Роздратовані угорці, повалені дерева та чотириста фестивалів
Топовою темою у вересні на Закарпатті, звісно, були угорці, їхні мовні права та неочікувано швидко підписаний Президентом новий закон «Про освіту». В унісон з офіційним Будапештом, що відзначився за останній місяць низкою, м’яко кажучи, несподіваних заяв у бік Києва, на Закарпатті теж не мовчали – про новий закон тут не говорили хіба німі. Бо всі – від очільників області до громадських активістів поклали собі за святий обов’язок висловитися з цього приводу.
УСЕ ЦЕ ВИБОРИ, ПАНОВЕ
Треба сказати, що з приводу утисків та мовного питання на Закарпатті говорили давно і багато – узяти до уваги хоча б круглі столи «з мовного питання» із представниками угорської меншини, які завершувалися публічним зверненням голови ОДА до законотворців із закликом звернути увагу на, так би мовити, багатонаціональне Закарпаття і “не рубати з плеча”.
Однак у ВР закон таки проголосували. Ну, а в багатонаціональному Закарпатті з відповіддю теж не забарилися: топ-чиновники одразу видали на-гора заклики до Президента про вето закону, та навіть оголосили скликання сесії – спеціально для розгляду угорського мовного питання (як архіважливої проблеми регіону – бо й справді, що нам розбиті дороги, масовий виїзд населення з області, коли тут права меншини утискають!).
Але – чи, може, порадив хто з Києва? – сесію переносять так же раптово, як і проголошують її позачергове скликання, і угорське питання розглядають на черговому засіданні – разом із питаннями про кредити агробізнесу, підвищення зарплати Закарпатському народному хору та звітом обласного прокурора про рівень злочинності в області. Але приймають таки звернення – першим у порядку денному.
У цей час під стінами в’яло мітингують патріотичні організації (вони зі свого боку закликали закарпатських депутатів не голосувати за вето щодо закону, який захищає українську мову та передбачає розвиток української освіти). Спеціально для них під стіни облради нагнали поліції – це також додає колориту ситуації, власне, створює враження, що там, у стінах облради, діється щось важливе. А насправді там закарпатські депутати від БПП, Відродження та Опоблоку засвідчують політичне партнерство з угорцями від КМКС – і голосують за заклик до Президента про вето до закону «Про освіту». Усе це під фейсбучні крики «Ганьба!» (бо пікет під час сесії, власне, на пікет не скидався – активісти навіть транспаранти не розгорнули) закарпатських патріотів.
На цьому, власне, роль Закарпаття у виставі «Угорці та українці в умовах дії нового закону “Про освіту” й завершується, стає, так би мовити, другоплановою. На сцену тепер виходять справжні зірки – провідні політики Угорщини та України, із заявами та коментарями з приводу. Причому, цікавий момент – у бік України від угорців летять гнівні меседжі («Україна може забути про ЄС», «блокуватимемо будь-які українські ініціативи в Європарламенті” та ін. ), в той же час закарпатській меншині «великі» угорці шлють заспокійливі обіцянки – як ображеній коханій дитині: ми, мовляв, вас не покинемо, гроші на розвиток даватимемо, проекти не згортатимемо, приватні школи відкриватимемо…
А крім того за тиждень Закарпаття відвідує угорський топ-чиновник Золтан Балог, керівник Міністерства людських ресурсів Угорщини, який опікується, серед іншого, і питанням угорської освіти (він відкриває навчальний рік в угорськомовному Інституті імені Ференца Ракоці ІІ у місті Берегове в понеділок 25 вересня), а вже у п’ятницю 29-го один з інтернатів Закарпаття, в угорському селі Велика Добронь, із благодійним візитом відвідує перша леді Угорщини Аніта Герцег.
