Анатолій Олійник, голова Вінницької обласної ради
Без відкритості у виборців виникає багато питань до влади
06.12.2017 09:32 817

Рік, що минає, став випробуванням на міцність для вінницьких самоврядців. Обласній Раді довелося працювати в умовах, коли недосконале законодавство змушує врегульовувати діяльність обласної Ради шляхом  перемовин, пошуку компромісів, а часом і через суди. А політичні перипетії спонукали терпляче шукати рішення, аби потрібні для життя і розвитку регіону. Про досягнення представницького органу влади, невирішені проблеми та вміння «ходити між краплями дощу» розповів голова обласної Ради Анатолій Олійник.

– Анатолію Дмитровичу, наскільки ефективно спрацювала облрада цьогоріч?

– Про нашу роботу у 2017 році скажуть кілька цифр. Проведено 12 сесій обласної Ради. Рік не закінчився і нас чекають ще дві сесії. Для порівняння, у 2015-16 роках за цієї каденції облради їх відбулося 13. Отож, наша робота за два  роки є результативною, адже прийнято понад 500 рішень, з них за 2017 рік вже 235. Окрім того, попереду ще важливі рішення з ухвалення бюджету, плану соціально-економічного розвитку на наступний рік та інші.

Цього року проведено 122 засідання постійних комісій. Традиційно найбільше – комісії з питань бюджету і з питань комунальної власності. Кожен депутат брав участь в роботі комісій, пленарних засіданнях, прийнятті рішень.

– Нинішня каденція облради – перша післяреволюційна. За цей час відбулися серйозні зміни, і вчорашні союзники раптом стали опозицією. Чи є нині у Вінницькій облраді стала більшість, яка дозволяє приймати потрібні для регіону рішення?

– Нам з радянських часів залишилась в спадок форма, а до певної міри і зміст місцевого самоврядування. Ми ще мислимо окремими категоріями СРСР. Як же наразі на обласному рівні має працювати такий орган? Завжди вважав, що – прозоро, демократично і результативно.  І я щасливий, що працюю саме в такій атмосфері. Так, це не просто, важко і часом розходиться з моїми поняттями про те, як все повинно бути. Наприклад, як можна бути проти рішення, якщо його нагальність «на поверхні»  і це пряма норма закону? Але якщо людина саме так думає? Це її право і так працює демократія. Стосовно більшості: якби її не було, ми б не прийняли стільки рішень. Але з початку цієї каденції, навіть при обранні голови, першого заступника, вона була ситуативною. Та шляхом перемовин, тривалих обговорень, ми приходимо до того, що, аргументуючи свої позиції, нехай навіть кілька разів голосуючи, приймаємо рішення.

– Виходячи з ситуації, яку Ви змалювали, яким бачите голосування за обласний бюджет-2018?

–  Бюджетний процес непростий. Будуть у депутатів свої точки зору, буде лобіювання тих чи інших позицій. Це закономірно в такому надважливому питанні. Але я не думаю, що відповідальні депутати і фракції не приймуть бюджет 2018 року.

– Коли формувався депутатський склад облради цієї каденції, до неї потрапили дуже багато нових облич, від Ради чекали «революційної» чистоти дій і помислів. Але за два роки чимало депутатів ставали фігурантами скандалів. Це «брак» у виборчих списках, чи люди не витримали випробування владою?

- Спрацювали і ті чинники, які Ви назвали, і ще багато інших. За останні чотири роки в Україні близько 2700 чиновників притягнуті до кримінальної відповідальності, в тому числі, з відбуванням терміну покарання, з великими штрафами за корупційні діяння. Кожного разу перед початком сесії я нагадую депутатам про те, що вони мають виконувати 59.1 статтю Закону про боротьбу з корупцією та інші  норми, які стосуються конфлікту інтересів. Держава реально стала на шлях боротьби з корупцією. Жорсткіші вимоги ставить до депутатів і антикорупційне законодавство, тому і маємо такі випадки.

 - Трохи більше року тому на Вінниччині була створена Агенція регіонального розвитку. Наскільки вона виправдала Ваші сподівання?

  - Такі інструменти – дієві, вони працюють в країнах ЄС і не тільки. Є яскраві приклади того, як через Агенцію прозоро, без корупційних ризиків вирішуються питання, потрібні для регіону. В лютому 2015 року  було прийнято закон «Про засади державної регіональної політики». Він передбачає, зокрема, й створення Агенцій регіонального розвитку, які мали б адмініструвати виділення коштів з Державного фонду  регіонального розвитку, проведення конкурсного відбору проектів, які фінансуватимуться ним тощо. Утім, виділення коштів й досі здійснюється в «ручному» режимі. Хоча на 2 роки в Держбюджеті було закладено понад 90 млн грн для фінансування Агенцій.  Однак ДФРР створили, а робота Агенцій в державі буксує, бо спокуса «ручного» розподілу грошей дуже велика. І насамперед в тих, хто мав би дбати про регіональний розвиток – це Міністерство регіонального розвитку. Але, як не парадоксально, саме воно не зацікавлене в тому, щоб цей процес пішов.

