Войовниче Закарпаття за місяць: битви мовні, прикордонні та... солодкі
Топ-темою у минулому місяці в краї все ще залишалися угорці та мовне питання – в контексті нового Закону «Про освіту», підписаного місяць тому президентом Порошенком. Знову були заяви з боку угорців про утиски прав меншини, апогеєм став візит міністра МЗС Угорщини, повідомленням про який був здивований навіть його український колега. Тим не менше, Петер Сіярто у першій декаді місяця залетів пізнього вечора до Ужгорода, дорогою додому, зустрівся із місцевим істеблішментом і зробив кілька заяв, зокрема, скандальну - щодо перегляду Угоди асоціації України з ЄС.
“МОСКАЛЮ ВАРТО Б СТОЯТИ, НАСАМПЕРЕД, НА ЗАХИСТІ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ”
Після цього був розгляд українського закону «Про освіту» на ПАРЄ – який закінчився резолюцією із критикою закону. А після офіційної зустрічі міністра Гриневич зі своїм угорським колегою Золтаном Балогом усі заговорили про поступки України Угорщині, а на Закарпатті зробили ще одну заяву з цього приводу. На цей раз вустами очільника ОДА Геннадія Москаля. Він укотре похвалив себе і розкритикував Гриневич, яка «капітулювала перед угорцями».
«Вихід із глухого кута, в який Україну завів Закон “Про освіту”, виявився саме там, де вказувало Закарпаття. На останніх двосторонніх зустрічах із угорською делегацією міністр освіти і науки пані Гриневич здалася без бою, пішла на всі поступки і дала привід для заголовків у ЗМІ на кшталт «Україна капітулювала перед Угорщиною». Тепер цілком очевидно, що заяви Закарпатської ОДА та звернення обласної ради з проханням направити закон перед підписанням на експертизу в європейські інституції, були вірними”, – заявив Геннадій Москаль на своєму офіційному сайті , виправдовуючи водночас скандальне звернення про вето закону до Президента. За його словами, «безграмотний» закон цілком прогнозовано розбили в пух і прах на Парламентській асамблеї Ради Європи, а в тому, що висновок Венеціанської Комісії буде таким же, якщо не жорсткішим, у Москаля немає жодних сумнівів.
- Прогнозовано ситуація із законом про освіту на Закарпатті йде до своєї логічної стабілізації – вважає аналітик Максим Іванов. – Зокрема, як можна було спостерігати, були вже і проведені переговори за участі української та угорської сторін, риторика щодо перешкоджання нашим інтеграційним прагненням з боку Угорщини вже не настільки критична і звучить не від імені ключових осіб уряду, ба, більше – були вже навіть заяви з боку впливових угорців краю, які засвідчили їх відмежування від провокативних дій окремих представників угорського істеблішменту, лунали також більш-менш конструктивні пропозиції. Зокрема, в даному ключі цікавою є заява міського голови Берегова, який спростовує тезу, начебто тут якийсь сепаратистський край, і, більше того, висловлює жаль з приводу того, що за роки незалежності не було забезпечено можливості якісного викладання української мови для угорського населення, чим повністю спростовує усі пропагандистські меседжі, що звучали впродовж останнього місяця у різних ЗМІ. Впевнений, що дану проблему наразі стабілізовано, але для чергової пожежі знову-ж-таки вистачить бодай маленького спалаху, тому необхідно продовжувати діалог на конструктивних засадах з позиції, в першу чергу, захисту національних інтересів України в цьому питані.
Стосовно заяв Москаля про те, начебто йому соромно за міністра освіти та запрошення виступити на боці угорської сторони – це все виглядає, як прихована політична боротьба за прихильність угорської меншини на Закарпатті. Але у політичних іграх все-ж-таки варто не забувати про існування законодавства, в якому чітко вказано, що державний службовець України повинен, в першу чергу, стояти на захисті інтересів української держави, - каже Іванов.
ЗАБУДОВЧА «ОПЕЧАТКА»
Ще однією топ-темою, яку обговорювали на Закарпатті у жовтні – став скандал навколо грандіозного будівництва гірськолижного курорту «Свидовець», яке має от-от розпочатися в області. На Рахівщині, на території гірського масиву Свидовець обіцяють (наразі, до речі, найцікавішим залишається, хто саме обіцяє, адже інвестор цієї мега-забудови — досі суцільна загадка) збудувати цілий комплекс для відпочинку, який складатиметься із понад 60 готелів, 120 ресторанів, там побудують 33 підвісні канатні дороги, що вестимуть до лижних трас, загальною протяжністю 230 кілометрів. Заплановано тут також торгові, фітнес та медичні центри, банківські відділення, багаторівневі парковки для автомобілів, і звісно ж – аеропорт із довжиною злітної смуги 1000 метрів для посадки невеликих літаків. Цей курорт зможе приймати до 28 тисяч туристів одночасно.
Донедавна будівництво курорту сприймалося виключно як позитив для області: звісно ж, інвестиції, дороги, інфраструктура, надходження до бюджетів… Але з місяць тому активісти одного з гірських сіл, на території якого планують забудову, а також екологи та волонтери сказали своє «ні» Свидовцю.