- Це говорить не тільки, власне, про намагання угорців засвідчити свою позицію про незгортання закордонної допомоги з боку Угорщини, а навіть навпаки – про її посилення у зв’язку з начебто “утисками угорської національної меншини”, - каже аналітик Максим Іванов з Ужгорода. - І, до прикладу, нещодавня заява Віктора Орбана щодо можливого відкриття на Закарпатті угорських приватних шкіл з угорською мовою викладання є тому підтвердженням. Це свідчення політичної уваги до закордонних угорців – фактично, основного електорату правлячої партії «Фідес» (в Угорщині триває політична кампанія, яка завершиться виборами у квітні 2018-го, – ред.), з яких на Закарпатті проживає близько 150 тис.
Уже традиційно владна політична сила “Фідес” приділяє закордонним угорцям та їхній мобілізації перед виборами багато уваги, адже вони більш лояльні до теперішньої владної команди, і є логічним, що за рахунок закордонних угорців команда Орбана спробує додати собі електоральних балів під час прийдешніх виборів – зокрема, політикою безапеляційного захисту закордонних угорців від міфічних посягань на їх права з боку держав, де вони проживають.
Власне, у цьому ключі й варто розглядати останні візити топ-чиновників на Закарпаття, а також грізні заяви у бік офіційного Києва. Тому що заяви угорських політиків щодо українського закону “Про освіту” досить упевнено гармоніюють із тезою захисту закордонних угорців – зокрема, відмова депутатів Національних зборів Угорщини від зустрічі з українськими парламентарями щодо роз’яснення основних положень прийнятого закону під час їх перебування в Будапешті є тому свідченням.
Чи здатна Угорщина якимось чином нашкодити національним інтересам України в інституціях Європейського Союзу або Ради Європи? Оскільки процедури прийняття рішень у даних організаціях побудовані таким чином, що більшість рішень приймається або простою, або кваліфікованою більшістю, а одностайне голосування практикується у досить рідкісних випадках (як-то прийняття нових членів до Європейського Союзу), вважаю, що у короткостроковій перспективі заяви угорського уряду не матимуть під собою жодного законодавчого підґрунтя.
БУРЕВІЙ, ЩО НАРОБИВ ЛІСАМ ЛИХА
Лихоманило Закарпаття не тільки у сфері політики – 17 вересня краєм пронісся буревій. Долинян не зачепило, а от на Верховині негода наробила чимало біди: весь гірський масив сіл у Рахівському районі сидів без світла – поваленими деревами обірвало лінію електропередач, на її відновлення у енергетиків пішло три дні. Крім того, вітер позривав дахи – на приватних будівлях і школах у гірських селах. Було зруйновано аварійний копер на шахті в Солотвині, повалене дерево навіть перекрило рух потягу Рахів-Коломия. Відтак, було створено комісії – аби підрахувати матеріальну шкоду, завдану лихом. В ОДА одразу заявили: як цифра перевищить 48 млн – ситуацію визнають НС регіонального рівня – і проситимуть гроші на відновлення із Резервного фонду.
Як пояснив кореспонденту Укрінформу Ярослав Галас, керівник департаменту інформаційної діяльності Закарпатської ОДА, наразі визначено суму матеріальних збитків від вересневого буревію – це 125 млн грн.
- Ця сума була визначена за висновком комісії, яку створили для вивчення масштабу збитків після буревію, - сказав він. – Наразі комісія підготувала висновок, його буде направлено до Кабміну – відтак, чекатимемо коштів на відновлення після стихії. Буревій 17 вересня визнано надзвичайною ситуацією регіонального рівня, - сказав Галас і зазначив, що найбільшої шкоди завдано лісгоспу – від загальної суми збитків це 110 млн грн.
Вітер справді наробив нечуваної біди у закарпатських лісах. У прес-службі обласного управління лісомисливським господарством кореспонденту Укрінформу пояснили, що вересневим буревієм пошкодило понад 1 895,2 га насаджень загальною кубомасою більш як 300 тис. метрів куб. Основна частина буреломів припала на Ясінянський, Великобичківський, Рахівський та Брустурянський лісгоспи.
- Наразі на ділянках проводиться лісопатологічне обстеження в зоні лиха спільно з фахівцями Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства. Після отримання відповідних дозволів спеціально створені бригади розчистять ліс від звалених та поламаних дерев. 1192 гектарів потребують санітарної вибіркової рубки, ще 570 гектарів – суцільних санітарних рубок. На місці суцільних зрубів обов’язково буде проведено лісовідновлення.
