Презентація звіту про діяльність НАБУ і САП у І півріччі 2021 року
Організатор: Національне антикорупційне бюро України.
Спікер: Артем Ситник - директор Національного антикорупційного бюро України.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com
Додаткова інформація за тел.: 067-148-56-36; 044-246-31-70 або e-mail: press.nabu@gmail.com; press@nabu.gov.ua
У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.
Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Директор НАБУ вважає, що є певні спроби тиску на конкурс на посаду очільника САП
Наразі існують певні спроби тиску на перебіг конкурсу на посаду очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Таку думку висловив директор НАБУ Артем Ситник на брифінгу в Укрінформі на тему: “Презентація звіту про діяльність НАБУ і САП у І півріччі 2021 року”.
“Щодо конкурсу на посаду очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. На жаль, хто спостерігає за перебігом цього конкурсу, можна помітити, що певні спроби тиску, впливу на цей конкурс є”, - поінформував директор НАБУ.
Він вважає той факт, що цей конкурс триває більше року, недопустимим для того, щоб зберегти та забезпечити незалежність такого антикорупційного органу як САП.
“Бо природна, законна зміна керівника — це одна із запорук того, що орган, який має вже певні принципи роботи, що він їх не втратить. І дуже погано, що в органу немає керівника вже більше року, постійного керівника, мається на увазі”, - сказав Ситник.
Він заявив, що наразі ситуація із антикорупційною прокуратурою така, що основну частину повноважень керівника антикорупційної прокуратури здійснює генпрокурор.
“А саме однією з основних гарантій (незалежності — ред.) САП є незалежність (цього правоохоронного органу — ред.) саме від генпрокурора і його вказівок по тих справах, які розслідуються антикорупційним бюро. Тому бачимо, що конкурс викликає дуже багато питань, і взагалі знаходиться на паузі. Є два працівники, які пройшли ті етапи (конкурсу — ред.), які були, і зараз чомусь конкурс на паузі, і це також викликає певне занепокоєння”, - заявив Ситник.
Як повідомляв Укрінформ, конкурс із обрання очільника САП стартував 25 січня. Заступник генерального прокурора – керівник САП Назар Холодницький оголосив про свою відставку 21 серпня 2020 року.
Директор НАБУ Артем Ситник під час форуму Zero Corruption Conference заявив, що затягування конкурсу з обрання голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який мав завершитися у травні, дуже тривожить, адже це ускладнює роботу Національного антикорупційного бюро та може завдати удару по відносинах України з міжнародними партнерами.
Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін 2 червня за результатами перших співбесід, на яких обирають керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, заявив, що на засіданні Конкурсної комісії відбулися безпрецедентні порушення порядку проведення конкурсу, а деякі члени комісії реалізують сценарій зриву і дискредитації самого конкурсу. Він також спрогнозував, що через це міжнародні експерти можуть відмовитися від подальшої участі в Конкурсній комісії.
16 червня цього року у Посольстві США та Представництві ЄС в Україні наголосили на важливості незалежних відбіркових комісій та ролі міжнародних експертів при обранні керівників антикорупційних та судових органів.
Скасування заочного арешту Дубілета ускладнить його естрадицію — Ситник
Рішення Вищого антикорупційного суду щодо скасування заочного арешту колишнього голови правління ПриватБанку Олександра Дубілета ускладнить його естрадицію.
Про це заявив директор Національного антикорупційного бюро під час брифінгу “Презентація звіту про діяльність НАБУ і САП у І півріччі 2021 року" в Укрінформі.
“Це у будь-якому випадку не зупинить розслідування, але питання доставки, екстрадиції це укладнить”, - сказав він.
За словами Ситника, наразі ситуацію ускладнює і те, що НАБУ і Офіс генпрокурора по-різному тлумачать норми законодавства щодо процедур, пов’язаних із екстрадицією фігурантів кримінальних справ. Зокрема, ОГП наполягає на направленні повісток про виклик підозрюваних у країну їх перебування і отримання відповіді на них.
“Зараз, останні пів року, у нас триває дискусія, яка зводиться до того, що спочатку направляйте повістку... Вона може дійти, а людина переїхала у межах ЄС у іншу країну, і так можна десятками років чекати відповіді на ці повістки”, - говорить Ситник.
Директор НАБУ зазначив, що з цього приводу ініціював проведення наради у ОГП.
“Я сподіваюся, що ми з прокуратурою знайдемо спільну мову. Можливо, це буде законопроєкт, який врегулює питання, але вся практика, яка була перед цим, (щодо процедури екстрадиції - ред.) була зовсім іншою”, - сказав Ситник.
