Безпека журналістів в Україні: існуючі виклики та шляхи їх подолання

Безпека журналістів в Україні: існуючі виклики та шляхи їх подолання

Укрінформ
17 вересня, 9:00  - онлайн-обговорення  на тему: «Безпека журналістів в Україні: існуючі виклики та шляхи їх подолання» 

Організатор: Міністерство культури та інформаційної політики України у співпраці з проєктом «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні».

Спікери: Олександр Ткаченко -  міністр культури та інформаційної політики України; Тарас Шевченко - заступник міністра культури та інформаційної політики України; Микита  Потураєв - Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Артем Шевченко - директор Департаменту комунікацій МВС; Дмитро Кравченко - в.о. начальника Відділу Головного слідчого управління Національної поліції України.

Коротко. Головна мета заходу – посилення діалогу та співпраці між органами державної влади, правоохоронними органами, громадянським суспільством та міжнародними організаціями щодо захисту професійної діяльності журналістів, забезпечення сприятливих умов для журналістської діяльності відповідно до стандартів Ради Європи.

Під час дискусії спікери обговорять поточну ситуацію у сфері безпеки журналістів в Україні, стан розслідувань справ, порушених за фактами перешкоджання професійній діяльності журналістів та спланують подальшу роботу у цій сфері.

Для участі необхідно зареєструватися за посиланням до 16 вересня включно: https://forms.gle/97PwYhe8VwCmZJds6

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Всі випадки атак на журналістів мають бути розслідувані – Потураєв

Всі без винятку випадки нападів чи перешкоджання роботі журналістів мають бути розслідувані правоохоронними органами.

Про це заявив голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв під час онлайн-обговорення «Безпека журналістів в Україні: існуючі виклики та шляхи їх подолання», організованого в Укрінформі МКІП у співпраці з проєктом “Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні”.

«Такі випадки, коли журналісти стають жертвами атак, неважливо, чи вони пов’язані з розслідуванням корупції, або під час масових суспільно-громадських заходів, всі без винятку є неприпустимими, якого би медіа це не стосувалося, яких би журналістів це не торкалося. І наші головні зусилля мають бути сконцентровані у двох напрямках. По-перше, ми маємо не полишати жоден випадок перешкоджання або прямих нападів на журналістів поза увагою і тиснути на правоохоронні органи, щоби такі випадки ретельно розслідувалися і отримували належну правову оцінку», - підкреслив Потураєв.

Водночас він зазначив, що зараз в Україні існує достатньо розвинене законодавство, яке мало би гарантувати безпеку діяльності журналістів, їх особисту безпеку, безперешкодність роботи журналістів.

«На жаль, ми бачимо, що законодавство не завжди виконується, не завжди спрацьовує. З іншого боку, ми спостерігаємо дуже небезпечні тенденції в суспільстві – це тенденції суспільної поляризації, які призводять, на мій погляд, до того, що іноді журналісти тих медіа, які займають ту чи іншу суспільно-політичну позицію, стають жертвами інцидентів, можливо, цілеспрямованих провокацій, можливо, інцидентів, які відбуваються просто в природній ситуації напруженості і збільшення градусу суспільного несприйняття», - сказав голова комітету.

З іншого боку, за його словами, має продовжуватися робота для того, щоби медіа з усією громадською відповідальністю виконували, в першу чергу, свою соціальну функцію.

«Треба, щоб вони займалися не просуванням різних пропагандистських адженд, а саме були би «сторожовими собаками демократії», інформували би населення, добивалися того, щоб у суспільстві розвивалися критична думка, критичне мислення, здатність до того, щоб робити власні висновки, а не сприймати сліпо якісь меседжі, які нав’язуються тими чи іншими політиками або політичними силами. І нам є над чим працювати в галузі також медійного законодавства задля того, щоби крок за кроком позбавляти медіа, журналістів впливу власників на редакційну політику, можливості через власників для політичних маніпуляцій як медіа, так і журналістами», - зазначив Потураєв, додавши, що є вже відповідні напрацювання і законопроєкти, які отримали схвальні відгуки від європейських партнерів.

Щодо подальших законодавчих ініціатив він підкреслив, що профільний комітет РВ і МКІП відкриті для того, щоб разом з журналістською, медійною спільнотою напрацьовувати саме ті законодавчі ініціативи, які, на погляд журналістів і медійників, дозволять підвищити рівень захисту, рівень безпеки професії, рівень доступу до інформації.

