Оновлена Донеччина. Де Україна - там модерно

Оновлена Донеччина. Де Україна - там модерно

Укрінформ
«Дорожня карта» побудови європейської інфраструктури Донеччини вже існує. Частина ІІ. Екологія

Через 10 років на території Донецької області, підконтрольної Україні, «справді буде Європа».

У цьому впевнений голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський. Під час прес-туру «Оновлена Донеччина» він нагадав журналістам, що ключове завданням, з яким прийшла його команда два роки тому – це «введення Донеччини в єдиний український простір».

«Там, де Україна – там модерно, там де Україна – там класно. І оце той початок, зараз ми підготували «дорожню карту» побудови європейської інфраструктури Донеччини», - підкреслює Жебрівський.

Керівник області зазначає, що «завдання було, щоб динамічно розвивались усі громади, всі райони, всі міста», і для цього в цій дорожній карті вже передбачений об'єм фінансових ресурсів, який потрібен для створення європейської інфраструктури - 250 млрд грн.

***

Журналісти об'їхали кілька об'єктів у Бахмуті, Краматорську, Дружківці та інших населених пунктах регіону, де вже видно результати роботи в рамках масштабної програми оновлення Донеччини. І на власні очі переконалися в тому, що цей регіон живе і інтенсивно розвивається, попри те, що залишається територією проведення АТО.

ЕКОЛОГІЯ. ВІД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ — ДО ЇЇ РОЗВ'ЯЗАННЯ

Нашпигована промисловістю Донеччина завжди "дихала" не тільки виробництвом, а й його димом, відходи забруднювали річки. Та тут, практично, не піклувалися про екологію навіть у мирні часи. Для Донбасу завжди на першому місці було вугілля і метал, суто промисловість, і тільки потім - здоров'я працівників. Тому екологія і раніше була однією з найболючіших проблем Донбасу. А з початком військових дій вона ще більше загострилася. Адже не вирішувати тут екологічних проблем сьогодні – значить просто перервати ланцюг відтворення інфраструктури регіону в цілому. Саме тому екологія на українській Донеччині зараз реально відроджується - через реконструкцію, будівництво та модернізацію конкретних промислових і виробничих об'єктів.

НОВЕ ЖИТТЯ ОЧИСТНИХ СПОРУД

Почався цей процес із півночі області, з реконструкції очисних споруд міст, що входять до басейну Сіверського Донця.

Заступник голови Донецької військово-цивільної обладміністрації Віктор Ремський акцентує, що вже в 2017 році у регіоні планується закінчити будівництво 7 очисних споруд у 7 населених пунктах. Два вже закінчили - це в Бахмуті та селищі Іванівка.

На наступний рік розробляється проектно-кошторисна документація ще у 5 містах. Таким чином практично на 80, а то і на 90%, буде закрито потреби північної зони, і перейдено на південну зону області.

Журналістам показали модернізовані очистні споруди у Бахмуті.

У цьому місті населення нині перевищує 75 тис. мешканців, а перші очисні споруди потужністю 10 тис. куб. на добу були побудовані тут іще в 1955 році, а в 1981 році на спорудах було проведено реконструкцію зі збільшенням потужності до 23 тис. куб. на добу, з того часу – більше нічого. Зрозуміло, що за минулі більш ніж 35 років очисні споруди Бахмута морально і технічно застаріли і вже не забезпечували якості стічних вод відповідно до наявних нормативних вимог. Неочищені стоки скидались у річку, забруднюючі речовини призводили до змін фізичних, хімічних і біологічних властивостей води у водоймах. У результаті чого вони ставали небезпечними для використання.

Інша частина стоків, каналізація - виливалася на так звані мулові поля, від яких околицями ширився сморід. Коли волога з полів випаровувалася, на них знову виливалися нові стоки. Ось і вся «технологія».

Начальник департаменту екології Донецької військово-цивільної обладміністрації Сергій Натрус підкреслює, що «всі очисні споруди - це 45% забруднення водних об'єктів»:

- У нас єдина питна артерія - річка Сіверський Донець. Тому разом з губернатором ми прийняли рішення спочатку робити всі очисні споруди цієї річки.