Як повідомляв Укрінформ, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 20 липня частково задовольнила скаргу адвокатів колишнього голови правління ПриватБанку Олександра Дубілета і скасувала його заочний арешт.
Раніше Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Інтерполу з проханням щодо оголошення у розшук Дубілета, який наразі переховується за кордоном.
Дубілета підозрюють у причетності до розтрати 8 млрд грн ПриватБанку перед його націоналізацією наприкінці 2016 року.
За версією слідства, ексголова правління ПриватБанку в останній день перед визнанням банку неплатоспроможним у грудні 2016 року спрямував до банківської установи, розташованої в одній з країн ЄС, листи з проханням погасити заборгованість двох великих агрокомпаній за раніше виданими акредитивами за рахунок коштів ПриватБанку, які зберігалися на кореспондентському рахунку у цьому банку.
У НАБУ вважають, що посадовці ПриватБанку підробили банківські документи, внесли несанкціоновані зміни у баланс банку, у раніше створені електронні документи в електронній системі банку, аби потім приховати цей злочин.
Також наприкінці лютого ексголові правління ПриватБанку Дубілету, колишньому заступнику голови правління банку Володимиру Яценку і колишній очільниці одного з підрозділів банку повідомили про підозри у розтраті чужого майна на суму 136 млн грн.
ПриватБанк був націоналізований у грудні 2016 року. Держава докапіталізувала його на 155 млрд грн. Портфель неробочих кредитів ПриватБанку, який пов'язують з попередніми власниками, на 31 грудня 2018 року оцінювався у 212,795 млрд грн.
НАБУ розслідує стосовно Чауса справи щодо хабаря і переміщення його у Молдову - Ситник
Національне антикорупційне бюро розслідує два кримінальні провадження щодо екссудді Дніпровського райсуду Києва Миколи Чауса: одне з них стосується отримання неправомірної вигоди, друге - переміщення Чауса через кордон, у Молдову.
Про це директор НАБУ Артем Ситник повідомив на брифінгу в Укрінформі.
“На сьогодні у НАБУ є 2 справи (щодо Чауса — ред.). Перша справа — це щодо одержання неправомірної вигоди, друга — це факт неправомірного переміщення через кордон у 2016 році. Інших справ ми не розслідуємо”, - сказав директор НАБУ.
За його словами, ще одну справу — щодо зникнення Чауса у Молдові — розслідує Служба безпеки України.
“Відповідальність за надання висновків, яким чином він (Чаус - ред.) там зник і з'явився у нас, — це все буде розслідувати СБУ, і я дуже сподіваюся, що це розслідування буде чесним, прозорим і дасть якийсь певний результат”, - заявив Ситник.
Він повідомив, що справа про зникнення Чауса з України була зареєстрована у 2016 році в результаті роботи детективів, які вживали заходів щодо встановлення місця знаходження екссудді.
“І під час вжиття цих заходів нами було точно встановлено, як він залишав територію України, яким чином це відбувалося. Зараз з цього приводу проводяться процесуальні дії з цією особою (Чаусом — ред.)”, - сказав директор НАБУ.
Відповідаючи на запитання, чи причетні до вивезення Чауса тодішні високопосадовці і чи може бути ця інформація оприлюднена, він не став прогнозувати, до якого етапу у розслідуванні і до якого кола осіб дійде слідство, щоб не розкривати таємницю досудового розслідування.
“Якщо таке буде, думаю, ви точно про це дізнаєтеся”, - зауважив Ситник.
Як повідомлялося, у серпні 2016 року детективи Національного антикорупційного бюро викрили суддю Миколу Чауса в отриманні хабаря у розмірі 150 тис. доларів.
У вересні того ж року Верховна Рада підтримала подання Генеральної прокуратури про надання згоди на затримання та арешт судді. Однак Чаус втік з України і переховувався в Молдові.
Третього квітня 2021 року адвокат Чауса Юліан Балан заявив, що група невідомих озброєних чоловіків викрала екссуддю в центрі Кишинева.
8 травня ЗМІ поінформували, що СБУ відкрила кримінальне провадження за фактом зникнення Чауса у Молдові.
30 липня стало відомо про виявлення Чауса в селі у Вінницькій області.
Після цього поліція затримала екссуддю, але його пізніше нібито "перехопили" службовці СБУ і вивезли в невідомому напрямку.
