Яким є українське законодавство щодо тимчасово окупованих територій?

Яким є українське законодавство щодо тимчасово окупованих територій?

Укрінформ
29 червня, 11:00 - презентація  результатів дослідження «Окуповані території та закон: аудит законодавства щодо АР Крим та ОРДЛО у 2020–2014 рр.»

Організатор: Аналітичний центр Українського католицького університету.

Учасники: Оксана Кулаковська - директорка Аналітичного центру Українського католицького університету (УКУ);  Остап Кривдик - асоційований дослідник Аналітичного центру Українського католицького університету (УКУ); Алім Алієв - заступник генерального директора «Українського інституту»; Станіслав Федорчук - голова правління громадської організації «Українська Народна Рада Донеччини та Луганщини».

Коротко. Дослідження «Окуповані території та закон: аудит законодавства щодо АР Крим та ОРДЛО у 2020–2014 рр.»  провів Аналітичний центр УКУ у період з вересня 2020 р. по квітень 2021 р. 

Окрім добірки нормативно-законодавчої бази, у рамках дослідження було проведено 8 круглих столів за участі більш як 120 експертів, аби проаналізувати загальний контекст, кращі практики вирішення питань окупації у певній сфері та запропонувати рішення  для долання окреслених викликів у майбутньому. 

Круглі столи стосувались наступних тем: безпеки та міжнародного права, економічної та соціальної політик, освіти, ідентичності, свободи віросповідання та інформаційної безпеки. Результатом обговорень стали рекомендації експертів щодо того, яких змін і доповнень потребує законодавство України.   

Довідково. Аналітичний центр УКУ - це експертно-дослідницький осередок Українського католицького Університету у Києві. Його діяльність спрямована на те, щоб опрацьовувати науковий та експертний потенціал університету та направляти його у прикладну площину - розробку та впровадження ціннісно-орієнтованих публічних політик. 

Проєкт «Аудит законодавчого поля щодо окупованих територій АР Крим та Донецької і Луганської областей 2014 – 2020 рр.» реалізовується Аналітичним центром УКУ у ширшому колі партнерств у період з липня 2020 по квітень 2021 року.  У рамках проєкту було проведене дослідження стану законодавчого врегулювання питань щодо окупованих територій, впливу прийнятих законодавчих актів на ситуацію в Україні, а також проаналізовано інформацію про проблеми і успіхи впровадження законодавства.

Проєкт здійснюється за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (National Endowment for Democracy (NED) та Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Акредитація представників ЗМІ: salyha@ucu.edu.ua

Реєстрація на презентацію: https://forms.gle/F7QPV7vnK5VdjpK99 

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу:  https: //www.youtube.com/user/UkrinformTV та Facebook-сторінці Аналітичного Центру УКУ https://www.facebook.com/AnalyticalCenterUCU

Детальна інформація за тел.: 0681279078 (комунікаційна менеджерка Іванна Салига).

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Законотворча діяльність щодо окупованих територій України нині є недостатньою - експерти

Законотворча діяльність в Україні щодо тимчасово окупованих територій протягом 2014-2020 років була активною, але нині вона не є достатньою, системною і всеосяжною.

Про це в Укрінформі під час презентації результатів дослідження "Окуповані території та закон: аудит законодавства щодо АР Крим та ОРДЛО у 2020–2014 рр." заявив асоційований дослідник Аналітичного центру Українського католицького університету Остап Кривдик.

«Наші три висновки: перший висновок – відбувалась активна робота законодавчої гілки влади, котра розробляла спеціальне законодавство, спрямоване на боротьбу з агресією. По-друге, є позитивні практики, котрі допомагають Україні відстоювати свої інтереси в умовах агресії і котрі можуть бути використані іншими державами, що переживають подібні випробування. Але наш третій висновок – нормотворча діяльність щодо тимчасово окупованих територій не є достатньою, системною і всеосяжною. Об’єктивно є розрив між тим, яке є законодавство, і тим, якими є практики його застосування і незастосування», - наголосив Кривдик.

Він повідомив, що згадане дослідження Аналітичний центр Українського католицького університету провів у період з вересня 2020 року по квітень 2021 року. Дослідженням було охоплено 177 нормативно-правових актів, ухвалених в Україні в 2014-2020 роках, а також 32 резолюції міжнародних організацій, які стосувались відповідних тем, що були прийняті Генасамблеєю ООН, Європарламентом та ПАРЄ.

