Світові практики захисту інформаційного простору держави від інформаційної агресії

Світові практики захисту інформаційного простору держави від інформаційної агресії

Укрінформ
8 лютого, 12:00 - міжнародний круглий стіл: «Світові практики захисту інформаційного простору держави від інформаційної агресії»

Організатор: Міжнародний центр протидії російській пропаганді.

До участі запрошені: Олексій Арестович - радник голови Офісу Президента України з стратегічних комунікацій (Україна); Микита Потураєв - народний депутат, голова Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики (Україна); Фуад Алієв - журналіст та режисер (Азербайджан); Павлюк Биковський - медіаексперт, аналітик проєкта Media IQ (Білорусь); Іраклі Варшаломідзе - експерт Міжнародного центру протидії російській пропаганді (Грузія); Єрмєк Наримбай - політолог (Казахстан); Стасіс Каушиніс - директор Фонду сприяння захисту громадян (Литва); Михайло Красюк - медіаконсультант (Польща).

Модератор: Юрій Кочевенко - директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді.

Коротко. Під час круглого столу міжнародні експерти обговорять досвід різних країн із захисту власного інформаційного простору від пропаганди та руйнівних інформаційних впливів. Також вони розглянуть питання, де саме проходить межа між свободою слова та необхідністю давати відсіч інформаційній агресії, зокрема під час ведення гібридних бойових дій.

Крім цього, вони обговорять рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій до телеканалів «112 Україна», Newsone та ZIK.

Довідково. Міжнародний центр протидії російській пропаганді - це неурядова організація, метою якої є об'єднання міжнародних зусиль з протидії кремлівській інформаційній агресії. Команду Центру складають фахівці з комунікацій, психології, соціології та кібербезпеки, дипломати, журналісти, добровольці з України, Грузії, Литви, Латвії, Польщі, Білорусі та інших країн.

Акредитація представників ЗМІ: editor.vib@gmail.com

У зв’язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Для протидії інформаційним атакам необхідно створити кіберцентрР - експерт

Україні слід створити кіберцентр протидії інформаційним атакам, використовуючи американський і європейський досвід, зокрема, балтійських країн.

Таку думку висловив директор Фонду сприяння захисту громадян (Литва) Стасис Каушініс рід час міжнародного круглого столу в Укрінформі: «Світові практики захисту інформаційного простору держави від інформаційної агресії».

Каушініс порадив використовувати досвід закриття трьох проросійських телеканалів в Україні, створивши тут центр з протидії кібератакам, на кшталт тих, які ще з 90-тих років діють у країнах Балтії, які зіштовхнулися тоді з російською агресією.

«Ваша країна має хороший привід вийти з цієї ситуації максимально переможцем. Тобто створити сучасну юридичну базу, засновану на сучасних міжнародних конвенціях і пактах, взявши для себе дуже цінний європейський і американський досвід », - сказав Каушініс.

Експерт вважає ланцюгом єдиних подій російські кібератаки в Україні, Європі та США.

«Мені пригадуються події у Франції, в Німеччині, атака на Капітолій. І я не бачу різниці у витоках всіх цих процесів. Інформаційні атаки в Литві почастішали в 2013 році і тепер зрозуміло чому - це пов'язано з атакою на Україну і окупацією її територій », - зазначив литовський експерт.

На круглому столі було обговорено рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування санкцій до телеканалів «112 Україна», Newsone і ZIK.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 2 лютого ввів в дію рішення РНБО про введення санкцій проти телеканалів NewsOne, ZIK та "112 Україна", а також їх власника - народного депутата від ОПЗЖ Тараса Козака. Санкції, серед іншого, передбачають анулювання ліцензії цих проросійських телеканалів. Станом на ранок 3 лютого, мовлення NewsOne, ZIK та "112" припинено.

Для застосування до телеканалів Козака закону про санкції було накопичено достатньо фактів - Потураєв

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв вважає, що на сьогодні було накопичено достатньо фактів для того, щоб до народного депутата від "Опозиційної платформи - за життя" Тараса Козака і його телеканалів був застосований саме закон про санкції.

Про це Потураєв сказав під час міжнародного круглого столу в Укрінформі на тему: "Світові практики захисту інформаційного простору держави від інформаційної агресії".

"Я маю всі підстави казати, виходячи з того, що я знав ще як член Тимчасової слідчої комісії (з розслідування відомостей щодо дотримання законодавства під час зміни власників інформаційних телеканалів та забезпечення протидії інформаційному впливу РФ - ред.), що на сьогодні було накопичено достатньо фактів для того, щоб був застосований закон саме про санкції. Я сподіваюся, що також компетентні органи доведуть хоча би декілька з тих справ уже до судового розгляду. Хоча знову-таки судовий розгляд - це процес, який, на мій погляд, у цьому випадку не пов'язаний з діяльністю каналів. Хоча, можливо, там будуть розглядатися також питання знову-таки набуття власності та (або) фінансування діяльності цих телеканалів", - зазначив політик.

