Міжнародний проєкт «MARLITER»: національні виклики стану та потенціалу управління морським середовищем

Міжнародний проєкт «MARLITER»: національні виклики стану та потенціалу управління морським середовищем

Укрінформ
12 травня, 11:00 - брифінг на тему: «Національні виклики стану та потенціалу управління морським середовищем у контексті глобальної та європейської морської політики»

Організатор: Міжнародна Чорноморська екологічна мережа.

Учасники: Олександр Бонь - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України; Євген Дикий - директор Національного антарктичного наукового центру; Віктор Коморін - директор  Українського  наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ); Олена Марушевська - Проєкт ЄС EMBLAS; Юлія Котельнікова, Олександр Непрокін - представники УкрНЦЕМ;  Юлія Мархель - президентка ГО «ВМР «Let`s do it, Ukraine»; Валентина Щульц - депутатка Одеської районної ради.

Модератор: Олег Рубель - (Міжнародна Чорноморська екологічна мережа).

Коротко. Захід спрямовано на розвиток використання сучасних інструментів екологічного управління морським середовищем серед зацікавлених сторін та широкого загалу шляхом інформування найбільш зацікавлених стейкхолдерів, профільних агенцій, представників громадянського суспільства, бізнесу та вищих навчальних закладів.

Питання до обговорення: Взаємодія влади, науки, бізнесу та громадянського суспільства  щодо дослідження, охорони та відновлення морського середовища.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Близько 70% сміття в Чорному морі становить пластик - експерт

Чорне море на 68% засмічено пластиком, який становить основну екологічну загрозу морській фауні.

Про це повідомила експерт проєкту ЄС EMBLAS з посиленого моніторингу Чорного моря Олена Марушевська на брифінгу в Укрінформі на тему: «Національні виклики стану та потенціалу управління морським середовищем у контексті глобальної та європейської морської політики».

«Щогодини великими річками України до Чорного моря потрапляє від 8 до 50 шматочків різного сміття – це насамперед недопалки, пластикові стаканчики й пляшки, різні упаковки з пляжів. З річок насамперед переносяться пластикові пляшки – це 20%. У сміттєвих плямах в Чорному морі 68% – це пластик, і вже не зрозуміло, чи це пляшки, чи пакування, чи взуття – воно вже все видозмінено морем», – розповіла Марушевська.

За її словами, крім того, що сміття знижує туристичний потенціал, воно також є транспортером шкідливих хімічних речовин, новим штучним біотопом на заміну природнім і капканом для морських тварин, які помирають, ковтаючи пластик.

«Велике сміття часто розпадається на дрібне сміття, на мікропластик – часточки розміром до 5 мм, які дуже легко заковтуються морськими мешканцями. Ми це спостерігаємо й на мертвих птахах, половину шлунку яких забито шматочками пластика», – зазначила вона.

До того ж, за її словами, науковці спостерігають, як на пластикових відходах у морі розвиваються нові види життя, які символізують забруднення.

Експерт наголосила, що стратегією попередження морського сміття є лише утилізація й переробка пластику, і навела приклад успішного проєкту за підтримки EMBLAS «Неліквідний пластик – нове життя у бруківці» з переробки навіть невідсортованого сміття.

«Для всіх цих одноразових пластикових тарілок, виделок, стаканчиків, які ніде не приймають як вторсировину, було розроблено спеціальне обладнання, яке умовно виглядає як такий собі котел, який переплавляє все, і виходить специфічна суміш, з якої можна робити бруківку, яка дуже легка, кольорова і на дотик дуже приємна порівняно з іншою бруківкою чи асфальтом. Приносите сміття й отримується щось цікаве й корисне у відповідь», - розповіла Марушевська.

Захід було організовано Міжнародною Чорноморською екологічною мережею й спрямовано на розвиток використання сучасних інструментів екологічного управління морським середовищем серед зацікавлених сторін та широкого загалу шляхом інформування найбільш зацікавлених стейкхолдерів, профільних агенцій, представників громадянського суспільства, бізнесу та вищих навчальних закладів.

Масштаби забруднення пластиком треба досліджувати в Антарктиці – експерт

Масштаби забруднення пластиком і стійкими органічними речовинами мають досліджуватися в Антарктиці, як еталонному для цього регіоні й синхронізуватися з вивченням цієї проблеми в Чорному морі.

Таку думку висловив директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий на брифінгу в Укрінформі на тему: «Національні виклики стану та потенціалу управління морським середовищем у контексті глобальної та європейської морської політики».

«Якщо говорити про проблему твердого морського сміття й речовин, які погано розкладаються у морському середовищі, то в цьому сенсі Антарктика використовується як певною мірою еталонний регіон, в якому майже немає локальних джерел забруднення. Тобто, якщо знаходять якийсь забруднювач аж в Антарктиді, то з ймовірністю 99% його принесло туди течіями за тисячі кілометрів, і є всі підстави вважати дану речовину дуже стійкою і схильною до глобального поширення і такою, яка вимагає рішень не на рівні окремих країн, а міжнародних угод і заборон», - зазначив Дикий.

При цьому він зазначив, що, як правило, пластик на шляху до Антарктики встигає розкластися на мікрофракції, стає невидимим для морських тварин, потрапляючи в їхню їжу, чим стає ще не небезпечнішим.

«В Антарктиді вбивають не так цілі пляшки, як остання фракція їхнього подрібнення, тобто мікропластик. І ми абсолютно синхронно і в Чорному морі, і в Південному океані намагаємося вивчити, скільки є цього мікропластика та яке його походження», - зазначив Дикий.

Другим небезпечним забруднювачем світового океану, за його словами, є стійкі продукти розкладу речовин, які використовуються в сільському господарстві, фармакології та парфумерії. І це глобальне забруднення виявляють як у Чорному морі, так і в Антарктиці та Арктиці.

«Стійкі органічні забруднювачі – це, по-перше, гербіциди й пестициди, по-друге - це продукти розкладу фармакологічних речовин, по-третє – це продукти розкладу речовин, які використовуються в парфумерії. Тобто – сільське господарство, фармакологія і парфумерія – ось три джерела стійких органічних забруднювачів. Це хімічні речовини, які розчиняються, але не розкладаються і накопичуються харчовим ланцюжком у тканинах тварин», - наголосив експерт.

Він зазначив, що донедавна стандартом забруднення світового океану вважалися продукти нафтопереробки та важкі метали. А стійкі органічні забруднювачі почали серйозно досліджувати лише останніми роками з розвитком аналітичної хімії й дослідженнями акумуляції цих речовин у тканинах тварин.

Захід було організовано Міжнародною Чорноморською екологічною мережею й спрямовано на розвиток використання сучасних інструментів екологічного управління морським середовищем серед зацікавлених сторін та широкого загалу шляхом інформування найбільш зацікавлених стейкхолдерів, профільних агенцій, представників громадянського суспільства, бізнесу та вищих навчальних закладів.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-