У результаті реконструкції та модернізації очисних споруд регіон уже позбувається мулових полів, які займають десятки гектарів родючої землі. Тепер у Донецькій області їх більше не буде, адже існують європейські технології, які це дозволяють зробити. Ці технології ми побачили, коли були у Франції. У технологічному ланцюжку до виходу маси на мулове поле ставиться автоматична машина, яка зневоднює весь мул, і виходить - чиста вода відділяється, а сухий залишок можна брикетувати, щоби потім цими брикетами опалювати ті ж очисні споруди або інші об'єкти. За великим рахунком, ми тут повністю позбуваємося відходів. Але не можна просто зім'яти мул і спалити його, для цього потрібно ще підмішати в нього якийсь інгредієнт. Це можуть бути тирса або шахтна пил в певних пропорціях. Потім для брикетування потрібен прес.

У Бахмуті, за словами головного еколога регіону, в межах проекту модернізації очисних споруд було замінено старе технологічне обладнання на енергоефективне, проведено реконструкцію інженерних мереж і систем, самої будівлі насосної станції, станції ґрат, пісковловлювачів, первинних і вторинних відстійників, аеротенків, повітродувки, систем біологічного очищення, а також цеху механічного очищення і цеху зі зневодненню сирого осаду.

Проектом також передбачено реконструкцію майстерні з оснащенням технологічним обладнанням для брикетування сухого осаду, а також складу для зберігання реагентів і сухих відходів для подальшого виробництва.

Одна з конкретних переваг: будівництво цеху зневоднення дозволить проводити обробку та висушування осаду безпосередньо на очисних спорудах, що дасть можливість виключити з експлуатації мулові майданчики площею 21 га і напірний колектор від очисних споруд до майданчиків протяжністю понад 7 км!

Завдяки комплексу проведених заходів із реконструкції та заміни обладнання, вже підвищилась ефективність механічної та біологічної очистки стічних вод, зменшилося споживання електроенергії, покращився санітарно-технічний стан очисних споруд, якість стічних вод була доведена до гранично допустимих показників, що відповідають сучасним вимогам природоохоронного законодавства.

УТИЛІЗАЦІЯ ЛЮМІНЕСЦЕНТНИХ ЛАМП

Журналістам-учасникам прес-туру «Оновлена Донеччина» показали ще одне досягнення екологів Донеччини, про яке не можна промовчати - настільки воно важливе для всієї України. Це установка з утилізації люмінесцентних ламп.

У межах Програми поводження з відходами в Донецькій області на 2016-2020 роки за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища для КП «Донецький регіональний центр поводження з відходами» було придбано німецьку установку з утилізації відходів, що містять ртуть «SYSTEM HERBORN» ІІІ покоління. Запланований обсяг фінансування - 32 млн грн. Вартість установки після проведення закупівлі у системі Prozorro склала – 31,8 млн грн. Унікальність обладнання полягає у тому, що це перша мобільна установка з утилізації відходів, які містять ртуть, в Україні.

Загальний опис технологічного процесу переробки та утилізації відпрацьованих люмінесцентних ламп такий: лампи сортуються за складовими компонентами на скло, метал, порошок-люмінофор і ртуть у камері з відносним вакуумом; скло і металеві частини потім обробляються в термокамері з метою випару ртуті, що залишилася, і після цього вивантажуються у герметичні контейнери; порошок люмінофора фільтрується, відділяється від системи і збирається в газонепроникних пакетах; випарована ртуть охолоджується і подається у фільтр з активним вугіллям, де повністю осідає. Отримані в результаті процесу метал та бите скло можна реалізувати як вторинну сировину.

Потужність установки - 5000 ламп на годину, і її достатньо для утилізації ртутьвмісних відходів не лише на території Донецької області.

У регіоні сподіваються, що ця установка ще й гроші для бюджету зароблятиме. Адже проблема з утилізацією такого роду відходів в Україні – величезна.