Укрінформ вперше озвучив цей протест – він лунав більш ніж голосно, бо спочатку йшлося про начебто 14 тис. га для забудови комплексу, така цифра фігурувала у документах громадських слухань щодо курорту «Свидовець», які проводилися в травні у селі Лопухово. Після першої нашої публікації цю цифру офіційно спростували – як «опечатку стенографістки»: спочатку консультант проекту від ОДА Ярославна Іванова, потім – лісівники та, зрештою, голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. За їхніми словами, уся інфраструктура майбутнього курорту знаходитиметься на території, що займе орієнтовно 1400 га масиву Свидовець. Детальніше доводи сторін “за” і “проти” Свидовця читайте у нашій публікації А наразі, за словами активістів, ситуація навколо протестів щодо Свидовця починає загострюватися.
- Сьогодні справа стосовно будівицтва нового туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець» набула розголосу, - каже Іріс Дель Соль, волонтер, що виступає проти будівництва. - Відбувається активне обговорення курорту громадою в соціальних мережах. Про заплановане будівництво відомо не тільки місцевим жителям, а й громадянам іноземних держав, які здивовані масштабом та доцільністю проекту. Цього місяця в Австрії екологи та активісти з країн ЄС обговорювали курорт «Свидовець», там ішлося також про залучення міжнародних організацій для захисту клімату Карпат – якщо справа таки дійде до будівництва.
На початку листопада повинно відбутися судове слухання – активісти із Лопухова (місцеві підприємці та депутати) позиваються з вимогою перепризначити громадські слухання щодо виділення землі під будівництво цього курорту. А тим часом, за словами Іріс, на підприємства позивачів приходить із позаплановою перевіркою інспекція з охорони праці.
А ПРИВАТНОГО КОРДОНУ БІЛЬШЕ НЕМА!
Згадали у жовтні ще раз давню мутну закарпатську історію із так званим «приватним кордоном» (репортаж Укрінформу з приватизованих земель на Берегівщині на лінії держкордону з Угорщиною читайте тут ). Ця тема випливла через заяву військового прокурора пана Матіоса про «150 км приватного кордону з Угорщиною на Закарпатті». Закарпатці пана прокурора виправили – в ОДА відразу ж заявили, що насправді Матіос помилився із розрахунками, бо з Угорщиною у нас всього 130 км кордону, але якщо врахувати, що такі ж приватні ділянки є і біля державного кордону з Румунією та Словаччиною – то можливо, набереться навіть більше за 150 км.
Втім, у Держприкордонслужбі на закид Матіоса одразу відреагували заявою про те, що за ділянки, мовляв, судяться, чимало розданих гектарів на кордоні України уже повернули державі – але справи щодо більшості ще в суді. На сьогоднішній день загалом на всіх ділянках кордону судові рішення на користь держави прийнято стосовно 51 ділянки. Наразі на розгляді у судах перебуває ще майже 70 таких справ. Крім того органами охорони кордону ведеться переоформлення земельних ділянок, які вже відведені та використовуються прикордонним відомством, повідомляють у ДПСУ.
Як розповіла в коментарі кореспондентові Укрінформу прес-секретар Мукачівського прикордонного загону Леся Федорова, наразі усі ділянки вздовж лінії держкордону, які свого часу були видані в приватну власність або в довгострокову оренду, відчужені на користь держави чи перебувають у процесі відчуження. Позов до суду щодо останніх 2-х ділянок у Солотвині (кордон із Румунією), площею 90 га, подали нещодавно. Судові слухання за цими справами наразі ще не призначалися. Але загалом можна говорити про те, що на ділянці Мукачівського прикордонного загону більше немає так званого «приватного кордону» - ці ділянки, за словами Федорової, більше не є в приватній власності.
РОЗБІРКИ ЗА БІЗНЕС – КРИМІНАЛЬНІ ТА… СОЛОДКІ
Згадували Закарпаття всі центральні ЗМІ минулого місяця також із приводу гучного вбивства директора взуттєвої фабрики в Ужгороді. Чоловіка застрелили у власному кабінеті серед білого дня. Нападника затримали – ним виявився партнер убитого, наразі йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За даним фактом триває кримінальне провадження за ст. 115 ККУ - «умисне вбивство». Таке правопорушення карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Ну, а крім “прикордонно-судових” чи бізнесових війн – у жовтні на Закарпатті була ще одна, яку назвали «війною тортів». Так, так, саме тортів – і не в тому сенсі, що воюючі сторони билися чи кидалися тортами на черговому закарпатському фестивалі. Річ у тому, що в одного із солодких брендів Закарпаття торта «Ужгород» (авторства зіркового кондитера Валентина Штефаня) з’явився двійник. Торт-двійник виготовляється начебто за придуманим Штефаньом рецептом, а роблять його у кондитерському цеху, де раніше працював Валентин. Втім, упаковка має інший вигляд, а ще цей двійник трохи дешевший.
Зчинив війну тортів, що цікаво, не сам Валентин – ініціатива йшла від його оточення, а маестро сказав мудро: хай купують і визначають на смак, який кращий. А для туристів, які хочуть, не вникаючи у нюанси, просто купити й привезти додому справжній торт маестро, Валентин припинив неконтрольовані продажі свого торта «Ужгород» і вказав три «точки» в місті, де можна придбати саме його солодкий витвір. За логікою, дві з них – в іменних кондитерських Штефаня. Тому – будете в Ужгороді – не промахніться.
Тетяна Когутич, Ужгород
