Ловці вантажівок і свято без начальства. Зимові акценти Тернопілля - 18.01.2018 13:35 — Новини Укрінформ
Ловці вантажівок і свято без начальства. Зимові акценти Тернопілля

Ловці вантажівок і свято без начальства. Зимові акценти Тернопілля

1775
Ukrinform
Топові новини, якими жила Тернопільська область останнього місяця

На зламі старого й нового року на Тернопільщині відкривали медцентр та обсерваторію, переймалися ремонтом доріг, страйкували і знаходили невідомі озера у печерних лабіринтах

ДОРОГИ. ЯКІ Є І НА ЯКІ ЩЕ ЧЕКАЮТЬ

Проблема якості доріг уже традиційно і давно дошкуляє Тернопіллю. Але цього разу - новина приємна. У грудні минулого року в області дізналися, що у 2018-му Укравтодор ремонтуватиме дорогу від Тернополя до Умані. Про це розповів на засіданні уряду в. о. глави Укравтодору Славомир Новак.

«Дорога М-12 між Уманню і Тернополем є частиною проекту автобану GO Highway, який має пройти від Миколаєва і Одеси до Гданська, з'єднати чорноморські порти України з польськими портами на Балтиці. Для проведення робіт на М-12 в 2018 році буде виділено 4 млрд грн», - повідомив головний «автодорівець».

До речі, в рамках GO Highway вже проведено ремонт дороги від Тернополя до Львова.

А щоб зберегти нові і не «добити» старі дороги, у грудні в область прибули три сучасні мобільні лабораторії з габаритно-ваговим контролем.

Ключі від них привіз сам голова Державної служби України з безпеки на транспорті Михайло Ноняк. Не знаю, чи сказали високому чиновникові місцеві дорожники, що такі установки в області вкрай необхідні були не серед зими, а хоч би минулого літа, коли у спекотні дні асфальт чимось нагадував хвилі тернопільського озера у вітряну погоду. Та навіть попри це, місцевим дорожникам таки вдалося «виловити» одну з вантажівок, що перевозила, як виявилось згодом 200 тонн! В області навіть не знайшлося такої мобільної лабораторії, яка б зважила цей вантаж. Але пильні дорожники про справжню вагу дізналися із супровідних документів вантажу, який у десять разів перевищував допустиму норму, тому із легким серцем виписали рекордний для Тернопільщини штраф - 45 тис. 526 євро 31 євроцент. Ось так, аби знали заїжджі перевізники, як руйнувати наші дороги! 

ПРО ТЕ, ЩО В ТЕРНОПОЛІ ЗРОБИЛИ НАЙКРАЩЕ В УКРАЇНІ

Посеред грудня нова асфальтівка з’явилася і на відрізку дороги, що веде до однієї з нових медичних установ краю – Центру політравми. Причина підлатати десь 150 метрів асфальтової дороги була поважна – візит до цієї установи – Центру політравми – в.о. Міністра охорони здоров’я України Уляни Супрун. А пані міністр під час урочистого відкриття Центру несподівано відмовилася перерізати стрічку на вході й віддала ножиці тутешнім медсестрам, мовляв, вам тут працювати, то ви і перерізайте. Згодом, після деякого сум’яття серед медичного чиновництва обласного масштабу, Уляна Супрун сказала, що 75 % пацієнтів із політравмами помирають ще до того, як потрапити в лікарню.

«Перші години є найважливішими для пацієнтів, це час, коли вони можуть або померти, якщо їм вчасно не надати допомогу або – вижити, коли лікарі оперативно їх рятуватимуть. Тому дуже важливо, щоб «швидка» мала куди привезти наших пацієнтів із політравмами, ось у такі відділення, яке є в Тернополі. А воно, на мій погляд, чи не найкраще в Україні», – зауважила Супрун.

У свою чергу начальник обласного управління охорони здоров’я Василь Богайчук додав, що на реконструкцію Центру політравми було використано 4,4 млн грн бюджетних коштів та 1,5 млн грн позабюджетних.

Того ж дня пані Уляна після селфі з медиками Центру встигла побувати на першому у Тернополі молитовному благодійному сніданку, провести відкриту лекцію серед студентів тутешнього державного медичного університету. Чи знала в.о. міністра, що у той час, коли вона вже прямувала до Києва, на Тернопільщину насунулася біда.

КІР. УСІ – НА ВАКЦИНАЦІЮ!

Отож, упродовж минулого місяця на Тернопільщині зафіксовано черговий епідемічний підйом захворювання на кір.

