Олександр Фищук, голова Чернівецької облдержадміністрації

Нові можливості для Буковини в умовах безвізу

17.08.2017 10:47

Пройшло понад два місяці після впровадження безвізового режиму при перетині кордонів з ЄС. Весь цей час Чернівецька область, яка має 235 кілометрів протяжності кордону з Румунією, працює у нових умовах. Як вона справляється, з якими зіткнулася проблемами і як має намір їх долати та покращувати ці умови, розповів кореспондентові Укрінформу голова Чернівецької обласної державної адміністрації Олександр Фищук.

- Олександре Георгійовичу, який вплив має введення безвізового режиму з Європейським Союзом на розвиток економіки та бізнесу Чернівецької області?

- Запровадження безвізового режиму з країнами ЄС сприяє росту мобільності та контактів за всіма напрямками: туризм, родинні зв’язки, бізнес, наукове співробітництво, міжкультурний діалог. Скасування віз полегшило малому і середньому бізнесу пошук партнерів у країнах ЄС. Великі підприємства і так мають налагоджені контакти з європейськими партнерами, а ось малі підприємства зараз отримали більше можливостей демонструвати свій товар, брати участь у переговорах, налагоджувати ділові контакти із західними бізнесменами.

Крім того, запровадження безвізу сприяє встановленню ефективних коопераційних зв’язків між підприємствами області та ЄС, посиленню торговельно-економічного співробітництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності, стимулює підприємців області активізувати роботу щодо модернізації основних засобів, наявних виробничих потужностей, сприяє подоланню технологічного відставання підприємств, запровадженню на підприємствах області міжнародних стандартів якості продукції.

Скасування віз має позитивний вплив і на внутрішній український ринок. Кошти, які раніше українські громадяни та бізнес витрачали на оформлення віз, тепер залишаться в економіці України і стимулюватимуть внутрішній попит. Також скасування віз сприятиме розвитку бізнесу у сфері ринку перевезень та туризму. Так, зокрема, є всі передумови для розвитку міжнародного аеропорту «Чернівці», залучення нових лоукост-авіакомпаній. У цілому, будуть рости дотичні до означених напрямків сфери та розвиватись внутрішня інфраструктура.

- Відколи почалася дія безвізового режиму з країнами ЄС, в умовах великої кількості людей, які бажають перетнути кордон між державами - як працюють пункти пропуску? Не всі області працюють в однакових умовах. Чим відрізняється в цьому плані Буковина?

- Насамперед, безвіз – це крок вперед до Європи. Наскільки ми готові до цього? Тут багато моментів, зокрема, спроможність нашої області забезпечити належні умови перетину кордону на пунктах пропуску. Чернівецька область має з сусідньою Румунією 235 кілометрів спільного кордону. І на сьогодні тільки один пункт пропуску – «Порубне», який має статус міжнародного, забезпечує пропуск автомобільного та залізничного транспорту на цьому проміжку кордону. При цьому, наша область – це, умовно кажучи, «ворота на Балкани». Якщо враховувати те, що нині навіть поляки транзитом через Україну матимуть можливість тут проїжджати (від пункту пропуску «Краківець» Львівської області), то одного пункту пропуску, звичайно, недостатньо.

На сьогодні проектна пропускна здатність «Порубного» дозволяє обслуговувати дві тисячі громадян за добу. Фактично минулого року, за статистичними даними, цей пункт пропуску перетнуло втричі більше громадян. Щодо автомобільного транспорту, то при проектній пропускній здатності, розрахований на 500 автомобілів за добу, через «Порубне» за весь минулий рік проїхало 1750 авто. Неповністю завантажена лише смуга перетину кордону автобусами. Ми розуміємо, що це проблема, яку потрібно розв’язати.

- Які шляхи вирішення цієї проблеми?