Ми перші в країні створили Агенцію регіонального розвитку у відповідності до, нехай і недосконалого механізму, який затвердив Кабмін. Пройшли «між краплями дощу», щоб її зареєструвати, заявили про себе, почали популяризувати і створювати умови для ефективної діяльності. Ми уклали договори з компаніями-інвесторами, які заходили у Вінницьку область і потребували супроводу або консультацій. Агенція у нас функціонує, настільки, наскільки їй дозволяють об’єктивні та суб’єктивні обставини роботи в Україні.

– Асоціація органів місцевого самоврядування – орган, який співпрацює з облрадою, об’єднує представників рад різного рівня. Останнім часом філософія роботи цієї фундації відчутно змінилася.

– Асоціація – це, в першу чергу, клуб із захисту інтересів місцевого самоврядування, підтримки розвитку місцевих рад і всієї їхньої діяльності. До складу Асоціації в нашій області входять від 520 до 550 членів, - кількість змінюється, у зв’язку з об’єднанням громад. Саме вона має бути найпершим партнером для голів органів місцевого самоврядування, допомагати вирішувати проблеми, адже до її складу входять досвідчені фаховці. І коли Асоціація працювала на громадські організації, які писали грантові проекти, а вона ставила печатку для підвищення їхнього статусу, така ситуація була ненормальною. Наприклад, як проект «Вишеградської четвірки». В результаті ГО реалізовує проект, а за Асоціацію навіть не згадує. Зараз Асоціація самостійно пише проекти, співпрацює з неурядовим сектором, але «обрані» ГО більше не стають у цьому спілкуванні центром всесвіту.

Наразі Асоціація співпрацює з польськими партнерами. У Лодзинське воєводство поїхали 30 наших учнів та студентів, а до нас приїхали польські. Цей проект був спрямований на створення дискусійних клубів у школах. І вони вже діють, розвиваючи демократичні засади в учнівському та вчительському середовищі. Я бачив як наша молодь жваво, на рівні дискутували зі своїми польськими однолітками.

Зараз на стадії обговорення проект Інституту врядування ім. Карла Вінсона та університету Джорджия (США) щодо навчання сільських та селищних голів у рамках децентралізації. Чекаємо на візит професорів цього вишу, а потім – поїздки до Америки наших голів об’єднаних громад, щоб вони могли доторкнутися до усталеної демократії.

– Значне місце у співпраці Вінниччини з міжнародними партнерами займає реалізація проектів за підтримки ПРООН/ЄС. Нещодавно Ви підписали меморандум про продовження співпраці області з цією фундацією іще на 5 років.

– Це світові інструменти підтримки всебічного зростання і сталого людського розвитку країн, які працюють в Україні вже багато років. На зазначеному етапі  Організацією Об’єднаних Націй та Євросоюзом було ухвалено рішення, що Україна потребує іншої методології  організації інвестування. Проект ПРООН був успішним, упродовж 10 років реалізовано три фази з мікрокредитування  - енергозбереження, ремонту дитячих садочків, водогонів, освітлення тощо. Працювали там, де змогли створити ГО, розворушити людей, зібрати з них кошти для співфінансування проектів (5% від їхньої вартості).

У вересні 2014 року, коли підписували договір про третю фазу, говорили, що потрібно відреагувати на ті виклики, які на той час були. Насамперед, треба улаштувати вимушених переселенців – кримських татар. Ми просили, щоб ПРООН підставив плече для вирішення цієї проблеми, і вони відгукнулись. У Ямполі колишній будинок побуту відремонтували, зробили готель для тимчасового проживання переміщених осіб.

Ми попросили відреагувати на проблематику сільськогосподарської кооперації, яку уряд Януковича фактично поховав, відмінивши постанову №575, що була прийнята у 2009 році. Шість мільярдів гривень до 2015 року держава мала надати на підтримку обслуговуючих кооперативів. Уявіть, що за цей час можна було б зробити! Тому завдяки цьому проекту на Вінниччині чотири  таких кооперативи підтримано фінансово, а по Україні – 48.

Донори побачили результати цього мікрокредитування вирішили й надалі фінансувати проекти в Україні, спрямовані на підвищення енергоефективності через створення ОСББ та сільськогосподарську кооперацію.

– Наразі на Вінниччині  громади реалізують схожі проекти, беручи участь в обласному конкурсі розвитку територіальних громад. Якщо не помиляюся, цьогоріч на фінансування проектів з обласного бюджету виділено дуже пристойні суми?

- У 2017-му провели вже чотирнадцятий конкурс. У першому конкурсі участь взяв усього 21 учасник, а бюджет його становив 300 тисяч гривень. В останньому – 695 учасників з бюджетом – 23,5 млн грн. Але зверніть увагу: торік було 710 проектів з бюджетом 13, 4 млн грн. Цей рік мав бути рекордним і ми могли б перейти далеко за тисячі проектів, якби ми не обмежили умови: одна сільська рада – два проекти.

