У Франківську відкрили пам’ятник художнику Заливасі, який пережив Голодомор
Автор скульптури - член Національної Спілки художників України Ігор Семак, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Це була дуже відповідальна робота для мене. Старався показати Заливаху найперше як художника. Вже потім – як просту людину, яка тут жила, ходила цією вулицею», - розповідає скульптор Семак.
Він зізнається, що особисто з художником не був знайомим, але добре знає його творчість. Над ескізом пам’ятника працював понад місяць. Аби пам’ятник був подібним до митця, працював з автопортретом Опанаса Заливахи та з його фотографіями.
«Якщо зблизька приглянутись до обличчя Заливахи на його автопортреті, то можна розгледіти ніби Розп’яття. В мене теж є ця цяточка у центрі чола на пам’ятнику», - говорить Семак і додає, що не менш ретельно довелось попрацював над руками художника. Вони мали б розповісти людям про нелегку долю митця, який завжди міцно тримав олівець. Їх втому і напруженість зліпив з людини, яка теж пройшла каторгу у далекому Сибіру.
Раніше Семак створив пам’ятники Євгену Коновальцю та Данилу Галицькому в Івано-Франківську . Торік його ескіз монументальної композиції Опанасу Заливасі визнали кращим серед 8 проектів на місцевому конкурсі. Для його реалізації з міського бюджету Івано-Франківська скерували 395 тис. грн.
Опанас Заливаха – український живописець, відомий шістдесятник. Юність художника минула у Сибіру, куди він утік з Харківщини у 1930-х, рятуючись від Голодомору. Торік Український інститут національної пам’яті вніс ім’я Заливахи у проект «Незламні», що відкриває історії 15 видатних українців, які пережили 1932-1933 роки та змогли себе реалізувати.
Заливаха працював у галузі станкового живопису та графіки. З 1965 до 1970-го року відбував покарання в Мордовії «за антирадянську агітацію та пропаганду». Був одружений з племінницею Степана Бандери, Дариною.
Серед його найбільш відомих робіт «Червона калина», «Дзвонар», «Є і будемо», «Портрет Василя Стуса». Вітраж «Тарас Шевченко», який Заливаха створив у співавторстві з Аллою Горською, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук, Галиною Зубченко для Київського університету, було знищено . За цю роботу у 1964 році авторів виключили зі Спілки художників. Опанас Заливаха помер у 2007 році в Івано-Франківську.
