Хто претендує на Міжнародну премію імені Івана Франка у 2021 році?

Хто претендує на Міжнародну премію імені Івана Франка у 2021 році?

Укрінформ
3 березня, 12:00 - пресконференція, під час якої буде названо імена претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка та  критерії відбору наукових робіт

Організатор: БО «Міжнародний фонд Івана Франка».

Учасники: Ігор Курус – директор Міжнародного фонду Івана Франка; Володимир Бугров – член правління Міжнародного фонду Івана Франка, проректор з науково-педагогічної роботи КНУ; Тамара Смовженко - член правління Міжнародного фонду Івана Франка, голова Львівського товариства у м.Києві.

Модератор: Ольга Нижник – координаторка проєкту.

Довідково. Міжнародна премія Івана Франка присуджується за наукову роботу, яка є вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, має міжнародне значення та ґрунтується на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів в культурі, політиці та суспільному житті України.

Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно з 2016 року. Лауреати Премії отримують грошову винагороду та золотий знак.

Урочиста церемонія нагородження відбувається щороку 27 серпня – у День народження Івана Франка на його батьківщині.

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні. У 2020 році лауреатом став професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк.

Запитання для спікерів надсилати на e-mail організатора заходу: olga_7111284@ukr.net

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу:  //www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Оголосили лонглист претендентів на Міжнародну премію імені Івана Франка-2021

Міжнародний фонд Івана Франка оголосив 3 березня претендентів на здобуття однойменної премії - лонглист нараховує 24 наукові роботи.

Про це повідомив на пресконференції в Укрінформі директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус, передає кореспондент агентства.

«У 2015 році, коли ми з Роландом Франком (онуком Івана Яковича Франка, сином Тараса Франка – ред.) засновували премію, у багатьох були сумніви, чи така премія для України потрібна. Сьогоднішні результати показали, що вона потрібна. З 15 січня по 1 березня Міжнародний фонд Івана Франка приймав наукові роботи, які були оприлюднені або опубліковані у 2018, 2019 і 2020 роках. За півтора місяця ми отримали 26 наукових робіт. Допущено до конкурсу 24 праці, які охопили 20 наукових дисциплін», - сказав Курус.

Він додав, що наукові роботи надійшли за поданнями з 4-х країн – Австрії, Канади, США, України. На премію претендують учені і творчі колективи з 3-х країн – з Канади, Литви та України. Кількість академічних установ, які зробили подання, - 19, також отримано подання від 4-х лауреатів премії минулих років.

Говорячи про історію і значення премії, член правління Міжнародного фонду Івана Франка, проректор з науково-педагогічної роботи КНУ Володимир Бугров зауважив, зокрема, що премія не має державного фінансування, вона існує за підтримки громадськості, благодійників, меценатів, що дозволяє дотримуватися справжньої наукової об’єктивності.

«Критерії відбору переможців найвищі, тому що спочатку роботи проходять номінаційні комітети, потім - міжнародну експертну раду, яка визначає трьох номінантів премії за критеріями: інноваційність та оригінальність; концептуальність, системність та критичність; міжнародний контекст та рівень наукового дослідження. Насамкінець - це міжнародне журі, яке формується з 12 докторів наук з різних країн світу, висококомпетентних, доброчесних фахівців, які дають абсолютно об’єктивну оцінку», - наголосив Бугров.

Координаторка проєкту Ольга Нижник нагадала, що Міжнародна премія Івана Франка вручається з 2016 року.

«Цього року ми дізнаємось ім’я лауреата премії під час урочистої церемонії нагородження, яка відбудеться 27 серпня, у 165 річницю з дня народження Івана Франка, у місті Дрогобичі», - повідомила Нижник.

У списку, який зачитала член правління Міжнародного фонду Івана Франка, голова Львівського товариства у м. Києві Тамара Смовженко, такі претенденти на премію:

1. Колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса, та Ігоря Скочиляса, «На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі».

2. Колективна монографія за ред. Олександра Гриценка, Надії Гончаренко, Інни Кузнєцової, «Культура пам’яті сучасного українського суспільства: трансформація, декомунізація, європеїзація».

3. Олена Берегова, «Діалог культур: образ Іншого в музичному універсумі».

4. Роман Горак, «Андрей Шептицький. Біографія».

5. Микола Зимомря, Марія Якубовська, «Іван Франко: проєкція у сучасність».

6. Оксана Кісь, «Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти».

7. Богдан Козак, «У лабіринтах історії українського театру».

8. Олена Кравченко, «Опіка над дітьми в Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.».

9. Володимир Маслійчук, «Здобутки та ілюзії. Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.».

10. Зоряна Мацюк, «Фразеологічний словник Західного Полісся та суміжних територій «Говорити як медок варити».

11. Іван Монолатій, «Зоосад революції. Західноукраїнська державність 1918–1923 років і теорії випадковостей ХХ – початку ХХІ сторіч».

12. Шон Паттерсон, «Махно і пам’ять: Анархістські і менонітські наративи української громадянської війни, 1917-1921 рр.».

13. Людмила Підкуймуха, «Мова Львова, або Коли й батяри говорили».

14. Ірина Роздольська, «Літературний феномен Українських Січових Стрільців: функціонування та структура покоління».

15. Андрій Сова, «Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність».

16. Михайло Степико, «Українська ідентичність у глобалізованому світі».

17. Микола Тарасенко, «У пошуках старожитностей з дару хедива. Давньоєгипетські пам’ятники XXI династії в музеях України».

18. Леонід Тимошенко, «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)».

19. Назар Федорак, «Вінець і вирій українського бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди».

20. Михайло Хай, «Микола Будник і кобзарство».

21. Тетяна Шарова, «Автор і текст у системі соцреалізму: природа естетичного конформізму та поетика компромісу (на матеріалі творчості К. Гордієнка)».

22. Ольга Шаф, «Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття».

23. Блаженніший Святослав Шевчук, Оксана Забужко, «Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку».

24. Ігор Юдкін, «Феноменологія культури як методологія інтерпретації».

Як нагадав Курус, Міжнародна премія Івана Франка присуджується за наукову роботу, яка є вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, має міжнародне значення і ґрунтується на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.

Лауреатами Премії були Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит УГКЦ, кардинал Католицької церкви (2016); професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Олег Шаблій (2017); професорка Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі (2018); докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (2019); професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк (2020).

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-