Потураєв також поінформував, що в комітеті ВР створено робочу групу, яка почала працювати над тим, щоб зробити законодавство про доступ до публічної інформації ще більш дієвим та ефективним для журналістів і громадських діячів. Він закликав журналістів, медійників та експертів до продовження співпраці задля отримання бажаних результатів.

Як повідомляв Укрінформ, головна мета онлайн-обговорення «Безпека журналістів в Україні: існуючі виклики та шляхи їх подолання» – посилення діалогу та співпраці між органами державної влади, правоохоронними органами, громадянським суспільством та міжнародними організаціями щодо захисту професійної діяльності журналістів, забезпечення сприятливих умов для журналістської діяльності відповідно до стандартів Ради Європи.

Під час дискусії учасники обговорять поточну ситуацію у сфері безпеки журналістів в Україні, стан розслідувань справ, порушених за фактами перешкоджання професійній діяльності журналістів та спланують подальшу роботу у цій сфері.

В Україні проведуть ревізію ключових злочинів проти журналістів - секретар Ради з питань свободи слова

В Україні буде проведена ревізія ключових злочинів проти журналістів, скоєних за останні роки.

Про це сказав секретар Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові Вадим Міський під час онлайн-обговорення «Безпека журналістів в Україні: існуючі виклики та шляхи їх подолання» в Укрінформі.

"На останньому засіданні Ради при Президентові ми дійшли висновку, що потрібен якийсь новий імпульс в розслідуваннях резонансних злочинів, і доведення цих справ до вироків. Ми дійшли розуміння з Нацполіцією, що буде проведений аудит, ревізія ключових щонайменше десяти злочинів проти журналістів, які були зроблені за останні роки", - сказав Міський.

Він зазначив, що в Україні практично немає прецедентів покарань за резонансні злочини проти працівників медіа, і це дуже сильно впливає і на загальне сприйняття безпечності журналістської професії, породжує самоцензуру, і загалом на рівень свободи слова, на те, як Україну сприймають за кордоном.

"Суспільство та журналісти дуже мало поінформані про перебіг розслідувань злочинів проти журналістів. Слідчі органи та прокуратура мають активно інфомувати журналістську спільноту", - наголосив Міський.

Він додав, що у регіонах, де були скоєні резонансні справи проти журналістів, організують публічні звітування органів поліції.

Онлайн-обговорення «Безпека журналістів в Україні: існуючі виклики та шляхи їх подолання» організоване МКІП у співпраці з проєктом “Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні”. Головна мета заходу – посилення діалогу та співпраці між органами державної влади, правоохоронними органами, громадянським суспільством та міжнародними організаціями щодо захисту професійної діяльності журналістів, забезпечення сприятливих умов для журналістської діяльності відповідно до стандартів Ради Європи.

В Україні проведуть ревізію ключових злочинів проти журналістів - секретар Ради з питань свободи слова

В Україні буде проведена ревізія ключових злочинів проти журналістів, скоєних за останні роки.

Про це сказав секретар Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові Вадим Міський під час онлайн-обговорення «Безпека журналістів в Україні: існуючі виклики та шляхи їх подолання» в Укрінформі.

"На останньому засіданні Ради при Президентові ми дійшли висновку, що потрібен якийсь новий імпульс в розслідуваннях резонансних злочинів, і доведення цих справ до вироків. Ми дійшли розуміння з Нацполіцією, що буде проведений аудит, ревізія ключових щонайменше десяти злочинів проти журналістів, які були зроблені за останні роки", - сказав Міський.

Він зазначив, що в Україні практично немає прецедентів покарань за резонансні злочини проти працівників медіа, і це дуже сильно впливає і на загальне сприйняття безпечності журналістської професії, породжує самоцензуру, і загалом на рівень свободи слова, на те, як Україну сприймають за кордоном.

"Суспільство та журналісти дуже мало поінформані про перебіг розслідувань злочинів проти журналістів. Слідчі органи та прокуратура мають активно інфомувати журналістську спільноту", - наголосив Міський.

Він додав, що у регіонах, де були скоєні резонансні справи проти журналістів, організують публічні звітування органів поліції.

