Від Ходжали - 1992 року до Тертера та Гянджі - 2020 року. До 29-річчя Ходжалінської трагедії

Організатор: Посольство Азербайджанської Республіки в Україні.

Учасники:  Ельміра Ахундова -  Надзвичайний та Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні, народна письменниця Азербайджану; Олександр Харченко – генеральний  директор Укрінформу;   Людмила Марченко - народний депутат України, заступник співголови групи з міжпарламентських зв’язків з Азербайджанською Республікою; Андрій Кудряченко - директор Інституту всесвітньої історії Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України; Дінара Габібуллаєва -  депутат Київської міської ради; Олег Купчик -  к. і. н., доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Фергад Туранли -  доктор історичних наук, професор, факультет гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», керівник Асамблеї української та азербайджанської інтелігенції; Станіслав Желіховський -  кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС; Ярослав Мельник -  професор Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка;  Олександр Шварьов - підполковник у відставці, військовий пілот Азербайджанської армії, один із засновників та активний учасник у створенні першої авіаційної ескадрильї, а пізніше і навчальних курсів вертольотчиків у Військово-повітряних Силах Азербайджану; Ровшан Тагієв - глава Асамблеї національностей України, голова Об'єднаного конгресу азербайджанців України; Хікмет Джавадов - голова Об'єднаної діаспори азербайджанців України, доктор юридичних наук.

Захід присвячений 29-річчю Ходжалінської трагедії, а також останнім подіям у Карабаху.

На обкладинці використано фрагмент панно Ашрафа Гейбатова "Ходжали 25-26 лютого"

Довідково. «...Хто сказав, що у війни нежіноче обличчя? Ще й яке жіноче! Збожеволіле від страху, почорніле від горя і перенесених страждань. Зовсім як у ходжалинки Малахат Гусейнової, яка 26 лютого втратила всю свою родину – чотирьох дітей і чоловіка….

Азербайджанський народ – миролюбний і гостинний. Він ніколи не зазіхав на чуже й готовий був поділитися з іншими останньою крайкою хліба. Азербайджанський народ – терплячий і великодушний. Він часто вибачав чужі слабкості й забував про завдані йому образи. І лише одного – ЗРАДИ – він не вибачав нікому. Тим, хто віроломно порушив закони добросусідства, хто порушив заповіді божі й людські, не завадило б згадати прадавню істину: “Хто з мечем прийшов – той від меча й загине!”. Цю істину ще нікому у світі спростувати не вдалося», -  зазначила народна письменниця Азербайджану Ельміра Ахундова (Цитата із  книги «ХОДЖАЛИ. Хроніка геноциду», видавничий дім Дмитра Бураго, 2020 рік).

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу:  https: //www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

У карколомні моменти історії не можна допускати політичної нестабільності - посол Азербайджану

Ходжалинська трагедія, що сталася 29 років тому, вчить тому, що в карколомні моменти історії не можна допускати політичної нестабільності, оскільки це може призвести до невиправних наслідків.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявила Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні народна письменниця Азербайджану Ельміра Ахундова під час "круглого столу" в Укрінформі.

"Уроком Ходжали, я вважаю, є те, що в карколомні моменти історії не можна допускати політичної нестабільності, адже відсутність єдності і солідарності в таких загальнонаціональних питаннях, як захист території, як територіальна цілісність, призводить часом до невиправних наслідків", - сказала Ахундова.

У цьому контексті вона порадила ознайомитися з книгою «Ходжали. Хроніка геноциду», автором і упорядником якої вона є.

Посол акцентувала, що ця книга суто інформаційна, матеріали , які до неї увійшли, були зібрані буквально за кілька місяців після трагедії, що сталася, а вийшла вона рівно за рік після подій у Ходжали.

"Тут лише факти - дуже страшні, важкі, але незаперечні факти про те, що сталося в ту ніч, чому, хто винний... Там нічого не приховується - це і політична ситуація в Азербайджані, і перетягування каната між політичними угрупованнями, між владою та опозицією, і зловісна участь 366-го мотострілецького гвардійського полку Об'єднаних сил СНД у цій різанині", - розповіла дипломат.

Посол Азербайджану висловила думку, що книга «Ходжали. Хроніка геноциду» разом з документальним фільмом про ходжалинські події "Нескінченний коридор", який нещодавно демонструвався в київському Жовтневому палаці, можуть бути цінними і для українських учених, які досліджують такі історичні події, як трагедія Бабиного Яру і Голокост.

"Усі ці трагедії вписуються в загальний ряд злочинів проти людяності", - наголосила Ахундова.

Ходжалинська різанина - убивство щонайменше 161 людини, переважно мирного населення, азербайджанського походження в місті Ходжали, яке в низці джерел характеризується як найбільше і найжорстокіше кровопролиття в часи Першої карабаської війни.

У ніч з 25 на 26 лютого 1992 вірменські збройні формування за участі деяких військовослужбовців 366-го полку російської армії, дислокованого в Степанакерті, зайняли місто Ходжали. Під час штурму і після нього були вбиті, поранені або пропали безвісти сотні мирних жителів.