Пошкоджені дерева повинні бути заготовлені якомога швидше – це займе до трьох-чотирьох місяців. Посадка нового лісу пройде відразу ж після розчищення територій навесні або восени наступного року, - розповіла кореспонденту Укрінформу Юлія Давидова, прес-секретар ЗОУЛМГ.
І 400 ФЕСТИВАЛІВ НА ДОДАЧУ…
Турбулентність у політиці краю та у природі на початку осені закарпатці компенсують грибами та вином. Ця осінь щедра на гриби, їх збирають відрами, кошиками, багажниками та навіть возами: це вже кому як пощастить. А от із виноградом ситуація гірша – далося взнаки дощове й холодне літо, через яке добру частину урожаю на виноградниках з’їли хвороби та грибки, відповідно – те, що вдалося врятувати виноградарям, важко назвати еко-продукцією. Проте в області уже провели перший фест, на якому ногами чавлять вино нового врожаю – відомий угорський Берег-фест у Берегові. На черзі – Бобовищенське гроно (та сама тематика, але чавитимуть вже українці) пройде на Мукачівщині уже цими вихідними.
І якщо вже зайшла мова про фестивалі – треба сказати, що у вересні на Закарпатті озвучили цікаву цифру щодо них. За словами Федора Шандора, керівника Регіональної туристичної організації Закарпаття, станом на 24 серпня в області вже відбулося 411 фестивалів – тобто, якщо їх розкидати по днях, то на всі й року не вистачить. Про це Шандор сказав журналістам на початку туристичного вересневого тижня на Закарпатті, в який традиційно провели велику туристичну виставку – Тур'євроцентр –Закарпаття. В її рамках себе презентували усі регіони Закарпаття – для усіх регіонів України, відповідно, а також – міжнародних партнерів-сусідів із Угорщини, Словаччини, Румунії та Польщі. У межах виставки на Закарпатті також нагородили найкращих представників турбізнесу у краї.
Було багато сказано про поступ у сфері туризму, але красномовніше за чиновників про це говорять цифри.
- Лише за 8 місяців, за оцінками експертів, Закарпаття відвідало понад мільйон туристів (аналогічного показника у 2016 році ми досягли на кінець листопада), - каже керівник профільного Департаменту ОДА Денис Ман. – Що стосується туристичного збору, місцеві бюджети зібрали на 30% більше ніж торік. Це стабільний ріст за останні місяці. В абсолютних показниках туристичного збору за 10 місяців 2017 року зібрано – 1961,5 тис. грн.
Із цього приводу ми поцікавилися в експерта із закарпатського туризму Олександра Коваля, що саме змінилося на краще для краян – із таким поступом у туристичній сфері.
– Роблять дороги, оновлюють інфраструктуру, зростають доходи місцевих бюджетів від туризму. Треба зазначити, що за підтримки профільного департаменту ОДА розпочались навчання для представників об’єднаних громад з питань розвитку туристичної привабливості, навчання з сільського туризму. Починає працювати регіональна туристична організація – це дасть змогу вибудувати партнерство влади-бізнесу-освіти-неурядових організацій у даній сфері. Можу відзначити: бізнес починає розуміти, що треба разом вирішувати проблеми. Наразі у сфері туризму на Закарпатті варто працювати над розширенням анімаційних програм для туристів і просуванням бренду Закарпаття на внутрішньому ринку та закордоном – на цьому сходяться експерти і чиновники.
А в краї тим часом готуються до зимового сезону – тим, хто планує свій відпочинок на Закарпатті (де крім гірськолижних трас є ще термали, чани та унікальна гастрономія) варто уже подумати про бронювання готелів. За словами Коваля, Новий рік і Різдво вже активно продається, є випадки вторинного продажу перекупниками окремих місць проживання в горах. Хоча анімаційні та фестивальні програми на зиму ще не сформовані. Ну, а головне – усі сподіваються на сніг. До слова, синоптики передбачають сніжну та холодну зиму.
Тетяна Когутич, Ужгород