Медики зауважили, що захворювання на кір в області має певну циклічність у 5-6 років і саме зараз на Тернопіллі спостерігається черговий епідемічний підйом цієї хвороби.

«Так, у минулому році в області було зафіксовано близько 300 випадків цієї хвороби, в т.ч. 77% – серед дітей і школярів. І це при тому, що у 2016 році ми ні разу не фіксували спалах кору. А вже з початку цього року на Тернопільщині зареєстрували понад 90 випадків спалаху кору, з них – понад 70 відсотків – серед дітей», – розповіла заввідділом епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних захворювань обласного лабораторного центру МОЗ України Марія Павельєва.

За її словами, в області за рахунок бюджетних коштів закуплено необхідну кількість вакцин проти кору. Вакцинацію серед вікових категорій дітей від одного до шести років проведено відповідно від 92 до 94 відсотках серед тих, кому це не було протипоказано.

Але навіть така небезпечна для здоров’я хвороба, якою є кір, не змогла зупинити наприкінці грудня облаштування дивовижної споруди, що з’являється у Тернополі ось уже 24 роки поспіль.

КОЛИ ЦАРІ, ПАТРІАРХИ, ПЕКАРІ Й ЛІСОРУБИ ЗБИРАЮТЬСЯ ПІД ОДНИМ ДАХОМ

І дах цей – солом’яна стріха звичайної різдвяної шопки. Зрештою, не зовсім звичайної, бо розміри її велетенські – понад 50 м завширшки і близько 30 м заввишки. І розташована вона у храмі святого Петра в Тернополі.

«Наша шопка – найбільша в Україні. До вже традиційних рухомих персонажів додали постаті біблейських царів, кардиналів, патріархів, монахів, пекарів, лісорубів, коваля та Ноя з живністю на ковчезі», - розповів отець Пантелеймон.

Сама шопка має вигляд діорами, яка розташована уздовж однієї зі стін церкви – й аж під купол. Крім традиційних ясел зі святим дитятком, фігур Марії, Йосипа, є тут і ціле селище на пагорбах із хатками, храмом, різними птахами і звірятами.

Щороку цю найбільшу в Україні тернопільську шопку, яка стоятиме у храмі Петра до Йордану, відвідують тисячі дорослих і дітей.

ПЕЧЕРНА ЗНАХІДКА

У грудні-січні тернопільці мали новини, що стосуються найдовшої у світі гіпсової печери – Оптимістичної, довжина ходів якої сягає 260 км. Так ось, у розташованій на Тернопільщині гігантській печері виявлено цілий каскад підземних озер!

Ця печера нещодавно відсвяткувала 50-річчя з дня її відкриття. Щороку фахівці під час спелеоекспедицій знаходили тут усе нові і нові ходи. У свій ювілейний рік печера, яка раніше вважалася майже зовсім безводною, відкрила своїм дослідникам низку підземних озер. Одне за одним спелеологам відкривались озера Мрія, Частинка Бога, П’ятикутне, Пермське, Фріке, Містік, Кишенька і озеро Мікрон. Останнє, за оцінками спеціалістів, претендує на звання найбільшого підземного озера України. Його глибина сягає 5-6 метрів, площа поверхні – біля 500 кв. м, а кришталево чиста вода має постійну температуру 7 градусів за Цельсієм.

ХВИЛЯ. І НЕ ПРОСТА, А «КІНО-»

У середині грудня Тернопіль накрила «КіноХвиля». Так називався Другий Всеукраїнський форум, який зібрав режисерів, акторів, авторів сценаріїв майже 30 українських та зарубіжних стрічок, які демонструвалися упродовж трьох днів.

«Форум проводили у нашому місті вже другий рік поспіль. Хотіли якомога ширше показати сучасне українське кіно, створити атмосферу культурної дискусії про стан кінематографа в Україні. А відкрили форум прем’єрою фільму «Поза зоною», який був відзнятий у Тернополі. Це – короткометражний дебютний фільм Нікона Романченка, який став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно. Переглянуто близько 30 стрічок українських та зарубіжних режисерів, зокрема й фільмів, номінованих на «Оскар», – розповів начальник міського управління культури і мистецтв Олександр Смик.

Додам, що цей фестиваль – досить популярний серед тернополян. І справа не в тому, що на ньому «за так» можна було побачити низку кінопрем’єр у рідному місті, а ще й у тому, що кожен мав шанс роздивитися зблизька кінозірок, відомих режисерів, продюсерів, зрештою, міг взяти участь у кінопробах і хтозна, можливо, здійснити свою мрію, байдуже, що там провіщують зорі.

