Одеські горизонти авторських вин - 16.12.2017 10:00 — Новини Укрінформ
Одеські горизонти авторських вин

Одеські горизонти авторських вин

1216
Ukrinform
Де ще ви зможете просто за винесеним із кафе столиком продегустувати марочне вино, яке звідси поставляють до світових столиць виноробства?

Чим Одеса притягує і зачаровує щороку мільйони туристів? Звісно ж, не лише морем, а й неповторною аурою, вишуканістю архітектурних ансамблів, що поєднують, здавалося б, непоєднувані стилі, своїм Пасажем і Приморським бульваром, а ще - колоритними двориками, фестивалями, колекціями прекрасних вин.

Де ще ви зможете просто за столиком, винесеним із кафе, чи в барі на Рішельєвській або Дерибасівській, випити келих ароматного "Одеського чорного вина", яким традиційно пригощають на салонних вечорах у Дипломатичному клубі, чи продегустувати марочне "Каберне" з колекції «Шабо Гранд Резерв», яке звідси поставляють до світової столиці виноробства Бордо?

“ЯКЩО В УКРАЇНІ ВИРОБЛЯЮТЬ ТАКЕ ВИНО, ТО В ЦІЄЇ ДЕРЖАВИ Є МАЙБУТНЄ”

"Щоб країна процвітала і добробут проник в усі закутки, треба згуртуватись і зробити що-небудь в інтересах загальних - собі на користь і Батьківщині на благо", - ці слова належать Василю Таїрову (Таїрянцу) - засновнику Одеського інституту виноградарства і виноробства, довічному віце-президенту Міжнародної організації виноградарів і виноробів.

Презентація українського бренду
Презентація українського бренду "Одеське чорне вино" його власником Іваном Плачковим з участю народного артиста України відомого піаніста Олексія Ботвінова у Дипломатичному клубі Одеси

І хоч вино в Одесі ще не визнали, на відміну від сусіднього Кишинева, продуктом харчування, невпинно зростає питома вага випуску якісних авторських вин, що починають конкурувати з зарубіжними аналогами. Поряд із потужним холдингом "Шабо", який щороку розливає близько 50 мільйонів пляшок, нарощують обсяги збуту вин в Україні та поставки до країн ЄС сімейні компанії "Одесавинпром", "Велес" та інші.

Причому компанія "Одесавинпром" родини Гулієвих розливає мільйони пляшок ігристих і тихих марочних вин більш як десяти найменувань із якісних виноматеріалів, позаяк має дві з половиною тисячі гектарів власних виноградників. Так само 15 найменувань авторських сухих і столових вин випускає компанія "Велес" сім'ї Плачкових, розливаючи, щоправда, в менших обсягах - до 250 тисяч пляшок. Однак не менш успішно власник винарні "Колоніст" популяризує і просуває "Одеське чорне" та "Біссер" як у Києві, так і в Лондоні, Парижі, Римі, Варшаві.

- "Одеське чорне вино" стало брендом компанії, але не тільки. Це цілком український сорт, створений вітчизняними селекціонерами на базі українських саджанців, а виготовляють його українські винороби в селі Криничне Болградського району. Ми з дружиною Аллою вважаємо, що саме в українському вині криється колосальний потенціал. І вже продаємо "Одеське чорне" до низки країн Європи - виробників вин світових брендів, - розповідає Плачков, який свого часу був головою Одеської облдержадміністрації, а нині очолює асоціацію "Українське бюро винограду і вина".

- Всюди на виставках вина і презентаціях бренду "Одеське чорне", - ділиться враженнями Плачков, - незмінно чую, що воно має свою індивідуальність у світі вин. Особливо запам'ятався вислів прем’єр-міністра Італії, що сказав, пригостившись нашим вином: якщо в Україні виробляють таке вино, то в цієї держави є майбутнє.

Іван та Алла Плачкови у робочих фартухах
Іван та Алла Плачкови у робочих фартухах

Утім, дискусії щодо перспектив розвитку виноградарсько-виноробської галузі вже зміщуються у практичну площину: учасники цьогорічного Національного виноробного форуму ініціювали діалог з урядовцями про поновлення членства України в Міжнародній організації винограду та вина (OIV), втрачене свого часу нашою країною через несплату внесків. 16 листопада відбулась зустріч голови правління корпорації "Укрвинпром" Володимира Кучеренка з першим віце-прем'єром Степаном Кубівим.