Експерти опрацювали 82 закони України, 28 постанов ВР, 28 постанов Кабінету міністрів, 17 указів Президента, 11 розпоряджень КМУ та 11 розпоряджень парламенту.

Кривдик також повідомив, що в обговореннях проблематики законодавства щодо тимчасово окупованих територій взяли участь понад 100 експертів, які вивчили теми: міжнародного права та безпеки, економічної політики, соціальної політики, освіти та ідентичності, свободи віросповідання та інформаційної політики.

Напрацьований експертами звіт містить 7 розділів, в кожному з яких окреслювалась проблема, описувалось, як змінювалась правове поле та описувались практики, які часто не збігаються з тим, що передбачав законотворець. У звіті також представлені рекомендації та законодавчий аудит, який може бути корисним для тих, хто безпосередньо працює з українським законодавством.

Серед проблем, які експерти виокремлюють в законодавстві, є відсутність цілісного термінологічного поля, адже в законах вживаються різні терміни в описі однакових явищ. Зокрема, йдеться про риторику щодо війни та окупації, щодо агресора.

«Такими конкретними прикладами термінологічних розривів є коли пишеться «конфлікт» чи «міжнародний військовий конфлікт», чи коли є термін «ОРДЛО» чи «окуповані території», «кордон» і «лінія розмежування», - зазначив Кривдик.

На його думку, наразі потрібен політичний консенсус по цінностях, на основі яких буде відбуватись деокупація та реінтеграція ТОТ, а також цілісна візія того, якими будуть ці процеси.

Своєю чергою заступник генерального директора «Українського інституту» Алім Алієв відзначив, що важливими є кроки України стосовно зміни норм законодавства щодо вільної економічної зони Крим та перетину КПВВ на адмінмежі з Кримом.

«Ключове питання, яке потребує вирішення, – це зміна дискримінаційного статусу кримчан як нерезидентів України та зняття обмежень на перевезення рухомого майна. Ці зміни необхідно вносити до Митного кодексу України», - зазначив Алієв.

Також важливим є покращення роботи КПВВ на адмінмежі з Кримом, де необхідно створити якісну інфраструктуру. Необхідним елементом є також створення сприятливих економічних умов на неокупованих територіях України, які межують з окупованими територіями.

В рекомендаціях щодо ідентичності та культурних політик експерти радять прийняти закон щодо статусу корінних народів та окремого закону про статус кримськотатарського народу, прийняти державну програму з розвитку кримськотатарської мови. В сфері інформаційної політики експерти радять: започаткувати гранди для проєктів на тимчасово окупованих територіях, прийняти стратегії інформаційної реінтеграції ТОТ, врахувати в нормах перехідного законодавства статус журналістів і працівників медіа в умовах окупації, а також спростити в’їзд до ТОТ журналістам міжнародних агенцій.

На думку голови правління громадської організації «Українська народна рада Донеччини та Луганщини» Станіслава Федорчука, важливим є те, що депутати внесли до Кримінального кодексу статті, які стосуються воєнних злочинів.

Дуже важливо, зазначив Федорчук, змінити підхід до роботи ТКГ, де має бути єдина державна позиція, а також вирішити проблему морської безпеки, встановивши кордони в Азовському морі. «Варто визнати нечинним договір про спільне Азовське море», - вважає Федорчук.

Окремо він наголосив на важливості створення Центру документації фактів російської агресії проти України.

«Без постійного оновлення бази даних на державному рівні буде дуже важко брати участь не тільки в міжнародних процесах, але й важко пояснювати суспільству те, що відбувалося і відбувається. Адже завдяки діяльності ворожих медіа, російської пропаганди нам регулярно пропонуються різні версії нашого минулого, свідками якого ми були», - зазначив Федорчук, додавши, що такий центр став би запобіжником спотворення фактів агресії. Не менш важливим також є створення реєстру українських зрадників передусім з числа колишніх співробітників СБУ, МВС та інших держструктур.

Підсумовуючи результати дослідження, директорка Аналітичного центру Українського католицького університету (УКУ) Оксана Кулаковська наголосила, що українські законотворці достатньо ефективно відповідали на нагальні виклики, але ці відповіді були реактивними, у форматі гасіння пожеж. Для того, аби формувати політики, що дадуть можливість на кілька кроків наперед передбачати майбутні проблеми, необхідне спільне бачення і стратегії того, “яку країну ми будуємо”. Тому Аналітичний центр продовжить роботу, яка започаткує широкий дискурс про проблеми і їх вирішення, які стоять перед державою, сказала вона.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-