ТІ, ЩО ДИВЛЯТЬСЯ У НЕБО

А от віщі і «невіщі», усякі зорі відтепер краще можна роздивитися у селі Лозова, що входить до Байковецької об’єднаної територіальної громади. Адже саме в цей час на Тернопільщині відкрили першу в Україні сільську автоматизовану обсерваторію. Астрономічним спорядженням оснастили опорну школу в селі Лозова. Завдяки потужному телескопу, планетарію і спеціальному комп'ютерному забезпеченню школярі та дорослі зможуть зблизька побачити небо і планети на ньому.

Скажете, отакої, ще селу обсерваторії не вистачало! Не поспішайте, а краще послухайте першого заступника сільського голови Миколу Думу.

«Робимо ставку на молодь. Щоб вона не виїжджала за кордон. Децентралізація дозволила отримати кошти для облаштування шкіл, дитячих садочків. У Лозовій створили прекрасний кабінет фізики, є тут усе необхідне для проведення різноманітних лабораторних робіт, дослідів, експериментів, «Наукових пікніків», – каже Дума.

До речі, саме коштом Байківецької громади виділено для школи 250 тис. грн і закуплено нове мультимедійне обладнання, екран, нові меблі, демонстраційний стіл та робочі столи. При школі навіть діє астрономічного товариство "Небозвід", де батьки разом із дітьми-школярами слухають лекції відомого астронома, доктора фізико-математичний наук, професора Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Івана Климишина, грають у різноманітні астрономічні ігри, вікторини. Тож як було не зробити для них обсерваторії і не придбати потужний телескоп. І ось, такий проект шкільної автоматизованої обсерваторії з віддаленим доступом підтримала громада і передбачила 1,5 млн грн на її будівництво.

НЕСВЯТКОВИЙ СТРАЙК

Невідомо, які зорі навіщували несподіваний для тернополян страйк у перші дні нового року. Ніби й причин для цього не було поважних. Ну, задумала міська рада запровадити у Тернополі європейську модель функціонування громадського транспорту. Тобто, щоб потенційні пасажири не тицяли знервованому кондукторові чи суворому контролеру зіжмакані талончики на проїзд, а гонорово махнули пластиковою карткою перед валідатором і спокійно собі їхали далі. Так ні, не всім це сподобалося. А як ви думаєте, кому? Правильно, водіям-перевізникам.

І от саме через них зранку 10 січня тернополяни не могли вчасно дістатися на роботу, навчання, завезти дітей у садок. Бо водії маршруток почали страйк. Їх не влаштовувало, що після запровадження електронної системи оплати за проїзд вони будуть позбавлені можливості «працювати» з готівкою.

Зрозуміло, Тернопільська міська рада категорично виступила проти страйку.

«Тернопіль сьогодні впроваджує новацію, яка діє в усьому цивілізованому світі. За результатами сьогоднішньої зустрічі ми домовилися, що перевізники повинні розраховувати зарплату водіям за год./км, що стимулюватиме їх відпрацьовувати весь графік. Також буде доставлено у тестовому режимі додаткові зчитувачі оплати проїзду», – сказав у день страйку під час зустрічі із перевізниками міський голова Тернополя Сергій Надал.

А тим часом, соцмережі почали наповнюватися емоціями та різними міркуваннями щодо нововведення на тернопільських маршрутах. Переважна більшість дописувачів акцентувала на тому, що самі пасажири ще не навчилися правильно користуватися картками, а це викликає відверте незадоволення у позбавлених «каси» водіїв, які дуже ревно реагують на «інноваційний» процес у міському транспорті. Та й самі валідатори, схоже, теж стають причиною нервування і пасажирів, і водіїв, і кондукторів. Не всі апарати працюють чітко, є й такі, що навіть знімають більшу суму, інші не реагують на дотик пластикової карти. Але, що ж поробиш, початок будь-якої справи завжди непростий. Тут можливі відхилення від запланованого, такі собі аномалії, які не залежать від погоди, а, передусім – від бажання кожного жити і діяти за усталеними суспільними нормами. Але, зрештою, про погоду таки згадаємо. Бо про неї чи не кожного дня упродовж місяця говорили мешканці краю.

ПОГОДНІ АНОМАЛІЇ

Отож, синоптична новина грудня-січня. Цьогорічне Різдво на Тернопільщині було майже на 30 градусів теплішим за минулорічне свято – до 9 градусів тепла! А торік у таку ж пору стовпчик термометра в області опускався до -20 градусів.