"Досягнуто домовленості, - сказав у розмові з кореспондентом Укрінформу радник глави "Укрвинпрому" Віктор Горб, - що вже на старті 2018 року до Парижа буде надіслано відповідного листа-звернення. Поза сумнівом поновлення членства в OIV, багаторічним віце-президентом якої був засновник Одеського інституту виноградарства і виноробства Василь Таїров, дасть змогу дерегулювати роботу вітчизняних підприємств, користуватись послугами провідних експертів 46 країн - членів організації, що сукупно виробляють понад 85 відсотків світової винопродукції. Крім того, це сприятиме стабілізації ситуації в галузі і подальшому виходу наших конкурентоздатних товаровиробників на ринки країн ЄС".

Виноградна плантація
Виноградна плантація

Пошуку шляхів ефективного розвитку галузі, з урахуванням вимог і стандартів світової економіки та орієнтацією українського виноробства на ринки Європи і світу, була також присвячена Друга всеукраїнська науково-практична конференція "Успішне виноградарство і виноробство-2017". Форум відбувся на базі одеської наукової школи виноградарства і виноробства, основи якої заклав понад сто років тому учений і практик зі світовим іменем Таїров.

В умовах, що склалися, зазначали учасники форуму, "необхідно планувати діяльність з урахуванням анексії Росією Криму - одного з ключових виноробних регіонів, на території якого раніше виготовляли більш як третину продукції виноградної лози". Саме в таких умовах зростає відповідальність за нарощування обсягів продукції виноробів Одещини, де розміщуються майже дві третини - 62 відсотки - виноградних плантацій.

Пошук коштів на розвиток виноградників, виробництво авторського продукту, упаковку, реалізацію - ось лише частина тих питань, відповіді на які шукали й знаходили українські винороби. Під час форуму власники і керівники підприємств галузі, технологи-винороби і урядовці говорили про необхідність відновлення виноградних насаджень в Україні, технологічне переозброєння галузі, а також маркетингову стратегію, що допомогла б здобути прихильність вітчизняного споживача і вийти на міжнародні ринки.

За даними очільника відділу розвитку садівництва, виноградарства та виноробства департаменту землеробства Мінагрополітики (МінАП) Віктора Костенка, урожайність з одного гектара виноградника в Україні зараз сягнула близько 100 центнерів, тобто є майже в 3 рази вищою порівняно з показником 1990 року. Крім того, є значний потенціал для випуску якісних вин: нові насадження формуються на базі якісного посадкового матеріалу, вибираються території - а це близько 45 тисяч гектарів - з урахуванням рекомендацій науковців, впроваджуються новітні технології вирощування винограду. Є також можливість наростити площі під виноградниками до 300 тисяч гектарів, що в перспективі може бути виправданим, оскільки у світі невпинно зростає попит на якісні вина.

Успішний розвиток галузі залежить від підтримки з боку держави, формування позитивного бренду "Українське вино" і виходу якісного продукту на європейський ринок. Причому вина мають бути виготовлені з нових адаптованих сортів винограду, прив’язані до місцевості і зведенні до мінімуму за використанням хімзасобів.

Чи можуть із цим упоратись винзаводи, що не звикли до швидких змін або не готові вкладати кошти в закупівлю сортів, прив’язаних до місцевості? Практика свідчить: такі компанії, як ПТК "Шабо", не економлять на закупівлі саджанців, обладнання і першими вийшли з елітними винами на ринки країн ЄС і Китаю! Поки конкуренти нарікають на євробар'єри...

Услід за компанією "Шабо" шукають і знаходять споживачів власники авторських торгових марок - керівники фірм родини Гуляєвих, Плачкових, модернізують очолювані підприємства Юрій Величко, Мар'ян Шевченко та інші винороби. До речі, саме на подвір'ї родини біляївських виноробів Мар’яна і Наталі Шевченків підписав рік тому Президент України довгоочікуваний для власників винарень Закон про скасування ліцензії на оптовий збут винопродукції із власного винограду.