- Один із варіантів, що реалізовується зараз в області, – це будівництво за кошти європейських грантів пунктів пропуску «Красноїльськ» і «Дяківці». На даний час їх готовність складає 70 відсотків. Останнім часом будівництво призупинилося, оскільки структура, яка виграла тендер і займалася будівництвом, не вкладається у визначену суму коштів через інфляцію. Але маю велику надію, що керівництво держави та фіскальної служби, з яким уже відбувся обмін думками з цього приводу, допоможе ці пункти пропуску запустити в найкоротший термін. Є також певні домовленості з фіскальною службою про те, що вже цього року пройде розвантаження ПП «Порубне», оскільки тут буде добудовано вантажний термінал. Зараз триває експертиза проектно-кошторисної документації. Цей термінал готовий на 70 відсотків.

Також упродовж минулих 2-3 років ми працювали над питанням облаштування під’їзних шляхів до пунктів пропуску. Свого часу виграли один із грантів, тож робитимемо це за європейські кошти. Йдеться про 4,2 млн євро для облаштування під’їзного шляху до пункту пропуску «Красноїльськ». Маємо сподівання, що в 2018 році розпочнеться будівництво.

- Чи збільшуватиметься ще у перспективі кількість пропускних пунктів в області, адже з прийняттям безвізу з ЄС кількість охочих перетнути кордон зростає?

- Справді, проектні можливості на пункті пропуску «Порубне» з нашого боку вже вичерпані, та й румунська сторона не готова до того, щоб збільшити на цій ділянці потік громадян і транспорту. Це питання обговорювалося, зокрема, на зустрічі з керівництвом Сучавського повіту Румунії.

Румунська сторона цього року очікує отримати біля 5 млн євро, які могли би використати на розбудову пункту пропуску (з нашої сторони – «Порубне», з їхньої – «Сірет»).

До речі, пункти пропуску «Дяківці», «Красноїльськ», а також «Руська» - останній знаходиться в Путильському районі нашої області - з румунського боку вже побудовані. Тому ми зараз працюємо над тим, щоб задіяти до кінця року два пропускні пункти – «Дяківці» та Красноїльськ», наступного року – «Руська», а також пункт пропуску «Шепіт» у Путильському районі. На перспективу розглядається також запуск пункту пропуску «Біла Криниця». Таким чином, ми хоч би частково розвантажимо цю велику ділянку кордону з розрахунку один пункт пропуску на 50 кілометрів.

Це питання ми порушили перед бюджетним Комітетом Верховної Ради України, виїзне засідання якого 14 липня відбулося у Чернівцях.

Наразі ще один із варіантів розвантаження ПП «Порубне» та додаткова можливість громадянам потрапити зручно на той бік кордону з Румунією - це можливий проїзд і перетин кордону між двома державами за допомогою запуску потягу «Чернівці-Сучава». У цьому випадку багато залежить і від “Укрзалізниці”. У свою чергу обласна влада докладає максимум зусиль для реалізації цього проекту.

- На території Львівщини курсує потяг «Львів – Пшемишль», і кажуть, це дуже мудре рішення...

- Там ситуація дещо інша. Адже на Львівщині існує широка колія від Львова до Перемишля. У нас - дещо складніше. На Буковині є широка колія, яка простягається на румунську територію тільки на 12 кілометрів – до Дорнешт. Тому, щоби таку функцію виконував один поїзд, треба, щоби у пункті пропуску (який є у нас на кордоні – у «Вадулі») міняти колісні пари з широкої колії на вузьку, європейську колію. І на зворотньому шляху – знову. А це не тільки додатковий час, а й додаткові затрати, збільшення вартості квитка.

Тому є домовленість, що пасажири з Чернівців їхатимуть до Вадул-Сірета, дорогою проходитимуть прикордонний паспортний контроль, а у Вадул-Сіреті пересідатимуть на інший потяг, який уже чекатиме, щоб їхати до Сучави. І в зворотньому напрямку - таким же чином. Планується два такі рейси. І квиток вартуватиме в межах 5 євро. Все залежить від оперативності і злагодженості – як спрацюють залізничники, прикордонники й митники. Щоби все відбувалося з мінімальними втратами часу.