Онлайн-обговорення «Безпека журналістів в Україні: існуючі виклики та шляхи їх подолання» організоване МКІП у співпраці з проєктом “Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні”. Головна мета заходу – посилення діалогу та співпраці між органами державної влади, правоохоронними органами, громадянським суспільством та міжнародними організаціями щодо захисту професійної діяльності журналістів, забезпечення сприятливих умов для журналістської діяльності відповідно до стандартів Ради Європи.

У справі щодо вбивства журналіста Комарова ще немає підозрюваних - МВС

В Україні триває розслідування вбивства журналіста Вадима Комарова у Черкасах у 2019 році, підозрюваних на цей час ще немає.

Про це сказав директор Департаменту комунікації МВС Артем Шевченко під час онлайн-обговорення «Безпека журналістів в Україні: існуючі виклики та шляхи їх подолання», організованого в Укрінформі МКІП у співпраці з проєктом “Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні”.

"Не розкрите, на жаль, поки що вбивство журналіста Вадима Комарова в місті Черкаси 4 травня 2019 року... На цей час підозрюваних немає і затриманих немає, слідство триває", - сказав Шевченко.

Він додав, що це вбивство є одним з найвагоміших викликів для правоохронної системи щодо злочинів проти журналістів.

Головна мета онлайн-обговорення «Безпека журналістів в Україні: існуючі виклики та шляхи їх подолання» – посилення діалогу та співпраці між органами державної влади, правоохоронними органами, громадянським суспільством та міжнародними організаціями щодо захисту професійної діяльності журналістів, забезпечення сприятливих умов для журналістської діяльності відповідно до стандартів Ради Європи.

Під час дискусії учасники обговорять поточну ситуацію у сфері безпеки журналістів в Україні, стан розслідувань справ, порушених за фактами перешкоджання професійній діяльності журналістів та спланують подальшу роботу у цій сфері.

Як повідомляв Укрінформ, 20 червня 2019 року, не приходячи до тями, у лікарні помер черкаський журналіст Вадим Комаров. Він перебував у комі після жорстокого побиття, яке сталося 4 травня близько 9 ранку у центрі Черкас. На чоловіка посеред вулиці раптово напав невідомий, який завдав йому тілесних ушкоджень і зник з місця події. Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, але потім перекваліфікувала на "Замах на умисне вбивство".

У Національній спілці журналістів України зазначали, що, за інформацією колег Комарова, напад було вчинено через гострі критичні статті, які готував журналіст. Одна з найбільш гучних публікацій за останній час – про обставини п'яного бунту в Черкаській колонії. Серед інших тем публікацій Комарова – розкрадання бюджетних коштів, незаконне будівництво, корупція в Черкаській міськраді. Журналіста вже намагалися застрелити 2016 року.

У справі про вбивство журналіста Комарова досі проводиться велика кількість слідчих дій - Нацполіція

Поліція проводить велику кількість слідчих дій у рамках розслідування вбивства в Черкасах журналіста Вадима Комарова, який помер влітку 2019 року внаслідок отриманих побоїв.

Про це в.о. начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України Дмитро Кравченко повідомив під час онлайн-обговорення "Безпека журналістів в Україні: існуючі виклики та шляхи їх подолання", організованого в Укрінформі МКІП у співпраці з проєктом “Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні”.

"Злочини проти журналістів необхідно розслідувати, не всі вони розкриваються. Наприклад, вбивство журналіста Комарова наразі залишається нерозкритим. Там проведений великий обсяг роботи, наразі триває велика кількість негласних слідчих та розшукових дій", - сказав Кравченко.

Він запевнив у тому, що поліція готова співпрацювати із суспільством, з іншими правоохоронними органами щодо розслідування злочинів проти журналістів.

Як повідомляв Укрінформ, 20 липня 2019 року, не приходячи до тями, у лікарні помер черкаський журналіст Вадим Комаров. Він перебував у комі після жорстокого побиття, яке сталося 4 травня 2019 близько 9-ї ранку у центрі Черкас. На чоловіка посеред вулиці раптово напав невідомий, який завдав йому тілесних ушкоджень і зник з місця події. Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, але потім перекваліфікувала на "Замах на умисне вбивство".