Світлина Порошенко з родиною виноробів Мар'яна і Наталі Шевченків після підписання закон про виноробство
Порошенко з родиною виноробів Мар'яна і Наталі Шевченків після підписання закону про виноробство

- Закон відкрив нам можливість безперешкодно збувати свою продукцію. Зокрема, виготовляємо сухе біле вино "Оттонель", а також чудові вина на базі саджанців сортів "Одеський чорний" і "Сухолиманський білий", придбаних у дослідному господарстві при Інституті імені Таїрова. Частину виручки вкладаємо у нове обладнання нашої винарні, що дає змогу вдосконалювати технологію виготовлення вин, - каже Шевченко. - Але сподіваємось і на подальші зміни, бо надто забюрократизована система отримання виноградарями ліцензії на виробництво вина - необхідне її спрощення, як це практикується в сусідній Молдові. Тим більше, що Президент пообіцяв зробити подальші кроки для поліпшення ситуації. А в нас є багато виноградарів, що придбали саджанці врожайних і адаптованих до місцевості сортів винограду, хочуть чесно працювати, сплачуючи законні податки в держказну.

ЧИМ ЖИВЕ СЬОГОДНІ ІНСТИТУТ ТАЇРОВА

Напередодні встановлення в Одесі пам’ятного знака славетному виноробу Василю Таїрову ми зустрілися з членом-кореспондентом НААН, заслуженим працівником сільського господарства України В'ячеславом Власовим та провідними спеціалістами Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені Василя Таїрова" НААН України і попросили окреслити основні здобутки і проблематику, над якою працює нині колектив науковців.

- Ми пишаємось тим, що Таїров не лише засновник нашого інституту, а й був протягом багатьох років віце-президентом Міжнародної асоціації винограду і вина. І зараз науковці нашого інституту мають за мету поновити членство в МОВВ. Ми вважаємо, що високорентабельна галузь виноградарства і виноробства потребує підтримки з боку держави, передусім на організаційно-правовому рівні, як це практикується у багатьох європейських країнах, зазначив академік Власов.

Світлина на відкритті Пам'ятного знака засновнику Одеського інституту виноградарства і виноробства Василю Таїрову в Одесі  -  президент громадського об'єднання
Світлина на відкритті Пам'ятного знака засновнику Одеського інституту виноградарства і виноробства Василю Таїрову в Одесі - президент громадського об'єднання "Одеська Вірменська громада" Самвел Тигранян і директор Національного наукового центру "інститут виноградарства і виноробства ім. Василя Таїрова" НААН України Вячеслав Власов

- Упродовж 2001 – 2017 років на сільгоспугіддях підприємств Одещини закладено понад 20 тисяч гектарів нових виноградників високоврожайних сортів. Перед науковцями нашого інституту було і залишається основним завдання - поповнення і вдосконалення сортименту винограду України для забезпечення споживача вітчизняною продукцією. Селекціонери вивели понад 130 сортів і перспективних форм, з них 36 внесено до Реєстру сортів рослин України (23 столових, 11 технічних та 2 підщепних). Загальна площа цих насаджень в Україні перевищила 10 тисяч гектарів. Низку сортів також успішно культивують у Республіці Молдова, Італії, Чехії, Австрії. На їх основі виготовляють якісні вина та іншу виноградну продукцію.

За словами академіка Власова, у межах міжнародної програми «Клони Європи» в шести виноградарських регіонах України, зокрема і в Одеській області, проводиться вивчення 68 клонів 25 сортів винограду, інтродукованих з Італії, Франції, Австрії, Німеччини, Угорщини, і виділено низку клонів, перспективних для вирощування.

Світлина директор наукового центру В'ячеслав Власов
Світлина директор наукового центру В'ячеслав Власов

Як уточнила заступник директора директора з науково-інноваційної роботи Наталія Зеленянська, "в науковому центрі успішно розроблено і впроваджено низку технологічних прийомів для виноградного розсадництва, що дає змогу підвищити вихід щеплених саджанців із виноградної шкілки і поліпшити їх якість. Використовуємо можливості біо-ДНК-технологій, що дозволяють встановлювати батьківські форми, уточнювати родовід сортів і клонів винограду, проводити ідентифікацію і створення ДНК-паспортів сортів і клонів винограду, а також ранній скринінг гібридів за ознаками, що становлять певний інтерес для селекціонерів".