Згодом в СБУ заявили, що "не викрадали" Чауса, а діяли у межах закону і своїх повноважень, оскільки розслідують викрадення екссудді та незаконне переправлення його через державний кордон.
Зі свого боку НАБУ наполягало на переданні їм Чауса, обвинуваченого в корупції.
1 серпня адвокат Чауса Ростислав Кравець повідомив, що знайшов свого підзахисного: той перебуває під захистом СБУ і отримує медичну допомогу. За його словами, Чаус має два статуси - підозрюваного у справі, яку розслідує НАБУ щодо ймовірної хабаря, і потерпілого у справі про викрадення, яку розслідує СБУ.
3 серпня у НАБУ повідомили, що детективи бюро затримали колишнього суддю у столичній лікарні «Феофанія».
4 серпня Вищий антикорупційний суд помістив Чауса під цілодобовий домашній арешт з електронним браслетом. Адвокат Чауса Ростислав Кравець заявив, що захист екссудді подаватиме апеляцію на це рішення ВАКС.
9 серпня прессекретар САП Ольга Постолюк повідомила Укрінформу, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала скаргу до Апеляційної палати ВАКС щодо обрання Чаусу запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
6 серпня у НАБУ поінформували, що його детективи за процесуального керівництва прокурорів САП завершили розслідування стосовно колишнього судді Дніпровського районного суду міста Києва, який, за інформацією слідства, вимагав та одержав неправомірну вигоду у розмірі 150 тис. дол.
НАБУ не отримало від СБУ “записів Медведчука” - Ситник
Національне антикорупційне бюро на свій запит не отримало від Служби безпеки записів телефонних розмов, які приписують нардепу від ОПЗЖ Віктору Медведчуку, де він нібито обговорює питання передачі йому частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок».
Про це сказав директор відомства Артем Ситник під час брифінгу “Презентація звіту про діяльність НАБУ і САП у І півріччі 2021 року" в Укрінформі.
“На жаль, ні. Я сподіваюсь, що ми колись їх отримаємо. Я нагадаю, у зв’язку з чим був цей запит. Це був запит у справі, яка пов’язана з трубою. На нашу думку, те, що ми почули в розслідуванні, воно пов'язано з подіями у справі, і тому ми зробили цей запит”, – сказав Ситник.
Як повідомляв Укрінформ, журналісти Bihus.info оприлюднили записи розмов нібито нардепа від ОПЗЖ Віктора Медведчука.
5 травня НАБУ завершило розслідування дій експертки, на підставі висновку якої суд відмовив у визнанні права власності за державою на частину нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок».
За даними слідства, підозрювана склала завідомо недостовірний висновок, що став підставою для винесення рішення Господарського суду Рівненської області, який у серпні 2017 року відмовив у визнанні права власності на частину нафтопродуктопроводів «Самара – Західний напрямок» за державою.
Детективи встановили, що експертка свідомо виклала висновки в інтересах приватного суб’єкта господарювання. Таким чином, ТОВ «Прикарпатзахідтранс» на підставі судового рішення, що базувалося на завідомо неправдивому висновку експертки, безпідставно отримало у власність частину магістрального нафтопродуктпроводу «Самара – Західний напрямок», який має важливе народногосподарське та оборонне значення.
Підозрюваній повідомили про підозру у лютому 2021 року.
Того ж місяця Вищий антикорупційний суд за клопотанням детективів НАБУ та прокурорів САП наклав арешт на майно технологічного комплексу розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 23 лютого 2021 року заборонено розпорядження, відчуження та користування об’єктами та лінійними ділянками, які безпосередньо задіяні у забезпеченні виробничої діяльності згаданого комплексу.
16 квітня 2021 року АРМА обрало управителем для арештованої частини нафтопродуктопроводу "Самара – Західний напрямок" АТ "Укртранснафта".
РНБО на засіданні 19 лютого ухвалила рішення про застосування санкцій до 19 юридичних та восьми фізичних осіб, серед яких народний депутат від ОПЗЖ Віктор Медведчук і його дружина Оксана Марченко. Обмеження ввели у зв'язку з розслідуванням СБУ щодо фінансування тероризму.
21 лютого Президент Володимир Зеленський повернув у державну власність нафтопровід "Прикарпатзахідтранс", ввівши в дію рішення РНБО від 19 лютого.
23 лютого Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про арешт та передачу в управління АРМА всього майна та інфраструктури стратегічного нафтопроводу. Водночас до визначення переможця конкурсу та початку ним заходів із управління арештований об’єкт перебуває на відповідальному зберіганні АТ "Укртранснафта".
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