У Національній спілці журналістів України тоді зазначали, що, за інформацією колег Комарова, напад було вчинено через гострі критичні статті, які готував журналіст. Одна з найбільш гучних публікацій – про обставини п'яного бунту в Черкаській колонії. Серед інших тем публікацій Комарова – розкрадання бюджетних коштів, незаконне будівництво, корупція в Черкаській міськраді. Журналіста вже намагалися застрелити 2016 року.

Ефективність розслідування в Україні справ з потерпілими журналістами необхідно покращити - офіс РЄ

Заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко заявила, що необхідно підвищити ефективність розслідування справ, де потерпілими є журналісти

Про це вона сказала під час онлайн-обговорення "Безпека журналістів в Україні: існуючі виклики та шляхи їх подолання", організованого в Укрінформі МКІП у співпраці з проєктом “Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні”.

"В українському суспільстві виникають запитання щодо ефективності розслідувань та розгляду низки справ потерпілих українських журналістів. Найбільш резонансні справи це, звісно, справи Павла Шеремета, Георгія Гонгадзе. Також є інша низка справ, які досі залишаються нерозслідуваними. Вони, можливо, стосуються менш відомих журналістів, але разом з тим важливість розслідування цих справ жодним чином не зменшується", - сказала Литвиненко.

Вона додала, що напади на журналістів є особливо серйозним порушенням прав людини відповідно до Європейської конвенції з прав людини, оскільки вони шкодять не лише конкретним особам, але і позбавляють інших права отримувати інформацію, таким чином обмежуючи суспільний діалог, який лежить в основі демократичного суспільства.

Литвиненко сподівається, що онлайн-обговорення стане важливим заходом для покращення ситуації з безпекою журналістів в Україні.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко нагадав, що 16 вересня виповнилося 20 років від дня зникнення українського журналіста Георгія Гонгадзе, і тема захисту журналістів за цей час не стала менш актуальною.

Головна мета заходу – посилення діалогу та співпраці між органами державної влади, правоохоронними органами, громадянським суспільством та міжнародними організаціями щодо захисту професійної діяльності журналістів, забезпечення сприятливих умов для журналістської діяльності відповідно до стандартів Ради Європи.

Під час дискусії учасники обговорять поточну ситуацію у сфері безпеки журналістів в Україні, стан розслідувань справ, порушених за фактами перешкоджання професійній діяльності журналістів та спланують подальшу роботу у цій сфері.

Комітет міністрів РЄ у грудні розгляне виконання Україною рішення ЄСПЛ у справі Гонгадзе

Комітет міністрів Ради Європи у грудні розгляне виконання Україною рішення Європейського суду з прав людини у справі журналіста Георгія Гонгадзе.

Про це сказав начальник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату прав людини та верховенства прави Ради Європи Павло Пушкар під час онлайн-обговорення в Укрінформі щодо безпеки журналістів, повідомляє кореспондент агентства.

"Наступне засідання Комітету міністрів Ради Європи у справі Гонгадзе передбачається в грудні 2020 року... На останньому розгляді Комітету міністрів Ради Європи, яке було у листопаді 2019 року, звернули увагу, що кримінальні провадження так і не завершені", - сказав Пушкар.

За його словами, Комітет міністрів РЄ тож відзначив, що питання відповідальності винних осіб у справі щодо вбивства Гонгадзе залишається невизначеним.

Як повідомлялося, Мирослава Гонгадзе, дружина журналіста Георгія Гонгадзе, у 2005 році звернулася до Європейського суду з прав людини з позовом у зв’язку із неналежним розслідуванням з боку Української держави справи щодо зникнення та вбивства чоловіка.

Георгій Гонгадзе – український журналіст, засновник інтернет-видання "Українська правда". Він зник 16 вересня 2000 року.

У листопаді того ж року в лісі Київської області знайшли труп без голови, який, за висновками експертів, міг належати журналісту. У 2009 році в Київській області виявили останки черепа, який нібито належить Гонгадзе.

15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними у вбивстві Гонгадзе трьох колишніх службовців Департаменту зовнішнього спостереження МВС – Валерія Костенка, Миколу Протасова та Олександра Поповича. Вони отримали від 12 до 13 років ув'язнення.

29 січня 2013 року Печерський райсуд Києва засудив ексначальника Департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача до довічного позбавлення волі, визнавши його винним у вбивстві Георгія Гонгадзе.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-