Народний депутат Людмила Марченко пропонує визнати Ходжалинську трагедію актом геноциду

Народний депутат, співголова групи з міжпарламентських зв'язків із Азербайджаном Людмила Марченко і голова Об'єднаної діаспори азербайджанців України Хікмет Джавадов звернулися з відкритими листами до очільників Верховної Ради та МЗС України з пропозицією розглянути питання визнання Ходжалинської трагедії актом геноциду азербайджанського народу.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це Марченко заявила під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Від Ходжали - 1992 року до Тертера та Гянджі – 2020 року. До 29-річчя Ходжалинської трагедії».

"Ходжалинська різанина 26 лютого 1992 року стала величезною трагедією всесвітнього масштабу, і про це треба не забувати. Ми сьогодні з паном Хікметом Джавадовим звернулися з відкритими листами до (Голови Верховної Ради - ред.) пана Разумкова і в Міністерство закордонних справ, до міністра пана Кулеби, щоб підняти це питання на високий рівень і спробувати вкотре довести, що все ж таки в Азербайджані відбувався геноцид, і цього не треба замовчувати", - сказала Марченко.

Своєю чергою посол Азербайджану в Україні Ельміра Ахундова додала, що парламенти близько 10 країн світу і десятки американських штатів ухвалили резолюції із засудженням Ходжалинської різанини.

"Я думаю, що правове визнання цих подій триватиме, і ми віримо, що і в Україні парламентарії поставляться до цього питання з більшою увагою", - зазначила дипломат.

Вона також поінформувала, що днями знімальні групи чотирьох українських телеканалів на запрошення азербайджанської сторони прилетіли в Баку з метою висвітлення жалобних заходів, пов'язаних із Ходжалинською трагедією.

Ходжалинська різанина — вбивство щонайменше 161 особи, переважно мирного населення, азербайджанського походження, яке у низці джерел характеризується як найбільше та найжорстокіше кровопролиття за часів Першої карабаської війни.

В ніч з 25 на 26 лютого 1992 року вірменські збройні формування за участю деяких військовослужбовців 366-го полку російської армії, дислокованого у Степанакерті, зайняли місто Ходжали. Під час штурму та після нього були вбиті, поранені або зникли безвісти сотні мирних жителів.

26 лютого 2007 року Міллі Меджліс Азербайджану ухвалив звернення до міжнародних організацій, парламентів та урядів країн світу із закликом визнати Ходжалинську трагедію актом геноциду проти азербайджанського народу.

Щороку у багатьох країнах світу проходять заходи, присвячені Ходжалинській трагедії.

Книга «Ходжали. Хроніка геноциду» має стати частиною міжнародної інформкампанії - Габібуллаєва

Депутатка Київської міської ради Дінара Габібуллаєва вважає, що книга «Ходжали. Хроніка геноциду» має бути перекладена різними мовами і стати частиною міжнародної інформаційної кампанії з донесення до світу правди про Ходжалинську різанину.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це Габібуллаєва заявила під час круглого столу на тему: «Від Ходжали - 1992 року до Тертера та Гянджі – 2020 року. До 29-річчя Ходжалінської трагедії».

Посол Азербайджану в Україні Ельміра Ахундова розповіла, що книга «Ходжали. Хроніка геноциду », автором і упорядником якої вона є, не пропагандистська, а суто інформаційна, побудована на неспростовних фактах. До неї увійшли матеріали, зібрані буквально через кілька місяців після Ходжалинської трагедії, а видана вона була рівно через рік після Ходжали.

"Ходжалинська трагедія є серйозним історичним маркером... Дана книга («Ходжали. Хроніка геноциду". - Ред.) теж є історичним маркером, до якого треба привертати увагу. Я вважаю, що її треба перекладати різними мовами і передавати нашим міжнародним партнерам, аби вони знали правду. Це дуже важлива інформаційна кампанія, яку треба продовжувати", - сказала Габібуллаєва.

У цьому контексті вона нагадала, що в Україні інформація про Ходжали і про події в Азербайджані з'являлася на сіті-лайтах і бігбордах.

"Мені здається, що є кілька факторів, які треба дуже ретельно пропрацьовувати, - це міжнародний аспект і залучення міжнародної спільноти, це інформаційна кампанія і таке пропагування розуміння національного суверенітету... і своїх кордонів, щоб інші країни в разі зіткненння з тією ж РФ або іншою країною-агресором, розуміли алгоритм дій і те, наскільки важливе єднання всередині країни", - вважає депутатка Київської міської ради.

Ходжалинська різанина — вбивство щонайменше 161 особи, переважно мирного населення, азербайджанського походження у міста Ходжали вірменськими збройними формуваннями, яке у низці джерел характеризується як найбільше та найжорстокіше кровопролиття за часів Першої карабаської війни.

У ніч з 25 на 26 лютого 1992 року вірменські збройні формування, за участі деяких військовослужбовців 366-го полку російської армії, дислокованого у Степанакерті, зайняли місто Ходжали. Під час штурму та після нього було вбито сотні мирних жителів.

26 лютого 2007 року Міллі Меджліс Азербайджану одностайно прийняв звернення до міжнародних організацій, парламентів та урядів країн світу із закликом визнати Ходжалинську трагедію актом геноциду проти азербайджанського народу.

Щороку у багатьох країнах світу проходять заходи, присвячені Ходжалинській різанині.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк