У психіатричній лікарні на Закарпатті жінку дев’ять років тримали в ізоляції
Укрінформ
Під час візиту без попередження монітори Національного превентивного механізму в одній з психіатричних лікарень на Закарпатті знайшли жінку, яку 9 років утримували в окремій палаті через підозру на черевний тиф
Жінка роками не виходила на вулицю і не спілкувалася з людьми.
Про це повідомляє Центр інформації про права людини з посиланням на регіонального координатора взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Закарпатській області Олега Григор’єва.
"Ми знайшли літню жінку, яка більше 9 років проживає в окремій палаті. В цій палаті, окрім старого ліжка і пластикової бочки з написом "Брудна білизна", більше нічого немає. За словами лікарів, колись у неї був черевний тиф, зараз вона є його носієм, а тому її треба ізолювати. Вдумайтесь – не 1 місяць, не 5 місяців, не рік, а 9 років в ізоляції! Випадки черевного тифу майже вже не зустрічаються на території України, його успішно побороли ще у минулому столітті", – написав правозахисник.
За його словами, жінка роками не виходила на вулицю і не спілкувалася з людьми. Їй не робили аналізи, аби перевірити наявність хвороби.
"Злочинна недбалість лікарів занапастила життя цієї літньої жінки. Це не просто недбалість, це людська байдужість. Так виглядає катування у 21 у столітті", – зазначив правозахисник.
Як пояснює Григор’єв, питання черевного тифу регулює радянський наказ №139, яким користуються і тепер. Згідно з законом, для того, щоб встановити, що особа є хронічним носієм черевного тифу, треба протягом декількох років раз на квартал здавати аналізи. Якщо діагноз носія встановлено, пацієнта лише відсторонюють від роботи у сфері харчування, обслуговування і роботи з людьми, тоді як члени його сім’ї можуть продовжувати працювати в цих сферах.
"Чи треба казати, що ніякі аналізи жінці ніхто не робив?" – зауважує Григор’єв.
Правозахисник також наголосив , що в психіатричних лікарнях, які є медичними закладами, пацієнти можуть перебувати до шести місяців.
Раніше повідомлялося, що у цій же Вільшанській психіатричній лікарні на Закарпатті значна кількість хворих лікуються протягом багатьох років. Один із пацієнтів проживає там з 1968 року.