Екологи роз'яснюють: одна енергозберігаюча лампа містить від 3 до 5 мг ртуті. Якщо при пошкодженні лампи у повітря потрапить лише 1 мг ртуті, її концентрація становитиме 0,02 мг на кубічний метр повітря, що більш аніж у 60 (!) разів перевищує граничнодопустиму концентрацію. За підрахунками екологів, щорічно в Україні на полігони твердих побутових відходів потрапляє близько 500 кг ртуті.

За даними Держстату, у Донецькій області лише від промислових підприємств утворюється до 40 тонн ртутьвмісних відходів, що еквівалентно 0,5 кг ртуті (дані не враховують кількість таких відходів (енергозберігаючих ламп), що утворюються в процесі життєдіяльності населення). До недавнього часу утилізацією ртутьвмісних відходів займалося підприємство ТОВ «Микитртуть» у Горлівці, що сьогодні опинилося на окупованій території і вже не функціонує.

Тому у сучасних умовах надзвичайно актуальною є проблема утилізації таких відходів не лише на території Донецької області, але і для країни в цілому.

Наступним кроком екологи Донеччини планують придбати обладнання для переробки медичних відходів. Загалом полігон ТПВ у Краматорську хочуть зробити універсальним, таким, де можна буде утилізувати цивілізовано будь-який різновид сміття. Подібні полігони з’являться в Кураховому, Волноваському районі та Маріуполі.

Крім того, в регіоні вже впроваджується система роздільного збору сміття – поки що на рівні пілотного проекту у Вугледарі, але поступово на цю систему перейдуть усі міста та селища Донеччини. Область має стати найчистішою в Україні, - підкреслюють екологи Донеччини.

ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ

Жителі промислової Донеччини, як ніякого іншого регіону, мають потребу в парках і скверах, де могли б відпочити, помилуватися природою, позайматися фізкультурою, врешті-решт, безпечно покататися на велосипеді.

Тому за словами заступника Донецького губернатора Віктора Ремського, заплановано облаштувати парк у кожному місті області. У регіоні на сьогоднішній день є 14 міст областного значення, і в кожному такому місті буде по одному парку, а в Краматорську і Маріуполі – аж по два. Також у Маріуполі ще робитимуть красиву набережну. На це все є фінансовий ресурс, і деякі проекти вже реалізуються.

Журналістам показали один з оновлених парків культури та відпочинку – Сад Бернацького у Краматорську.

Це великий і красивий парк із сучасною парковою інфраструктурою, яка прекрасно вписується у природний ланшафт.

- У саду Бернацького – вже виконано першу чергу робіт. Там раніше, ще якихось два роки тому, було страшно пройти, бо крім диких собак і якихось незрозумілих людей, там нікого не було, - розповідає Ремський. - Це достатньо старий парк. Ще у 1913 році його заснував один із польських бізнесменів, який працював тут і володів одним із заводів у місті Краматорську. Він подарував цей парк-сад своїй коханій дружині. Площа парку – трохи більше 18 гектарів.

Нині сад відреконструйовано. Залишилася ще одна ділянка, на яку саме виготовляється проект.

Разом із парком було зроблено і міст через річку, стандартне футбольне поле (105 на 68 метрів) зі штучним покриттям. На ньому вже проходив чемпіонат області.

При реконструкції парку обсяг фінансування з областного фонду охорони навколишнього природного середовища склав 23 млн 359 тис. грн, використано – 16 млн 668 тис. грн.

У ході озеленення парку були висаджені дерева та чагарники, а також проведена інвентарізація наявних на його території дерев.

Відновлення парку задля створення сучасних і комфортних умов відпочинку мешканців і гостей міста, передбачало і благоустрій території. А саме було заміно тротуари, облаштовано освітлення, встановлено лавки та урни, організовано автостоянки на 104 машино-місця, прокладено територією парку веломаршрут.

Також у парку організували санітарно-побутове обслуговування відвідувачів і персоналу, збудували громадський туалет, реконструювали танцмайданчик і обладнали мотузковий парк.

А ще тут з'явилося кілька майданчиків - Workout та для дітей від 3-х до 14 років, а також для гри у волейбол і баскетбол. Тепер у Краматорську навіть можна проводити ігри високого професійного рівня з пляжного волейболу — за всіма міжнародними стандартами.

Олена Колгушева, Краматорськ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-