- Місцеві ЗМІ вже розголосили, що восени очікується відкриття пунктів пропуску «Красноїльськ» і «Дяківці» і що у їхньому відкритті братимуть участь Президенти України та Румунії.

- Можливо, так і буде. У зв’язку із зустріччю двох Президентів – України і Румунії, яка за певними домовленостями може відбутися восени на Буковині, було б доречно, якби Президенти відкрили пункти пропуску на українсько-румунському кордоні «Дяківці-Раковець» (Герцаївський район) та «Красноїльськ-Дякове-де-Сус» (Сторожинецький район). Роботи виконуються у рамках реалізації ДФС України проекту Спільної операційної програми «Румунія – Україна – Республіка Молдова 2007-2013» через Європейський інструмент сусідства та партнерства «Облаштування міжнародних автомобільних пунктів перетину кордонів «Красноїльськ», «Дяківці», вартістю 3,5 млн грн.

- Ви зачепили тему облаштування доріг до кордону. Чи можна дещо детальніше?

- Наразі за рахунок коштів від перевиконання митних платежів ми проводимо роботи на дорозі, що веде до пункту пропуску «Порубне». Роботи з поточного середнього ремонту на ділянці автомобільної дороги між селами Стерче та Тереблече протяжністю 8,3 км уже на стадії завершення, орієнтовна їх вартість - понад 60 млн грн. Введення об’єкта в експлуатацію заплановано у серпні 2017 року. Також плануємо здійснити капітальний ремонт дороги безпосередньо перед пунктом пропуску, це понад 5 кілометрів. Вартість, згідно з проектом, становить понад 160 млн грн. У цьому році роботи будуть розпочаті, на відповідні цілі за рахунок коштів із митного експерименту передбачено 30 млн грн. Також ми зверталися щодо виділення додаткових коштів із Держбюджету у 2018 році.

- Які ще питання однаково турбують Україну та Румунію і потребують спільного вирішення?

- Ми сьогодні обговорюємо низку проблемних питань, які є спільними для обох сторін. Зокрема існує проблема повеней та їх попередження. Прикордонні регіони обох країн є учасниками транскордонного проекту щодо протидії повеням. Відтак, на нашій території буде розташований центральний пункт, де збиратиметься вся інформація, яка передаватиметься на інші пункти, в тому числі на румунській стороні. Спостерігатимемо за коливанням рівня води в Пруті та Сіреті, і бачитимемо, особливо по Пруту, яку територію зможе охопити повінь, через який час це може статися. Відповідно, зможемо попередити людей і підприємства про можливу загрозу.

Є ще багато проблемних питань, зокрема, стосовно інфраструктури, автомобільного сполучення. Як відомо, будується дорога Ґданськ – Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Умань – Одеса. Тож наше завдання - зробити європейської якості дорогу через Буковину до Тернополя і, таким чином, матимемо хороше автомобільне сполучення від Румунії до Польщі через Буковину.

Також ми хочемо нині відновити залізничне сполучення на відрізку Чернівці – Ужгород із заїздом у 40 кілометрів на територію Румунії. На перспективу плануємо запустити потяг з Одеси через Молдову, Чернівці - до Ужгорода, розвантаживши цим самим львівську ділянку залізниці. Потяг ітиме з Чернівців на Коломию, а потім - у бік Ужгорода.

Також цікавим і актуальним є проект «Євроколія». Від Румунії через Чернівці, залізницею на Івано-Франківськ та Львів пропонуємо поставити крім широкої, ще європейську колію, щоб поїзди могли зручно йти до Польщі. У той же час, і електрифікувати цю ділянку. Це, щоправда, великі кошти. Тому для цього залучатимемо європейські гроші.

Так що планів багато, і багато з них у міру можливості вже втілюються в життя завдяки наполегливій праці наших краян.

Сподіваємося, що невдовзі буковинці, і не тільки, відчують реальне полегшення в плані перетину кордону на території Чернівецької області, адже запроваджений безвізовий режим до цього зобов’язує.

Наталія Команяк, Чернівці