Світлина заступник директора наукового центру Наталія Зеленянська
Світлина заступник директора наукового центру Наталія Зеленянська

Водночас професор Зеленянська зауважила, що при розробці й ухваленні Закону України "Про виноград та виноградне вино", яким визначені права й обов'язки виробників та врегульовані відносини в цій галузі, законодавці, на жаль, не повною мірою врахували інтереси розвитку малого і середнього бізнесу, що є наріжним каменем у країнах ЄС. Не проглядається також зацікавленості в якості вироблюваної продукції. На відміну від вимог нормативних актів розвинутих країн, де неухильно діє принцип контролю: "від плантації - до столу" або "від плантації - до пляшки вина". Ми ж поки лиш розпочали рух у цьому напрямку, тому вина на ринку не завжди автентичні, а іноді трапляються навіть із домішками.

ЧОМУ СКОРОЧУЄТЬСЯ ПЛОЩА ВИНОГРАДНИКІВ І ЩО З ЦИМ РОБИТИ

Доводиться також констатувати, акцентувала доктор сільськогосподарських наук Наталія Зеленянська, що через ліквідацію 1,5-відсоткового збору на розвиток виноградарства, хмелярства і садівництва стрімко зменшуються обсяги закладення нових виноградних насаджень. Причому загальна площа угідь під виноградом скоротилась протягом останніх десяти років майже удвічі. І, нарешті, ускладнили ситуацію "технологічні" порушення, які нерідко допускали господарники в попередні роки, закладаючи виноградники там, де були вільні площі - без урахування властивостей ґрунтів, природно-кліматичних умов і рекомендацій фахівців.

Власне, питання комплексного вивчення "проблемних" територій і обумовило головний напрямок діяльності інституту. Науковці здійснювали експедиційні дослідження територій, де агрофірми чи виноробні підприємства планували закладати виноградники - для оцінки грунту, визначення мікрозон - температурного, гідротермічного режимів тощо. У тому разі, якщо територія підходила, рекомендували закладання виноградників. Однак нерідко доходили висновків, що територія морозонебезпечна - тоді орієнтували аграріїв на вирощування морозостійких сортів винограду.

За підсумками численних досліджень, здійснених під керівництвом академіка В'ячеслава Власова, було було розроблено методичні основи ампелоекологічної оцінки територій Одеської області для закладання виноградників. А пізніше велика група дослідників у складі двох докторів, чотирьох кандидатів сільськогосподарських наук та аспірантів наукового центру створила ґрунтовну "Програму розвитку виноградарства і виноробства України на період до 2025 року".

За погодженням з керівництвом Одеської, Миколаївської, Запорізької та Закарпатської обласних рад на цій іноваційній базі розроблені регіональні програми розвитку виноградарства і виноробства до 2025 року, а також ведуться перемовини з керівництвом Херсонщини про виконання відповідної програми і для цього регіону.

Другим напрямком роботи стало створення Кадастру виноградників України, який дає змогу ідентифікувати кожну земельну ділянку, придатну для вирощування певних сортів винограду, зафіксувати її геофізичні параметри з тим, щоб кожен споживач продуктів виноградарства і виноробства міг зайти на відповідну сторінку електронної бази, знайти потрібну ділянку, на якій розміщено виноградник, й отримати вичерпну інформацію про її власника, сортовий склад, підщепи, урожайність та екологічні умови.

Селекційну роботу, що є третім напрямом зусиль, одеські науковці-таїровці зосереджують на підборі необхідних сортів для тієї чи іншої території - для вирощування адаптованих сортів винограду і екологізації діяльності виноградарського господарства.

КУЛЬТУРА СПОЖИВАННЯ — ЦЕ ВАЖЛИВО

- Однією з важливих цілей вважаємо формування безперебійного "конвейера" столових сортів винограду, щоб споживач мав змогу щонайменше протягом серпня - жовтня придбати на ринках Одеси та інших міст виноградні грона з різних агрофірм. Безперебійні поставки продукції у торговельну мережу важливі ще й тому, що українці з тих чи інших причин споживають утричі менше винограду, ніж рекомендує МОЗ, виходячи з необхідної норми споживання цього надзвичайно корисного продукту - 8-10 кілограмів, - підкреслила професор Зеленянська.

