Презентація результатів дослідження ринку медіаграмотності в Україні

Презентація результатів дослідження ринку медіаграмотності в Україні

Укрінформ
15 квітня, 11:00 - презентація дослідження ринку медіаграмотності в Україні та панельна дискусія з обговоренням результатів. 

Організатори: Головна редакція відновлення України та стратегічних комунікацій Укрінформу, ГО “Інститут свідомого громадянства” (ініціатива “Як не стати овочем”).

Учасники: Сергій Череватий - генеральний директор Укрінформу; Олександр Скиба - головний редактор Головної редакції відновлення України та стратегічних комунікацій Укрінформу; Тетяна Броднікова - оглядачка Головної редакції відновлення України та стратегічних комунікацій Укрінформу; Ігор Соловей - Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки; Дмитро Золотухін - радник міністра культури та стратегічних комунікацій України;  Марина Безкоровайна - директорка в Україні Інституту з висвітлення війни та миру (IWPR); Таня Микитенко - українська блогерка, авторка проєктів Ragulivna та "Читанка"; Дмитро Хільченко - експерт з медіаграмотності; Анна Нестеренко - менеджерка з координації Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» МКСК; Оксана Мороз - засновниця ініціативи “Як не стати овочем”, модераторка.

Коротко. Громадською організацією “Інститут свідомого громадянства” (ініціатива “Як не стати овочем”) проведено дослідження ринку медіаграмотності в Україні.

Результати цього проєкту:

  • Доповнена база продуктів (860) українського ринку медіаграмотності.
  • Типологізація продуктової лінійки, оцінка її актуальності та вектори коректувань для досягнення кращої ефективності.
  • Опис наявного ринку медіаграмотності. Поточна проблематика та майбутні виклики. Сильні та слабкі сторони. 
  • Вектори розвитку. Рекомендації донорам та ініціативам щодо точок концентрації зусиль для уникнення дублювання та підвищення ефективності. 

Довідково. Збір інформації про продукти здійснювався з відкритих джерел та від експертів/ініціатив/донорів. Аналіз ринку проведено на основі експертних глибинних інтерв'ю з 94 експертами від ініціатив, донорів, держави, медійників, блогерів, бізнесу, психологів, військових, ветеранів, соціологів тощо. 

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Реєстрація учасників та акредитація представників медіа - за посиланням. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Третина ринку медіаграмотності в Україні складається з тренінгів та семінарів — експерт

Третиною ринку медіаграмотності є тренінги та семінари, спрямовані на невелику професійну авдиторію.

Як повідомляє Укрінформ, про це сказала засновниця ініціативи "Як не стати овочем" Оксана Мороз під час презентації результатів дослідження ринку медіаграмотності в Україні. За її словами, під час аналізу продуктової лінійки з 866 продуктів за період з 2020 до 2024 року, 56% з них виявилися продуктами, орієнтованими на авдиторію до 10 000.

"Якщо ми подивимося структуру по типах продуктів, то третина ринку (33% — ред.) — це тренінги та семінари. Це також один із моментів, який підкреслює, що ми — не про широку авдиторію. Тому що тренінгами й семінарами ми можемо зайти добре на невелику авдиторію, на специфічну авдиторію, але загал ми не навчимо", — сказала вона.

За її словами, на другому місці після семінарів і тренінгів є подкасти, блоги й інтерв'ю (12%). Фахівчиня зауважила, що ці продукти дуже різні за кількістю охоплення — від 1000 переглядів до 17. Тому, за її словами, у поширенні продуктів із медіаграмотності можна орієнтуватися не на створення нових каналів, а на інтеграції такого контенту у великі канали.

Згідно з дослідженням, за форматом 35% продуктів із медіаграмотності — це заходи, 26% - тексти, 25% — відео.

" У той час, коли дивляться відео і короткі відео, в нас (широко представлений - ред.) — великий формат з інформування авдиторії, і тільки 25% - відеоформат. Це важливий "знак оклику" про те, в який вектор варто рухатися", — зазначила вона.

Мороз також акцентувала, що лише 6% відео є коротким форматом (до 3 хв.), водночас 71% - відеопродукт 30+ хвилин.

Експертка додала, що в Україні варто думати над формуванням попиту на продукти з медіаграмотності серед широкої авдиторії. Але найперше — домовитися про те, що таке медіаграмотність, і виробити "рамку знань", тобто визначити навички, які мають бути в українців на кожному етапі їхнього життя, щоб забезпечити достатній рівень стійкості перед інформаційними викликами, що зростають.

Збір інформації про продукти здійснювався з відкритих джерел та від експертів / ініціатив / донорів. Аналіз ринку проведено на основі експертних глибинних інтерв’ю з 94 експертами від ініціатив, донорів, держави, медійників, блогерів, бізнесу, психологів, військових, ветеранів, соціологів тощо.

Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій відбулася презентація напрацювань оновленої дорожньої карти національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» на наступні 12 місяців.

Відео:

Змовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-