Він нагадав, що у 2019 році була створена Тимчасова слідча комісія у Верховній Раді, яка вивчала питання зміни власників на цих телеканалах, питання їх фінансування і особливостей редакційної політики.

"Я і досі пов'язаний декількома підписками про нерозголошення того, що нам повідомляли представники СБУ, Національної поліції та Генеральної прокуратури під час роботи цієї слідчої комісії. Можу тільки сказати, що навіть попри наш статус вони не змогли нам надати повного доступу до інформації слідства саме через те, що вона була захищена таємницею слідства. Можу тільки сказати, що справ щодо діяльності афілійованих з паном Козаком компаній було декілька, і не лише про торгівлю вугіллям з ОРДЛО там ішлося", - розповів Потураєв.

За його словами, рішення про накладення санкцій не є універсальним для таких ситуацій.

"Тому що так склалося, що ці канали входили в групу компаній, афілійованих з паном Козаком, до якого в компетентннх органів є питання з точки зору дотримання законодавства, зокрема, антитерористичного", - зазначив депутат.

Як повідомлялося, 2 лютого Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака та восьми юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZiK, формальним власником яких є Козак.

Прессекретар Президента Юлія Мендель поінформувала, що це рішення РНБО, ухвалене відповідно до статті 5 закону України «Про санкції», постанови Верховної Ради № 2589–VIII від 4 жовтня 2018 року та пропозицій СБУ, не має нічого спільного з наступом на свободу слова, а прийняте з метою захисту національної безпеки.

Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції та назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».

Верховний суд отримав позов із вимогою скасувати санкції проти каналів Козака.

Комплексно вирішити питання захисту медійного простору має закон про медіа - Потураєв

Рада національної безпеки і оборони не вирішує комплексно питання захисту українського медійного простору, а одним із кроків на шляху владнання цих проблем має стати ухвалення закону "Про медіа".

Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв під час виступу на міжнародному круглому столі в Укрінформі на тему: "Світові практики захисту інформаційного простору держави від інформаційної агресії".

"Питання захисту українського медійного простору рішення РНБО, на жаль, не вирішує комплексно. Воно почасти вирішує це, тільки частково. І саме тому нам слід продовжити говорити про захист українського медійного простору від дезінформації, від інформаційних атак, від фейкових операцій маніпулятивних. І, звичайно, що одним із кроків на шляху такого комплексного владнання цих проблем забезпечення надійного інформаційного захисту держави, буде і, я сподіваюся, стане прийняття законопроєкту "Про медіа", який підготовлений і, власне, певні деталі якого ми зараз доопрацьовуємо", - зазначив депутат.

Потураєв сподівається, що протягом місяця або й скоріше законопроєкт "Про медіа" можна буде винести на розгляд зали Верховної Ради.

Водночас політик зауважив, що закон про медіа не вирішить усіх проблем, з якими ми зіштовхуємося в інформаційній війні Російської Федерації проти України.

"Тому що він, насправді, як я неодноразово підкреслював, стосується саме медіа і діяльності медіа, всіх абсолютно, які в Україні є, як традиційні, так і онлайн-медіа. Але він дуже мало стосується контенту. Там є стаття 36, яка обмежує контент в рамках, загальноприйнятих у всьому цивілізованому світі. Там ідеться про мову ненависті, просування порнографії, проституції, зокрема, дитячої, адвокації злочинів нацистського або більшовицького режимів тощо, там всього 12 пунктів. Є ще дев'ятий розділ, який прямо і дуже детально каже про заборону адвокації російської агресії, тобто заборону невизнання російської агресії і заборону називання конфлікту громадянським і так далі", - розповів Потураєв.

Він додав, що цей розділ детально пропрацьований і містить відповідні жорсткі санкції за його порушення.

"Тому що ми відносимо такі порушення до грубих і там застосовується механізм, який дозволить позбавляти такі медіа, які будуть цим займатися, або ліцензії, або реєстрації. Але цей закон не йде у вивчення питань, а що ж це таке, дезінформація, маніпуляція суспільною думкою. Він у це глибоко не йшов із самого початку", - зазначив голова комітету.

Він додав, що ці питання мають бути прописані в законі про дезінформацію.