У 2015-16 роках ми проводили засідання конкурсної ради чотири, п’ять разів, тривалістю по 4-6 годин. Приймати рішення було дуже важко, бо в членів комісії було бажання керувати цим процесом в «ручному» режимі. Наразі ми маємо справедливу і прозора формулу відбору проектів, яка дала можливість конкурсній раді провести засідання за півтори години. Кожний експерт підписувався про відсутність конфлікту інтересів, ніс персональну відповідальність за відбір проектів.

Всі кошти, виділені на проекти-переможці, вже практично реалізовані. Раніше адміністрування конкурсу здійснювала одна громадська організація, два останніх роки ці функції виконує Асоціація органів місцевого самоврядування.

– Досить болючою темою для області в останні роки було призначення керівників комунальних закладів. Чи вирішило ці питання їх призначення на конкурсних засадах?

  - Багато проблем в роботі комунальних установ викликає недосконале законодавство. У сфері освіти відчувалася послідовність законотворчої роботи і питання призначення керівників навчальних закладів усіх рівнів було врегульоване. Там діє процедура таємного голосування. А обласна Рада, як власник, створює комісію, щоб виконувати в рамках конкурсу спостережну функцію та на сесії Ради затверджувати кандидатуру. І питань стосовно цих призначень практично не виникає.

Але законодавець не дав такої процедури до внесення кандидатур в сесійну залу у сфері охорони здоров’я, фізкультури і спорту, соціального захисту. І якщо навіть поправив у сфері культури окремими змінами до законів, все одно залишив багато знаків питання. Тому я ще 2014 року попереджав і просив негайно розробити положення про призначення керівників і забезпечити прозорість через таку комісію, до якої б входили, й представники громадських організацій. Скажімо, представники Громадської ради при облраді. Мене не послухали, і в результаті ми мали великі проблеми.

Створена мною робоча група розробила механізм, за яким ми працюємо з весни 2016 року. Чи виникають питання? Виникають. Були проблеми й зі спробами лобіювання кандидатур на певному рівні. Але ми забезпечили демократичність цього процесу.

– Хотілося б дізнатися, як працюють цільові обласні програми. Їх приймається чимало, але як вони фінансуються, на які виділялося коштів найбільше?

-  Станом на сьогодні на контролі в постійних комісій обласної Ради перебуває 53 обласні програми. Фінансувалися протягом року 37. Із передбачених 522,6 млн грн профінансовано 413,4 млн грн, що складає 87,8%. Але ще рік не завершився, тому ця цифра зросте. Найбільший обсяг фінансування традиційно отримали програми «Майбутнє Вінниччини в збереженні здоров'я громадян» на 2016-2020 роки – це близько 60 мільйонів. Найбільше коштів виділено на Комплексну програму будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатаційного утримання доріг загального користування Вінницької області на 2013-2018 роки – 121,8 млн грн. 81,1млн грн. пішло на Регіональну програму охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на 2013-2018 роки. Ну, і 14,3 млн грн. спрямовано на реалізацію Комплексної оборонно-правоохоронної програми Вінницької області на 2016-2020 роки «Безпечна Вінниччина - взаємна відповідальність влади та громад».

– Цьогоріч Вінницька облрада посіла 2 місце в рейтингу  відкритості та  забезпечення доступу до публічної інформації органами місцевої влади з 22 обласних рад України. Як вдалося піднятися на такий високий щабель?

- Без відкритості в роботі влади виникає багато питань. Відкритість у прийнятті рішень, в доступі до інформації щодо використання коштів, щодо особистостей, які є депутатами чи керівниками, - це вкрай необхідна річ.

Ще на початку каденції працювали над Регламентом обласної Ради. І, як би не було важко, депутатський корпус врегулював питання щодо участі громадськості в пленарних засіданнях. Ми транслюємо їх в Інтернеті, на площі перед адмінбудівлею та на екрані у фойє для тих, хто не може бути присутнім у сесійній залі. Є повна відкритість стосовно вирішення питань на пленарних засіданнях та на засіданнях постійних комісій.

Торік ми у цьому рейтингу були першими, найпрозорішими. Цього року нам зробили зауваження, що не зовсім естетично виглядає стенд для відвідувачів, який інформує про законодавчу базу стосовно доступу до публічної інформації.  Ми вже його поновили.

– Анатолію Дмитровичу, погодившись очолити облраду, Ви, мабуть, ставили собі якусь мету, визначалися, яку місію маєте виконати. Що за два роки керівництва реалізувати іще не вдалося, яке ставите собі топ- завдання на найближчий період?

- Серйозною проблемою залишається питання комунальної власності й функціонування комунальних закладів, установ, а також оренда майна. Справи по 5 комунальних підприємств, які перебувають у стадії ліквідації, перебувають у судах по 10 років. Але недосконалість нашого законодавства не дає можливості навести лад у цій сфері. Тут багато питань потрібно унормувати законодавцю, щоб вони були максимально ефективними.

Антоніна Мніх, Вінниця

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-