Узагалі, перший зимовий місяць та й половина січня на Тернопіллі виявилися напрочуд теплими. Середньодобова температура у грудні була на 3,5 – 3,9 градуса вищою у порівнянні з кліматичною нормою. Більше того, в області у грудні зафіксовано два температурних рекорди. Так, усередині місяця температура повітря сягнула +13,4 градуса, а 25 грудня – 7,9 градуса тепла, чого не було за усі роки спостереження за погодою у ці дні.

ГУЛЯННЯ АЖ ДО РАННЯ

І наостанок – про подію, що сталася минулих вихідних.

Це – велелюдне гуляння, відзначення Старого Нового року і свята Маланки у селі Горошова Борщівського району, що за 150 км від Тернополя, на межі Тернопільської та Чернівецької областей.

Особливість цьогорічного свята у тому, що мабуть, уперше за років із десять на ньому не було жодного представника обласного центру. Ні голови ОДА, сайт якої настирливо закликав мешканців краю приїхати на Маланку в Горошову, ні голови облради, ні керівників району, ні профспілкових діячів, ані народних депутатів. Дивина та й годі! Чому ж начальство проігнорувало таку прекрасну можливість виступити перед «електоратом», повіншувати, обняти трударів, потиснути їхні роботящі руки? А ще – зі сцени усміхнутися й сказати тим, хто внизу, що «ми жили добре у старому році, а в Новому – будемо ще краще!». А реплік з юрби – це ви жили добре, а ми? – можна й не розчути у святковому гаморі…

Так ось, цього разу звичного сценарію за участю можновладців усіх рівнів у Горошові не було. У селі подейкують, що влада свідомо проігнорували велелюдне свято, яке поступово стає туристичним брендом Тернопільщини. Мовляв, проігнорувала через те, що місцеві жителі під час масового зібрання висловили свою категоричну незгоду з планами побудувати на Дністрі каскад ГЕС.

Коментуючи на наше прохання ситуацію, еколог, виконавчий директор "Екологічно-гуманітарного об'єднання «Зелений Світ» Олександр Степаненко сказав, що жителі села мають рацію, бо «грандіозний проект» може знищити навколишню природу, затопить частину тутешніх сіл.

«Після будівництва ГЕС передбачається підйом води на 8-9 метрів. Тобто, йдеться про неминуче затоплення берегів, де нині є сільські будівлі, присадибні ділянки, на яких – чи не єдине джерело доходів місцевих жителів, в тому числі й Горошови – вирощування помідорів у теплицях. Тому зрозуміло, що люди проти такого будівництва, на чому настоює обласна влада, а підтримує районна», – каже у своєму коментарі Олександр Степаненко.

Так що Горошова, яка «збунтувалась» проти задумів місцевих чиновників підтримати ідею будівництва каскаду ГЕС на Дністрі, відчула ігнорування з боку тієї ж влади.

Але тут знають, що будь-яка влада приходить і відходить, а такі свята, як Маланка – були, є і будуть в Горошові. Адже саме тут, у селі на березі Дністра, давні фольклорні традиції збереглися не лише в переказах чи легендах, а й набули нових рис, увібравши в себе селянську мудрість, гумор та самоіронію. Раз на рік, а саме в ніч з 13 на 14 січня, це село змінює обличчя. Мало не всі односельчани переодягаються у заздалегідь приготовані костюми, прилаштовують маски і виходять на вулицю. І є щось містично-хвилююче в оцьому масовому дійстві, яке охоплює все село. Поволеньки з усіх його закутків сюди, до Горошови, люди йдуть, їдуть, ковзають, пересуваються на саморобних диво-механізмах, ходулях, а хто не може через вік, – того несуть до центру села. Там пізно увечері розпочинається те, на що усі вони й чекали цілий рік. Це – Маланка...

Щоразу центральною фігурою свята є певний символ. Цього року – то був Жовтий Собака, згідно зі східним календарем, що й відбилося у костюмах учасників цього барвистого, карнавального дійства.

...Уже десь під ранок багатоголоссям звучали тут здравиці. За щасливий, Новий 2018 рік, за радість у родинах, за те, щоб добре вродили помідори і риба в Дністрі клювала. І щоб усі, хто прийшов сюди, дожили до наступної Маланки і добралися знову на сільський празник, аби в єдиному пориві захопитися побаченим тут, у цьому галицькому селі, своєрідному духовному центрі Прикарпаття, де є одне на всіх захоплення – феєрія нічної Маланки...

Чого бажаємо й кожному, хто дізнався про це свято і про інші груднево-січневі події на Тернопільщині.

Олег Снітовський, Тернопіль

Фото – автора, та з відкритих джерел

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>