на неї стартувала в грудні 2017-го року та триватиме до травня.

“Закарпаття має кордон із повітами Сату-Маре та Марамуреш, у нас є румунська меншина, яка давно інтегрована у наше суспільство”, - каже він.

Ідеї для проектів Лукша радить брати із уже напрацьованих документів - як, наприклад, Стратегія розвитку Карпатського єврорегіону, що відображає прагнення прикордонних регіонів до розвитку у нових умовах. 

Не дали грошей словаки, ми попросили у японців

Микола Яцков, представник ГО “Карпатська агенція прав людини “Вестед” розповів про впроваджені на Закарпатті малобюджетні проекти за кошти донорів.

Так, за його словами, в Ужгороді на базі одного із дитсадків був створений центр тифлопедагогіки, що працює над відновленням зору у дошкільнят. В Ужгороді є 5 тисяч  дошкільників, із них 20% мають вади зору. Центр було відкрито в 2014 році. Тут є можливість діагностики, корекції та лікування завдяки технологічній базі, яка була закуплена за грантові словацькі кошти - це 13 приладів: апарати, що знімають втому, сприяють покращенню гостроти зору, стимулюють сітківку, покращують бінокулярний зір. Їхня вартість становила 5 тисяч євро. Таку саму суму виділила міськрада для облаштування центру. У центрі за рік обслуговують до 90 дітей.

За таку саму суму грантових коштів було утворено у місті медіацентр учнівського самоврядування, де формують свідомість та громадянську позицію у школярів. Для центру на словацькі гроші закупили мультимедійне обладнання (знову ж таки за 5 тисяч євро). Міський бюджет надав таку ж суму на ремонт приміщення. На таких же умовах в Ужгороді працює гончарна майстерня на базі 16-ї школи - це центр арт-терапії, запустили його в 2015 році, також за підтримки словацьких партнерів.

“На один із проектів ми не змогли виграти кошти у словацьких партнерів, тому знайшли донорів аж у Японії. Так, завдяки японським інвестиціям було закуплено нове обладнання для 26-ти із 30 загалом по місту харчоблоків у дитсадках, а місто, зі свого боку, виділило такі ж гроші на капітальні ремонти на кухнях”, - розповів Яцков.

Він додав, що це копійчані проекти, але вони приносять багато користі.

Керівник гончарного гуртка
Керівник гончарного гуртка "Чарівний глечик" Олександр Сенько

До речі, саме гончарний центр в Ужгороді, як приклад успішного реалізованого транскордонного проекту, відвідали учасники ярмарку, аби на власні очі подивитися, як це працює.

Крім того, в рамках організованого заходу його учасники відвідали й один із найпретензійніших проектів на Закарпатті, реалізованих за участю міжнародних партнерів, - винний льох “Совине гніздо” - історичні підвали, які були реставровані на грантові кошти (зараз це центр культурного міського життя).

Програма Румунія-Україна - це те, на чому варто сконцентруватися зараз

Зараз найактуальнішою в сенсі транскордонного співробітництва є програма Україна-Румунія, відзначають експерти. Прийом заявок на реалізацію проектів стартував у грудні минулого року й триватиме до травня.

“Програма Україна -Румунія - це програма європейського інструменту сусідства”, - пояснив Володимир Навроцький, експерт спільного технічного секретаріату Програми Румунія-України.

За його словами, зараз відкриті два конкурси проектних пропозицій. Це конкурси формату hard та soft. Проекти за напрямком hard - це проекти з інфраструктурним компонентом, вартість якого становить понад 1 млн євро. Вони пов'язані з будівництвом доріг, реконструкцією історичних будівель, закупівлею дорогого обладнання. Проекти за напрямком soft, як пояснив експерт, або не мають інфраструктурної складової, або їхня вартість становить менше 1 млн євро. Проекти мають бути реалізовані на програмній території - в Україні це Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька та Одеська області. Є вимога, згідно з якою організація, що подає проект, повинна знаходитися на цій території, інакше вона не може бути заявником.

“Обов'язкова умова проектів - вони повинні відповідати пріоритетам програми. Є чотири тематичні напрямки - освіта, культура, доступ до регіону - транскордонні транспортні артерії і останнє - це боротьба з організованою злочинністю та поліцейські програми. Одна ОТГ може подавати близько трьох проектів на цю програму - на різні напрямки”, - розповів Навроцький.

Він рекомендує заявнику перед поданням проекту ознайомитися, чи відповідатимуть його результати меті програми. 

Проекти мають бути подані до початку травня, термін реалізації проектів за цією програмою - до 2022 року, уточнив експерт.

Студії з проектного менеджменту для ОТГ діятимуть протягом усього року

Микола Сюсько, експерт з питань регіонального розвитку Закарпатського ВПУ ЦРМС, наголосив, що наразі представникам ОТГ на Закарпатті бракує досвіду з проектного менеджменту, аби ефективно втілювати усі інструменти транскордонного співробітництва.

“Наразі найбільша проблема - у відсутності потрібних спеціалістів в громадах. На Закарпатті наразі флагманом із залученням коштів за різноманітними програмами у свій розвиток є Перечинська ОТГ, там є три професійні менеджери, які працюють саме над подачею та втіленням проектів. Так, наприклад, вони виграли проект на реалізацію спортивного майданчика на території ОТГ, є ряд підготовлених інших цікавих проектів - одна із них стосується розробки туристичного маршруту “Слідами лемків”, також участь в програмі Угорщини із роздільного збору та переробки сміття”, - розповів експерт.

Водночас інші ОТГ наразі не в повній мірі використовують свій потенціал, додав він. “Відтак, нами розроблено ряд заходів у рамках школи проектного менеджменту для представників ОТГ, плануємо залучати експертів, які проводитимуть навчання безпосередньо із представниками ОТГ”, - зазначив Сюсько.

Це може бути як пряме залучення коштів на розвиток громад, так і співпраця на рівні обміну досвідом.

Зі свого боку, Дем’янчук зазначив, що для закарпатських ОТГ транскордонне співробітництво - одна зі стратегій розвитку, поряд із, наприклад, розвитком туризму.

“На цей рік у нас прийнято ряд заходів, у рамках яких ми навчатимемо представників ОТГ, як писати проекти на транскордонне співробітництво, як їх оформлювати та подавати. Маємо на меті за рік сформувати критичну кількість спеціалістів у цій сфері. Акцент робитимемо на молоді, яка працює в районах, аби вона дозволяла розвивати область в цілому”, - розповів він.

Програма “U-LEAD з Європою” спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією.

Тетяна Когутич, Ужгород

Фото: Сергій Гудак, Укрінформ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>