"Свого часу, коли обговорювали ще за часів міністерства пана Володимира Бородянського і головування в нашому комітеті пана Олександра Ткаченка, ці проблеми ще восени 2019 року ми вирішили, що це мають бути два різні закони. Один - саме, власне про медіа, як вони функціонують, за якими правилами і трохи про те головне, що Україна не сприймає в контенті медійному. А ось інші питання мають бути розв'язані в законі, який спрощено назвався тоді "Про дезінформацію" або "Про протидію дезінформації", - сказав Потураєв.

За словами політика, цей законопроєкт тоді викликав дуже гостру реакцію з боку як медійної спільноти, так і частини громадянського суспільства.

"Зокрема, хочу нагадати, що дуже великий галас здіймався якраз з боку тих каналів, які зараз припинили своє мовлення - як проти закону щодо боротьби з дезінформацією, так і донедавна якраз проти нашого законопроєкту "Про медіа". І зрозуміло чому - тому що там, звичайно, регулярно порушувався ще не прийнятий дев'ятий розділ - в етерах тих каналів відверто знущалися якраз із тих речей, які в нас прописані у дев'ятому розділі закону "Про медіа", - відзначив він.

Потураєв переконаний, що потрібно розробити і ухвалити чітке законодавство зі зрозумілими прозорими критеріями, яке дозволить захищати український простір системно, не утискаючи свободу слова, визначивши, що ми допускаємо в Україні і що для нас є абсолютно неприйнятним.

Крім того, нардеп зазначив, що його комітет виступає проти ініціативи, яка закладена в законопроєкті про СБУ, щоб телеканали можна було закривати через відповідне подання Служби безпеки.

Він відзначив, що комітет буде подавати відповідні поправки і очікує, що вони будуть враховані.

Як повідомляв Укрінформ, у липні 2020 року було зареєстровано доопрацьований законопроєкт про медіа. Однак через хвилю критики та відсутність цілковитої підтримки його не вносили до сесійної зали.

Президент Володимир Зеленський 2 лютого ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони про застосування санкцій проти телеканалів «112 Україна», NewsOne, Zik та їх власника - народного депутата від ОПЗЖ Тараса Козака. Санкції, серед іншого, передбачають анулювання ліцензії телеканалів.

Станом на ранок 3 лютого мовлення цих каналів припинено.

Прессекретар Президента Юлія Мендель заявила, що це рішення РНБО ухвалено відповідно до статті 5 Закону "Про санкції", постанови Верховної Ради №2589–VIII від 4 жовтня 2018 року та пропозицій Служби безпеки України з метою захисту національної безпеки і не має нічого спільного з наступом на свободу слова.

Секретар РНБО Олексій Данілов 3 лютого заявив, що законність санкцій не викликає сумнівів, оскільки все зроблено в межах чинного законодавства і з дотриманням усіх необхідних процедур.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко вважає, історія із санкціями проти телеканалів «112 Україна», NewsOne, Zik може стати поштовхом до ухвалення закону про медіа, в якому чітко виписано алгоритм дій щодо пропагандистів в медійному середовищі.

Казахський аналітик ініціює створення "антиімперського інтернаціоналу" з центром в Україні

Україна могла б стати майданчиком для створення так званого антиімперського інтернаціоналу народів РФ і республік колишнього СРСР.

З такою ідеєю виступив політолог (Казахстан) Єрмек Нарімбай на міжнародному круглому столі в Укрінформі «Світові практики захисту інформаційного простору держави від інформаційної агресії».

Нарімбай вважає, що "антиімперський інтернаціонал" за участю народів Кавказу, Поволжя, Сибіру, ​​а також колишніх радянських республік - Білорусі, Казахстану, Азербайджану - міг би об'єднати народи колишнього СРСР, які зазнають утисків.

"Москва свого часу була центром комуністичного інтернаціоналу. Україна сьогодні може стати центром антиімперського, антидиктаторського інтернаціоналу, куди будуть спрямовані погляди багатьох народів всередині РФ, багатьох країн - колишніх радянських республік, які зазнають принижень і утисків протягом 30 років ... Україна могла б стати локомотивом такого руху і точкою тяжіння в цьому плані. Плече міг би підставити Захід, включаючи Японію", - вважає Нарімбай.

За його словами, 28 млн представників різних народів і народностей всередині РФ "чекають не дочекаються, коли зможуть отримати свої 95% територій і жити незалежно". Однак колишні радянські республіки, які стали незалежними державами, геополітично затиснуті Росією і не можуть, на його думку, очолити цей процес.

"Казахстан знаходиться в глухому куті між Китаєм і Росією .., він змушений прогинатися під Росію, яка цим зловживає. У Середній Азії - тим паче, Кавказ - те ж саме. Україна має вихід до океану, до моря, і в цьому плані вона, звичайно, є лідером, навколо якого можуть збиратися сили, які зазнають приниження. Все залежить від України - чи готова вона розуміти цю свою місію", - зазначив казахський аналітик.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-