Світлина нової колекції вин, виготовлених виноробами на основі винограду селекції дослідників Національного наукового центру
Світлина нової колекції вин, виготовлених виноробами на основі винограду селекції дослідників Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства ім. Василя Таїрова" НААН України

За її словами, уряд України високо оцінив багаторічні зусилля наших дослідників, що створили "Систему сертифікованого виноградного розсадництва України" на основі генетичної та санітарної складових. За створення 42 сортів сучасної селекції та 111 клонів 52 сортів, адаптованих для умов України, що становлять основу функціонування системи, сімом науковцям інституту присуджено Державну премію в галузі науки і техніки.

- Хочу зазначити, що загальна площа базових маточників клонів технічних, столових та підщепних сортів станом на 2017 рік перевищила 32 гектари, що повністю забезпечило початковий етап розмноження матеріалу в розсадниках. Ще з 2007 року було розпочато виробництво садивного матеріалу винограду категорії «сертифікований», що дає змогу повністю перейти на сертифіковане розсадництво до 2025 року.

Оцінка економічної ефективності виробництва щеплених виноградних саджанців категорії «сертифіковані» показала підвищення виходу садивного матеріалу: із 48 тисяч саджанців - до 56 тисяч з 1 гектара виноградної шкілки, у розрахунку на 1 гривню капітальних вкладень - відповідно з 53 до 135 гривень.

Науковці нашого центру отримали за підсумками досліджень 40 патентів, було захищено докторську та 11 кандидатських дисертацій, видано каталог сортів, каталог клонів сортів винограду, ампелографічний атлас та низку методичних рекомендацій для виноградарів і виноробів.

Втім, ми оцінюємо здобуте передусім як надійний резерв для подальших досліджень у галузі виноградарства і виноробства. Виходимо з того, що від якості сотень тисяч саджанців залежить, якою буде урожайність виноградників, а урожайність та якість сонячних грон, у свою чергу, стане запорукою перспективності виведених нових сортів, - підсумовує Зеленянська.

Виноградне розсадництво, як вважають науковці, що аналізують обсяги цієї роботи за півстоліття, потребує більшої уваги та підтримки. Якщо, приміром, у 70-ті роки спеціалізовані господарства України відтворювали близько тридцяти мільйонів саджанців, то в 2016 році - менше одного мільйона. Звісно, далеко не завжди високоякісними були саджанці минулих десятиліть, але тогочасні закладки базувались на вітчизяному садивному матеріалі, пристосованому до наших агрокліматичних умов. А досвід останніх років, коли багато виноградарів завезли на свої земельні ділянки імпортні саджанці, дав невтішні результати: надто часто дорогі насадження хворіють, а іноді й вимерзають, коли видаються суворі зими.

З огляду на це, зауважила професор Зеленянська, "доцільно робити ставку передусім на високоякісний та адаптований вітчизняний садивний матеріал. Причому необхідну основу наші науково-дослідні господарства вже заклали, розроблено й технології. Але мусимо, на жаль, констатувати нестачу фінансування для оновлення матеріально-технічної бази підприємств, що спеціалізуються на відтворенні й розмноженні садивного матеріалу".

А всі етапи науково-практичної діяльності дослідницького закладу відображені в музеї Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені Василя Таїрова" НААН України. Створені та функціонують такі музеї і в низці виноробних компаній Одещини, а в промислово-торговій компанії "Шабо", розташованій за 70 кілометрів від Одеси, створено для численних туристів - відвідувачів підприємства цілий розкішний Центр культури вина.

Центр культури вина компанії
Центр культури вина компанії "Шабо"

Він став першим і єдиним освітнім комплексом на підприємстві галузі. Організатори центру вважають важливою місією його персоналу підвищення культури споживання вина. Щороку центр відвідують десятки тисяч туристів, тут можна докладно ознайомитись із продукцією компанії, продегустувати вина. Найпопулярніші - сімейні тури. Водночас центр представляє Україну на карті музеїв вина Європи, здобув членство у міжнародній «Асоціації культурного і туристичного обміну» та визнаний об'єктом винної культурної спадщини Європи.

Михайло Аксанюк, Одеса

Фото Ніни Ляшонок і з відкритих джерел

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>